І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 47

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

2     Енциклопедія Українознавства. Словникова частина / Гол. ред. В. Кубійович. - Львів, 1993. - Т. 2. - С. 699-700; Витанович І. Андрій Жук (Ільченко), кооператор-громадянин. - Львів, 1938; Жук Ю. Спогади про батька // Політика і час. - К., 1994. - № 4. - С. 60-63; Грач Л. Діяльність Андрія Жука у таборах для українських військовополонених періоду Першої світової війни // Матеріали третього міжнародного конгресу україністів (Харків, 26-29 серпня 1996 р.). Історія. - Харків, 1996. - С. 211-213; Палієнко М., Срібняк І. Матеріали колекції Андрія Жука Національного архіву Канади як джерело вивчення історії України // Спеціальні галузі історичної науки: Збірник на пошану Марка Акимовича Варшавчика. - К., 1999. - С. 168-175 та ін.3     Патер І.Г. Андрій Жук - журналіст // Українська періодика: іс­торія і сучасність / Доп. та повід. другої Всеукр. наук.-теор. конф. 21-22 грудня 1994 р. / Ред. кол.: М.М. Романюк (відп. ред. та ін.). - Львів; Житомир, 1994. - С. 193-197; Його ж. Андрій Жук: політик, кооператор, публіцист // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів, 1998. - Т. 2.

-   Ч. 2: Проблеми гуманітарних наук. - С. 114-132; Патер І., Пастушенко Р. Андрій Жук // Українські кооператори: історичні нариси. - Львів, 1999.

-   С. 281-294; Снісарчук Л.В. Сторінки творчого життя Андрія Жука // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / За ред.: М.М. Романюка. - Львів, 1996 - 1997. - Вип. ІІІ-ІУ. - С. 400-410.

4     Див. зокрема: Голобуцький О., Кулик В. Українська соціал-демократична спілка // Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця ХІХ - початку ХХ ст. Дослідження. - К., 1996; Головченко В. Від "Самостійної України" до Союзу визволення України: нариси історії ді­яльності української соціал-демократії початку ХХ ст. - Харків, 1996. -190 с.

5     Молода нація. - К., 2002. - № 3(24). - 279 с.

6     Колесник М. Андрій Жук: з історії життя та діяльності в 1900 -1918 рр. // Nad Wisla^ і Drueprem. Polska і Ukrama w przestrzem еигорфкіеі

-   przesziosc і terazrueiszosc. - Torun-Krjow, 2003 - 2004. - № 2-3. - S. 227.

7     Докл. про це див. зокрема: Роздольський Р. До історії "Союзу ви­зволення України" // Український самостійник. - Мюнхен, 1969. - Ч. 1(137). - С. 37; Див. також: Лавров Ю.П. Початок діяльності Союзу ви­зволення України // Український історичний журнал. - 1998. - № 4 . - С. 25-26; ЦДАВО України. - Ф. 4405. - Оп. 1. - Спр. 9. - Арк. 11.

8     ЦДАВО України. - Ф. 4405. - Оп. 1. - Спр. 4. - Арк. 3.

9     Німчук І. Українська політична еміграція у Відні в часі світової війни. Придніпрянська еміграція // Визволення. - Відень-Прага, 1923. -Ч. 2. - С. 25; Див. також: ЦДАВО України. - Ф. 4405. - Оп. 1. - Спр. 13.

-   Арк. 31-32.

10    ЦДАВО України. - Ф. 4405. - Оп. 1. - Спр. 9. - Арк. 1-1зв.
(Текст відозви опубліковано у першому номері "Вістника Союзу визво-
лення України" від 5 жовтня 1914 р.).

11    Докл. про це див.: Срібняк І. Полонені українці в Австро-
Угорщині та Німеччині
(1914 - 1920 рр.). - К., 1999.

12    National Archives of Canada. (The Andry Zhuk Collection). -
MG30. - C167. - Vol. 15. - Бік 14.

13    Дубрівний П. Союз визволення України в 1914 - 1918 рр. //
Наукові записки Українського технічно-господарського інституту. -
Мюнхен,
1968. - № ^(Х\ЩІ). - С. 78.

14    Прохода В. Вплив "Фрайштадської Республіки" і СВУ на україн-
ську чинність у старшинських таборах у Терезіні та Йозефові
// Союз ви-
зволення України
(1914 - 1918) у Відні. - Нью-Йорк, 1979. - С. 54.

15    National Archives of Canada. (The Andry Zhuk Collection). -
MG30. - C167. - Vol. 15. - File 5.16    Даниленко В.М., Добржанський О.В. Академік Степан Смаль-
Стоцький: життя та діяльність (1859 - 1938 рр.). - Київ; Чернівці, 1996.
-
С. 132.

17    Організація і відправка на Україну відділів українського війська з
полонених українців німецьких таборів // Вістник політики, літератури і
життя.
- Відень, 1918. - 17 березня. - Ч. 15(198). - С. 237.

18    Перша й друга відправка на Україну відділів українського війська
з полонених українців німецьких таборів // Вістник політики, літератури
і життя.
- Відень, 1918. - 14 квітня. - Ч. 16(199). - С. 225-227.

19    National Archives of Canada. (The Andry Zhuk Collection). -
MG30. - C167. - Vol. 15. - Бііє 14.

20    Жук А. Розвязаннє Союза визволення України // Вістник політи-
ки... - 30 червня. - Ч. 26(209). - С. 393.

 

ОЛЕКСАИДР ІЩУК

Державний архів Служби безпеки України

НАТАЛІЯ НіКОЛАЄБА

Київський національний університет ім. Т. Шевченка Київ

ДМИТРО КУП'ЯК: ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ

У повоєнний час, коли "холодна війна" між СРСР та західними країнами набула особливо гострих форм, періодично мали місце спро­би СРСР звинуватити різні уряди у приховуванні учасників антира-дянських повстань. Значна їх кількість стосувалася обвинувачень про­ти учасників українського національно-визвольного руху, які опинилися за кордоном.

У 1964 - 1972 рр. в Канаді та світі набула розголосу справа з спро­бою СРСР витребувати від Канади видачі відомого бізнесмена та укра­їнського громадського діяча Дмитра Куп'яка, якого комуністична вла­да вважала за військового злочинця. Така вимога радянським урядом ставилася тричі: в 1964 р., 1968 р. та 1970 р.

Ще з початку 1960-тих років радянська влада на Львівщині розпо­чала збирати інформацію про діяльність Д. Куп'яка та його боївки Служби безпеки (СБ) ОУН в 1944 - 1945 рр. 6 січня 1964 р. органами КДБ при РМ УРСР була порушена кримінальна справа за фактами ма­сового вбивства мирних громадян у 1944 - 1945 рр.

29 липня 1964 р. та 10 грудня 1968 р. було винесено постанови про притягання до кримінальної відповідальності Д. Куп'яка.

20 жовтня 1964 р. Міністерство закордонних справ СРСР надісла­ло посольству Канади в Москві ноту, в якій вимагало видачі Д. Куп'яка, як військового злочинця1. На це канадська сторона відповіла, що не­має юридичного обґрунтування для здійснення такої вимоги.24 червня 1965 р. у Міністерстві Закордонних справ СРСР послу Канади в СРСР було вручено ноту, в якій вдруге вимагалося видати радянському суду Д. Куп'яка2. Цього разу до неї додавалися матеріали, зібрані владою Львівщини про участь Д. Куп'яка у вбивствах мирного населення в селах області, з свідченнями громадян, які це підтвердили.

В той час органи КДБ розшукали та заарештували повторно учас­ників боївки Д. Куп'яка - Володимира Олійника, Андрія Мороза, Павла Чучмана, Степана Чучмана та Леонтія Поцілуйка. Всім їм при­писували те, що вони у складі боївки СБ ОУН крайового проводу на Львівщині вели активну боротьбу проти радянської влади та вчинили ряд вбивств мирних громадян. Найважливіші свідчення проти Д. Куп'яка складали зв'язкова між ним та керівником СБ Львівського кра­йового проводу ОУН Г. Пришляком - С. Сасубовська, та учасник його боївки П. Смага.

У обвинувальному висновку, складеному 7 серпня 1969 р., перелі­чувалась значна кількість злочинів, які, на думку слідчих, начебто вчи­нили Д. Куп'як і його бойовики, зокрема:

участь у проголошенні самостійності України влітку 1941 р. та під­тримка дій німецької окупаційної влади;

участь влітку 1941 р. у арештах та катуванні радянських активістів (голів колгоспів, членів комсомолу та партії тощо), які залишилися на окупованій німцями території;

терористична діяльність боївки СБ крайового проводу ОУН у 1944 - 1945 рр., вбивства мирного населення, зокрема поляків (всього понад 200 осіб).

Слідству вдалося розшукати фотографію Д. Куп'яка з національ­ним прапором під час урочистостей на фоні німецького прапору з свастикою. У справі було зібрано дуже багато свідчень людей. які осо­бисто знали Д. Куп'яка і засвідчили про його участь у державотворчих спробах влітку 1941 р. та каральних акціях ОУН в 1944 р. Найбільше свідчень подали родичі загиблих мирних громадян, які загинули від рук учасників ОУН або УПА. Вони стверджували, що Д. Куп'як був надзвичайно жорстоким і особисто замучив та вбив десятки людей. Було здійснено розкопки могил загиблих мирних громадян, проведе­но експертизи. які засвідчили їх насильницьку смерть.

Водночас практично в усіх документах, учасників українського національно-визвольного руху, як завжди, названо "німецько-українськими націоналістами", "бандитами" і іншими лайливими ви­разами. Звісно, нічого не вказувалося про діяльність власне радянської влади, яка своїми заходами (депортаціями, арештами та іншими ре­пресіями) налаштувала проти себе місцеве населення.

Сам Д. Куп'як у спогадах заявив, що він, як керівник боївки СБ ОУН, дійсно неодноразово брав участь у бойових діях проти радян­ських військ і вбивав "червоних комісарів", де лише міг. Водночас він рішуче заперечив наклепи на свою адресу, і відмовився визнати участьу масових вбивствах мирного населення. Окремо він наголосив на тому, що УПА намагалася захистити місцеве українське населення від комуністичного терору, а не винищувати його, адже окупаційна радян­ська влада організувала масові виселення, арешти та інші репресії. Також він відзначив, що як ОУН, так і УПА завжди мали за головну мету створення незалежної Української держави, а це ніколи не подо­балося комуністам. Нагадав Д. Куп'як і про активну участь у знущанні над мирним українським населенням спецзагонів НКВС, замаскова­них під відділи УПА, та значної частини радянського державного і партійного апарату.

Щодо українсько-польського протистояння у 1942 - 1944 рр., він зазначив, що саме поляки розпочали винищення українського насе­лення у 1942 р. на Холмщині, і якщо ОУН проводила репресивні акції, то вони були лише відповіддю на польські. Таким чином, на його дум­ку, відповідальність за українсько-польський збройний конфлікт на території західноукраїнських земель лежить в першу чергу на поль­ській стороні. Водночас він не відкидав того, що на війні буває всяке, і невинні люди також гинули, не заперечивши прямо своєї участі в ка­ральних акціях ОУН.

Варто зауважити, що діяльність боївки СБ ОУН Львівського кра­йового проводу ОУН - це лише один з епізодів боротьби між ОУН і УПА та радянською владою, яка тривала і у 1939 - 1941 рр., і після за­вершення Другої світової війни. Як тепер відомо, це протистояння відзначалося особливою жорстокістю, причому у нього постраждало багато мирного населення. Зважаючи на репресивно-каральну політи­ку радянської влади, важко було очікувати від підпільників гуманності щодо представників радянської адміністрації. Тому не дивно, що після остаточного розгрому організаційної мережі ОУН в середині 1950-х років комуністична влада СРСР з усіх сил намагалася обілити власну діяльність у західноукраїнському регіоні і звалити всю провину за кро­вопролиття на "українсько-німецьких буржуазних націоналістів". Між тим видання наукові останніх років яскраво засвідчують, що саме ра­дянська влада вчинила найбільші злочини проти українського наро-

ду3.

Д. Куп'як відмовився отримати виклик до суду і прибути до Львова, оскільки усвідомлював, що справедливості від радянського суду годі чекати. Тому судовий процес проти учасників боївки СБ ОУН Д. Ку-п'яка, який відбувся у палаці культури цукрового заводу м. Красне Львівської області з 27 жовтня по 2 грудня 1969 р., пройшов без його участі. До справи було залучено показання 154-х свідків, закликано ко­респондентів з усього соціалістичного табору та селян з навколишніх сіл, тому зала на 500 осіб була щодня заповнена. Матеріали криміналь­ної справи були зібрані у 51 томі. Як і слід було очікувати, вирок суду був суворим: В. Олійник, А. Мороз, П. Чучман, С. Чучман були засу­джені до 15 років виправно-трудових таборів, а Л. Поцілуйко - до 14років.

У серпні 1970 р. радянський уряд втретє вимагав видати Д. Куп'яка, але знову отримав відмову. Після завершення судового процесу упо­рядковані матеріали разом з нотою про видачу Д. Куп'яка знову були надіслані до уряду Канади, але він відмовився його видати, оскільки між СРСР та Канадою не було угоди про видачу.

У 1970 р. у видавництві "Каменяр" у Львові було видано збірник матеріалів про судовий процес над учасниками боївки СБ Львівського крайового проводу ОУН накладом у 10.000 примірників4. Книга мала на меті продемонструвати те, що Д. Куп'як був головним організато­ром винищення мирного населення Львівщини боївкою СБ крайового проводу ОУН, а сам з награбованими грошима втік спочатку до Польщі, а потім - до Канади. Згодом ця книжка була видана у Києві англійською мовою та розповсюджувалася в Канаді.

Сам Д. Куп'як намагався відкинути всі ці обвинувачення, постійно спілкувався з канадськими журналістами і пояснював їм справжні при­чини боротьби ОУН проти радянської влади, становище українського народу під час радянської та німецької окупації. Статті про його жит­тєвий шлях були опубліковані у значній кількості канадських україн­ських та англомовних газет. Більшість із них позитивно оцінювали його участь в українському національно-визвольному русі. Окрім того, Д. Куп'яка підтримали родина та ряд українських організацій Канади.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення