М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Вперше з метою удосконалення теоретичних засад бюджетного регулювання вченими у науковий обіг введено полі-структурні поняття; «рівень регулювання доходів (видатків) бюджету регіону» [917], «структурний дефіцит» бюджету в умовах повної зайнятості [269] «соціальна держава» [539],які дозволяють розробити принципово нові методичні підходи до формування дохідної частини бюджетів та здійснення видатків.

Концептуальні засади розробки механізмів ефективного бюджетного регулювання з метою стимулювання розвитку регіональної економіки у наукових дослідженнях закладаються на основі виділення нових класифікаційних ознак різних категорій. Серед них слід виокремити класифікації: бюджетних стандартів за рівнем управління (державні, регіональні, місцеві) [609]; суперечностей інтересів економічних суб'єктів у бюджетному процесі [825]; фінансової допомоги регіонам залежно від цілей її надання (стимулююча, підтримуюча, регулююча) [151]; доходів бюджету за здатністю влади впливати на джерела бюджетних надходжень [282], а також за ознаками вертикального розподілу функцій держави та ступеня фіскальної автономії (дійсно власні, квазі-власні, умовно-власні, розщеплені загальнодержавні та грошові трансфертні доходи; загальні, цільові) [813]; системи формування доходів та видатків місцевих бюджетів [782], принципів районування територій за здатністю узгоджувати місцеві та державні інтереси у бюджетному процесі [329]; бюджетних інвестицій за їх роллю в соціально-економічному розвитку регіону (інвестицій у бюджетний сектор, інфраструктуру, соціальний захист, реальний сектор економіки) [514]; етапів становлення місцевих фінансів [510] та міжбюджетних відносин [930]; бюджетного дефіциту (активний, пасивний) та ефективності бюджетної політики за ознакою стадії бюджетного процесу [280]; інструментів бюджетного регулювання за стадіями та суб'єктами бюджетного процесу [525]; бюджетного потенціалу (статичний, динамічний) [484].

Серед новітніх механізмів розвитку регіональної економіки на основі бюджетного регулювання слід відмітити ті, що стосуються секторів комунальної власності, просторової організації та організаційної структури бюджетної системи, фінансування програм розвитку регіонів, балансу інтересів економічних суб'єктів та інші (рис.3.1). Ці механізми становлять основу бюджетного регулювання у перехідний період економіки України.МЕХАНІЗМИ РЕГІОНАЛЬНОГО ВИРІВНЮВАННЯ НА ОСНОВІ БЮДЖЕТНОГО

РЕГУЛЮВАННЯ

зведений кадастр підприємств комунальної власності [180], реструктуризація комунального господарства [877],

механізм передачі функцій обслуговування комунального майна приватним структурам або об'єднанням споживачів комунальних послуг на конкурсній основі [609], механізм переходу від утримання комун. власності до рентабельної експлуатації [856], механізм передачі об'єктів державної власності до комунальної власності регіонів [926]ПРОСТОРО ВА ОРГАНІ­ЗАЦІЯ


виділення податкових округів, як нового рівня територ. організації ДПС [838], виділення бюджетних округів відповідно до податкових та макроекономічних округів згідно трирівневої моделі бюджетної системи [517], механізм кооперації адміністративно-територіальних одиниць [508],

механізм розвитку малих міст [609]ПРОГРАМИ

РОЗВИТКУ

РЕГІОНІВ


механізм бюджетування програм розвитку регіонів [391,516,606,360], Програма людського розвитку [391],

алгоритм затвердження інвестиційних програм регіонів [782], фінансованих

державними коштами [850], державними та приватними коштами [687],

Державна цільова комплексна програма оздоровлення нації в ринковій економіці

та механізм планування кадрового забезпечення її реалізації [472]ОРГАНІЗА­ЦІЙНІ

СТРУКТУРИ


державна структура для ефективного використання бюджетних коштів [841], підпорядкування місцевих бюджетів регіональним ДПС, КРУ, ДКС [389], недержавна Агенція регіонального розвитку [525]ІНСТИТУ-

ЦІЙНІ

МЕХАНІЗМИ


механізм мінімізації інформац. асиметрії учасників бюджетного процесу [913],

механізм врахування інтересів громади та бізнесу у прийнятті бюджетних рішень [325],

механізм бюджетної безпеки на основі попередження конфліктності інтересів

суб'єктів бюджетного процесу, зокрема органів державної влади, платників

податків та одержувачів коштів, які виникають в ході формування та виконання бюджету [430]ІНШІ

БЮДЖЕТНІ МЕХАНІЗМИ


механізм пайового розподілу ресурсів [890],

інтеграція державного регулювання і ринкового саморегулювання [456],

фінансово-бюджетний механізм досягнення довготермінових і поточних цілей регіонального розвитку [683,825,202,293,187,687], механізм гармонізації міжбюджетних відносин [399], механізм бюджетної паспортизації регіонів [517],

механізм прямих відносин територіальних одиниць з Державним бюджетом [225], механізм оцінки тендерних пропозицій при здійсненні державних закупівель [375], механізм створення єдиного правового поля бюджетної, податкової, грошово-кредитної політики держави [913],

механізм «єдиних засад функціонування автономних ланок бюджетної системи»

замість розділених принципів єдності і самостійності [325],

механізм соціальної експертизи нормативних актів і управлінських рішень [812],

механізм регулювання процесу поточного касового виконання бюджетів [606],

трансмісійний механізм бюджетної стратегії економічного зростання на основі

регулювання доходів і видатків, які чинять мультиплікативний вплив на ВРП

[441],

механізм врівноваження бюджетів за показником бюджетного дефіциту [269]Рис.3.1   Механізми   розвитку   регіональної   економіки   на основі бюджетного регулюванняБагато вчених відмічають дієвість та ефективність вирішення проблем бюджетного регулювання з метою стимулювання розвитку регіональної економіки на основі утворення різноманітних грошових фондів. Наприклад, науковцями рекомендується формувати позабюджетні територіальні фонди розвитку на основі об'єднання коштів підприємств і місцевих бюджетів [754]; регіональні цільові фонди стимулювання малого бізнесу на основі постійних відрахувань з місцевих бюджетів та сум, отриманих внаслідок міжнародних позик [180]; муніципальні трансфертні фонди на основі внесків територіальних громад із високою податкоспроможністю для подальшого розподілу серед громад з низькою податкоспроможністю [255]; регіональні фонди підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку територій [782]; загальнодержавні фонди фінансового вирівнювання [930]; фонди територіального розвитку на основі зборів з економічних суб'єктів з подальшим наданням цим суб'єктам різноманітних пільг та привілеїв [890]; позабюджетні компенсаційні фонди для фінансування соціальних заходів у регіоні [812].

Розроблена політика та механізми розвитку регіональної економіки повинні бути фінансово забезпечені через ефективне регулювання бюджетного процесу. Для цього необхідно обрати серед низки існуючих оптимальні інструменти для проведення достовірних розрахунків основних економічних параметрів, які становлять основу прийняття регулюючих рішень.

У теперішній час науковий доробок у сфері методичного забезпечення вирішення проблем бюджетного регулювання з метою розвитку регіональної економіки складають графічні та економіко-математичні моделі, які залежно від типу вирішуваних завдань можна згрупувати наступним чином:

моделі для прийняття рішень щодо розподілу бюджетних ресурсів: розподілу бюджетних коштів між бюджетами різних рівнів [890,855,389,424]; розподілу міжбюджетних трансфертів на основі комбінації економетричного аналізу, симультативних систем рівнянь та оптимізаційних моделей [855]; розподілу бюджетних ресурсів на основі виділення еластичних статей видатків по відношенню до бюджетних доходів [293]; розподілу фінансових ресурсів запринципом «золотого перетину» [539]; розподілу бюджетних коштів за критерієм рівномірності розвитку регіону [374];

розрахункові моделі для визначення фінансових показників: розрахунку показників бюджету на основі матриці коефіцієнтів податкоємності та вектору бази оподатковування [829]; розрахунку обсягу інвестиційних ресурсів, необхідних для регіонального розвитку [850]; розрахунку обсягу податкових надходжень [470], у т.ч. з урахуванням динаміки та циклічності зміни основних чинників регіональної економіки [517,202,365,262,510]; розрахунку обсягів доходів та видатків на основі використання адаптивних механізмів та апарату довгострокової пам' яті часових рядів [499]; розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів місцевого рівня на основі урахування динаміки доходів, які включаються у індекс податкоспроможності території [255,891]; розрахунку обсягу необхідних інвестиційних грантів з урахуванням економічного потенціалу регіону [855]; розрахунку інтегрального індикатора бюджетної безпеки регіонів та держави [430]; розрахунку обсягу тимчасового касового розриву при виконанні місцевих бюджетів на основі врахування коштів спеціального фонду місцевого бюджету, розміщеного на депозитах банків [467]; розрахунку інтегрального індексу ідеальної регіональної економіки [374]; розрахунку ставки податку на нерухомість [525]; розрахунку обсягів видатків та доходів залежно від стадії регіонального розвитку та соціокультурних і соціо-психологічних цінностей суспільства [399]; розрахунку обсягів видатків місцевих бюджетів за допомогою коефіцієнта сукупної генерації доходів [525];

динамічні моделі, які відображають макет процесів, що відбуваються у межах бюджетного процесу і впливають на регіональну економіку: бюджетного регулювання [917,202], у т.ч. за критерієм співвідношення цільового використання коштів бюджету, очікуваних результатів та супутнього документального навантаження на розпорядників коштів [325]; бюджетного планування за критерієм соціальної корисності [891]; реалізації бюджетної стратегії економічного зростання [441,187,783]; формування регіональної економічної   політики   на    основі    показників    виробничої, споживчої,інвестиційної і бюджетної сфер регіону [814]; формування регіонального бюджету з використанням фільтру Калмана, який дозволяє оцінити стан динамічної системи економіки регіону [516], та на основі гібридного сценарно-прецедентного прийняття рішень в умовах невизначеності та ліміту часу [516];

оптимізаційні моделі: оптимізації обсягу душових бюджетних видатків залежно від частки надходжень з території у зведеному бюджеті України [917]; оптимізації рівня податкового навантаження на економіку регіону на основі залежності між величинами податкових ставок і обсягами податкових надходжень до бюджету [891]; оптимізації обсягів інвестиційних та поточних видатків [360]; оптимізації обсягів загальних видатків бюджетів [525];

балансові моделі, які забезпечують прийняття рішень щодо бюджетного регулювання в умовах декількох критеріїв розвитку регіональної економіки: балансу бюджетної та грошово-кредитної політики держави [683]; балансу економічних інтересів суб'єктів регіональної економіки [825]. На основі різних наукових підходів до тлумачення поняття «економічного балансу» у розвинутих країнах розроблено декілька концепцій формування бюджетної політики. За першою концепцією, на якій ґрунтується бюджетна політика України, бюджет щороку повинен бути збалансованим за доходами та видатками. За другою - баланс бюджету повинен досягатися не кожен рік, а кожен економічний цикл. За третьою - першочерговим є досягнення балансу економіки, а не бюджету як фінансового плану [538];

оціночні моделі: оцінки стандартів життя в малих містах на основі відношення необхідних та фактичних обсягів фінансування закладів соціальної інфраструктури [609]; дворівневої оцінки ефективності управлінських рішень у соціальній сфері [812]; оцінки фіскальних шоків [499]; оцінки бюджетної самодостатності регіонів на основі критеріїв спроможності економіки до розширеного відтворення суспільного сектору [508,782]; оцінки фінансової стійкості, стабільності, надійності місцевих бюджетів [202,424,451,539]; оцінки податкового потенціалу регіону [891]; оцінки рівня бюджетного дефіциту та його фінансування залежно від динаміки надходжень та видатків місцевогобюджету та показників регіональної економіки [269]; оцінки ефективності використання бюджетних коштів [360,492,538]; оцінки ефективності планування та виконання бюджетних програм [360]; оцінки впливу інституту власності на економічне зростання регіонів [499]; оцінки впливу міжбюджетних трансфертів на податкові надходження місцевих бюджетів [855].

Не зважаючи на існування значного наукового фундаменту, обґрунтованих науково-практичних рекомендацій, розвиток регіональної економіки в Україні й дотепер гальмується недосконалістю бюджетного процесу, умови якого не дозволяють ефективно та повною мірою фінансово забезпечити цей розвиток. Тому для вирішення накопичених проблем у Програмі економічних реформ Президента України на 2010 - 2014 р.р. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» закладено основи реформування системи міжбюджетних відносин з урахуванням вище проаналізованих результатів досліджень вчених [725]. Ця реформа покликана підсилити фінансову забезпеченість місцевих бюджетів та підвищити рівень добробуту населення незалежно від території проживання. Розглянемо основні проблеми та шляхи їх розв'язання, які виділені серед інших проблем у вища згадуваній Програмі економічних реформ (рис.3.2).

Найактуальнішими питаннями бюджетного регулювання у Програмі економічних реформ [725] визначено низький рівень надходжень до місцевих бюджетів (10-13% власних доходів з урахуванням міжбюджетних трансфертів у загальному обсязі надходжень [882]) і принципова не спроможність цих бюджетів утримувати соціальну інфраструктуру та інвестувати економіку регіону, для чого відсутня законодавчо визначена процедура. Як зазначено у [725], обсяги доходів деяких селищних бюджетів спроможні компенсувати тільки заробітну плату адміністративного апарату. Все це стоїть на заваді територіального вирівнювання соціально-економічного розвитку України. Тому для вирішення цього питання у ст. 64, 66, 69 зміненого Бюджетного Кодексу України (далі БКУ) [203] розширено перелік доходів, які враховуються та не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
Проблему відсутності диференційованого підходу до розподілу міжбюджетних трансфертів на основі врахування вартості послуг у різних регіонах [449] запропоновано вирішувати на сонові удосконалення методики обчислення видатків місцевих бюджетів. У ст. 94, 95 попередньої редакції БКУ було передбачено врахування різної вартості державних послуг у регіонах під час обчислення міжбюджетних трансфертів шляхом включення демографічних, кліматичних та географічних факторів у розрахунок коригувальних коефіцієнтів видатків місцевих бюджетів. Однак, ця методика була визнана не достатньо ефективною через відсутність в Україні єдиної системи соціальних норм та нормативів для визначення обсягів коштів, необхідних для реалізації кожного виду зобов'язань місцевої влади [565]. Чинний Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлює загальні принципи визначення норм та нормативів соціального розвитку без конкретизації розрахункових формул та методик врахування вище перелічених факторів [337]. Таким чином, удосконалення методики розрахунку видатків місцевих бюджетів дозволить більш ефективно здійснювати розподіл бюджетних коштів між окремими регіонами.

Проблему низької ефективності місцевих видатків внаслідок високого рівня централізації владних повноважень у [725] передбачено розв'язувати шляхом надання місцевій владі прав оптимізувати мережу бюджетних установ, регулювати видатки на певну соціальну сферу загалом, об' єднувати ресурси місцевих бюджетів. Також деякі видатки місцевих бюджетів, які через обмеженість доходів не можуть бути профінансовані повністю, у ст. 88-90 БКУ запропоновано відносити до делегованих.

Відсутність зовнішнього та внутрішнього аудиту місцевих фінансів та низький рівень їх контрольованості у теперішній час вирішується шляхом програмно-цільового бюджетування, моніторингу й оцінки ефективності використання бюджетних коштів, впровадження міжнародних стандартів фінансового аудиту, перегляду періодичності та змісту звітів про виконання місцевих бюджетів тощо.З метою підвищення ефективності інвестиційних бюджетних видатків у Програмі економічних реформ [725] передбачено розробку інвестиційних планів, впровадження методики оцінювання проектів регіонального значення, включення процесу державного інвестування у бюджетний процес, формування організаційних структур, створення бази даних державних активів і потреб у інвестиціях, започаткування Фонду майбутніх поколінь для фінансування соціальних інвестиційних проектів, інституційні зміни у регулюванні бюджетів розвитку для здійснення капітальних видатків на регіональні потреби розвитку.

Зокрема, у новій редакції БКУ значно розширено перелік доходів і видатків місцевих бюджетів розвитку. Наприклад, до доходів бюджету розвитку віднесено єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва та податок на прибуток підприємств (крім підприємств і фінансових установ комунальної власності). Таким чином, значно підсилено роль бюджету розвитку, як фінансового механізму реалізації стратегічної програми вирівнювання та розвитку регіональної економіки.

Також однією з причин низького рівня інвестиційних видатків місцевих бюджетів є обмежений доступ місцевої влади до фінансових запозичень. У ст.73, 74 нового БКУ допускається поповнення місцевого бюджету за рахунок отриманих позик фінансових установ на покриття тимчасових касових розривів не тільки за загальним фондом, але й за бюджетом розвитку, що значно поліпшує фінансове забезпечення розвитку регіональної економіки.

Проведені реформи міжбюджетних відносин викликали дискусії серед експертів. Наприклад, автор у [231] зазначає, що скасування секторних нормативів призведе до непрозорості розрахунку бюджетних видатків, оскільки разом з цим зникне необхідність визначення еталонної території, на прикладі якої ці нормативи розраховуються, та можливість оцінити достатність розрахованих видатків для реалізації бюджетних програм. Аналогічної думки дотримується автор у [842], вказуючи, що саме секторні нормативи регламентують витрати коштів на місцях, покращують розрахунок потреб у видатках на конкретні програми, забезпечують відповідність бюджетнихнадходжень до необхідних видатків. Без цих нормативів виділені державою кошти не будуть збалансовані з необхідними видатками. Тоді перед місцевою владою виникне проблема скорочення видатків та об' єктів утримання або пошуку додаткових джерел фінансування.

Щодо удосконалення розподілу інвестиційних субвенцій, передбаченого програмою реформ, у [231,882] наголошується на суттєвому впливі інституціонального фактору на цей процес, внаслідок чого реальне бюджетне інвестування буде стримуватися суб' єктивними чинниками. Також, спираючись на Європейську Хартію місцевого самоврядування, автор наголошує на важливості удосконалення механізму стягування плати за землю та урахування ринкової вартості землі під час встановлення бази оподаткування, що тільки розширить дохідну базу місцевих бюджетів, у т. ч. для здійснення інвестиційних видатків розвитку економіки регіонів.

Таким чином, на основі систематизації та узагальнення існуючих результатів наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених можна зробити наступні висновки. Між станом бюджетного процесу та регіональним розвитком існує прямий взаємозв' язок. Невідповідність завдань, повноважень та функцій місцевої влади існуючому рівню її фінансової автономії та фінансової забезпеченості для виконання цих завдань, повноважень та функцій спричиняє дисбаланс і недостатність фінансового підґрунтя для розвитку регіональної економіки на принципах сталості та інноваційності в цілому.

Це тягне за собою високий рівень дотаційності економіки переважної більшості регіонів України, концентрацію місцевих видатків у соціальній сфері та не можливість інвестувати регіональну економіку, орієнтацію міжбюджетних трансфертів на поточні замість довгострокових зобов'язання, залежність від політичних рішень центральної влади щодо обсягів та напрямів міжбюджетних трансфертів, методика розрахунку яких, у свою чергу, також є не досконалою. Негативний вплив на механізми бюджетного регулювання розвитку продуктивних сил та регіональної економіки чинять фактори пріоритетності фінансування видатків, які враховуються під час визначенняобсягів міжбюджетних трансфертів, та ігнорування усіх інших статей видатків, не менш важливих для розвитку; розрахунку міжбюджетних трансфертів без урахування особливих нормативів видатків територій; непередбачуваних змін центральними органами влади коефіцієнтів формули розподілу трансфертів; ризику зацікавленості місцевої влади знижувати обсяги доходів для отримання більшого обсягу трансферту та відсутності економічних ініціатив для збільшення обсягів бюджетних надходжень.

Тому процес бюджетного регулювання потребує удосконалення та підсилення деяких положень існуючих наукових засад, формування новітніх концепцій, розробки оптимізаційних моделей, обґрунтування інноваційних механізмів, які б відповідали сучасним динамічним принципам економічного розвитку регіонів в цілому, дозволяли сформувати основу фінансової маневреності місцевих бюджетів, чутливо реагували на зміни у регіональних соціально-економічних процесах.3.2 Протиріччя між процесами бюджетного регулювання та розвитку

регіональної економіки

 

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки