М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Аналогічний ефект виникає і тоді, коли при економічному спаді податкові ставки залишаються не змінними і їх вплив на тіньовий сектор відсутній, але спрацьовує еластичність тіньового сектору за рівнем економічного спаду, що в результаті також призводить до негативної петлі динаміки регіональної економіки.

Навпаки, при зростанні економіки, підвищенні рівня ВРП та стабільних податкових ставках спостерігатимуться податкові втрати для держави (зона податкових втрат на графіку рис.3.8а), тому що саме у цей період доцільнозастосовувати більш високі податкові ставки на надприбуток, який є вищим за середній рівень прибутку не тільки по галузі підприємств або групі фізичних осіб, але й за попередній період.

Таким чином, з наведеного можна зробити висновок, що процес бюджетного регулювання на основі прийняття моно-векторних рішень, не гнучких до змін у соціально-економічних процесах регіональної економіки, є не достатньо ефективним через не здатність подолати негативну петлю динаміки регіональної економічної системи, через понесення втрат грошових надходжень у бюджет у вигляді недоотриманих доходів та відсутність орієнтації на довгострокову перспективу.

На графіку рис.3.8б видно, як при бюджетному регулюванні на основі прийняття варіативних полі-векторних рішень рівень встановлених податкових ставок є рухливим у межах певного коридору значень та відповідає динаміці регіонального розвитку: при економічному спаді податкові ставки знижуються та послабляється податковий тиск на регіональну економіку, однак, при економічному підйомі податкові ставки збільшуються. Причому, накопичений виробничий потенціал у період економічного спаду при зменшених ставках податку дає можливість здійснити економічний підйом на рівень вищий, ніж він би був у існуючих умовах бюджетного регулювання при незмінних податкових ставках і податковому тиску (див. графік рис.3.8а).

Внаслідок цього отримані бюджетні надходження у період економічного підйому та при підвищених податкових ставках не тільки перекривають недоотримані доходи бюджету у період економічного спаду та зниження податкових ставок, але й приносять додаткові надходження, які є більшими у порівнянні з існуючою на теперішній час системою зв' язків параметрів між процесом бюджетного регулювання та регіональним розвитком.

Рухливість податкових ставок відповідно до динаміки регіональної економіки, наявність обґрунтованого коридору їх значень дозволяють відновити баланс між процесом бюджетного регулювання та соціально-економічними процесами регіонального розвитку та отримати позитивнийефект від негативної петлі динаміки регіональної системи (схема рис.3.8б). Припустимо, що в умовах економічного спаду податкові ставки знижуються на 1%. Разом з цим, тінізація регіональної економіки гальмується або під впливом інших факторів відбувається її детінізація. Тоді тіньовий сектор не розширюється на гіпотетичні 3%, як у попередніх умовах, у чому полягає отримання умовного ефекту, або скорочується на 3%, у чому полягає отримання прямого ефекту. У свою чергу, база оподаткування не скорочується (умовний ефект) або, навпаки, збільшується (прямий ефект) на 2%, що у результаті не скорочує (умовний ефект) або збільшує (прямий ефект) бюджетні надходження на 6%.

Таким чином, зменшення податкових ставок, у найближчому періоді може призвести до тимчасового зменшення податкових надходжень до бюджетів. Однак, у подальшому з'являться нові підприємства через привабливий рівень рентабельності діяльності, економіка частково детінізується, відбудеться накопичення потенціалу для подальшого зростання та реалізації стратегічних цілей розвитку, що у віддаленому періоді, навпаки, призведе до збільшення бюджетних доходів та позитивно позначиться на економіці регіону та країни.

Висвітлені у даному параграфі протиріччя між процесами бюджетного регулювання та розвитку регіональної економіки в Україні, які реально виникли на тлі різноспрямованих цілей та не збалансованих механізмів, засвідчують необхідність обґрунтування нової концепції та механізмів регулювання бюджетних надходжень, як основи бюджету будь-якого рівня, з урахуванням динамічної природи соціально-економічного регіонального розвитку. Розв' язання зазначених протиріч дозволить сформувати вертикально та горизонтально інтегровану систему механізмів бюджетного регулювання, які сприятимуть всебічному розвитку економіки регіонів.3.3 Концепція трансфертно-варіативного підходу та механізм бюджетного регулювання з метою розвитку регіональної економіки

 

 

Згідно результатів досліджень, проведених у п.3.2, можна констатувати, що бюджетне регулювання повинно відповідати стадіям циклу динамічного розвитку регіональної економіки. Це повинно бути виражено у прийнятті державним регулюючим органом кількісно варіативних та якісно полі-векторних рішень на основі перманентного та прогнозованого процесу балансування між підвищенням та зниженням фактичного фіскального тиску на регіональну економіку з метою інтенсифікації або стримування її розвитку. Це дозволить отримувати умовний та реальний ефект у вигляді відповідно не допущення скорочень або підвищення бюджетних надходжень у довгостроковій перспективі та стабільного підвищення цих надходжень у короткостроковій перспективі (рис.3.9).

 

 

 

Стадія циклу динамічного розвитку регіональної економікиСПАД


ПІДЙОМ

ЗНИЖЕННЯ ПОДАТКОВИХ СТАВОК

 

 

 

 

ПІДВИЩЕННЯ ПОДАТКОВИХ СТАВОК

Послаблення податкового тиску на економіку регіону в

період кризи та отримання умовного

ефекту від перешкоджання росту тіньового сектора

І

 

 

Втрата грошових

надходжень до бюджетів через низькі ставки

податків

 

 

1~

Підсилення податкового тиску на економіку регіону в умовах зростання, що призведе до збільшення бюджетних надходжень від масштабівРис.3.9 Варіативні полі-векторні рішення в контексті існуючих зв'язків між процесами бюджетного регулювання і розвитку регіональної економіки Аналіз існуючих протиріч між регулюванням бюджетного процесу та соціально-економічним регіональним розвитком дозволив обґрунтувати необхідність здійснення бюджетного регулювання з метою забезпечення міжрегіонального вирівнювання та розвитку регіональної економіки на основі положень запропонованої концепції трансфертно-варіативного підходу. Вихідні складові цієї концепції, а також розроблені на її основі принципи формування політики регіонального вирівнювання та розвитку представлені на рис.3.10.

Запропонована концепція трансфертно-варіативного підходу до бюджетного регулювання ґрунтується на таких вихідних складових, як власне трансферт та варіативність бюджетного регулювання. За своїм змістом ці складові дозволяють інтегрувати процес бюджетного регулювання з процесом розвитку регіональної економіки.

Об'єктом бюджетного регулювання згідно концепції трансфертно-варіативного підходу виступає динамічний неоднорідний за характером потік вхідних та вихідних грошових коштів - трансферт. Причому, у даному контексті трансферт розглядається як економічне явище, що не може бути віднесено до певного економічного суб' єкта. Тобто для дотримання принципу комплексного бюджетного регулювання цілісною системою регіональної економіки та її динамічним розвитком, грошовим потоком слід управляти в цілому без його подрібнення на вхідний та вихідний для певного суб'єкту економіки регіону. У цьому випадку регулюючий вплив можна зосередити на динамічних характеристиках грошового потоку не тільки для окремого економічного суб'єкта, а для всієї регіональної економіки з урахуванням короткострокового та довгострокового періоду.

Таким чином, згідно концептуальних засад трансфертно-варіативного підходу дещо змінюється мета бюджетного регулювання. На відміну від цілей забезпечення кількісних характеристик вхідних відносно Державного або місцевих бюджетів грошових потоків, які утворюють бюджетні фінансові ресурси, метою трансфертно-варіативного бюджетного регулювання є підтримка динамічних параметрів трансферту у межах всієї економіки регіону.ПРОТИРІЧЧЯ МІЖ БЮДЖЕТНИМ РЕГУЛЮВАННЯМ ТА РЕГІОНАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ: статичність категорії бюджетних фінансових ресурсів, розбалансованість фіскальних інтересів держави та економічних суб'єктів, різна частота регулюючого впливу та соціально-економічних змін, прийняття моно-векторних регулюючих рішень

 

ВИХІДНІ ТЕОРЕТИЧНІ СКЛАДОВІ КОНЦЕПЦІЇТРАНСФЕРТ


ВАРІАТИВНІСТЬ1. Об'єкт бюджетного регулювання   -   динамічний потік

вхідних та вихідних грошових коштів

- трансферт. Мета - підтримка динамічних параметрів трансферту.

2 Трансферт складається з базових елементів: початковий вузол (економічний суб'єкт-донор), власне

грошовий потік, кінцевий вузол (економічний суб'єкт-реципієнт).

3.    Вхідні грошові потоки у
бюдж
ет  розглядаються як

трансферти.

4.  У коло регулюючого впливу
у частині вхідних трансфертів до

бюджету   потрапляє   не тільки

кінцевий, але й початковий вузол, що дозволяє       врахувати інтереси

економічних суб'єктів-донорів

1.     Варіативність бюджетного регулювання
полягає у:

а) підвищенні частоти здійснення регулюючого
впливу на бюджетний процес на засадах обґрунтованої
оптимальної кількості моментів прийняття рішень
шляхом розбиття річного періоду на стадії, кількість
яких кратна визначеним моментам;

б) прийнятті полі-векторних регулюючих рішень
щодо бюджетних надходжень, які передбачають
зменшення або збільшення фіскального тиску на
економіку у межах встановленого коридору залежно
від стадій циклу розвитку регіональної економіки.

2.          Рішення, регулюючі бюджетні надходження,
приймаються залежно від стану регіональної
економічної системи у кожний окремий момент та
орієнтовані на досягнення локального (моментного)
оптимуму у короткостроковій перспективі та
глобального (термінального) оптимуму у
довгостроковій перспективі
                       принципи формування політики регіонального вирівнюванняРівність динамічних параметрів регіональних соціально-економічних процесів у різних регіонах

................ .і...............

 

Збалансованість

інтересів учасників бюджетних відносин


Диференціація частоти регулюючого впливу залежно від

динамічних параметрів регіональної системи та дискретність процесу вирівнювання

Т.,

Адаптивність регулювання бюджетними грошовими потоками до змін у регіональних процесах

_____________ .І._____________ економіко-математична модель регулювання бюджетних
надходжень залежно від динамічних параметрів
^
____________ соціально-економічНОго розвитку регіону____________________ ^

Вирішення задачі вибору оптимальних моментів для трансфертно-варіативного бюджетного

регулювання: збільшення або зменшення фіскального тиску на регіональну економіку

Рис.3.10 Концепція трансфертно-варіативного підходу до регулювання бюджетного процесу з метою забезпечення розвитку регіональної економіки Трансферт, як базовий елемент концепції трансфертно-варіативного підходу до бюджетного регулювання, складається з таких елементів, як початковий вузол (економічний суб'єкт-донор), власне грошовий потік, кінцевий вузол (економічний суб'єкт-реципієнт).

На відміну від існуючих підходів до бюджетного регулювання, у яких розглядається виключно кінцевий результат вхідного грошового потоку до бюджету будь-якого рівня, у трансфертно-варіативному бюджетному регулюванні з метою забезпечення комплексного розвитку регіональної економіки розглядається не тільки кінцевий результат, але й початкові умови грошового потоку. Тобто враховуються ті особливості, що на момент здійснення регулюючого впливу притаманні економічним суб' єктам-донорам, від яких грошовий потік виходить. Такий підхід дозволяє розширити перелік параметрів, на основі яких приймаються рішення під час бюджетного регулювання, шляхом включення показників економічного стану підприємств та фізичних осіб, які є платниками податків.

Таким чином, грошові потоки, які надходять до бюджету будь-якого рівня у трансфертно-варіативному підходу до бюджетного регулювання розглядаються комплексно, як трансферти. Це також дозволяє врахувати не тільки державні економічні інтереси, виражені у прагненні отримати максимум коштів у бюджет, але й інтереси економічних суб' єктів-донорів, які прагнуть мінімізувати власні платежі до бюджету.

Здійснення бюджетного регулювання, об'єктом якого виступає трансферт, а не вхідний грошовий потік до бюджету, як частина трансферту, має позитивні наслідки для вирішення проблеми міжрегіонального вирівнювання та розвитку депресивних регіонів. Зокрема, у міжрегіональному вирівнюванні змінюється акцент з досягнення однакових результатів функціонування економіки на різних територіях держави, на досягнення однакової динаміки соціально-економічних процесів на цих територіях. При зазначеному регулюванні відпадає необхідність у створенні окремих режимів для стимулювання розвитку регіонів, що мають ознаки депресії просторовогорозвитку, оскільки трансферт за своїм змістом дозволяє врахувати економічний стан підприємств депресивних регіонів. Внаслідок цього скорочуються витрати на прийняття інституціональних змін щодо встановлення спеціальних норм ведення господарства на таких територіях, оскільки бюджетне регулювання, у основі якого знаходиться трансферт, є комплексним та інтегрованим.

Варіативність бюджетного регулювання у рамках концепції трансфертно-варіативного підходу дозволяє забезпечити чутливість та гнучкість управлінського реагування на ті зміни, які відбуваються в економіці регіону.

Бюджетне регулювання з метою розвитку регіональної економіки може вважатися варіативним, якщо фактично підвищується частота здійснення регулюючого впливу державним органом влади на процеси бюджетних надходжень та видатків. Ця частота бюджетного регулювання являє собою обґрунтовану оптимальну кількість моментів прийняття регулюючих рішень, які стосуються бюджетних надходжень та видатків, шляхом розбиття певного періоду на стадії, кількість яких кратна визначеним моментам. Таким чином, на відміну від існуючого бюджетного регулювання, у якому рішення щодо параметрів процесів бюджетних надходжень та видатків приймаються тільки один раз на початку встановленого періоду, варіативне бюджетне регулювання передбачає прийняття таких рішень декілька разів адекватно змінам у регіональній економіці.

Також варіативність бюджетного регулювання проявляється у прийнятті полі-векторних регулюючих рішень щодо бюджетних надходжень та видатків. Ці рішення полягають у зменшенні або збільшенні фіскального тиску на економіку регіону у межах встановленого коридору значень залежно від стадій циклу розвитку регіональної економіки.

На відміну від теперішніх принципів регулювання, наприклад, процесу бюджетних надходжень, коли вектор регулюючих рішень має виключно єдину спрямованість - збільшувати надходження у бюджет за допомогою різноманітних інструментів та механізмів, трансфертно-варіативне бюджетне регулювання  ґрунтується  на  тому,   що  регулюючий  вплив   може бутиспрямований не тільки на збільшення, але й на зменшення надходжень у бюджет залежно від стану регіональної економіки у кожен момент прийняття рішення з урахуванням петель системної динаміки економіки у довгостроковій перспективі розвитку.

Таким чином, рішення, регулюючі бюджетні надходження, приймаються з урахуванням основних параметрів регіональної економічної системи ситуаційно, тобто у кожний окремий період часу. Ці рішення орієнтовані на досягнення локального (моментного) оптимуму розвитку регіональної економіки у короткостроковій перспективі та глобального (термінального) оптимуму у довгостроковій перспективі. Саме варіативність бюджетного регулювання, яка забезпечує його чутливість та гнучкість по відношенню до трансформацій у регіональній економіці, є тим основоположним базисом концепції, на якому у подальшому формується регіональна політика в цілому.

Практична реалізація запропонованої концепції спирається на розроблений механізм бюджетного регулювання у регіоні, який за своєю сутністю не вступає у протиріччя з існуючими на теперішній час механізмами забезпечення бюджетних надходжень та здійснення бюджетних видатків, а лише доповнює їх тими складовими та етапами, які дозволять впровадити модель трансфертно-варіативного бюджетного регулювання з урахуванням динаміки регіонального економічного розвитку.

Так, на підготовчому етапі механізму трансфертно-варіативного бюджетного регулювання складається генеральний план дій: визначаються основні управління та організації, які за своїми функціями будуть задіяні у цьому механізмі, проектується попередня схема їх взаємодії. Особливу увагу на цьому етапі слід приділити обґрунтуванню необхідних інформаційних потоків для кожного виконавця - вхідних, вихідних - для забезпечення ефективного функціонування механізму.

На другому етапі відбувається виявлення динамічних параметрів соціально-економічних процесів у регіоні, аналізуються їх основні чинники. Результатом виконання цього етапу є побудова, а у подальшому корекція,прогнозних економіко-математичних моделей та програм для моніторингу та оцінки регіонального розвитку саме з точки зору його динаміки.

На відміну від другого етапу, де об'єктом аналізу виступають об'єктивні процеси, на третьому етапі досліджуються основні суб' єкти-донори регіонального та Державного бюджетів. Їх доцільно групувати за ознакою «вид бюджетних надходжень». Тоді шляхом виявлення економічних інтересів та проблем розвитку груп підприємств та фізичних осіб можна врахувати низку суб' єктивних чинників та його вплив на процес здійснення бюджетних надходжень за кожною статтею. Також у ході цього етапу встановлюється баланс інтересів учасників регіональної економіки.

На четвертому етапі впровадження механізму трансфертно-варіативного регулювання створюється спеціальний аналітичний центр з питань бюджету і регіонального розвитку. Необхідність створення такої функціональної одиниці продиктована наступними факторами.

По-перше, у багатьох регіонах відсутні такі структури, результатом діяльності яких були б комплексні аналітичні звіти, що дозволяють побачити зв' язки та тенденції між бюджетним регулюванням та соціально-економічними процесами території, та розроблені на цій підставі пропозиції щодо формування регіональної політики вирівнювання. Державна податкова адміністрація акумулює дані щодо податкових надходжень, а решта статей бюджетних надходжень не входять до кола її уваги. Державна казначейська служба акумулює інформацію щодо бюджетів усіх рівнів, здійснює моніторинг тих доходів та витрат, що стосуються бюджетних підприємств та установ, але не відслідковує соціально-економічні процеси у регіоні в цілому. Управління статистики займається методологічними засадами обчислення та збору даних без формування висновків та рекомендацій щодо удосконалення регулювання регіонального розвитку. Існуючі підрозділи головного фінансового управління функціонально забезпечують процес виконання місцевих бюджетів на території області. Однак, така функція цього управління, як реалізація державної бюджетної  політики  у регіоні,  дає  підстави  запропонувати,  щоб вищезазначений принципово новий аналітичний центр з питань бюджету та розвитку був створений у рамках саме фінансового управління.

По-друге, не дивлячись на тотальну інформатизацію соціально-економічних регіональних процесів, й дотепер спостерігається розрізненість даних та відсутність єдиної регіональної бази даних щодо цих процесів та стану регіонального розвитку. Кожна з перелічених вище організацій має власну базу даних, доступ до якої обмежений. Разом з цим, для ефективного трансфертно-варіативного бюджетного регулювання кожен масив даних є важливим. Тому створення єдиного аналітичного центру з питань бюджету та розвитку продиктовано необхідністю інтеграції роздільно існуючих інформаційних ресурсів для розробки та прийняття регіональним керівництвом ефективних та своєчасних регулюючих рішень.

До функцій центру належать практична реалізація принципів та положень трансфертно-варіативного підходу бюджетного регулювання, аналіз даних, підготовка звітів та пропозицій щодо оптимального рівня фіскального тиску на регіональну економіку у кожний момент прийняття бюджетного рішення протягом фінансового року залежно від стану системи, а також у відповідності до короткострокових та довгострокових цілей.

На п' ятому етапі механізму трансфертно-варіативного бюджетного регулювання розробляється, а у подальшому удосконалюється, процесна карта області, яка являє собою комплексну динамічну модель взаємозв'язку процесів та груп суб'єктів економічної діяльності у регіональній економіці. Фактично у цій карті представлено зведені економічні, соціальні та бюджетні процеси з визначенням їх динамічних параметрів, а також основні суб' єкти-учасники з визначенням їх основних інтересів та проблем розвитку.

На відміну від теперішньої концепції бюджетного регулювання, згідно якої основні регулюючі рішення приймаються на основі комплексу статичних показників у динаміці за декілька попередніх періодів, механізм реалізації концептуальних положень трансфертно-варіативного підходу до бюджетного регулювання передбачає, що рішення приймаються на основі комплексупроцесів, які спостерігаються у динаміці. Визначаються їх динамічні характеристики. Введення у процесну карту таких елементів, як суб'єктів-реципієнтів та суб' єктів-донорів грошових потоків дозволяє відстежувати, моделювати та прогнозувати поведінку цих учасників та відповідно визначити, як зміниться динаміка соціально-економічних процесів у регіональній економіці, при певному поведінковому сценарії. Таким чином, процесна карта являє собою комплекс об' єктивно-суб'єктивних динамічних характеристик.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки