М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 39

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

На основі процесної карти області на шостому етапі проектується єдина електронна інформаційна мережа з виділенням прямої лінії «платник на зв'язку» з метою отримання оперативної інформації у аналітичному центрі щодо відповідно об'єктивних динамічних параметрів та суб'єктивного бачення проходження процесу бюджетного регулювання та інших соціально-економічних та екологічних процесів у області. Це дозволить своєчасно реагувати на зміни у поведінці регіональних економічних суб' єктів.

Якщо моніторинг змін у процесній карті області, який відбувається на сьомому етапі механізму, фіксує часткові або повні, істотні або не істотні трансформації у соціально-економічних процесах, що відбуваються у регіоні, у цьому випадку здійснюється повернення на п' ятий етап і удосконалюється регіональна процесна карта.

У разі ухвалення сформованих на восьмому етапі пропозицій щодо трансфертно-варіативного бюджетного регулювання на визначений період на сесії обласної ради, на дев' ятому етапі механізму здійснюється контроль за ефективністю регулюючого бюджетного впливу на регіональну економіку згідно прийнятих рішень.

При фіксуванні високої або достатньої ефективності бюджетного регулювання продовжується моніторинг трансформацій у процесній карті та розробка подальших висновків та рекомендацій. При встановленні низької або незадовільної ефективності та дійовості прийнятих рішень відбувається повторний аналіз та удосконалення процесної карти соціально-економічного розвитку регіону (рис.3.11).МЕХАНІЗМ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ З УРАХУВАННЯМ ПОЛОЖЕНЬ КОНЦЕПЦІЇ ТРАНСФЕРТНО-ВАРІАТИВНОГО ПІДХОДУ

+          .           . *        ОСНОВНІ ЕТАПИ


ВИКОНАВЦ1. Підготовчий етап. Інтеграція принципів, методики, моделі трансфертно-варіативного підходу у існуючий

механізм бюджетного регулювання. Визначення основних виконавців, формування схеми їх взаємодії та

мережі інформаційних потоків для забезпечення функціонування механізму


 

Фінансове управління ОДА, ДПА, Казначейство

 

 

 

Управління статистики,

економіки, праці та соц. політики, фінансове управління ОДА,

ДПА, Казначейство, Профспілки

 

 

 

 

 

 

 

Фінансове управління ОДАРис.3.11 Механізм бюджетного регулювання з урахуванням положень концепції трансфертно-варіативного підходу I


5. Розробка процесної карти області на плановий період (комплексної динамічної моделі взаємозв'язку процесів та суб'єктів економічної діяльності). Зведення у єдиний документ

економічних, соціальних та бюджетних процесів з визначенням

їх динамічних параметрів та основних суб'єктів-учасників


Аналітичний центр бюджету і регіональ­ного розвитку6. Створення єдиної електронної інформаційної мережі.

Отримання оперативної інформації у аналітичному центрі щодо протікання бюджетного та соціально-економічних процесів у області, вираженого у їх динамічних параметрах

 

6.1 Виділення прямої лінії «платник на зв'язку». Отримання

оперативної інформації у аналітичному центрі щодо характеру протікання бюджетного та соціально-економічних процесів у області, вираженого у проблемах та інтересах економічних

суб'єктів регіональної економіки


Управління інформацій­ного розвитку ОДА7. Моніторинг змін у процесній карті області

Частково

Істотні

 

 

Повністю

 

Не істотні

8. Винесення пропозицій щодо трансфертно-варіативного бюджетного регулювання на визначений період на сесію обласної

ради


Аналітичний

центр

бюджету і регіональ­ного розвитку
Запропонована у ході досліджень концепція трансфертно-варіативного підходу до бюджетного регулювання з метою розвитку регіональної економіки, а також запропонований на її основі механізм повністю відповідають обґрунтованим у попередніх розділах монографії принципам та моделям сталого просторового розвитку на інноваційних засадах.

Шляхом дослідження та моніторингу інноваційних процесів, що відбуваються у регіональній економіці прогнозується ємність природно-техногенного середовища регіону.

Так визначивши ємність природно-техногенного середовища регіону, можна спрогнозувати у короткостроковій та довгостроковій перспективі максимальне зростання регіональної економіки при дотриманні основного обмеження, яке полягає у функціонуванні регіональної економіки у межах названої ємності. У цьому випадку можна стверджувати, що регіональний розвиток відбувається на засадах сталості, оскільки економічна система не порушує екологічну систему більш високого рівня.

У свою чергу, прогнозний рівень максимального зростання регіональної економіки буде враховано у трансфертно-варіативному бюджетному регулюванні наступним шляхом. Залежно від запасу міцності регіональної економіки по відношенню до ємності природно-техногенного середовища встановлюються відповідні динамічні параметри трансферту (грошового потоку у регіональній економіці) для кожного регіону індивідуально. У такий спосіб гальмується або прискорюється процес вичерпання потенціалу зазначеної ємності. Відповідно до встановленої динаміки трансферту, яка відповідає динаміці соціально-економічних процесів у регіоні обґрунтовується варіативність бюджетного регулювання - вектори та частота прийняття регулюючих рішень щодо бюджетних надходжень та видатків.3.4 Методичні основи ефективного регулювання бюджетних надходжень з метою розвитку регіональної економіки

 

 

3.4.1 Бюджетні надходження, їх характеристики, фактори і типи регулювання на основі трансфертно-варіативного підходу

 

 

У відповідності до запропонованої у п.3.3. концепції, бюджетне регулювання на основі трансфертно-варіативного підходу (див.рис.3.10) являє собою комплекс обґрунтованих оптимальних рішень щодо обсягів бюджетних надходжень та видатків у певному періоді залежно від динамічних параметрів соціально-економічних процесів розвитку економіки регіону. Цей комплекс рішень складає основу стратегії бюджетного регулювання у регіоні та визначається за допомогою економіко-математичної моделі рекурентного співвідношення Р. Беллмана за методом динамічного програмування.

Розглянемо методичні основи ефективного бюджетного регулювання згідно принципів концептуального трансфертно-варіативного підходу на прикладі регулювання бюджетних надходжень з метою забезпечення розвитку регіональної економіки у короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Згідно класифікації доходів бюджету, поданої у Бюджетному Кодексі України (далі БКУ) [203], усі бюджетні надходження поділяються на чотири базові групи: податкові надходження, П, неподаткові надходження, Н, доходи від операцій з капіталом, К, трансферти, Т. Для зручності постановки наукової задачі та розробки економіко-математичної моделі методом динамічного програмування будемо вважати, що сукупність перелічених бюджетних надходжень є «системою бюджетних надходжень», S, на яку чиниться регулюючий вплив. Це поняття не розглядається як складова формального категорійного апарату бюджетного регулювання. Воно є ситуативним та не формальним, введеним для цілей даного дослідження. Між тим, об'єднання бюджетних надходжень має ознаки системи: вхід (надходження грошових коштів у бюджет) та вихід (здійснення бюджетних видатків), внутрішнійсистемний процес (перерозподіл грошових коштів, що надійшли у бюджет), регулювання (управління бюджетними надходженнями) та обмеження (коридор гранично припустимих управлінських дій).

Стан системи бюджетних надходжень, S, характеризується такими показниками, як обсяг бюджетних надходжень, I, який характеризує інтенсивність грошових потоків у бюджет, та побічні витрати на організацію та підтримку процесу бюджетних надходжень, C. Наприклад, для податкових надходжень організаційні витрати складатимуться з витрат, необхідних для налагодження ефективної системи адміністрування податків; для неподаткових надходжень - з витрат, пов' язаних з комерційним використанням державного майна та веденням господарської діяльності на його основі; для трансфертів - з витрат на підготовку та подання запитів, інвестиційних проектів, грантових аплікаційних форм тощо.

Особливого значення витрати на налагодження процесу адміністрування бюджетних надходжень відіграють у теперішніх умовах інформатизації та автоматизації управління, коли системи з електронного документообігу мають достатньо високу ціну.

Обсяги бюджетних надходжень та витрат залежать від багатьох факторів регіональної економіки, включаючи ринкові коливання, рівень інфляції, конкуренції, чисельність населення, кількість підприємств у регіоні та багато інших: I = f(xj,Xj+1...хм-1), C = f(xj,Xj+1...x^У цьому проявляється

зв' язок бюджетного з соціально-економічними процесами у регіоні. Кожен показник обсягу бюджетних надходжень та побічних витрат на їх організацію має власну унікальну залежність від кожного окремого фактора, виражену унікальною функцією.

Однак, керуючись принципами та положеннями концепції трансфертно-варіативного підходу до бюджетного регулювання щодо його комплексності та динамічності, слід підкреслити, що бюджетне регулювання на основі цього підходу потребує аналізу динамічних параметрів показників обсягів бюджетних надходжень та витрат на їх організацію, замість статичних, які б інтегральновідображали характер залежності результуючих показників від факторів регіональної економіки.

Динамічними параметрами результуючих показників стану системи бюджетних надходжень, а саме обсягів бюджетних надходжень та витрат на їх організацію, є швидкість зміни цих показників, Зі, дС. Необхідно визначити параметри, відносно яких буде враховуватися швидкість змін бюджетних надходжень та організаційних витрат під час варіативного регулювання. Цими параметрами можуть виступати будь-які фактори, визначені експертним шляхом як такі, на які доцільно у подальшому чинити регулюючий вплив та від яких система бюджетних надходжень залежить істотно.

На нашу думку, інтегрально відобразити характер залежності результуючих показників обсягу бюджетних надходжень та організаційних витрат від факторів регіональної економіки доцільно шляхом встановлення іншої залежності цих результуючих показників від таких чинників, як час, t, та рівень інтенсивності, p.

Таким чином, спочатку досліджується вплив факторів регіональної економіки на обсяги бюджетних надходжень та витрат на їх організацію, після чого визначається залежність швидкості зміни їх величин від факторів часу та

•                   •       ЗІ    df(Xj, Яі+і^м-Ь t, p)        ЗІ    df(Xj, хі+і...хм А р)
інтенсивності,     — =----------------------------------- ,     — =--------------------------------- ,

dt                           dt                                dp dp

 

дС    df(xj, х]+1...хЬ-Ъ t, p)       дС    df(xj, х]+1...хЬ-Ъ t, p)

— =--------- —-------------------- ,     — =---------- —-------------------- ,     що     і є

dt                           dt                                 dp dp

характеристиками стану системи бюджетних надходжень.

У якості рівня інтенсивності бюджетних надходжень, який опосередковано впливає і на витрати на їх організацію, виступають такі чинники, як рівень податкових ставок,  pjj , для податкових бюджетних

надходжень;   рівень   встановленої  рентабельності,   p н   для комерційної

діяльності на основі використання державного майна; рівень цін продажу матеріальних та нематеріальних державних активів,  pк , для бюджетнихнадходжень від операцій з капіталом; рівень трансфертних потоків, pj, для

бюджетних надходжень від отриманих трансфертів.

Таким чином, під час трансфертно-варіативного бюджетного регулювання стан системи бюджетних надходжень характеризується швидкістю зміни обсягу бюджетних надходжень та швидкістю зміни обсягу організаційних витрат за кожним з чотирьох джерел відносно часу та рівня інтенсивності (табл.3.1).

У свою чергу, як було зазначено раніше, саме на параметрах швидкості бюджетних надходжень та витрат на їх організацію позначаються ті реальні соціально-економічні та екологічні процеси, які відбуваються у регіональній економіці на момент прийняття регулюючого рішення. Чим нижча швидкість вказаних показників, тим глибшими є процеси утворення депресії просторового розвитку. І навпаки, достатньо велика швидкість вказує на розвиток регіону.
У якості фазових змінних, на які у подальшому буде спрямований безпосередній регулюючий вплив та які визначають стан системи бюджетних надходжень, а саме певні величини наведених характеристик швидкостей показників бюджетних надходжень та витрат на їх отримання, виступають час (конкретний момент періоду розвитку регіональної економіки, обраного дляПід час бюджетного регулювання на основі трансфертно-варіативного підходу істотне значення має тип функції, за допомогою якої описана залежність, наприклад, бюджетних надходжень за одним з джерел від часу та показника інтенсивності.

Якщо у першому гіпотетичному варіанті, серед інших варіантів, представлених на рис.3.12а, залежність обсягу бюджетних надходжень від часу

визначається степеневою функцією, I = atb, то, наприклад, у третьому варіанті

3 2

- поліноміальною функцією третього порядку, I = at + bt + ct + d . Від типу функції залежить швидкість зміни показників у часі. Порівняємо динамічну характеристику швидкості змін, що відбуваються у обсягах бюджетних надходжень залежно від фазової змінної «час» за цими двома наведеними гіпотетичними варіантами.



аналізу та прогнозування розвитку регіональної економіки на основі бюджетного регулювання) та інтенсивність бюджетних надходжень (табл.3.2).14 12

10 Н 8

~ 6 4

2

0 'I f(t) 1

■I f(t) 2 ■I f(t) 3 I f(t) 4


 

 

 

а4 H-3

2 H-1

0 -t -1


 

-  - dI/dt 1

--- dI/dt 2

--- dI/dt 3

-           - - ■ dI/dt 4


 

 

 


 

 

I f(p) 1 ■I f(p) 2

I f(p) 3 I f(p) 4


 

 

 

 

в2,5

2 H-1,5

1

0,5 0

-0,5 -1


 

 

X*1-- 3----- A-- 5-- 6----- 7        8    9        Ш-


 

 

■   " dI/dp 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки