І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 75

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

-   1945 рр.) // Вісник Київського національного лінгвістичного універси­тету. Серія "Історія. Економіка. Філософія". - 2001. - Вип. 5. - С. 349-356; Її ж. Невідомі сторінки історії архіву Уряду ЗУНР у Відні // Історичний журнал. - 2005. - № 5. - С. 13-24; Її ж. Українська бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі в світлі документів українських архівів // Пам'ять сто­літь. - 2006. - № 1. - С. 91-108; Її ж. Архіви української еміграції у радян­ських спецсховищах (переміщення, опрацювання, використання) // Український історичний журнал. - 2006. - № 1. - С. 196-213 та ін.

2     Див.: Grimsted Patricia Kennedy. Trophies of War and Empire: The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of Restitution. - Cambridge, MA: Harvard University Press, 2001. - 798 p.

3     Ґрімстед Патриція Кеннеді. "Празькі архіви" у Києві та Москві: Повоєнні розшуки і вивезення еміграційної архівної україніки. - К., 2005.

-   252 с. У праці розглянуто останні роки діяльності Українського історич­ного кабінету та Російського закордонного історичного архіву в Празі, ви­світлено окремі аспекти вивезення архівної україніки з Праги до Києва та Москви, опрацювання її в спецвідділах радянських архівів. На жаль, в українському перекладі побачила світ лише незначна частина монографії П.К. Ґрімстед, основний же масив українського видання складають доку­ментальні додатки, а саме факсимільно відтворені тексти документів із фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управлін­ня України, Державного архіву Російської Федерації та фотодокументи з Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного.

4     Про фонди україніки у Чеській Республіці див.: Русская и укра­инская эмиграция в Чехословацкой республике (1918 - 1938): Путеводитель по архивным фондам и собраниям в Чешской республике / Сост. Вацлав Поданы, Барвикова Гана. - Прага, 1995. - 132 с.; Український музей у Празі (1925 - 1948): Опис фонду / Упоряд. Р. Махаткова. - К. -Прага, 1996. - 296 с.; Пеленська О. Український портрет на тлі Праги. Українське мистецьке середовище в міжвоєнній Чехо-Словаччині. - Нью-

Йорк; Прага, 2005. - 222 с.

5     Указатель фондов иностранного происхождения и Главного управления по делам военнопленных и интернированных НКВД-МВД СССР Российского государственного военного архива / Под ред. В.П. Козлова, В.П. Кузеленкова. - М., 2001. - С. 3-4.

6     Там само. - С. 5.

7     ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 7. - Спр. 499. - Арк. 279-287.8    Максакова Э. Пять дней в Особом архиве // Известия. - 1990. -№ 49-53.

9     Архивы России. Москва и Санкт-Петербург: Справочник-обозрение и библиографический указатель. Русское издание / Гл. ред. В.П. Козлов, Патриция Кеннеди Гримстед. - М., 1997. - С. 212-216.

10    Указатель фондов иностранного происхождения... - С. 21.

11    Див.: Grimsted P.K. The Postwar Fate of the Petliura Library and the
Records of the Ukrainian National Republic
// Harvard Ukrainian Studies. -
1997. -
Vol. XXI. - P. 401-405.

12    Див.: Grimsted P.K. The Odyssey of the Petliura Library and the
Records of the Ukrainian National Republic during World War II
// Harvard
Ukrainian Studies.
- 1998. - Vol. XXII. - P. 181-208; Grimsted P.K. The
Postwar Fate of the Petliura Library and the Records of the Ukrainian National
Republic
// Harvard Ukrainian Studies. - 1997. - Vol. XXI. - P. 393-461;
Йосипишин Я., Палієнко М. Українська бібліотека імені Симона Петлюри
в Парижі в світлі джерел та спогадів.
- К.; Париж, 2006. - 123 с.

13    РДВА. - Ф. 271к. - Оп.1. - Спр. 7. - Арк. 245-245зв.

14    Там само. - Арк. 241-242.

15    Там само. - Арк. 239.

16    Там само. - Арк. 144.

17    Там само. - Спр. 2. - Арк. 254.

18    Там само. - Спр. 7. - Арк. 649.

19    Там само. - Арк. 548. Цікавим є той факт, що ще на першому за-
сіданні Ради Бібліотеки
15 січня 1929 р. О. Шульгин доповідав про те, що
В. Філонович пропонував придбати для Музею С. Петлюри:
1) архів вій-
ськового відділу Ю. Тютюнника,
2) оригінальні листи гетьманів П.
Дорошенка та П. Полуботка,
3) картини "Базар", які мав намалювати М.
Битинський,
4) архів Чесько-українського комітету. Рада ухвалила придба-
ти архів Чесько-українського комітету та зв'язатися з
проф. І. Шендриком
у Львові в справі архіву відділу Тютюнника. На жаль, протоколи засідань
Ради та листування її членів не дають можливість точно відтворити по-
дальший перебіг цієї справи, але можна констатувати, що до Бібліотеки
потрапили мапа, передана В. Філоновичем, та таблиці розстріляних у
Базарі, виготовлені М. Битинським.

20    ЦДАВО України. - Ф. 4362. - Оп. 1. - Спр. 7. - Арк. 11; Тризуб.
- 1931. - Ч. 1 (1 січня).

21    РДВА. - Ф. 271к. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 240-241.

22          Євген Бачинський (1885 - 1978) - український громадський діяч,
журналіст. Народився у Катеринославі. Через переслідування з боку цара-
ту за революційну діяльність був вимушений емігрувати до Західної
Європи. У 1909 - 1912 рр. був членом Української громади у Парижі,
1914 р. переїхав до Женеви, де взяв участь у заснуванні Української грома-
ди. У
1915 - 1917 роках входив до складу Союзу визволення України і був
редактором його друкованого органу "Вістник СВУ"; редагував у Лозанні
журнал
"La Revue Ukrainienne". З 1922 p. був офіційним представникомУкраїнської автокефальної православної церкви в Західній Європі. Листувався з багатьма чільними діячами української еміграції в Європі, зібрав великий особовий архів.

23    РДВА. - Ф. 271к. - Оп. 1. - Спр. 12. - Арк. 52-52зв.

24    Там само. - Спр. 11. - Арк. 23.

25    Там само. - Спр. 8. - Арк. 13.

26    Павло Чижевський (1860 - 1925) - громадський та політичний
діяч. Народився на Полтавщині. Навчався у Київському університеті, зго-
дом у Швейцарії. За політичну діяльність був засланий до Сибіру. Належав
до Української радикально-демократичної партії та Товариства україн-
ських поступовців.
Входив до складу 1-ої та 2-ої Державної Думи. Під час
Української революції 1917 - 1920 рр. був членом Української Центральної
Ради, у
1918 р. очолив українську торгівельну делегацію у Швейцарії; зго-
дом був головою закордонного бюро УПСФ у Відні, членом Уряду УНР
під час його перебування у Тарнові (Польща). Архівні матеріали П.
Чижевського, які від
1938 р. зберігалися у Бібліотеці, були у січні 1941 р.
вивезені нацистами разом з іншими бібліотечними колекціями. Сьогодні
особовий фонд П. Чижевського представлений у Російському державно-
му військовому архіві (РДВА, ф. 272к
- Чижевський Павло Іванович, оп.1,
8 од. зб. за 1919 - 1926 рр.).

27    Архів Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі. Книга
протоколів ч.
1 засідань Ради Бібліотеки. Протокол № 47.

28    Філія Української бібліотеки ім. С. Петлюри у Женеві так і не
була організована. По всій вірогідності цьому завадила як Друга світова
війна, так і неможливість фінансового забезпечення діяльності цього осе-
редку з боку представників уенерівської еміграції. Сьогодні архів Є.
Бачинського зберігається в Бібліотеці Карлтонського університету в
Оттаві (Канада) (Див.: Архівні матеріали з історії України в Канаді:
Попередній анотований перелік
/ Укл. Б. Кравченко. - Київ; Едмонтон,

1990).

29    РДВА. - Ф. 271к. - Оп. 1. - Спр. 8. - Арк. 83зв.

30    ДАРФ. - Ф. Р-7498. - Оп. 1. - Спр. 1-93.

 

Марія Баран

ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України Львів

АРХІВ ЗЕНОНА КУЗЕЛІ У ФОНДАХ ВІДДІЛУ РУКОПИСІВ ЛНБ ІМ. В. СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ

Поповнення архівних фондів відділу рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника відбувається різними шляхами. На початку 90-х років ХХ ст. до бібліотеки почав надсилати архівні матеріали з української тематики громадсько-політичний діяч із Чикаго Орест Корчак-Городиський. Ці матеріали віднесли до фонду "Окремі надходження" відділу рукописів. Серед них траплялися також різні документи, що стосуються діяльності Зенона Кузелі, - в основному ксерокопії доку­ментів. Аж через якийсь час наш добродій відважився надіслати до бі­бліотеки більшу кількість архівних матеріалів цього діяча. Таким чи­ном вирішено формувати особистий архівний фонд Зенона Кузелі. В даний час згаданий архів перебуває на стадії доопрацювання, тому що час від часу відділ рукописів ще отримує доповнення із Чикаго. На основі проведеного науково-технічного опрацювання цих надходжень можна визначити характер архіву.

Зенон Кузеля (1882 - 1952) - етнограф, мовознавець, бібліограф, журналіст і громадський діяч, дійсний член НТШ у Львові (з 1909 р.), а з 1949 р. - голова НТШ у Західній Європі. Організаторські здібнос­ті і громадська позиція З. Кузелі проявилися вже підчас навчання у Бережанській гімназії, де він бере участь у створенні таємного гуртка "Молода Україна" і редагує таємні учнівські журнали. Навчаючись у Віденському університеті, він спеціалізується з предмету слов'янської філології у професорів В. Яґіча, В. Вондрака, К. Їржека, М. Решетара. Студії поєднує із працею секретаря проф. В. Яґіча та референта слов'янської літератури у бібліотеці Віденського університету. Молодий славіст редагує слов'янську частину друкованого каталогу, очолює від­діл слов'янської бібліографії австрійського бібліографічного журналу "Zeitschrift fur osterreichische Bibliographi" (1907 - 1909 рр.); також постійно співпрацює (від 1906 р.) в "Ukrainische Rundschau", що вихо­див у Відні. Для НТШ у Львові він надсилає повідомлення та рефера­ти праць західноєвропейських авторів в галузі антропології, археології та етнології. У 1904 - 1906 рр. З. Кузеля як етнограф бере участь у ет­нологічних та антропологічних експедиціях на Бойківщину під керів­ництвом Ф. Вовка та Ів. Франка.

У 1909 р. З. Кузеля переїздить до Чернівців, де він обійняв посаду завідувача університетської бібліотеки і згодом лектора української мови. Тут він мав можливість співпрацювати із проф. Ст. Смаль-Стоцьким та іншими буковинськими діячами. Із початком І-ї світової війни родина Кузелів поселяється у Відні, звідки З. Кузеля був направ­лений Союзом Визволення України у Зальцведель для роботи з вій­ськовополоненими українцями російської армії. Тут він співпрацює з Б. Лепким, В. Сімовичем, Р. Смаль-Стоцьким. Культурно-освітню ро­боту з полоненими З. Кузеля поєднує з редагуванням часописів "Вільне слово" (1916 - 1918 рр.) та "Шлях" (1919 -1920 рр.). Про значення і популярність цих видань засвідчує збережена кореспонденція до ре­дактора.

Значна частина творчого життя З. Кузелі припадає на "берлінський період" (1920 - 1945рр.), а його діяльність пов'язується головним чи­ном із журналістикою. Якраз і цей період висвітлюють більшість мате­ріалів переданого до бібліотеки архіву. З прибуттям до Берліна З.Кузеля, надіючись на заняття науково-дослідною працею чи отримати викладацьку посаду, продовжує започатковану в таборах журналіст­ську діяльність - редагує часопис "Нове слово". Більше сотні листів, надісланих до редакції та редактора З. Кузелі, містять висловлення по­дяки за надіслані газети і прагнуть діставати наступні числа. Деякі до­писувачі порушують ще й інші питання як працевлаштування, отри­мання документів, розшук рідних, умови повернення на батьківщину. Серед кореспонденції є листи від різних німецьких організацій та ре­дакцій щодо отримання чи обміну часописами.

Пізніше З. Кузеля - редактор видавництва "Українське слово" (1921 - 1926) та однойменної газети (1921 - 1924 рр.). У видавництві побачили світ близько 70 видань Бібліотеки "Українського слова". Про діяльність видавництва та його редакції можна довідатися із листів ді­ячів української та зарубіжної культури таких як В. Андрієвський, Ол. Барвінський, В. Бірчак, М. Гехтер, В. Гнатюк, О. Кисілевська, П. Ковжун, Ю. Липа, Юр. Меженко, В. Пачовський, І. Рудницький (Кедрин), М. Рудницький, К. Трильовський, Ґ. Гарке, Й. Матасович, Лайош Тогаті та ін. до редактора та редакції видавництва "Українське Слово". Особливо цікавою є кореспонденція, у якій відображена співп­раця між редактором видавництва З. Кузелею та редактором альмана­ху про Січових стрільців "Золоті Ворота" - І. Рудницьким (Кедрин). Із листів довідуємось про деякі подробиці та окремі факти видання аль­манаху. При загадкових обставинах та через брак коштів на цей випуск друкарня, що видавала альманах, припинила роботу і знищила набрані матеріали. Залишились тільки рекламні проспекти про вихід "Золотих Воріт". У видавничих справах вели листування із редакцією "Українського Слова" українські та німецькі наукові установи і видав­ництва. Тут слід додати, що видавництво ще випускало ілюстрований журнал "Літопис політики, письменства і мистецтва" за редакцією С. Томашівського. З. Кузеля тут - співредактор.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення