І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 80

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

26    Там само: Звіт про діяльність Союзу українців у Великій Британії
за час від
1.1 до 31.12.1965 року. - С. 38.

27    Там само: Звіт про діяльність Союзу українців у Великій Британії
за час від
1.1 до 31.12.1974 року. - С. 53.

28    Там само: Звіт про діяльність Союзу українців у Великій Британії
за час від
1.1 до 31.12.1978 року. - С. 43.

29    Там само: Звіт про діяльність Союзу українців у Великій Британії
за час від
1.1 до 31.12.1979 року. - С. 51.

30    Там само: Звіт про діяльність Союзу українців у Великій Британії
за час від
1.1 до 31.12.1981 року. - С. 67.

 

Юлія Злячук

Львівський національний університет ім. І. Франка Львів

ЗМІСТ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН В УНІВЕРСИТЕТАХ КАНАДИ

Перша на північноамериканському континенті кафедра україноз­навства була заснована у 1944 р. в Саскачеванському університеті. Цим було покладено початок вищим українознавчим студіям у Канаді як якісно новому рівню в організації рідношкільної освіти канадських українців. У процесі становлення і розвитку вищі українознавчі інсти­туції при канадських університетах пройшли декілька етапів еволюції і зайняли свою нішу у системі університетської освіти Канади. За свою понад шістдесятирічну історію розвитку вони досягли чималих успі­хів, набули педагогічного досвіду і стали одним із вагомих чинників збереження культурної самобутності української канадської спільно­ти, підтримки рідномовної освіти та підготовки фахівців з україноз­навчих дисциплін вищого рівня кваліфікації.

Ті чи інші українознавчі дисципліни, кількість і спектр яких по­стійно змінювалися, викладалися у вісімнадцяти канадських універси­тетах, а сьогодні різні українські курси (мови, літератури, історії, гео­графії, культури, фольклору, економіки, політології тощо) пропонують університети Альберти, Манітоби, Саскачевану, Торонто і Ватерлоо. Мета даної роботи - розглянути специфіку, питання змістового наван­таження та навчально-методичного забезпечення українознавчих дис­циплін, які на даний час функціонують в канадських університетах.

Приступаючи до аналізу питань змісту вищої українознавчої осві­ти в Канаді, зазначимо перш за все, що у канадських університетах за­галом немає єдиних програм, за якими би викладалися ті чи інші на­вчальні предмети. У кожному із них викладання має свої особливості, що залежать, з одного боку, від традицій університету, а з іншого, - від викладача, який розробляє навчальний курс. Крім того, аналіз навчаль­них планів і програм вищих українознавчих студій засвідчує гнучкість системи підготовки фахівців - крім обов'язкових, студентам пропону­ється велика кількість курсів на вибір, які в рамках програми спеціалі­зації кожен із них може обирати відповідно до власних практичних потреб1.

Щоб отримати уявлення про змістове навантаження українознав­чих курсів, розглянемо на конкретних прикладах зміст деяких із них, без вивчення яких не обходиться жодна українознавча програма канад­ських університетів, а саме: мовних, літературних та історичних.

Серед мовних курсів одним із найпоширеніших є "Початкова українська мова". Аналіз його змісту показує, що цей курс є своєрідним вступом до інших, вищих за рівнем, мовних курсів і розрахований на студентів зі слабким знанням мови або без такого.

Мета курсу: дати слухачам елементарні вміння говорити і розуміти мову, початкові навички писати українською, читати українські тек­сти.

Завдання курсу: забезпечити належну мовну базу для подальшого вивчення української мови та українознавчих дисциплін, які виклада­ються українською.

Зміст дисципліни: робота над основами головних елементів ви­вчення мови: граматики; розмовної практики; засвоєння нової лекси­ки; читання і письма. Дидактичні пріоритети: вивчення мови через ситуації з реального повсякденного життя; наголос на усне спілкуван­ня та навички читання; залучення до процесу вивчення мови елементів сучасної української культури: мистецтва, музики, кіно тощо.

Типово на вивчення курсу "Початкової української мови" відво­диться чотири години на тиждень. Його специфікою є те, що пояснен­ня граматики здійснюється переважно англійською мовою. Читання, письмо, розмовні вправи проводяться українською.Як правило, наступним етапом вивчення мови є курс "Українська мова середнього рівня". В рамках цього курсу вивчаються основи мор­фології, поглиблюються знання граматики, а також практикується спілкування українською шляхом лабораторних тренувань і читання в класі.

Для студентів, які спеціалізуються в українознавчій програмі, по­дальшим кроком в опануванні української мови є курс "Українська мова підвищеного рівня". Мета курсу: вдосконалення мовних навичок: мовлення, аудіювання, читання, письма. Завдання курсу: навчити сту­дента вільно розмовляти українською на різні теми, брати участь у дис­кусіях, писати творчі роботи і ділову кореспонденцію, читати й обго­ворювати прочитане. Зміст дисципліни: Курс знайомить студентів з типовими складними випадками української граматики, готує до розу­міння українських засобів масової інформації тощо. Дидактичні пріо­ритети: засвоєння граматики через практичне застосування відповід­них мовних конструкцій у перекладі та написанні власних текстів; проведення занять переважно українською з вивченням на вищому рівні всіх елементів мови: розмовної практики, лексики, граматики, читання і письма; акцентування аудиторної діяльності на розмовну мову, читання, обговорення прочитаного матеріалу та складання тво­рів на його основі, усні десятихвилинні доповіді, що готуються зазда­легідь; виконання домашніх завдань як обов'язкового компоненту на­вчального процесу, які включають читання, переклади, вправи з граматики, твори, підготовку усних повідомлень і доповідей.

Викладання української мови здійснюється за підручниками, на­писаними для англомовного студента, зокрема, А. Гумецької "Сучасна українська" (1990), Д. Струка "Українська для студентів" (1998), Яра Славутича "Розмовна українська" (1987) та словників, як то "Україно-англійський і англо-український словник" В. Ніньовського (1985) тощо. Проте, наявних підручників недостатньо. Тому багато матеріалу для курсу готує викладач. Крім того, значне місце у забезпеченні на­вчального процесу займають обладнані комп'ютерами лінгвістичні ка­бінети, які використовуються для виконання практичних вправ, мов­них тренінгів, прослуховування студентами лекційного матеріалу2.

В цьому контексті коротко відзначимо роботу вищих українознав­чих студій Канади щодо використання у навчальних цілях для викла­дання українознавчих дисциплін потенціалу комп'ютера, ресурсів ме­режі Інтернет і локальних університетських мереж.

Серед Інтернет-розробок - це, зокрема, on-line програми "Ук­раїнський алфавіт" (сприяє вивченню українського алфавіту та писем­ної системи мови, вчить писати українською та розпізнавати мовні звуки) та "Українські флеш-картки" (допомагає студентам переглядати, повторювати й запам'ятовувати українську лексику та перевіряти свої знання; кожне слово супроводжується реченням, щоб показати його значення у контексті) для допомоги у вивченні стаціонарних універси­тетських курсів української мови початкового рівня та української мови в контексті, "Український Інтернет-опитувальник" для тестуван­ня з української граматики (результати тестування відправляються ви­кладачу і повертаються із його виправленнями), які розробляє й впро­ваджує Український центр мультимедійного інтерактивного навчання та електронних публікацій Альбертського університету3 під керівни­цтвом проф. О. Ільницького, а також застосування Інтернету як "біблі­отеки" сучасного текстового, візуального і звукового матеріалу для ви­кладачів і студентів4 тощо.

Серед розробок з використанням локальної університетської ме­режі - on-line програма мовних тренувань "Українські інтерактивні вправи" для перевірки правильності виконання завдань та програма "Відео Вісник" для вивчення курсу "Українська мова в контексті"5. Вони дають змогу викладачеві, спілкуючись зі студентом на відстані з допомогою комп'ютера, у режимі реального часу перевіряти правиль­ність виконання завдань, повертати студентові матеріал з виправлен­нями і поясненнями. У мовних курсах, окрім письмових вправ, про-слуховуючи записи голосу, перевіряється і вимова студента. Така форма навчання набуває все більшого поширення.

Загалом, на нашу думку, найхарактернішою особливістю україн­ських мовних курсів, які пропонують вищі українські студії Канади, є те, що їх можуть слухати студенти, які не мають жодних попередніх знань з української мови. Програми вивчення мови розробляються та­ким чином, щоб дати можливість охочому, навіть починаючи з "нуля", але послідовно вивчаючи мовні курси щоразу вищого рівня, протягом трьох-чотирьох років досягнути достатнього ступеня володіння мо­вою. Такий підхід до даного питання зумовлюється, очевидно, тим, що канадське суспільство як таке, не потребує знання мов національних меншин для щоденного вжитку, і справа самої етнічної спільноти ро­бити все можливе для підтримання і розвитку своєї мови, якщо вона у цьому зацікавлена. Вивчення мовних курсів будь-якого рівня ведеться в контексті реальних життєвих ситуацій сьогоднішнього дня з акцен­туванням основної уваги на розмовному компоненті мови, що важли­во у плані залучення до її вивчення не тільки майбутніх філологів, але й представників інших спеціальностей, яким знання української мови може бути потрібне для спілкування з потенційними діловими парт­нерами в Україні, читання ділової україномовної документації тощо.

Особлива увага звертається на поєднання аудиторних і домашніх завдань, що забезпечує глибше вивчення мови й оптимальне співвідно­шення між самостійною роботою студента та його роботою з виклада­чем. Значне місце у процесі вивчення мови посідають так звані сту­дентські усні презентації на різні теми, чільне місце серед яких належить, зокрема, темам, пов'язаним з сучасною Україною. Це, з од­ного боку, забезпечує студенту достатньо широку розмовну практику спілкування українською мовою, а з іншого - знайомить з різними сто­ронами життя сучасного українського суспільства і держави, що має немаловажне значення в умовах недостатньої поінформованості ка­надського суспільства у цих питаннях. Організаційно-дидактичні за­сади функціонування українських літературних курсів проілюструємо на прикладі курсу "Українська література і культура", який пропонує департамент слов'янських мов та літератур Торонтського університету. Мета курсу: дати огляд української культури через вивчення творів української літератури від Київської Русі до сучасності. Завдання кур­су: ознайомити студентів із широким спектром культурологічних, со­ціальних і політичних творів, які мали визначальний вплив на розви­ток української літератури. Зміст дисципліни: знайомство студентів з різними культурними періодами в житті українського народу, такими як романтизм, реалізм, модернізм, радянський період, період незалеж­ної України та низкою літературних творів різних жанрів і тем, що від­повідають названим культурним періодам. Програма курсу включає знайомство з творчістю класиків української прози, поезії, драми і су­часних літераторів, таких як І. Нечуй-Левицький, М. Кропивницький, М. Старицький, І. Тобілевич, В. Антонович, І. Франко, М. Драгоманов, Леся Українка, О. Кобилянська, П. Тичина, В. Винниченко, М. Рильський, О. Антоненко-Давидович, М. Куліш, В. Підмогильний, О. Довженко, В. Стефаник, О. Гончар, Ю. Андрухович. Дидактичні пріоритети: семестрова курсова робота - студентська робота на 10-15 сторінок, написана англійською мовою на тему з української літерату­ри; доповідь в групі - усне повідомлення на 10-15 хвилин про літера­турний твір, прочитаний студентами самостійно.

Курсова робота може бути написана на тему будь-якого твору, включеного в програму курсу, але заохочується написання робіт на теми, що не вивчалися під час аудиторних занять. Типові приклади можливих тем для таких робіт: "Дослідження й аналіз поглядів М. Хвильового стосовно статусу і розвитку української літератури на матеріалі книги "Культурний ренесанс в Україні: полемічні памфлети, 1925 - 1926 рік"; "Дослідження впливу модернізму на українську літе­ратуру на основі аналізу творчості щонайменше трьох різних авторів", "Конфлікт між соціальними інститутами і окремими людьми, особли­во у сфері культурних цінностей, у творчості Олеся Гончара на прикла­ді будь-яких двох його оповідань" тощо. В усній доповіді студент пови­нен передати основний зміст твору, прочитаного самостійно, дати свою власну оцінку6.

Як бачимо, літературні курси спрямовуються на ознайомлення сту­дентів з творчістю найвидатніших українських літераторів минулого і сучасності, різних течій в українській літературі. При цьому багато уваги приділяється самостійній роботі студента, заохоченню його до читання позапрограмних творів. Студенти постійно залучаються до виконання цікавих дослідних проектів, які потребують ґрунтовного самостійного аналізу творів, презентацій власних досліджень на занят­ті та дискусій. Такі презентації, крім іншого, є додатковою можливістю практичного вживання розмовної української мови та її вдосконален­ня.

Може здатися дивним, що в аналізованому українському літера­турному курсі немає теми, присвяченої Т. Шевченку. Це пов'язано з тим, що департамент пропонує окремий ґрунтовний курс "Тарас Шевченко", цілком присвячений творчості великого Кобзаря.

Цікавим є курс "Аспекти літературного перекладу з української мови", який входить до переліку як мовних, так і літературних курсів - новий курс, який, на вимоги часу, почав пропонуватися студентам Торонтського університету з 2001 року. Мета курсу: ознайомити сту­дента з проблемами письмового перекладу літературних творів з укра­їнської мови на англійську. Завдання курсу: дати студенту практичні навички з письмового перекладу творів, написаних українською мо­вою. Зміст дисципліни: оцінка і порівняння існуючих перекладів з української на англійську, практичні вправи з перекладу, розгляд за­гальних труднощів при перекладі творів різних літературних жанрів та стилів, а також творів з діалектичною, ідіоматичною, метафоричною лексикою. Заняття складаються з теоретичного і практичного компо­нентів. Теоретичний включає в себе обговорення окремих специфіч­них тем з теорії перекладу і підготовку студентів до кожного заняття. Практичний компонент складається з представлення і дискутування окремих спірних питань або проблем у конкретних перекладах. Дидактичні пріоритети: індивідуальні роботи з перекладу; підсумко­вий проект; щотижневі письмові завдання.Підсумковий проект являє собою завершений переклад вибраного самим студентом твору (або творів) з української літератури, що ніколи не перекладався раніше. Його обсяг: 60 сторінок для прозового, 35 - для драматичного твору, 25 сторінок - для віршів. Найкращі переклади можуть бути опубліко­вані.

Цей курс має велике значення, оскільки сприяє, крім іншого, під­готовці перекладацьких кадрів - фахівців, які могли б працювати в га­лузі перекладу творів української літератури на англійську мову для ознайомлення з ними англомовної громадськості. Рекомендованою до курсу літературою є словники, підручники з перекладознавства, збір­ки українських літературних перекладів, зокрема новітні видання України, як то: Р. Зорівчак "Реалія і переклад: На матеріалі англомов­них перекладів української прози" (Львів, 1989); В. Бусел "Великий тлумачний словник сучасної української мови" (Київ, 2001) тощо7.

Чільне місце серед навчальних курсів українознавчих інституцій при канадських університетах, посідають, починаючи з 1971 р., курси з історії України8. Типовий зміст таких курсів розглянемо на прикладі курсу історії України Центру українських канадських студій при Манітобському університеті. У редакції розробника зазначеного курсу д-ра О.В. Геруса9:Мета курсу: ознайомити студентів з довгою, барвистою і трагіч­ною, але маловідомою історією однієї з головних націй Східної Європи і однієї з найновіших незалежних держав. Завдання курсу: дати студен­там загальне уявлення про Україну, її землі та народ. Зміст дисципліни: Курс розрахований на два семестри. Перший семестр охоплює період від VI до XVIII століття, висвітлює історію середньовічної Русі-України (Київської Русі) і розглядає питання: Україна в Польській державі; українські землі в Австрії та Російській імперії. Другий семестр охо­плює період з XVIII століття до нашого часу. Він фокусується на дина­міці національного визвольного процесу, українських революціях, ін­телектуальній і культурно-духовній творчості, економічних перетвореннях, українській державності й українській діаспорі.

Основним підручником, який пропонується для вивчення курсу, є англомовна "Історія України" П.Р. Маґочого (P.R. Magosci). Автор під­ручника П.Р. Маґочій є відомим у Канаді і діаспорі загалом фахівцем з історії України.

Якщо проаналізувати тематику історичних курсів, то можна зро­бити висновок, що головна увага акцентується на узагальненому ви­вченні історії українців від часів Київської Русі, або навіть від докиїв-ського періоду, до нашого часу. Звичайно, курси різних університетів дещо різняться між собою переліком тем та їх висвітленням, але зага­лом спрямовані на змалювання цілісної картини нашої історії, з усіма її здобутками і втратами. Подається картина непростих стосунків укра­їнців зі своїми сусідами в різні часи, їхньої боротьби за своє право на власну державність, перших кроків на шляху незалежності. Зрозуміло, що своє місце у таких курсах займає й історія української діаспори, яка об'єктивно є важливою складовою життя нашого народу, а для канад­ських переселенців має особливе значення і забарвлення.

Викладене розкриває в загальному цільову і змістову сторони про­цесу навчання у вищих українознавчих інституціях університетів Канади.

Питання навчально-методичного забезпечення завжди було й за­лишається актуальним для функціонування українознавчих студій. Як зазначав на організованому КІУСом у жовтні 2001 р. круглому столі "Теперішній стан і майбутнє українських студій" професор департа­менту сучасних мов і культурологічних студій Альбертського універси­тету О. Ільницький, "...на спроможність викладачів українських студій підготувати добрі навчальні програми для своїх студентів негативно впливає брак навчальних матеріалів10". Цей висновок висвітлює про­блему, над вирішенням якої канадським викладачам-україністам по­стійно доводиться працювати - нестачу навчальних підручників та по­сібників.

На початках україністики в університеті Саскачевану, як підруч­ник для навчання мови, використовувалася "Ukrainian grammar" (Українська граматика) Е. Шклянки, видана у 1944 р. і перевидана у1947 та 1949 рр., а для літературних курсів - конспект-нотатки проф. К. Андрусишина, написаний у формі книжки "Українські автори" в 1949 р. У тому самому 1949 р. д-р Ю. Луцький, який працював на ан­глійському департаменті Саскачеванського університету, у співавтор­стві з д-ром Я. Рудницьким опублікував перший університетський ан­гломовний підручник граматики української мови "A Modern Ukrainian Grammar" (Сучасна українська граматика). У 1950 р. з'явилася "Українська граматика" адвоката Ю. Стечишина, якою й досі користу­ються в українських середніх школах Саскачевану та на початкових курсах в університеті.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення