М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

6,5

13,7

5,9

13,4

4,8

13,3

Кількість патентних заяв на технологічну продукцію на 1 млн. мешканців

164

21015

179

16566

167

7147

Кількість осіб, що мають науковий ступінь, тис. осіб

80,3

525

91,1

490

95,03

488

Джерело: розроблено автором на основі [43,32,81,762,284]Коли у регіонах Європи у період з 2005 по 2011 р.р. спостерігається нарощення частки витрат на науку та дослідження по відношенню до ВВП з 1,83% до 2%, в середньому по регіонах України цей показник мав різко негативну тенденцію, скоротившись з 1,9% до 0,8%. Аналогічне явище спостерігається у показниках кількості дослідників, зайнятих у інноваційній діяльності, середній кількості дослідників на одну наукову організацію та на одне підприємство, частки зайнятих у інноваційній діяльності відносно загальної кількості зайнятого населення. При тому, що частка реалізованої інноваційної продукції у обсязі реалізованої промислової продукції по регіонах України скоротилася з 6,5% до 4,8% за період з 2005 по 2011 р.р., кількість патентних заяв на високотехнологічну продукцію за цей же період навпаки збільшилася зі 164 на 1 млн. мешканців до 167, а також кількість осіб, що мають науковий ступінь зросла на 18,3%.

У регіонах Європи обсяг реалізованої інноваційної продукції по відношенню до реалізованої промислової продукції також скоротився, але не суттєво порівняно з Україною, з 13,7% до 13,3%. Але разом з цим спостерігалося різке зменшення патентних заяв на високотехнологічну продукцію - удвічі у 2011 р. порівняно з 2008 р., а також стабільне зменшення чисельності осіб, що мають науковий ступінь. Це пов'язано з кризовими явищами 2008 р., а також значним підвищенням витрат на патентування результатів наукових досліджень та вартості навчання у аспірантурі та докторантурі європейських наукових та освітніх установ [81].

Проведене дослідження показників інноваційного розвитку регіонів свідчить про те, що в Україні науковий потенціал використовується не ефективно: при значній кількості дослідників та патентних заяв, обсяг реалізованої інноваційної продукції вдвічі менший, ніж у регіонах Європи.

Натомість у Європі запас міцності процесу впровадження у виробництво інновацій настільки високий, що він дозволяє утримувати частку реалізованої інноваційної продукції приблизно на однаковому рівні протягом 6 років при значних скороченнях нових патентних заяв та кількості дослідників.З цього можна зробити висновок, що регіональна економічна політика України, націлена на економічне зростання за принципами сталого розвитку у довготерміновій стратегічній перспективі, повинна ґрунтуватися на спеціально розроблених механізмах регулювання системних трансформацій інноваційного типу. У свою чергу, ці механізми повинні бути зорієнтовані на регулювання процесів комерціалізації існуючих наукових розробок та переведення їх з наукової до бізнес-площини, а також на процеси інтенсифікації власне наукової діяльності дослідників наукових установ.

Під інтенсифікацією наукової діяльності слід розуміти не тільки нарощення кількості отриманих патентів, сформованих звітів, отриманих наукових ступенів, але й принципово якісний розвиток досліджень. Для цього необхідні механізми державного та регіонального рівня, які б сприяли націлюванню дослідницької діяльності на пошук нових ринкових ніш, на створення не тільки виробничих, але й споживчих інновацій, які охоплюють масовий ринок. Такі регулюючі механізми повинні сприяти інтеграції маркетингової та дослідницької діяльності, оптимізувати співвідношення між фундаментальними, прикладними дослідженнями, науково-технічними послугами та розробками.

Наприклад, у 2011 р. в середньому по регіонах України розробки склали лише 48% від загального обсягу виконаних наукових та науково-технічних робіт. При цьому з решти 41% - це фундаментальні дослідження [560]. При тому, що оптимальним співвідношенням між обсягами фундаментальних, прикладних досліджень та розробок вважається 1:3:9 [941], в Україні таке співвідношення становить 1:0,84 :2,26. Для порівняння у РФ у 2011 р. зазначене фактичне співвідношення становило 1:1:3 [830], у Японії у 1998 р. - 1:2:5 [892]. Наведені статистичні дані доводять необхідність аналізу регіонального розвитку з точки зору його інноваційності та розробки механізмів активізації наукових досліджень у прикладній та конструкторській сферах. У свою чергу, це дозволить розробити ефективну політику регіонального економічного вирівнювання на інноваційній основі.У регіональному інноваційному розвитку України та Європи значно розрізняються показники структури витрат на науково-дослідну та інноваційну діяльність за джерелами фінансування (рис.2.6-2.7). Між тим, саме на основі аналізу структури витрат на інноваційну діяльність можливо визначити структуру власників інтелектуального капіталу регіонів.


В Україні протягом 5 останніх років власні кошти підприємств складають більшу частину загальних обсягів фінансування інноваційних процесів, а частка державних коштів, навпаки, скорочується. Натомість, у 2011 р. значно зросли обсяги іноземних інвестицій у інноваційну та науково-дослідну діяльність підприємств та наукових установ з 2,74% до 19%. Обсяг коштів від грантів та інших фандрайзингових заходів з 36% у 2008 р. скоротився до 14% у 2011 р., що пов'язано з підвищенням вимог до подачі заявок на іноземні конкурси та гранти, а також скороченням вітчизняного грантового фінансування внаслідок чинників фінансово-економічної кризи [560].

На відміну від України, у регіонах Європи з 2005 до 2011 р.р. структура фінансування інноваційної та науково-дослідної діяльності залишається стабільною. При цьому спів-фінансування інновацій підприємствами та державою відбувається у сталому співвідношенні 55% до 35% [43].

Кошти підприємств

  Кошти держави

  Кошти наукових установ

  Кошти іноземних інвесторів

Інше0%


50%


100%Рис.2.7   Структура  фінансування  науково-дослідної  та інноваційної діяльності в середньому по регіонах Європи

Джерело: розроблено автором на основі [43]

 

 

Постійна доля капіталу іноземних інвесторів у фінансуванні інноваційних процесів на рівні 9% свідчить про активну протекціоністську регіональну політику Європи у галузі інновацій. Адже теперішні іноземні інвестиції у наукові розробки означатимуть у майбутньому частку прав власності іноземних країн у створеній інтелектуальній власності, що ставить під загрозу інноваційну незалежність регіонів Європи у довготерміновій перспективі.

Існуючі тенденції у динаміці показників регіонального розвитку інноваційного типу згідно класифікації розвитку за змістовною ознакою віддзеркалюються у показниках ефективності інноваційної діяльності, яка здійснюється у регіоні. Так, в середньому по регіонах України ефективність процесу виробництва та реалізації інновацій підприємствами знизилася (табл.2.3). Якщо у 2007 р. на 1 грн витрат на інноваційну діяльність підприємств приходилося 4,42 грн реалізованої готової інноваційної продукції, то у 2011 р. цей показник склав 2,97 грн/грн. На перший погляд, це пов'язано з позитивними явищами у інноваційному розвитку регіональної економіки, тому що обсяги реалізованої інноваційної продукції та витрат на інноваційну діяльність підприємств збільшилися. Але темпи приросту реалізації інновацій у 2011 р. склали 5% у порівнянні з 2010 р., тоді як витрати на інноваційнудіяльність за цей же період зросли на 78%, що у підсумку викликало негативний рівень ефективності інноваційної діяльності по регіонах України.

Разом з цим, при середній ефективності інноваційної діяльності підприємств регіонів за період, що аналізується, на рівні 4,36 грн/грн, середня ефективність виконаних наукових та науково-технічних робіт регіональними науковими установами складає 1,03 грн/грн. При цьому в середньому сукупні витрати на інноваційну діяльність підприємств перевищують загальні витрати на проведення наукових робіт лише на 33%. Таким чином, спостерігається не відповідність отриманих результатів від інноваційної діяльності до витрачених на неї коштів на підприємствах та у наукових установах. Причому, процеси проведення досліджень у наукових установах регіонів потребують оптимізації з точки зору пошуку резервів скорочення витрат та, водночас, підвищення якості результатів цих досліджень. Під якістю результатів досліджень з економічної точки зору слід розуміти високий рівень ринкового запиту інновацій, розроблених у наукових установах з боку проміжних та кінцевих споживачів.

У наукових установах України зайнято на 58% більше науковців та дослідників, ніж на підприємствах; середній річний обсяг реалізованої інноваційної продукції на 1 науковця, зайнятого на підприємствах регіонів, на 552% перевищує середній річний обсяг виконаних наукових робіт на 1 дослідника, що працює у наукових установах, а середній річний обсяг сукупних витрат на інноваційну діяльність підприємств регіонів у розрахунку на 1 інноватора всього на 136% більший за аналогічний показник по регіональних наукових установах. Наведені статистичні дані дозволяють зробити висновок про те, що механізми регулювання регіональної економіки з метою її розвитку на інноваційній основі повинні враховувати розподіл інноваційної діяльності на корпоративний та академічний сектори, брати до уваги особливості формування витрат та прибутків у цих секторах, термін створення, виведення на ринок та окупності інновацій. Це суттєво впливає на стратегії управління процесами проведення досліджень та виробництва інноваційної продукції, а відтак і на основні результуючі показники регіональної економіки..3

2.

я ц и л б а

о п

Т и н

ї

аї

кр

У

ах

н о

г е р

в

у п и т 1i-h о

 

 

 

© о

 

 

 

 

о о

 

 

 

 

90 о

о

 

 

 

 

о о


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М3


 

On

cn"

 

 

 

ен

 

 

 

 

 

00

 

 

 

 

 

 

 

t^1

Оо"

 

 

 

 

IT)

ON9

Оо"

 

 

 

 

 

ocT

 

 

 

 

O,

Оо"

 

 

0^

 

 

 

 

00

 

 

 

 

 

On

 

 

 

 

 

О

оо

cnt

 

 

 

 

ен

 

On оо"

 

 

 

 

00

о9

00

 

 

 

СП

о

00

 

 

 

 

 

cn

 

 

 

о cn"

 

С1

 

 

 

 

 

ON Vi^

t-~

On

 

 

 

 

cn

 

 

00

o^ t-~ 1л) cn

 

 

 

 

On


СП

О On i> i> IT) ^

 

 

IT) >-h

О   On On СІ

in     00     ^ ^

On

 

 

 

On        т СП

00        °° ^2

1л)   О СП

 

 

 

On

f"7   oog 23

О i/o со 1л) 00

 

 

 

cn о cn 00

On    i> m


 

с^

 

 

 

 

 

1Г)

с^

 

 

 

 

 

с^

 

 

 

 

00

с^

 

00

с^"

 

 

 

 

 

с^"

 

 

 

 

cn

 

 

 

 

 

оо

cnt

 

 

 

00

с^

с^"

 

 

cn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки