Л Савич - Втілення у практику школи методичних ідей омбіляєва на матеріалі повісті вишневі ночі бориса харчука - страница 1

Страницы:
1  2 

Наукові записки ТНПУ: Літературознавство

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ В

ШКОЛІ

Людмила Савич, асп. (Тернопіль)

УДК 811.161.2(07)

Втілення у практику школи методичних ідей О.М.Біляєва (на матеріалі повісті «Вишневі ночі» Бориса Харчука)

У статті проаналізовано один із аспектів наукового доробку професора Олександра Біляєва - вивчення основних розділів шкільного курсу мови. Обґрунтовано доцільність використання методичних рекомендацій вченого, окреслено загальні особливості методики проведення уроків з аналізованих тем, визначено місце, зміст і спрямованість кожного розділу в курсі мови того чи іншого класу. Висловлено власний погляд на внесок лінгводидакта у розвиток методичної науки, а також розроблено систему вправ на матеріалі твору Б.Харчука «Вишневі ночі».

Ключові слова: розділ шкільного курсу мови, вправа, система вправ.

This issue analyzes one dimension of professor Alexander Bilyaev scientific achievement - learning the basic sections of language school course. It grounds advisability of scientist's guidelines utilization, it outlines general peculiarities of lesson holding methodology on analyzed topics and it reveals the place, content and direction of each section in language course of one or another grade. The issue states own opinion about the contribution of linguodidactics to methodology science development.

Key words: section of school course of language, exercise,  system of exercises.

На сучасному етапі розвитку освіти, коли є різноманітність і багатоплановість наукових шкіл, течій, напрямів, поглядів на певні мовні та мовленнєві явища, значної уваги набуває питання вивчення основних аспектів мови. Для його вирішення потрібно переосмислити основні ідеї, розроблені в наукових працях попередників. У цьому плані заслуговує на особливу увагу лінгводидактична спадщина О.М.Біляєва.

Наукова позиція лінгводидакта зумовлювалась необхідністю висвітлення у методичній науці тих питань, що були особливо актуальними, тому відомі курси викладання української мови в середній школі, написані науковцем, становлять один із найважливіших і найдосконаліших аспектів сучасної лінгводидактики і є основою для подальшого зросту методичної науки. Вченим обґрунтовано місце, зміст і спрямованість кожного розділу в курсі мови того чи іншого класу.

Мета статті - розкрити втілення методичних ідей О.М.Біляєва в практику школи під час вивчення розділів шкільного курсу мови в середній школі на матеріалі твору Бориса Харчука «Вишневі ночі».

Вивчення основних розділів мови починається в п'ятому класі з узагальнення і систематизації синтаксичних та пунктуаційних знань. Саме такої позиції дотримувався О.М.Біляєв. Багатьом науковцям це нововведення видавалось необґрунтованим, оскільки порушувало усталену послідовність опрацювання розділів: синтаксис має іти за морфологією. Практика вивчення цього розділу в масовій школі довела правомірність такого введення, адже ці відомості сприяють засвоєнню фонетики, будови слова, словотвору та морфології на синтаксичній основі.

О.М.Біляєв, детально опрацювавши вихідні аспекти вивчення мовного матеріалу в 5 класі, наголошував, що їхнє засвоєння полягає в тому, щоб: а)питання, відоме учням, попередньо повторити, поглибити; б) новий синтаксичний матеріал (зокрема речення з двома й одним головним членами, поширені однорідні члени речення тощо) не ґрунтовно вивчати, лише ознайомити з ними п' ятикласників, дати загальне поняття.

Методику роботи над реченням у 5 класі, на думку О.М. Біляєва, слід розпочинати з актуалізації уже набутих знань про словосполучення, лише тоді вчитель наголошує, що речення може бути з двома головними членами або одним. Для закріплення цієї теми виконується система вправ, основна мета яких - «по-перше, виробити в учнів уміння визначати в реченнях граматичні основи, по-друге, закріпити відомості про те, що закінчена думка може передаватися, крім групи слів, також окремим словом, по-третє, навчити дітей членувати мову на речення, знаходячи його межі, безчого неможливо правильно виділяти речення на письмі» [Біляєв 2005: 111] і усвідомлювати їх зміст.

Під час вивчення речень за метою висловлювання доцільно, на думку О.М.Біляєва, спершу відтворити здобуті знання, а тоді поглибити їх на порівняно складнішому теоретичному рівні та практичному матеріалі. В роботі над видами речень за метою висловлювання вчителі повинні враховувати такі аспекти: 1)найбільше уваги приділяти спонукальному реченню; 2) під час вивчення окличних речень звертати увагу на їх інтонування; 3) розтлумачити учням стилістичну роль розповідних, питальних і спонукальних речень.

Новим і важливим етапом в оволодінні елементарним курсом синтаксису є вивчення головних членів речення. При цьому слід урахувати, що підмет і присудок вивчали учні в початкових класах і є потреба в дотриманні принципу наступності і послідовності під час вивчення мовного матеріалу. О.М.Біляєв пропонував ознайомити учнів із тим, що поєднання підмета і присудка як головних членів речення не належить до словосполучення. «Важливим також є те, щоб учні зрозуміли, що підмет «може бути виражений не лише іменником, а й особовим займенником і кількісним числівником, а присудок, окрім дієслова, може виражатися іменником і прикметником, бути простим (з одного слова) і складеним (утвореним здебільшого з двох слів) -дієслівним та іменним» [Біляєв 2005: 114-115].

Складнішим для дітей є опрацювання теми «Другорядні члени речення». У п' ятому класі, відповідно до програми, слід детальніше зупинитися на розгляді цього питання. Вивчення додатка й означення не становитиме значних труднощів для учнів. Складність вивчення обставини полягає в різноманітності способів її вираження та видів за значенням.

Програма з української мови для 5 класу передбачає також роботу над однорідними членами. О.М.Біляєв пропонує вчити п' ятикласників знаходити їх, складати з ними речення, інтонувати їх, формувати відповідні пунктуаційні навички. Учений відзначає, що роботу над однорідними членами речення варто розпочинати з методу спостереження над мовою і лише тоді переходити до виконання завдань.

Під час опрацювання теми «Звертання» у п'ятому класі важливо, щоб школярі усвідомили, що воно не є членом речення і навчилися впізнавати його, усно виділяти інтонацією, а на письмі -розділовими знаками.

Складовою частиною розділу «Відомості з синтаксису і пунктуації» є програмові вимоги про вживання розділових знаків, які обмежуються виробленням навичок вживання коми між частинами складного речення (перед сполучниками сурядності: і, й, та, а, але; підрядності: що, щоб, де, куди, який, коли, тому що).

Для закріплення цієї теми варто виконати наступні вправи, матеріал для яких знаходимо у повісті Бориса Харчука «Вишневі ночі».

Вправа 1. У наведених речення поставити розділові знаки і пояснити їх вживання: Олена криво усміхнулась(,) а вона заллялася слізьми [Харчук 2010: 20]. Сторожко поступавсь(,) і ці думки зникали [Харчук 2010: 4]. Мати дорікнула(,) що замерзне(,) але дівчина огризнулась(,) що не боїться холоду [Харчук 2010: 16]. На прикованому табуреті сиділа заарештована(,) а за столом сидів її допитувач у золотих офіцерських погонах [Харчук 2010:

40].

Вправа 2. Визначити речення за метою висловлювання:

Вона начеб не бачила його: де і що з нею [Харчук 2010: .8]. Марш у ліжко [Харчук 2010: 19]. А Олена сиділа покірна й зовсім не байдужа [Харчук 2010: 48]. Ти не змерзла [Харчук 2010: 61]. Ідеш, то не барися, іди [Харчук 2010: 14]. Він поруч з Оленою - вищий на цілу голову [Харчук 2010: 19]. Скажіть, невже ви в такому ходили до війни [Харчук 2010: 45].

Вправа 3. Визначити другорядні члени речення: На прикованому табуреті сиділа заарештована, а за столом сидів її допитувач у золотих офіцерських погонах [Харчук 2010: 40]. Олена крізь відхилені двері побачила, як заходить червоне сонце [Харчук 2010: 38]. Потім він швидко роззувсь, розвинув свої онучі, ступив босяка в чоботи й сказав, щоб вона перевзулась [Харчук 2010: 60]. Батько глянув на мене, випустив кілька і знову взяв мене на руки [Харчук 2010: 54].

Вправа 4. Визначити і підкреслити однорідні члени речення: Її найдорожчі, найближчі, найрідніші - мам, тато, сестра [Харчук 2010: 9]. А вранці прийшли, зв'язали і повели його

 [Харчук 2010: 13]. Глухі й тверді мури витискали холодну вогкість і годували нею глуху й тверду тишу [Харчук 2010: 29]. Його поривало, підштовхувало, змушувало підвести голову, але лейтенант боявся, не зважувався, не смів [Харчук 2010: 45]. З хати повискакували Олена й В' ячеслав [Харчук 2010: 71]. Все дивились і все милувались [Харчук 2010: 55].

Вправа 5. Відшукати у поданих реченнях звертання і пояснити вживання розділових знаків: Вона відірвалася від сосни і ступила в стуманілий морок: «Тату, тату...» Шкряботіла чобітьми, квапилась: «Мамо, мамо...» [Харчук 2010: 13]. Денисенко збагнув, що замислила Калина, й сказав: «Огляньтеся ,Фросино Денисівно» [Харчук 2010: 18]. Мамо, не кричіть [Харчук 2010: 18]. Синку, синку, а передачу можна? [Харчук 2010: 20]. Товаришу, товаришу, - торсав його в спину, - у вас єсть кошушина, чи там щось? [Харчук 2010: 22].

Вправа 6. Визначити граматичну основу речень: Вони зійшли на поріг. На дверях висіла колодка [Харчук 2010: 67]. Німці їй були ненависні [Харчук 2010: 13]. В'ячеслав підійшов до вішака, одягнувсь і натяг шапку [Харчук 2010: 56]. Він був загорнутий у чисту сорочку [Харчук 2010: 29]. Воно - наша душа [Харчук 2010: 54]. В повітці щось прошмигнуло [Харчук 2010: 6]. В'ячеслав повільно встав і повільно вийшов з-за столу [Харчук 2010: 55]. Він був вищий [Харчук 2010: 55].

Отже, спостерігаємо, що О.М.Біляєв обґрунтував місце, зміст і спрямованість відомостей з синтаксису та пунктуації в 5 класі, надавши їм першочергового значення, бо саме ці елементарні знання допоможуть учням краще усвідомити особливості вивчення наступних розділів мови, зокрема фонетики.

Повна назва курсу, що вивчається у 5 класі - «Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія». У межах розділу вивчаються відомості про звуки, знаки письма, правила вимови і правопису; головне спрямування - систематичне вивчення власне фонетики, звукового боку мови. Відомості з фонетики «мають забезпечити правильний підхід до розуміння учнями звукової сторони мови і її відношення до письма» [Біляєв 2004: 2].

Аналіз програми для початкової школи продемонстрував, фонетика вивчається в елементарному вигляді практично. В основній школі набуті знання повторюються, поглиблюються,закріплюються на більш складних прикладах, порівняно з початковою.

На основі здобутих знань про звуки й букви, поділу слів на склади вивчається орфографія, зокрема це: ненаголошені голосні [е], [и]; спрощення в групах приголосних; правила вживання м' якого знака; сполучення йо, ьо; правила вживання апострофа; написання слів іншомовного походження. У процесі засвоєння фонетики учений пропонує розвивати усне мовлення, що у взаємозв' язку володіє «значними потенційними можливостями піднесення культури мовлення в школі» [Біляєв 2005 : 128].

Проводячи заняття з фонетики, не слід забувати, що вони можуть дати для розвитку мови учнів великий багаж знань, тому доцільним буде кожну тему закріпити різного роду усними та письмовими вправами творчого характеру. Серед цих вправ, на думку вченого, корисними будуть такі, як: переказ невеличкого оповідання за поданим планом; складання речень зі словами, важкими за своїм значенням, вимовою та написанням; усні повідомлення на задану тему; добір синонімів та антонімів; написання листів, оголошень тощо.

Заслугою О.М.Біляєва є те, що він детально описав систему уроків із фонетики, вказав на особливості її вивчення, накреслив основні етапи проведення уроків вивчення фонетики, розробив відповідну систему вправ.

Вправа 1. Розмістити слова в алфавітному порядку: Порядок, чоботи, бруківка, упівголос, мур, вікно, листочок, солдат, глянув, згадка, слідчі, картина, циферблат, хватка, чорний, бадилина, кобура, обов 'язок, якість, рядно, майстерня (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 2. Поділити слова на склади: Зробив, несвіжою, втирається, вміє, присоромить, зламалася, кладка, захлинається, вперше, брід, іронія, жаль, незбагненний, радість, життя, згадка, годинник (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 3. Визначити звуковий склад слів; зіставити звуки і букви і поданих словах: В 'ячеслав, кореня, сяяли, наслання, вожді, ім' я, запитання, джерело, прізвище, життя, яма, дощ, вухо, дзвін, жайворонок, радість, вітрюган, плащ, казенний, премія, ґудзик, водою, операція, їдальня (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 4. Поставити апостроф у наведених словах і пояснити його вживання:

Матір' ю, обов' язок, рядно, спам' ятався, зв' яжуть, ім' я, червонястим, з' явилась, з' єдналися, лахміття, полум' ям, м' який, пам' ятаю, б' є, м' які, гладячи (За твором Б. Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 5. У наведених словах пояснити вживання ненаголошених [е], [и]: Поривається, стрепенувся, смиренно, тремтливо, прихилилася, розминутися, хвилина, дивитися, перебирали, призначені, незбагненною, чекав, присоромить, розпливалися (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Багато актуальних рекомендацій та цінних порад запропонував О.М.Біляєв для вивчення розділів «Лексикологія» і «Фразеологія» у 6 класі. Він вважав, що необхідно перш за все пояснити учням зміст наведених понять, а після цього опрацьовувати програмовий матеріал із лексикології. Основне завдання курсу «Лексикологія» і «Фразеологія» це - збагачення мовлення учнів новими словами; проте О.М.Біляєв конкретизує його, оскільки «йдеться не стільки про знання (розуміння) слів, скільки про вживання їх у власному усному і писемному мовленні» [Біляєв 2005 : 128].

Для засвоєння лексикології та фразеології учений пропонує такі рекомендації: 1) розпочинати роботу з опрацювання лексичного розділу слід із визначення поняття «лексичне значення слова»; 2) особливу увагу потрібно приділити синонімам, адже їх уживання збагачує мовлення, сприяє його виразності й точності, допомагає уникнути невиправданого повторення слів; 3) робота над лексикою може супроводжуватися роботою зі словниками.

Увиразненню і збагаченню мовлення сприяє також використання фразеологізмів. О.М.Біляєв наголошує, що ефективне вивчення фразеології повинно супроводжуватися відповідною системою вправ. Для закріплення «Лексики» і «Фразеології» учений пропонує виконувати такі завдання та вправи.

Вправа 1. Пояснити лексичне значення наведених слів: Іронія, офіцер, вартовий, хвища, шинеля, жорна, пасмо, гріховність, мана, демократія, брутальний, рамена, замисел (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 2. Відшукати у реченнях синоніми: Темні сили, що зібралися за довгу зиму в небесних висотах, опускалися і спадали, розлягаючись долом, затоплюючи світ [Харчук 2010: 21]. Як же я візьму її на попередній допит, якщо вона простудиться і захворіє, бачиш, кулиться і хапає дрижаки? - стукнуло йому [Харчук 2010:25]. Сон нахлинув негайно - здоровий, міцний, молодий [Харчук 2010: 27].

Вправа 3. Відшукати антоніми у наведених реченнях: Його ніщо не тривожило в сні - ні минуле, ні майбутнє, ні завтрашнє: він спав, як тільки і може спати людина, що втомилася, але чесно і самовіддано виконала свій обов' язок. Сон як раптово обняв, так раптово випускав його зі своїх обіймів [Харчук 2010: 33]. Життя - це долання безпросвітного, а смерть і є безпросвітне [Харчук 2010: 53].

Вправа 4. Визначити сполучення слів, вжитих в переносному значенні

Почуття і думки варилися в задимленому світі [Харчук 2010: 41]. Ця непокірна, нездоланна думка звела чорними півмісяцями, ріжками додолу, брови, засіла у впертому передніссі, й опущені очі тяжко запитують: «Як жити?» [Харчук 2010: 47]. Її задума, її печаль, як і її дихання, виходили з кутка й заповнювали цей кабінет з прокуреними стінами,  - заґратованим вікном

[Харчук 2010: 53].

Вправа   5.   До   поданих   слів   підібрати антоніми:

Роздягнутися, нелад, співати, чорний, вовтузня, день, воля, підняти, вогко, дитинство, твердий, ступати, вкласти, ходити, закрити, сутінки, низький (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 6. З'ясувати значення фразеологізмів: Олена криво усміхнулась, а вона заллялася слізьми [Харчук 2010: 20]. Денисенко сидів, затиснувши автомата коліньми, склавши руку до руки а рукавах кожуха, й насолодливо подрімував під шапкою-вуханкою: годі пасти задніх - нарешті відрапортує Свиридову. [Харчук 2010: 21]. Як же я візьму її на попередній допит, якщо вона простудиться і захворіє, бачиш, кулиться і хапає дрижаки? -стукнуло йому. - Поки довезу, перемерзне на сіль [Харчук 2011: 22]. Олена кидала навсібіч гострим оком під безугавне хляпання кінських копит і тарахкотіння воза [Харчук 2010: 25]. Довго незважувалася підвести голову, начеб голова вже не держалася на в' язах [Харчук 2010: 28].

Наступний основний розділ шкільного курсу мови -«Будова слова. Словотвір» (кожна з цих тем вивчається окремо, оскільки, за шкільною програмою, обидва розділи оперують одними й тими ж поняттями). О.М.Біляєв застерігає від сплутування значеннєвих частин слова: «якщо в будові слова його частини показують, із яких морфем складається слово (корінь, префікс, суфікс, закінчення), то у словотворі вказуються основні способи творення слів за допомогою цих частин слова, якими є суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний тощо» [Біляєв 2005: 133 - 134]. Радить учений до розділу «Будова слова. Словотвір» додати й орфографію, щоб підкреслити значення відомостей з будови слова і словотвору у виробленні орфографічних навичок.

Є потреба, на думку ученого, пояснення нового матеріалу розпочинати з визначення слів, що змінюються, і тих, що не змінюються. На цій основі вчитель переходить до з'ясування поняття «спільнокореневі слова». Тут він пропонує звернути увагу учнів на те, що спільнокореневі слова відрізняються не лише закінченнями, а й префіксами, суфіксами, і можуть належати до різних частин мови, наприклад: учень, учений, вчитися. Для закріплення знань потрібно підібрати відповідну систему вправ на розрізнення форм того ж самого слова і спільнокореневих слів, у яких би спостерігалися дидактичні принципи наступності і послідовності.

Вправа 1. Визначити будову слів:

Загорнутий, скинути, вузлик, облиті, перескочити, тюремний, розбудити, крейдою, стараються, проїзний, бадилинка, внутрішній, уперше, полонений, підібгав, ручний, переконання, поквапливий (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 2. До поданих слів дібрати споріднені слова: довірливий, годинник, передбачлива, безтурботність, дбайливий, відпустив, задимлений, вітрюган, незбагненний, пересторога (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Словотвір, за словами О.М.Біляєва, - основне джерело збагачення лексичного складу мови, оскільки більшість слів у мові - похідні від інших слів. Вивчаючи словотвір, а саме, способисловотворення, корисно звернутися до підручника, де вони представлені наочно у вигляді таблиці.

Для закріплення набутих знань доцільним буде виконання системи вправ.

Вправа   1.   Визначити   способи   словотворення слів:

Десятиліття, заіржавілим, райцентр, складніша, роздираючи, холодніші, відхилений, зірваний, схитнувся, заборонено, самописка, відкинув, безстрашшя (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 2. Від поданих слів за допомогою способів словотворення утворити нові слова: Мисль, чути, матір, рвати, глянути, запитання, рамена, плече, двері, нужда, розвивати (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Центральне місце в курсі навчання української мови в основній школі належить морфології та синтаксису, які допомагають краще засвоїти граматичну будову. Морфологія тісно пов'язана з орфографією, синтаксис - із пунктуацією; а їх вивчення служить основою для формування стилістичних умінь і навичок, розвитку усного та писемного мовлення учнів. Засвоєння морфології необхідно підпорядковувати розв' язанню таких основних завдань: 1) виробити в учнів чітке уявлення про систему лексико-граматичних груп слів; 2) ознайомити учнів із поділом частин мови на самостійні та службові, а також виділенням в окрему частину мови вигуків; 3) забезпечити усвідомлення учнями форм словозміни і навчити правильно використовувати їх (форми) для побудови словосполучень і речень; 4) подати відомості про словотворення частин мови; 5) виробити орфографічні навички, пов' язані з вивченням частин мови.

Вивчення морфології у середній школі спрямоване на одержання більш глибоких знань про значення і граматичні ознаки всіх частин мови, ґрунтовніше ознайомлення зі словозміною іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, засвоєння системи орфографічних правил про правопис закінчень, а також суфіксів і префіксів усіх частин мови.

Особлива увага у лінвгодидактичній спадщині О.М.Біляєва приділяється детально окресленій системі уроків із морфології, зокрема вивченню часток і вигуків. Методист пропонує детально опрацьовані та описані основні етапи цих уроків, що можуть використовуватись  учителями під  час  вивчення рідної мови.

Позитивним є і те, що в названих розробках подана система вправ для закріплення набутих знань, умінь і навичок.

Вправа 1. Розібрати слова як частини мови:

Коридор, голова, зелений, бадьорий, легко, швидко, відхилити, думати, свою, його, десятий, два (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 2. Від поданих іменників утворити форму орудного відмінка

Пахне (весна), клацнув (каблуки), змахнув (шапка), хитнула (брова), заливають (молоко), зустрілися (очі), видавалася (суперечка),відчувала (шия), чорним (крило), водити (рука), ворушити (губи) (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 3. Поставити пропущені слова у необхідній

формі.

Вартовий не відставав ні на крок, відчувала його (дихати) шиєю [Харчук 2010: 38]. Їй задерло в (горло): коридор, (стіна) були прокурені ядушною махрою [Харчук 2010: 38]. (Яскравий) світло сліпило, вибираючи очі, (папіроса) дим душив [Харчук 2010: 41]. Він зробив (глибока) затяжку і закашлявся [Харчук 2010: 42]. Він забрав руку з її (плече) й торкнувся (рука) її кіс - (дівоча) ніжності [Харчук 2010: 55]. Олена показала (очі) на шапку й (шинеля) [Харчук 2010: 57].

Вправа 4. Від поданих слів за допомогою словотвірних морфем утворити нові

Щасливий, жити, тиждень, користь, читати, легкість, креслити, розуміти, відчуття (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 5. Замінити форми однини множиною.

В ньому пахло весною [Харчук 2010: 57]. Для них хлюпав потічок [Харчук 2010: 59]. Вже скінчилось містечко [Харчук 2010: 60]. В кабінеті сутеніло [Харчук 2010: 40]. Годинник заведено [Харчук 2010: 34].

Вправа 6. З поданих слів скласти словосполучення Ступати, швидкий; нестрашний, очі; газета, папір; різкий, світло; збагнути, переміна; бачити, перший; гасити, покірний; світити, стеля; підводити, голова, дякувати, матір (За твором Б. Харчука «Вишневі ночі»).

Практика сучасної школи доводить, що морфологія тісно пов' язана з синтаксисом, який вивчається на його основі. При опрацюванні синтаксису у 8-9 класах слід пам'ятати, що перед початком вивчення систематичного курсу української мови учні були ознайомлені із загальними відомостями з синтаксису та пунктуації, тому повторювати раніше вивчене недоцільно; синтаксичний та пунктуаційний матеріал повинен повторюватися і подаватися глибше й на вищому рівні з застосуванням нових, складніших завдань і вправ.

У восьмому класі, як і в п'ятому, вивчення синтаксису розпочинається з опрацювання словосполучення. Тут уже вивчаються складніші питання. Тому перед учителем, зауважує О.М.Біляєв, перш за все стоїть завдання провести чітке розмежування між словосполученням і реченням, а саме : речення - одиниця повідомлення (комунікативна одиниця), словосполучення - номінативна одиниця (одиниця називання). Поряд із цим важливо детальніше зупинитися на новому понятті -«словосполучення і речення - синтаксичні одиниці», акцентувати увагу учнів на їх ознаках - спільних і відмінних. Для цього лінгводидакт радить звернутися до таблиць підручників, за допомогою яких новий матеріал сприйматиметься значно легше.

Будучи співавтором програм і підручників із рідної мови, добре знаючи стан процесу навчання, психолого-педагогічні характеристики дітей певного вікового періоду, О.М.Біляєв назвав теми, під час вивчення яких в учнів виникають певні труднощі. Так, при вивченні синтаксису у 8-9 класах каменем спотикання для вихованців є: 1) розрізнення односкладних речень із головним членом речення у формі присудка і підмета; 2) розрізнення складносурядних і простих речень з однорідними членами.

У наш час у зв' язку з запровадженням у мовознавстві структурно-семантичної класифікації учні менше стикаються з труднощами при визначенні видів цих речень, на відміну від логіко-граматичної класифікації, за якою виділяли такі речення, як додаткові, підметові, присудкові; проте перед учителем поставлене завдання - «домагатися, щоб учні добре усвідомили і закріпили наведені в підручнику визначення правил» [Біляєв 2004 : 5].

О.М.Біляєв радить під час вивчення синтаксису в школі виконати відповідну систему вправ, яка допоможе сформувати в учнів певні уміння і навички.

Вправа 1. Визначити головне і залежне слово.

Непорочна врода, чорна хустина, бліде чоло, опущені очі, сповнена пристрасті, людська кривавиця, смішно прояснюється, скрипнув зубами, сталося миттєва, пересилив себе, нужда припекла, невміло підправляти, ступив за нею, легко підстрибнула, йшов назустріч (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 2. Визначити, якими частинами мови є залежне і головне слова.

Крадуть воду, блимнув на годинник, стежити за рухом, відхилити нишком, виставити голову, ступати коридором, свіже повітря, дихала ним, вартовий клацнув, зволожувати губи, сумна година (За твором Б.Харчука «Вишневі ночі»).

Вправа 3. Скласти схему поданих речень: Глянув на годинник: було по восьмій. Він наставив їй свого пальця, показавши, щоб стояла й мовчала, а сам нишком відхилив двері й, держачись за ручку клямки, виставив у коридор голову [Харчук 2010: 56]. І тому, що вона сказала це так спокійно, так врівноважено, так переконливо, Денисенко нічого не міг збагнути [Харчук 2010: 53].

Вправа 4. Зробити повний синтаксичний розбір наведених речень

В'ячеслав упізнав ці поля: наближалися до села [Харчук 2010: 67]. Злякано задзенькотіла шибка, з хати ніхто не озвався [Харчук 2010: 67]. Моя шапка, моя шинеля, не знають, як жити, бо вони не просто казенне майно, а призначені для певної мети [Харчук 2011: 49]. Сказав з порога Фросині, що тербишити передачу нічого, бо Олена дома та ще й не сама. [Харчук 2010: 70].

Вправа 5. Охарактеризувати засіб синтаксичного зв'язку

Розчинив двері, поцілувати руку, хатні двері, святий хліб, впустити в сіни, легенько постукати, рушати кроком (За твором Б. Харчука «Вишневі ночі»).

Звичайно, методика вивчення мови в школі постійно оновлюється, проте роль наукового внеску Олександр Біляєва в українську лінгводидактику важко переоцінити. Розроблені вченим методичні    положення   та   рекомендації,   доступні кожномувчителеві-словеснику, який має можливість послуговуватися багатством його лінгводидактичної спадщини залежно від бажання й уподобання. Особливу увагу приділяв О.М.Біляєв і розвитку зв' язного мовлення як одного з аспектів мовного курсу, що є предметом аналізу наступного підрозділу.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Л Савич - Втілення у практику школи методичних ідей омбіляєва на матеріалі повісті вишневі ночі бориса харчука