І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 67

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

В статті про невідкладні завдання Товариства автор також пропо­нував розширення тематики публікацій журналу, що передбачало б включення досліджень з історії культури, суспільних рухів ХІХ - ХХ століть та історії української еміграції. Пропонувалося також містити важливі матеріали з історії сусідніх з Україною країн, філософії або те­орії історичних наук. Крім журналу, передбачалося продовження запо­чаткованих книжкових серій "Історичні монографії" та "Мемуари­стика".

Засади діяльності УІТ та пошуки на цьому шляху розкриває і за­пропонована для обговорення членів стаття Л. Винара, ініціатора його створення та заступника голови, про плани праці Товариства10. Він зу­пинився на трьох основних аспектах: видавничій, науково-організаційній діяльності та фінансово-господарських справах. До провідних складових видавничої діяльності вчений відносив журнал "Український історик", серійні видання УІТ і "Бюлетень". Він наголо­сив на важливих концептуальних змінах у виданні журналу, пов'язаних із можливістю друку в ньому різномовних матеріалів, що відповідало видавничим засадам світових видань, а для УІ відкривало можливість співпраці з наймолодшим (часто англомовним) поколінням україн­ських істориків та дослідників проблем історії України й Східної Європи неукраїнського походження.

Згадувалося тут і про задум підготовки та видання української іс­торичної енциклопедії (яку, на жаль, так і не вдалося видати в емігра­ційних умовах). В статті йшлося й про потребу видання історичної бі­бліографії- "цього основного ключа до історичних досліджень" - ре­троспективної, поточної ("біжучої") та персональної як в журналі "Український історик", так і в окремими випусками. Щодо останньої - її важливість пояснювалася появою низки т.зв. "забутих" вчених, зо­крема, представників львівської та київської шкіл М. Грушевського, якими не цікавилися зі зрозумілих причин дослідники на батьківщині й мало що могли зробити в умовах відсутності архівних матеріалів у діаспорі. Розуміння можливості подібного забуття істориків діаспори привело Л. Винара до пропозиції видавати біо-бібліографічні матеріа­ли про окремих вчених. Ця пропозиція з часом реалізовувалася як на сторінках журналу "Український історик", так і в окремій книжковій серії УІТ "Українські вчені". Постійно на сторінках журналу друкува­лася й поточна бібліографія - як окремими розділами, так і в рубриці "Одержані видання".

При розгляді науково-організаційної праці УІТ Л. Винар зупи­нився на її двох важливих аспектах: на необхідності організації та про­ведення наукових історичних конференцій, в яких брали б участь чле­ни Товариства та представники інших установ, а також на завданнях архіву УІТ, в якому зберігалися в основному видання та біо-бібліо-графічні матеріяли членів, а також доступні поза Україною праці й ар­хівні матеріали М. Грушевського та І. Крип'якевича. Окремі повідо­млення про архів з'явилися в попередніх числах "Бюлетеня" - у першому повідомлялося про те, що в ньому зберігаються біо-бібліо-графічні матеріали та деякі друковані праці членів, а окрему секцію ста­новлять праці М. Грушевського та матеріяли, присвячені його творчос-ті11. Після смерті І. Крип'якевича при архіві було засновано секцію матеріалів історика - його праці, дослідження про нього, листування, спогади сучасників, світлини тощо12. В грудні 1968 р. було вміщено по­дяку Леву Биковському за надіслані матеріали до секції М. Гру-шевського, Омелянові Пріцаку дякували за надіслані матеріали до бі­бліографії І. Крип'якевича13, а також пропонувалося створити секцію матеріалів Дмитра Дорошенка14. В статті про плани праці Товариства зазначалося, що вдалося зібрати в архіві майже всі праці М. Гру-шевського та І. Крип'якевича, що друкувалися в "Записках НТШ", а також численні фотографії та закликалося членів Товариства надсила­ти свої матеріали з тим, що в майбутньому можуть видаватися неперіо­дичні збірники архівних матеріалів.

Важливою складовою програмної статті про плани УІТ був розділ про фінансово-господарські справи. Перш за все потрібно наголосити, що створенню фінансової бази керівництво Товариства надавало вели­кої уваги від початку його діяльності. Причина того крилася у відсут­ності будь-якого державного фінансування діяльності українських на­укових установ та організацій. Дуже рідко деякі з них мали ґранти недержавних інституцій. Тому для розвитку діяльності Товариства створення фінансової бази, яка б уможливлювала видання журналу та книг, організацію конференцій та ін. було дуже важливим. Більшість українських наукових установ і організацій на заході йшла за принци­пом збирання грошей на створення т.зв. "залізного фонду", на банків­ські відсотки з якого можна було б провадити працю. Для УІТ такий фонд складався переважно з членських внесків, передплати за журнал, розпродажу видань, пожертв окремих осіб. Але протягом довгих років створення такого фонду з різних причин було майже неможливим. Саме тому від перших чисел "Бюлетеню" наголошувалося на потребі сплати членських внесків, які в 1967 р. складали 10 американських дол. для мешканців США та Канади, 6 дол. - для мешканців інших країн15 (що включало й одержання періодичних видань УІТ - журналу "Український історик" та "Бюлетеню"), із звільненням пенсіонерів за їхньою заявою при умові, що вони будуть сплачувати хоча б 6 дол. пе­редплати на журнал. Різниця в розмірі членських внесків була пов'язана з відмінностями в курсах валют та рівнем життя в інших країнах, для яких сума в 10 дол. була досить високою. В той же час, для декого з членів, що проживали й на американському континенті, 10 доларів були чималою сумою, тому меценатами журналу "Український історик" в тому ж 1967 р. проголошувалися ті особи, що річно заплатили не менше 10 дол., установи - не менше 2016 (для порівняння - членський внесок за 1965 р. складав 2 дол.). В 1969 р. було змінено положення про статус мецената. Тепер потрібно було скласти пожертву в розмірі не менше 50 доларів від особи, чи 100 доларів від установи17, що було доречним при необхідності одночасного видання журналу, бюлетеню та книг і прагнення створення "залізного фонду". В багатьох числах "Бюлетеню" закликалося приєднувати нових меценатів та жертводав­ців і з вдячністю приводилися приклади таких пожертв. Так, у числі 5 (17) за вересень-жовтень 1968 р. згадувалося: "Минулого місяця ми одержали добровільний даток від нашого члена й емерита, проф. В. Міяковського, в сумі $15.00. Проф. В. Міяковський пише, що "є багатолюдей, науковців, істориків, для яких кілька долярів за журнал легко пожертвувати". Просимо наших членів узяти собі до серця ці слова на­шого сеніора й визначного вченого"18. В "Бюлетені" постійно подава­лися списки жертводавців, в яких згадувалися всі, навіть найменші суми - в 1 чи 2 долара. Саме потреба створення достатньої для видав­ничої діяльності фінансової бази обговорювалася автором статті, де зазначалося, що в 1969 р. необхідно зібрати 15 тис. доларів шляхом приєднання нових меценатів, жертводавців, передплатників журналу. Власне, в усіх програмних статтях, написаних Л. Винарем чи Р. Климкевичем наголошувалося на справах фінансування Товариства, яке не мало державних субсидій і існувало лише за рахунок членських внесків, пожертв та передплати журналу. Жоден із членів Товариства не брав гонорарів за працю (лише невелика допомога для підтримки виплачувалася старшим членам, які часто не мали жодного іншого прибутку). Тому неодноразово власні гроші на видання журналу "Український історик" додавав Л. Винар, на видання "Бюлетеню" - Р. Климкевич (який фактично повністю фінансував друк і розсилку), Л. Винар, Л. Биковський та ін. жертвували тиражі видань власних книг на розбудову фінансової бази УІТ.

Підводилися підсумки та зазначалися плани на майбутнє в статті редактора "Бюлетеня" Романа Оріона Климкевича "З новим роком"19. Автор охарактеризував можливості та зобов'язання українських істо­риків на заході, зазначаючи, що "...знаємо, що серед еміграційних об­ставин наша праця подеколи й подекуди нелегка, але все-таки можлива і конечна. Нею лише зможемо виправдати наше життя на чужині"20. Серед безпосередніх завдань УІТ та його членів Р. Климкевич назвав потребу присвяти увагу науковим проблемам, які в силу різних причин не досліджувалися, зміцнити основу наукової співпраці, якою є УІТ. Для цього, на його думку, були потрібні: співпраця й примірне викону­вання членських обов'язків - співдіяльності при виконанні наукових проектів УІТ, збагачення архіву та взаємна допомога у відповідь на на­укові розшуки та запити, висування наукових пропозицій, звіти з влас­ної праці, вчасна сплата членських внесків. Членів УІТ закликалося до приєднання нових наукових сил, в першу чергу молодих істориків, що забезпечувало б співпрацю і нормальну зміну поколінь. Знову ж, наго­лошувалося на потребі створення міцної фінансової бази, "щоб наше Товариство могло стояти на нехитких матеріальних основах. Віримо, що настане час, коли українським історикам не треба буде журитися такими справами, але поки що знаходимося серед обставин, які вима­гають від нас не лише наукових, але теж грошових вкладів і причинків"21.

Підсумки п'ятирічної праці Товариства та плани на майбутнє від­значалися в статті "П'ятиліття УІТ" редактора "Бюлетеню" Романа Климкевича22. Серед планів Товариства наголошувалося на потребі видання історичної бібліографії, продовжувати серійні видання тажурнал "Український історик", розпочати публікацію архівних матеріа­лів і перевидання деяких праць. В цьому ж числі "Бюлетеня" в статті Л. Винара пропонувався для обговорення розгорнутий план видання "Української історичної бібліографії" з відповідним коментарем23. Аналіз цього документа свідчить про глибоке фахове опрацювання проекту (при цьому потрібно зазначити, що його автор в американ­ському науковому світі був відомий не лише як історик, а як професій­ний бібліограф та бібліолог). Враховуючи, що планом передбачалося бібліографічне опрацювання публікацій з української історії різними мовами, включно з журнальними статтями, на заході та в СРСР, можна лише пошкодувати про те, що через різні причини в межах УІТ його так і не вдалося реалізувати в повному об'ємі - у вигляді щорічних ви­пусків. Повторення запрошення до участі в праці над підготовкою іс­торичної бібліографії в наступному числі "Бюлетеня", на нашу думку, свідчить про невелику кількість бажаючих взяти участь в цьому про­екті.

Для визначення позиції УІТ в українському науковому житті та розуміння керівництвом Товариства завдань історичної науки на того­часному етапі важливе значення має програмна стаття Любомира Винара "Вимога часу", опублікована в четвертому числі "Бюлетеня" за 1970 р.24 В ній ішлося про потребу кращої координації українознавчої діяльності українських наукових установ на заході, зокрема в США -Української Вільної Академії Наук, Наукового Товариства ім. Шевченка, УІТ, Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету. Він вважав, що є потреба обговорення загального плану українознавчих досліджень для всіх наукових установ і закликав до проведення загальної конференції наукових установ і вчених для об­говорення стану справ і накреслення планів на майбутнє. Автор під­креслив, що кожна наукова праця з ділянки українознавства - наукова діяльність УВАН, НТШ, УІТ, створення українознавчого центру при Гарвардському університеті, впровадження викладання української мови, історії, літератури в університетах Америки, як це планує Американська Асоціація Підтримки Славістичних Студій (ААА88), розбудова українознавчих бібліотечних фондів - все це має значну пи­тому вагу в дальшому розвитку українознавства. Важливе значення для українського наукового життя мав і той факт, що в американських університетах в цей час працювало близько 200 українських виклада­чів, а в бібліотеках - біля 200 українських бібліотекарів й ряд науковців займав важливі посади в американських наукових інституціях. Автор статті наголосив на потребі написання поважних узагальнюючих (ко­лективних чи індивідуальних) англомовних праць з української історії для американських університетів, англомовних досліджень про окремі періоди української історії, створення української історичної бібліо­графії, історичного словника. Він закликав більше друкувати україноз­навчих статей та монографій в американських наукових виданнях, щомогло дозволити змінити ситуацію з концепцією викладання історії Центральної та Східної Європи в американських університетах, яка викладалася за російською історичною схемою. Л. Винар також під­креслював вагу україномовних досліджень, для підготовки яких є "со­лідні історики", та потребу опрацювання історії українців в США, що опрацьовувалася на той час багато повільніше, ніж історія української імміграції в Канаді.

"Новорічні рефлексії" в статті "Праця поза нами і перед нами" ви­словив один із членів Товариства Олександер Домбровський25, проа­налізувавши працю УІТ в 1971 р., наголосивши на її позитивах та не­гативах. До перших він відніс зростання кількості членів, встановлення співпраці з Американською Славістичною та Американською Історичною Асоціаціями, участь в наукових імпрезах згаданих уста­нов. До позитивів автор відніс й популяризацію історії України серед української громади, творення клітин УІТ в різних місцевостях США та Канади, видання та поширення тематики журналу "Український іс­торик". Головним недоліком була недостатність проведеної акції по створенню фінансової бази УІТ.

В статті "Напередодні 10-ліття "Українського історика" її автор Р. Климкевич дав відповіді на три власних питання - про те, чи є важли­вим для українського суспільства існування історичного журналу, про те, чи виправдало себе його десятилітнє існування, про те, чи потрібні якісь зміни26. Відповіді на перші два були позитивними та детальними. Відповідаючи на третє питання, автор відзначив недостатність фінан­сової бази УІ та запропонував віддати належний знак пошани його за­сновнику та редактору Л. Винареві т.зв. "Даром приязні" - пожертвою на видавничий фонд журналу: "Ми знаємо, що серед нашого членства є чимало не найбагатших і не наймолодших, недужих і безробітних, ми знаємо, що нам приходилося вже частіше просити в наших членів за добровільними грошовими датками, але в даному випадку справа не в висоті пожертви, лише в її значенні...", - писав Р. Климкевич27.

Публікації "Бюлетеня" подають інформацію про плани діяльності Товариства. Співставлення цих планів з інформацією підсумкових ста­тей в "Бюлетені" та з іншими джерелами дає можливість зробити ви­сновки, наскільки протягом 1967 - 1972 рр. Товариству вдалося реалі­зувати проекти, накреслені в програмних статтях, якою була співпраця з українськими та неукраїнськими науковими установами та об'єднаннями вчених, якими були видавничі проекти та наскільки їх вдалося реалізувати. Вже в першому числі згадувалося про встановлен­ня співпраці з Історичною секцією УВАН у США, Історичною секці­єю УВАН в Канаді, Історичною секцією УВАН в Європі, Історично-Філософічною секцією НТШ в Америці, Інститутом Східноєвропейських досліджень ім. В. Липинського (США), Україн­ським Вільним Університетом (Німеччина), Українським Воєнно-Історичним   інститутом   (Канада),  Українським Музеєм-Архівом(Клівленд, США), Українським Генеалогічним і Геральдичним Товариством (США)28.

Примітки:

1     Сакада Л. "Український історик": Ґенеза, тематика, постаті. -Нью-Йорк; Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 2003. - С.203-206.

2     Атаманенко А. "Бюлетень Українського Історичного Товариства" як джерело до його історії // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2005. - Вип. 13. - С.284-305; Гї ж. Джерела до історії Українського історичного товариства: бюлетень й обіжні листи // Матеріяли до історії Українського історичного товариства / Ред. А. Атама-ненко. - Нью-Йорк, Острог: Українське Історичне Товариство, Націо­нальний університет "Острозька академія", Інститут дослідження україн­ської діяспори, 2006. - С.12-33.

3     "Проєкт Статуту Українського Історичного Товариства". Бюлетень УІТ, рік І, ч.3 // Матеріяли до історії Українського історичного товариства... - С.47-49.

4     Винар Л. Чотири роки "Українського Історика". Бюлетень УІТ, рік ІІ, ч. 2 (12) // Там же. - С.98-100.

5     "Український Історик" на новому етапі свого розвитку // Український історик. - Т.УІ. - Ч.1-3 (21-23). - 1969. - С.174-175 та ін.

6     Сакада Л. "Український історик": Ґенеза, тематика, постаті... - С.

61.

7     Чапленко В. "Український історик" на неправильному етапі // Новий шлях. - 1969. - Ч.49.

8     Там же.

9     Винар Л. Полеміка методів висмикування (до статті проф. В. Чапленка "Український історик" на неправильному етапі) // Новий шлях. - 1970. - Ч.1.

10    Винар Л. Пляни праці Українського Історичного Товариства (по-
рядком
обговорення). Бюлетень УІТ, рік ІІІ, ч.2 (20) // Матеріяли до іс-
торії Українського історичного товариства. - С.132; Винар Л. Пляни
праці Українського Історичного Товариства. Бюлетень УІТ, ч.3(21)
// Там
же.
- С.138-139.

11    Архів УІТ. Бюлетень УІТ, рік І, ч.1 // Там же. - С.37.

12    Архів УІТ. Бюлетень УІТ, рік ІІ, ч.4 (16) // Там же. - С.108.

13    Архів УІТ. Бюлетень УІТ, рік ІІ, ч.6 (18) // Там же. - С.121.

14    Від Управи УІТ. Бюлетень УІТ, рік ІІ, ч.6 (18) // Там же.

15    Членська вкладка. Бюлетень УІТ, рік І, ч.1 // Там же. - С.36-37.

16    Меценати "Українського Історика". Бюлетень УІТ, рік І, ч.1 // Там

же. - С.38.

17    Збірне меценатство "Українського Історика". Бюлетень УІТ, рік
ІІІ, ч.3
(21) // Там же. - С.142.

18    Допомогова акція "Українському Історикові". Бюлетень УІТ, рік
ІІ, ч.4
(16) // Там же. - С.111-112.19  Р.О.К. [Роман Оріон Климкевич]. З новим роком. Бюлетень УІТ,
рік ІІІ, ч.6
(24) // Там же. - С.157-158.

20    Там же.

21    Там же.

22

Р.О.К. [Роман Оріон Климкевич]. П'ятиліття УІТ. Бюлетень УІТ, рік ІУ, ч.1 (25) // Там же. - С.163-164.

23    Винар Л. Плян видання Української Історичної Бібліографії.
Бюлетень УІТ, рік ІУ, ч.1
(25) // Там же. - С.165-166.

24    Винар Л. Вимога часу. Бюлетень УІТ, рік ІУ, ч.4 (28) // Там же. -
С.194-196.

25    Домбровський О. Праця поза нами й перед нами (Новорічні
рефлексії). Бюлетень УІТ, рік У, ч.4 (32) // Там же. - С.234-236.

26    Климкевич Роман О. Напередодні 10-ліття "Українського
Історика". Бюлетень УІТ, рік УІ, ч.2 (34) // Там же. - С.253-257.

27    Там же. - С.256.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення