І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 76

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

Від 1926 р. З. Кузеля - редактор інформаційного органу "Osteuropaische Korrespondenz". Порушені тут питання з української проблематики цікавили німецького видавця Гаральда Лєуена (Harald Laeuen), генерального секретаря Німецького товариства прав націо­нальностей Герберта Тругарта (Herbert Truhart), норвезького діяча Майєра Гайденбаґена (Meyer Haydenbagen). Зацікавлення українськи­ми питаннями виявляються також у листах редакцій німецьких часо­писів таких як "Unsere Heimat", "Volk und Reich" та ін. З цього ж часу - упродовж 10 років З. Кузеля ще редактор слов'янського відділу ін­формаційного наукового довідника "Minerva - Jahrbuch der gelehrten Welt". Тут він старається подати якомога більше матеріалу про україн­ський науковий світ.

У 1930 р. З. Кузеля редагує збірник "Ukraine und die kirchliche Union" ("Україна і церковна унія"). У цьому збірнику він подав бібліо­графію важливішої літератури про унію (Bibliographiе der wichtigstenLiteratur uber Union der ostlichen Kirche mit Rom). Про видання збір­ника засвідчують листування з директором німецького об'єднання "Deutscher Karitasverband" Вінкеном (Wienken), о. Петром Вергуном, чернетка листа З. Кузелі до митрополита Андрея Шептицького та ін. матеріали.

З. Кузеля співпрацює з німецькими публіцистами, членами "Німецько-українського товариства у Берліні" - П. Рорбахом, А. Шмідтом. Згодом він бере участь у виданні книги А. Шмідта "Ukraine, Land der Zukunft" (Берлін, 1939 р.) Здобувши визнання і авторитет се­ред журналістського світу, З. Кузеля очолює (1930 - 1936 рр.) "Союз за­кордонних журналістів" (Verband auslandischer Pressevertreter), а від 1936 р він - почесний голова цього об'єднання. У архіві наявні різні докумен­ти, що висвітлюють діяльність З. Кузелі у цій організації: чернетки і копії листів голови союзу, листування з іноземними журналістами, керівни­цтвом різних установ та редакціями німецьких журналів. Велика кіль­кість кореспонденції - запрошення, надіслані голові "Союзу закордон­них журналістів" для участі у різних імпрезах - конгресах, виставках, конференціях, ярмарках. Серед збережених інформаційних листків-повідомлень "Mitteilungen" є стаття З. Кузелі "Kleinrussen, Ruthener, Ukrainer" (Малороси, русини, українці).

Наукова громадськість та численні прихильники З. Кузелі відзна­чили у січні 1931 р. ювілей 30-ліття його наукової та громадської ді­яльності. З цієї нагоди відбулась урочиста академія. Про цю подію за­свідчують згадки у кореспонденції до З. Кузелі та вислови вдячності зі сторони ювіляра, що видно із машинописних копій листів, що наявні в архіві.

З. Кузеля підтримував постійні контакти із львівською науковою громадськістю. У архіві зберігається листування З. Кузелі з діячами НТШ: В. Гнатюком, В. Дорошенком, почесним членом НТШ, а пізні­ше (від 1934 р.) його головою Ів. Раковським. Співпраця з останнім виявилася також у зв'язку із виходом "Української загальної Енциклопедії" (перша половина 30-х рр.) гол. редактором якої був Ів. Раковський, а З. Кузеля - автор етнографічних матеріалів до енци­клопедії та гасел про визначних зарубіжних діячів, причетних до укра­їнської культури. Як кореспондент часопису "Діло" З. Кузеля листуєть­ся із діячами цього видання - В. Мудрим, Ф. Федорцівим та з адміністрацією Видавничої спілки "Діло".

У 1931 р. завдяки старанням та сприянням прихильних до нього людей З. Кузелю обрано дійсним членом Українського наукового ін­ституту у Берліні (Ukrainisches wissenschaftliches !nstitut) на кафедрі етнографії та етнології - де його діяльність набуває науково-дослідного характеру. (Від 1926 р. він був надзвичайним членом інституту). Тут його співпраця також пов'язана із редагуванням етнографічних та ет­нологічних видань: "Beitrage zur Ukrainekunde", "Вісти Українського наукового інституту в Берліні", "Ukrainische Kulturberichte". З. Кузеля- незамінний інформатор про Україну наукових діячів, які співпрацю­вали з інститутом. Це славісти - проф. Р. Траутман, проф. А. Пальме (куратор інституту), директор слов'янського інституту в Берліні П Дільс (Diehls), професори К. Маєр, В. Сімпсон, Г. Кох. З. Кузелею ініційовано створення словникового відділу при інституті. Найбільшим досягненням відділу була поява (1942 р.) українсько-німецького слов­ника у співавторстві З. Кузелі та Я. Рудницького. Про співпрацю авто­рів також свідчить чимала кореспонденція.

Упродовж свого творчого життя З. Кузеля виступає як товариш і порадник молоді, особливо студентів. У перші роки після приїзду до Берліна він організовує "Товариство вищої освіти", а від 1925 р. - пред­ставник НТШ при стипендійній фундації ім. Гумбольдта, де виборю­вав стипендії для українських студентів. Як бачимо із листувань, до нього дуже часто зверталися рідні і знайомі з проханням посприяти у справі навчання. З. Кузеля постійно контактував із українськими сту­дентськими товариствами, про що свідчить велика кількість листів та­ких організацій як "Основа", "Чорноморе", "Мазепинець", де висвітлю­ється їхня діяльність і звідки бачимо, якою популярністю користувався З. Кузеля серед молоді. У роки ІІ-ї світової війни він бере активну участь у роботі Комісії допомоги українським студентам (КОДУС). У архіві також наявні документи, що виявляють різні аспекти діяльності комісії: інструкції, звернення, списки осіб, що навчалися у період ві­йни у різних вищих учбових закладах Західної Європи та ін. матеріа­ли.

З. Кузеля - активний учасник і організатор громадського життя. Майже 10 років від 1924 р. він був головою Української громади в Берліні, а також головою Українського допомогового комітету, Комітету опіки над "біженцями", Комітету допомоги голодуючим на Україні та членом багатьох інших товариств.

Матеріали архіву З. Кузелі - це сторінки з життя і діяльності вче­ного упродовж більше 25-ти років. Можливо, що тут є прогалини, бо воєнні і післявоєнні події, перевезення до Чикаго - не могли не впли­нути на його цілість. Але вже на основі тих матеріалів, що потрапили до бібліотеки, можемо дізнатися про життя українців у Західній Європі у міжвоєнний час та велику сподвижницьку діяльність багатьох діячів української культури, зокрема, Зенона Кузелі.

Висловлюємо також щиру подяку п. О. Городиському за надіслані матеріали.

Література та архівні джерела:

1.      Записки НТШ. Збірник на пошану Зенона Кузелі (Праці фі­лологічної та історично-філософічної секції). - Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962. - Т. CLXIX. - 583 с.;

Баран М. Фрагменти із журналістської діяльності Зенона Кузелі // Українська періодика історія: і сучасність. Доповідіта повідомлення шостої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 11-13 травня 2000 р. - Львів, 2000. - С. 484-485;

3.      Баран М. Кореспонденція видавництва "Українське слово" в Берліні. (за матеріалами відділу рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України) // Українська періодика: історія і сучасність. Доповіді та повідомлення сьомої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, 17-18 травня 2002 р. -Львів, 2002. - С. 138-144;

4.      Баран М. До історії видання альманаху "Золоті Ворота" // Українська періодика: історія і сучасність. Доповіді та повідо­млення восьмої Всеукраїнської науково-теоретичної конфе­ренції, 24-26 жовтня 2003 р. - Львів, 2003. - С. 129-133;

5.      Баран М. Листування видавців альманаху "Золоті Ворота" // Збірник праць науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2003. - Вип. 11. - С. 803-825;

6.   ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів. - Ф.

258.

 

Олена Прищепа

Рівненський державний гуманітарний університет Рівне

КОЛЕКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ У ФОНДОБИХ ЗБІРКАХ РІВНЕНСЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

У 2006 р. виповнюється столітній ювілей, як в місті Рівному був заснований музей, традиції якого продовжив організований у 1940 р. обласний краєзнавчий музей. Сьогодні в Рівненському обласному кра­єзнавчому музеї (далі РОКМ) експонується та зберігається близько 140 тисяч пам'яток матеріальної та духовної культури, які мають ху­дожнє, історичне, етнографічне та наукове значення. У результаті нау­кових експедицій, пошуків в архівах, цілеспрямованій роботі зі старо­жилами, колекціонерами щороку поповнюються новими надходженнями його колекції, зокрема, археологічна, народного одягу Полісся та Волині, збірки творів волинського іконопису та стародру­ків, предметів козацької доби та інших.

У переліку його сучасних колекцій важливе місце посідає фондова збірка матеріалів української діаспори, яка нараховує близько 2,5 тисяч одиниць збереження, що складає близько 2% від загальної музейної збірки. Наголосимо, що заборонена донедавна тоталітарним радян­ським режимом для вивчення тема української діаспори не могла на­лежним чином комплектуватися впродовж 40-80-х рр. ХХ ст. Хоча окремі матеріали про деяких її представників - зокрема, реемігрантів,які в 50-60-х рр. піддалися радянській пропаганді і повернулися в Україну (переважно з Аргентини), усе ж потрапили до музейних фон­дів. Експонувалися вони і в тогочасній експозиції як аргумент на ко­ристь існуючої радянської влади та її "найбільшої демократичності" у світі. На сьогодні таких переважно документальних матеріалів вдалося виявити не більше 10 одиниць зберігання, інформативна цінність яких полягає у висвітленні громадського життя української діаспори, зокре­ма, напередодні та під час Другої світової війни. Так, у 1941 р. в Аргентині був створений Український комітет Допомоги СРСР (пере­йменований у 1943 р. в Українську Комісію Солідарності і Допомоги Батьківщині), який ініціював у липні 1946 р. перший з'їзд українських організацій в Аргентині. В його роботі брало участь 162 делегата, які представляли інтереси десяти тисяч членів цього товариства (усього в Аргентині за приблизними обрахунками проживало близько 120 ти­сяч українців). Опубліковані окремою брошурою матеріали з'їзду, які зберігаються в РОКМ, інформують про організації української молоді в Аргентині, про участь українців в економічному житті цієї країни, засвідчують про складні стосунки між вище вказаною Комісією і, зо­крема, з "Просвітою" та "Відродженням" та намірами об'єднати укра­їнську еміграцію під лозунгами на кшталт "український народ в радян­ській системі дійде до найвищого ступеня правдивої демократії"1. На жаль, в процесі атрибуції цих матеріалів з'ясувати історію (легенду) по­ходження цих матеріалів поки що не вдалося. Однак зрозуміло, що до так званих "старих фондів" музею (так зазначено в книзі надходжень музейних предметів) вони потрапили від реемігрантів 50-60-х рр. ХХ ст. - уродженців Рівненщини.

Початок цілеспрямованого формування колекцій української діа­спори у РОКМ збігається в часі з проголошенням незалежності України (1991 р.), і триває ось уже 15 років. На даному етапі опрацю­вання колекцій української діаспори РОКМ і введенням їх до науково­го обігу, варто детальніше проаналізувати їх, оскільки предметом окре­мого музеологічного дослідження вони ще не виступали.

Зауважимо, що профіль будь-якого музею визначає і профіль фор­мування музейних колекцій. Оскільки профіль сучасного Рівненського обласного музею - краєзнавчий, відповідно, і його колекції формують­ся з урахуванням територіального виміру сучасної адміністративної одиниці України - Рівненської області як складової історичної Великої Волині. Отож специфіка формування колекцій української діаспори в РОКМ вбачається у відборі тих матеріалів про її представників, які ма­ють відношення насамперед до історії Рівненщини (народилися, або проживали тут впродовж певного часу). Сюди ж можна віднести і ма­теріали про різні наукові, освітні, релігійні та молодіжні організації і інституції української діаспори, які продовжують вивчати і пропагува­ти минуле історичної Волині, а також перейматися її сьогоднішніми проблемами.Виходячи з усталених потреб формування музейних зібрань у фон­дах РОКМ, правильніше буде говорити про окремі тематичні колекції, представлені різнотипними предметами музейного значення, які умов­но можна поділити на дві групи. До першої відносяться матеріали, отри­мані з української діаспори, які стосуються історії краю першої полови­ни ХХ ст., і розкривають її через призму життя тих, хто змушений був переважно після Другої світової війни назавжди полишити Україну. Деталізуючи її, виокремимо такі теми: історія УНР, і, зокрема, перебу­вання уряду Директорії в Рівному в квітні 1919 р., історія Рівненської української приватної гімназії (1923 - 1939 рр.), культурно-освітнє жит­тя Волині міжвоєнного періоду та доби Другої світової війни. До другої групи віднесемо музейні предмети, які розкривають безпосередньо в українській діаспорі життя та діяльність уродженців Рівненщини, або ж тих, хто в минулому був причетний до її історії, а також сучасних органі­зацій та установ української діаспори тощо. Фондоутворювачами цих колекцій виступили переважно представники української діаспори із Західної Європи (Чехія, Швеція, Великобританія), країн Америки (США, Канада), Австралії, Казахстану.

Відомо, що на відміну від архівів і бібліотек, які не ставлять ціллю охопити всю багатогранність джерел, в музейних закладах здійснюєть­ся комплексне документування історичного минулого. В процесі комп­лектування колекцій української діаспори в РОКМ виокремилися такі типи музейних предметів, пов'язаних спільними ознаками кодування і зберігання історичної інформації: письмові, фотоджерела, речові. Зазначимо, що серед письмових джерел переважає такий їх вид як дру­ковані видання, об'єднані в книжкове зібрання, яке репрезентує різні сфери діяльності української діаспори. За чисельністю книжкова ко­лекція поміж інших надходжень з української діаспори є однією з най­більших в РОКМ (нараховує більше 350 одиниць збереження). Гї фон-доутворювачами виступили товариство "Волинь" та Інститут дослідів Волині (Торонто, Канада), Комітет "Допомога Україні" при редакції "Українського голосу" (Канада) (голова А. Фігус-Ралько), Об'єднання українських православних сестринств США ім. Св. княгині Ольги та його часопис "Віра" (президент адміністрації Н. Мірчук та член редко­легії В. Кузьмич, США), осередок дослідників з Блумінгтона (США, штат Індіана, керівник М. Бойко), Суспільна служба українців Канади (філія в Ст. Кетерин, Онтаріо, Е. Смаль), окремі приватні особи, зо­крема, Г. Гришко (дівоче Талащук, США, Голівуд), Ю. Шумовський (житель Савонни, штат Джорджія, США), Л. Винар, Президент Українського історичного товариства. Причетні до формування книж­кової колекції й організації та установи, які діяли в самій Україні, а та­кож приватні особи - громадяни України. В їх переліку зазначимо Рівненську управу Народного Руху (голова В. Омельчук), Рівненську обласну організацію "Просвіта" (голова Б. Степанишин), Волинський краєзнавчий музей (м. Луцьк), мешканка с. Великі Межирічі Корецькогор-ну Рівненської обл. Н. Тижук, архітектор Рівного В. Ковальчук, пра­цівники РОКМ Г. Бухало, Т. Аладько, В. Маркевич та інші.

Найбільшу цінність в зазначеній книжковій збірці представляють авторські книги уродженців Волині та видатних осіб, причетних до іс­торії Рівненщини У. Самчука, О. Лятуринської, Є. Маланюка, О. Стефановича, А. Горохович, І. Огієнка, М. Бойка. Поміж рідкісних ви­дань виокремимо "Кобзар" Т. Шевченка (видавництво друкарні канадсько-української видавничої спілки у Вінніпезі, 1918 р.2, львівські видання "Самоосвіти" 30-х рр. ХХ ст.3. Виділимо окремо повне видан­ня "Літопису УПА" (Торонто, 1989 р.), а також такі періодичні видан­ня, як "Літопис Волині" - науково-популярний збірник волинознав-ства, вже згадуваний часопис "Віра", "Промінь" та деякі інші.

Письмові джерела представлені і таким видом, як документальні матеріали. Гх нараховується більш, ніж 240 одиниць збереження, усі вони репрезентують як історію самої української діаспори, так і життє­вий шлях багатьох її представників періоду перебування на Рівненщині у міжвоєнний період. Без сумніву, значний інтерес для науковців скла­дає архів документів Союзу українок (так званого Матірного Союзу Українок) 30 - 50-х рр. ХХ ст., Українського жіночого конгресу, який відбувся в червні 1934 р. у м. Станіславі, Союзу Українок Канади тощо. Його передача до фондів РОКМ розпочалася в листопаді 1991 р. (до речі, як одне з перших надходжень в добу незалежності України з укра­їнської діаспори) надходженням від А. Горохович, уродженки с. Великі Межирічі Корецького р-ну Рівненської обл., члена Союзу Українок в Канаді, Пласту, яка на той час проживала в м. Торонто. Передаючи в дар РОКМ частину цієї документальної збірки, вона переймалася про­блемами українського жіночого руху в еміграції, і, зокрема, наміром вшанувати пам'ять про його блискучу організаторку М. Рудницьку. А вже через п'ять років після смерті А. Горохович, у 1997 р., з Канади через посередництво А. Фігус-Ралько до РОКМ була передана друга частина цього унікального архіву з оригіналами листів, текстів промов, рукописів статей М. Рудницької4.

Як окрему можна розглядати документальну збірку матеріалів, отриманих з української діаспори, що стосується відомої на Волині у міжвоєнний період Рівненської української приватної гімназії, яка була відкрита в Рівному у 1923 р. і функціонувала до 1939 р. Ініціатором її створення виступила місцева організація "Просвіта", українська газета "Дзвін", учитель Ф. Пекарський - уродженець Холмщини, випускник Варшавського університету. По-різному склалися долі її вихованців. Багато з них стали жертвами сталінського терору і були розстріляні німецько-фашистськими окупантами в роки останньої війни. Частина колишніх учнів пов'язала своє життя з боротьбою за незалежність України в рядах УПА. А після війни багато її випускників опинилися за межами батьківщини. Уболіваючи за збереження доброї пам'яті про свою альма-матер Г. Гришко, що проживає в Голівуді, В. Кузьмич із ро­дини Дзіваків, Л. Царик, що мешкають в Нью-Йорку, С. Іллюк з Чикаго, А. Горохович із Торонто (Канада) у 90-х рр. ХХ ст. передали до РОКМ власні спогади про цей навчальний заклад та тих вчителів, які також опинилися в еміграції, листування випускників гімназії з важливими деталями спогадів про навчання в Рівному, а також їх лис­тування з першим директором цього навчального закладу Ф. Пекарським5.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення