І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 74

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

ф. 267к - Котенко Тимофій, український націоналістичний пись­менник (оп. 1, 3 од. зб.);

ф. 268к - Судова комісія українських емігрантів, Париж (оп. 1, 83 од. зб., 1917 -1927 рр.);

ф. 269к - Товариство бувших військовослужбовців армії Української народної республіки у Франції (оп. 1, 48 од. зб., 1921 - 1940 рр.);

ф. 270к - Редакція щотижневика "Тризуб", Париж (оп. 1, 106 од. зб., 1925 - 1940 рр.);

ф. 271к - Націоналістична організація "Українська бібліотека ім.С. Петлюри" (м. Париж) (оп.1, 196 од. зб., за 1892 - 1942 рр.);

ф. 272к - Чижевський Павло Іванович (оп.1, 8 од. зб., 1919 - 1926

рр.);

ф. 273к - Українська асоціація при Лізі Націй (оп.1, 86 од. зб., 1918

- 1940 рр.);

ф. 274к - Українські націоналістичні організації у Чехословаччині (оп.1, 16 од. зб., 1922 - 1938 рр.).

Вивчення історії діяльності Української бібліотеки ім. С. Петлюри, аналіз процесу комплектування її міжвоєнної колекції, а також долі зі­брання під час Другої світової війни дає підстави стверджувати, що серед зазначених вище фондів РДВА наявні документи, які були на по­чатку 1941 р. конфісковані та вивезені нацистами з Парижа (зокрема, матеріали власне Бібліотеки, редакції часопису "Тризуб" та Товариства бувших вояків Армії УНР у Франції)12.

Серед документів, що відклалися у фондах РДВА, найважливіше значення для дослідження історії Української бібліотеки ім. С. Петлюри та реконструкції її зібрання становлять матеріали, які відкла­лися у фонді 271к, зокрема: листування з українськими емігрантськи­ми організаціями та емігрантами у Польщі, Чехословаччині, Італії, Болгарії, Румунії, Швейцарії, Німеччині, Туреччині та ін. з питань ді­яльності Бібліотеки, про її фінансову підтримку, збирання пожертв, надіслання книг та матеріалів (спр. 2-6, 14-15), копії листів Ради біблі­отеки до українських емігрантів та організацій з висловленням подяки за отримані кошти та матеріали (спр. 7-12), каталог виставки, присвя­ченої гетьманові І. Мазепі (спр. 17), журнали обліку надходжень до бі­бліотечного зібрання за різні роки (спр. 18-23), фінансові документи та підписні листи Бібліотеки (спр. 24-42), статутні документи різних українських еміграційних установ, спогади учасників Визвольних зма­гань, рукописи праць українських емігрантів на різні теми, документи, які були передані до бібліотечного зібрання (спр. 43-74), вирізки з різ­них періодичних видань з української тематики (спр. 75-80, 82-118), а також вирізки з газет про процес Шварцбарда (спр. 119-128). Ці мате­ріали дають можливість реконструювати окремі сторінки діяльності Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі, проливають світло на процес комплектування її книжкової та архівної колекції у міжвоєн­ний період.

22 квітня 1929 р. Рада висловлювала подяку В. Королеву за згоду стати представником Бібліотеки у Чехословаччині та відзначала, що з особливою вдячністю приймає його пропозицію передати до архіву Бібліотеки листи різних осіб: "Від Вас буде залежати, на яких умовах ті листи будуть прийняті, і власне, коли і як їх можна буде використовува­ти [...] Що до заходів про одержання речей, які лишаються після пев­них осіб, то це річ така делікатна, що її переводити самій Раді трудно. Тут якраз наші представники були б на місці, як от Ви зробили з Є.Х. Чикаленком. За це Вас Рада найбільше дякує. Взагалі такі легати можнадіставати лише дякуючи персональним зв'язкам. А натурально ця дум­ка Ваша дуже добра й використовувати такі можливості конче потріб­но [...]"13.

Взагалі слід відзначити, що на початковому етапі В. Королів був одним з найбільш активних представників Бібліотеки. У листі від 4 ве­ресня 1929 р. Рада бібліотеки підкреслювала: "Те, що Ви до цього часу прислали, цінне й важне. Такого представника, з такою енергією, як Ваша, годі відшукати". В. Королів не тільки регулярно надсилав до Бібліотеки книги та періодичні видання, але й намагався поповнити бібліотечні фонди рукописними матеріалами відомих українських ді­ячів. Так, у тому ж листі від 4 вересня підносилося питання про долю речей та рукописів, які залишилися після смерті відомого громадсько­го діяча Є.Х. Чикаленка, і які В. Королів пропонував перевезти до Парижа для зберігання у Музеї при Бібліотеці. На жаль, на той час Бібліотека не мала задля цього ані фінансів, ані відповідних примі­щень: "Ви питаєте, що робити з речами пок[ійного] Євг[гена] Харламповича. Це для Бібліотеки зараз трудне питання, а саме: збира­ти всі його речі. Натурально, що дрібніше: рукописи, книжки, матері­али різні, то все треба взяти й зберегти при Музеї. Що ж до одежі, то це було б затяжко. Бо помешкання у нас не таке велике. Чи не гадаєте Ви, що такі речі легше було б передати до Музею при Університеті. А зре­штою цікаво було б знати, скільки того всього буде. Бо була б велика шкода, коли б, зібравши такі речі, довелося їх тримати десь у скрині, без спроможності їх виставити, як то годиться. Так само і з пересилкою тих речей важко щось сказати. Очевидно, що можна, то посилкою, а що ні, то доведеться передати з оказією"14.

4 жовтня 1929 р. бібліотекар І. Рудичів повідомляв В. Королева, що одержав посилки з книжками і висловлював йому та Н. Королевій вдячність за них. Він також відзначав, що В. Прокопович підтримав ідею В. Королева про створення при Бібліотеці колекції портретів за­рубіжних діячів та письменників, які прихильно ставились до україн­ського народу та писали про нього15.

Матеріали РДВА свідчать, що серед інших представників Бібліотеки були генерал В. Сікевич у Вінніпезі, проф. М. Антонович у Берліні, проф. І. Шендрик у Львові, сотник М. Забєло у Туреччині. Рада намага­лась постійно підтримувати з ними контакт, обговорюючи у листах питання комплектування Бібліотеки та збирання пожертв. Показовим у цьому відношенні є лист до представника Бібліотеки у Туреччині со­тника М. Забєли, датований 29 квітня 1929 р., в якому були викладені інструкції щодо основних аспектів його діяльності: "Подавайте нам адреси різних організацій українських у Туреччині, а також окремих осіб. Чи не відомо Вам про ті організації, що існували раніше, скажімо, 5-6 літ назад, от як Союз Хліборобів. Чи перебуває в Царгороді п. Зоц-Кравченко? А чи лишилися які папери після покійного Адасовського? Взагалі дбати треба про те, щоб після померлих наших людей їхні архі­ви переходили не до приватних людей, а до Музею. Так само й справи та архіви організацій. Між іншим важно мати фотографії наших людей. Збирайте всяку пам'ятку, навіть найдрібнішу. Якщо маєте Ви, чи хтось інший витинки з турецьких газет з днів смерті бл. п. Головного отамана та з днів процесу Шварцбарда, просимо передати їх до Музею, бодай поодинокі числа"16.

12 жовтня 1930 р. Г. Келлер-Чикаленко (донька Є. Чикаленка) по­відомляла Раду Бібліотеки: "Високоповажані Панове, посилаю сьогод­ні ящик книжок: українських, російських і французьких, колекцію ви­різок з газет, кілька фотографій, поштових карток з портретами українських письменників та діячів і автограф Миколи Лисенка, чор-новик, який колись, прийшовши на лекцію, випросила в нього після того, як він мені заграв ту свою композицію в нагороду за вивчену лек-цію17". Загалом вона надіслала 93 книги та 63 журнали. Проте, особли­ве зацікавлення у співробітників Бібліотеки викликав нотний аркуш "Moderato melancolique", написаний власноручно М.В. Лисенком.

У листопаді генерал Юнаків з Тарнова (Польща) передав до Бібліотеки фотографії та матеріали біографічного характеру18; у грудні

-    інженер В. Філонович з Праги передав мапу рейду Ю. Тютюнника в 1921 р. та 6 таблиць - список 359 розстріляних в Базарі19; О. Безпалко

-    мапу України, якою користувався начальник Генштабу Армії УНР генерал Юнаків20.

24 лютого 1931 р. генерал О. Удовиченко передав до архіву при Бібліотеці "пакунок різного листування, що відноситься до перебуван­ня Армії Української народної республіки в таборах: Каліш і Стрілково в Польщі" за 1920 - 1924 роки та 13 оригінальних листів С. Петлюри. У супровідному листі до Ради Бібліотеки О. Удовиченко відзначав:

"При цьому листі прикладаю 13 листів, написаних власною рукою Головного отамана Симона Петлюри, які передаю в розпорядження бібліотеки.

Ці листи відносяться до періоду 1920 - 1924 років та містять в собі: накази, розпорядження, інформації та ін., зв'язані з перебуванням Армії УНР в таборах.

Я прошу Раду бібліотеки залишити за мною право користуватися цим цінним матеріалом.

Передаю наступні листи:

1.Лист від 10. ІІІ. 23 року (стор. 58 і 59). На ім'я генерал-інспектора та начальника Генерального штабу, в копії Воєнміну. Зміст: застере­ження щодо виїзду вояків на роботу до Франції.

2.Лист від 27. ХІІ. 1922 року (стор. 42). На ім'я генерал-інспектора, начальника Генерального штабу, копія Воєнміну. Зміст: в справі архіву Армії та окремих частин. Необхідність опрацювання історії дивізій.

3.Лист від 17. ХІ. 1922 року (стор. 31). Генерал-інспектору. Зміст: розпорядження щодо влаштування річниці розстрілу вояків в м. Базар.Лист від 15. ІХ. 1922 року (стор. 74). Воєнміну. Зміст: розподіл грошей для Армії.

4.Лист від 23. ІХ. 1922 року (стор. 67-73). Генерал-інспектору, ко­пія Воєнміну. Зміст: наказ цей викликаний від'їздом вояків до СССР. В ньому зазначено про необхідність широко провадити культурну пра­цю та на національне виховання вояків. З цією метою призначався в табор б. пр. міністр В. К. Прокопович. "Треба з нашої армії створити фанатиків української державності, людей національної честі і самопо­ваги".

5.Лист від 14. Х. 1922 року (стор. 58). Зміст: розпорядження щодо похорон ген. Пилькевича.

6.Лист від 24 грудня (старого стилю) 1921 року. Генерал-інспектору (стор. 16). Зміст : привітання з Різдвяним святом.

7.Лист від 21. ХІІ. 1921 року (стор. 15). Генерал-інспектору, копія начальнику Генерального штабу. Зміст: запитання про працю військо­вого факультету в таборі Стрілково.

8.Лист від 25. V. 1922 року (стор. 13). Генерал-інспектору. Зміст: наказ генерал-інспектору виїхати до Стрілково та полагодити непоро­зуміння, що виникли там серед командного складу.

 

10.Лист від 22. V. 1922 року (стор. 7 і 8). Генерал-інспектору, копія командирам груп. Зміст: розпорядження з приводу прибуття до табо­рів більшовицької репатріаційної комісії.

11.Лист від 13. Х. 1922 року (стор. 13-15). Генерал-інспектору, ко­пія Воєнміну. Зміст: в справі перебування в таборах репатріаційної більш. Комісії та оголошення "амністії".

12.Лист від 14. Х. 1922 року (стор. 18). Генерал-інспектору. Зміст: висловлюється спів жаль українській Армії з приводу смерті генерала Пилькевича.

13.Лист від 17. ХІ. 1922 року (стор. 29 і 30). Генерал-інспектору, копія Воєнміну. Зміст: про необхідність збирати матеріал про діяль­ність Чека від осіб, втекли з України"21.

Цінні матеріали планував передати до бібліотечної колекції відо­мий український громадський діяч Євген Бачинський22. 20 січня 1936 р. він писав до І. Рудичева з Женеви: "Для Бібліотеки у мене знайшло­ся б багато чого, лише не маю часу переглядати: у льоху у мене лежать ще 16 ящиків, а вже й забув із чим. От якби приїхали переглянули б і відвезли б із собою, бо пересилати це коштує. Я останні роки зайнятий своїм архівом. У мене є в кувертах персональні матеріали більше як про 800 людей, котрих я особисто знав або листувався за останні 30 літ життя мого. Надзвичайно цінний матеріал, котрий я поволі доповнюю власними споминами. Це правдива історія еміграції української та осіб чужих, котрі до української справи торкалися. Але це і архів, який має і практичне значіння, принаймні для мене, бо про багатьох з наших су­часних діячів знаходяться документи вельми цікаві і корисні принагід­но. Треба Вам сказати, що за весь цей час я більш менш акуратно вівсвої нотатки, і тому маю таке занотоване, що й не сниться багатьом! Це вже хіба після моєї смерті передано буде до Національного Архіву"23. У листі від 28 травня 1937 р. Є. Бачинський відзначав, що в його архіві вже зібрано 938 персональних досьє і 144 загальних - "дуже цікавий

24

матеріал! 24.

Влітку 1938 р. І. Рудичів відвідав Є. Бачинського у Женеві. З листів І. Рудичева відомо, що за дорученням В. Прокоповича під час свого перебування у Швейцарії він обговорював з Є. Бачинським справу за­снування філії Української бібліотеки ім. С. Петлюри у Женеві (до якої останній обіцяв передати своє архівне та книжкове зібрання)25. З цієї подорожі І. Рудичів привіз до Парижа архів П. Чижевського26 та окре­мі книжкові видання.

27 квітня 1939 р. на засіданні Ради Бібліотеки окремо розглядало­ся питання "Дар п. Євгена Бачинського та Філія Бібліотеки в Женеві". У своєму виступі В. Прокопович інформував Раду про те, що Є. Бачинський, який з 1938 р. є представником Бібліотеки у Швейцарії, погоджується передати свою цінну книжкову колекцію Українській бі­бліотеці ім. С. Петлюри, але "в залежности від майбутніх обставин", котрі він детально не визначає. Окрім того, Бачинський висував на­ступні умови передачі: 1) закріплення за ним вільного доступу до бі­бліотеки упродовж всього його життя, 2) його зібрання мало складати основу філії бібліотеки ім. С. Петлюри в Женеві, 3) він мав виконувати обов'язки кустоса цієї установи. Далі В. Прокопович повідомляв Раду про те, що Є. Бачинський володіє також цінним архівом, який він у майбутньому також може передати до женевської філії Бібліотеки "на особливих умовах"27. Заслухавши інформації В. Прокоповича, Рада ухвалила затвердити Є. Бачинського представником Бібліотеки ім. С. Петлюри в Женеві, доручити І. Рудичеву розробити технічний план організації філії та просити Є. Бачинського точно визначити "майбут­ні умови - обставини" передачі ним його книжкових та архівних збі­рок на зберігання до цієї установи28.

Отже, Рада Бібліотеки намагалась зібрати у її фондах важливі мате­ріали з історії української визвольної боротьби. Однак, серед усіх пам'яток головну увагу вона приділяла матеріалам, пов'язаним із жит­тям та діяльністю С. Петлюри. При Бібліотеці, "як її неподільна части­на", існував Музей імені С. Петлюри, де зберігались його посмертна маска, рукописи, світлини, архів Судової комісії в справі процесу Шварцбарда (останні документи упорядкував та склав до них інвен­тарний опис професор А. Яковлів під час свого перебування у Парижі влітку 1937 р.)29.

Важливе значення для вивчення різних аспектів діяльності україн­ської еміграції в Європі має фонд 270 РДВА, який містить частину ре­дакційного портфеля часопису "Тризуб" (загалом 106 справ). Громадсько-політичний та літературно-мистецький тижневик "Три­зуб" був пресовим органом уенерівської еміграції, який був заснованийу Парижі в жовтні 1925 р. з ініціативи С. Петлюри й виходив тривалий час за редакцією В. Прокоповича (1925 - 1939), а в останні місяці сво­го існування - за редакцією О. Шульгина (1940). Активну участь у ви­данні брали В. Садовський, О. Лотоцький, М. Лівицький, В. Сальський, О. Удовиченко, К. Мацієвич, Д. Дорошенко, М. Ковальський та ін., а його редакція розміщувалася в одному приміщенні з Українською бі­бліотекою ім. С. Петлюри. Архів "Тризубу" спіткала спільна з бібліо­течним зібранням доля - він також був конфіскований та вивезений нацистами на початку 1941 р.

Сьогодні матеріали з редакційного архіву "Тризубу" зберігаються, як вже відзначалося, у Російському державному військовому архіві, а також у Державному архіві Російської Федерації30. У передмові до опи­су фонду 270 РДВА зазначено, що документи надійшли до ЦДОА СРСР у 1955 р. У 1958 р. вони були систематизовані за тематичною ознакою, сформовані у справи, до яких було укладено опис. Значну час­тину матеріалів становили числа "Тризубу", автографи статей і заміток, гранки та верстки окремих номерів. У фонді також відклалася доку­ментація різних українських еміграційних організацій - листи, звер­нення, резолюції тощо.

Таким чином, матеріали РДВА значною мірою доповнюють інфор­мацію розрізнених джерел з історії української еміграції у Франції міжвоєнного періоду, яка крім того представлена сьогодні у фондах Державного архіву Російської Федерації, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України та Центрального державного архіву громадських об'єднань України. Всі вони опинили­ся в різних архівосховищах внаслідок численних переміщень в ході Другої світової війни та у повоєнні роки. Тривалий час, перебуваючи на таємному зберіганні, вони були недоступні для дослідників. Цілісне та комплексне використання цих матеріалів можливе лише за умови організації повноцінного інтелектуального доступу до їх інформації, важливою передумовою якого є підготовка та видання анотованого путівника по фондах "еміграційної" україніки, яка зберігається як в українських, так і зарубіжних архівосховищах, у тому числі - в Російському державному військовому архіві.

Примітки:

1 Лозенко Л. Празький український архів: історія і сьогодення // Архіви України. - 1994. - № 1/6. - С. 18-30; Мушинка М. Музей Визвольної Боротьби України і доля його фондів. - Мельборн, 1996. - 114 с.; Він же. Архіви української еміграції з Чехо-Словаччини (1917 - 1945): сучасний стан і місця зберігання // На службі Кліо: Зб. наук. праць на по­шану Любомира Винара з нагоди 50-ліття його наукової діяльності. -Київ; Нью-Йорк; Торонто; Париж; Львів, 2000. - С. 532-545; Його ж. Музей визвольної боротьби України в Празі та доля його фондів: Історико-архівні нариси. - К.: Державний комітет архівів України, 2005. - 158 с.;Український музей у Празі (1925 - 1948): Опис фонду / Упоряд. Р. Махаткова. - К.; Прага, 1996. - 296 с.; Кентій А.В. Фонд "Український музей у Празі" ЦДАГО України як складова "Празького Архіву" // Архіви України. - 2000. - № 1/3. - С. 43-49; Палієнко М. Діяльність української еміграції із заснування національного архівного центру за кордоном у 20-х рр. ХХ ст. // Історичний журнал. - К., 2004. - № 3. - С. 27-38; Її ж. Створення та діяльність Українського історичного кабінету в Празі (1930

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення