М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 31

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Методи регулювання розвитку депресивних малих монофункціональних міст були значно розширені, коли депресивними в Україні офіційно визнали не тільки малі населені пункти, але й регіони. Низку проблем депресивних територій, методику визначення рівня регіональної депресії, а також механізми її подолання було закріплено у 2005 р. у нині чинному Законі України «Про стимулювання розвитку регіонів» [355].

Однак, слід відзначити, що згідно [355] комплекс правових, фінансових, організаційно-адміністративних, наукових та інших заходів однаково передбачений, як для розвинутих, так і для відсталих регіонів з урахуванням їх локальних потреб. Тобто, фактично, окремого нормативного документу, присвяченого розвитку депресивних регіонів в Україні не існує. Механізм укладання угод регіонального розвитку між Кабінетом Міністрів України та органами регіонального самоврядування дозволив зрівняти регіони у процедурі отримання державної підтримки, але передбачив варіативний характер цієї підтримки, оскільки кожен регіон згідно угоди має індивідуальну програму розвитку. Основним призначенням угод є збалансування загальнодержавних та регіональних економічних, соціальних, екологічних інтересів, викладених у державній стратегії регіонального розвитку від 2006 р. та прийнятих на її основі регіональних стратегіях розвитку.

Однак, той факт, що в Україні й дотепер існують території, які знаходяться у депресивному стані та потребують постійних значних фінансових ресурсів, свідчить про те, що для подолання кризових явищ проблемних регіонів необхідні розробка окремої політики та впровадження окремих програм соціально-економічного стимулювання цих територій. У свою чергу,вище згадуваний Закон 2005 р., висвітлюючи на першому плані проблему значної диференціації регіонів за багатьма показниками та гальмування розвитку економіки країни в цілому внаслідок наявності депресивних регіонів, передбачає надто узагальнені стимулюючі механізми, які розповсюджуються на усю сукупність регіонів незалежно від рівня їх розвитку.

Серед них механізми досягнення рівноважного соціально-економічного розвитку територій, надання державних соціальних гарантій для громадян незалежно від місця проживання, поєднання державних та регіональних інтересів, створення сприятливого інвестиційного середовища, максимального наближення державних послуг до споживачів. Але, на наш погляд, враховуючи обґрунтовані у п.2.2.1 особливості виникнення соціально-економічної депресії на різних територіях, методи їх розвитку також повинні бути різними та мати цільовий вплив на «точки росту» систем цих регіонів. Методи розвитку депресивних територій згідно [709,355] наведено на рис.2.14.

Протягом років незалежності України спеціальні програми соціально-економічного розвитку, у т.ч. сталого, було прийнято для таких територій, як АРК до 2017 р.; м. Севастополя, району видобування та первинної переробки уранової сировини (частини Дніпропетровської та Кіровоградської областей) до 2030 р.; м. Одеси до 2015 р.; м. Судака, Українського Придунав'я, м. Євпаторії на невизначений термін [386]. Однак, станом на 2012 р. показники жодної з територій України не відповідають вимогам, наведеним у [355], щодо надання державою офіційного статусу депресивної території, хоча найбільш наближеними до депресивних визначено гірські райони Карпат, Донбас та Львівсько-Волинський басейн [181], Житомирська, Закарпатська, Черкаська, Херсонська області [218]. Це означає, що жодна з цих територій не має підстав для розробки окремої цільової програми державної фінансової підтримки для виходу з кризового стану. Навіть зміни до [355] у частині особливої підтримки депресивних гірничодобувних регіонів, які набрали чинності з 1 січня 2012 р., реалізуються не повністю внаслідок відсутності обґрунтованої концепції подолання кризи специфічних територій розвинутої добувної промисловості.


 

 

 

 

ч


к о

ит

в з о р

ь н

е д а л к в

і

і


і


-о

н ь л іа ці

о с а т


му амк

грит

ов

рз

по

пр

«   ей ей нінт ,в

 

се ікаесу

ь ліх

теаи сввв тіоко тьед

няілру

айнЦіпетр

I

З-


 

 

 

 

 

 

 

ої

в о д у р т


 

 

тлз

ей к

ср „о еяр

снх сео

 

 

 

 

I


 

 

 

 

 

 

 

а к

м и р т ід пі

а н в а

жа

р е д а

а

 

 

 

 

 

а чс о

-

 

 

 

СО

ON О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

ч ч

:


ч

 

I      Щ Рн

ей О

& ^

2 щ Щ W   Н Я

й § °

Я Э- cq ей 2 Н о w о

1  I I

 

 

 

 

 

 

 

а

ма

я р


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а к

м и р т ід пі

а н в а

жа

р е

Де


*                                      |3

*                         о

•1  а

О         G

 

 

£ *   ч  S  2   8 *

5 «  -3     «  В            2 н

    „   із  о  Я ср к

£9    §  «       S S.S

•3  Ё  g  g g

« Ч  щ «  Й  ° R

 

«    ° ?     ё           8          § ^

О     .3.    н  £р           С         И о

■     і    і   і   і   і і


 

 

S3 р

о

р ч

О

с

'53 'S

со О

р


о

ч

2 ю

ч

& Щ х

И   3 Й

32 й

■§ §

* I , S

£ § -2 I

4  о к а s я ь s

я о й s


О С О СР'^

'ей    ^  «

й      S   ^  ^

д

у

т и в з о р

<й    1^  с  о            ^

^  К ^ (С W

 

„  cq       cq

^  ^  ^   ^  ^

и  ч  Ч  ^  с

гн ^  rf  о  ^

I     I I

I

яі      я   оа            14      ло

нці  н -  гоа           .1      ел

на      н -оощ             2.     р

ар    а        ни   .

авпр    авьнрви             .с      е

упу ультуов               ис     ж

рмну       рмціальтред              Ри      Д

оин        ооцлуерАналіз показників розвитку регіонів, запропонованих у [355], доводить недосконалість критеріїв визначення території депресивною. Наприклад, у [936] зазначено, що Чернігівська область має найгірші демографічні показники, проте рівень душового доходу вище середнього по Україні. На цій підставі цей регіон не має ознак соціально-економічної депресії. Також з наявних норм виходить, що серед 27 регіонів України депресивним може бути визнаний тільки один, оскільки показник душового валового регіонального продукту у цьому регіоні повинен бути найнижчим. Відсутність певного коридору значень соціально-економічних показників надто звужує можливості для отримання регіонами державної фінансової підтримки та розробки стимулюючих програм розвитку на підставі присвоєння їм статусу депресивних.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки