М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

--- dI/dp 2

dI/dp 3

- - dI/dp 4


 

 

 

 

 

дРис.3.12 Характеристики стану системи бюджетних надходжень: обсяг бюджетних надходжень залежно від а) часу, в) інтенсивності; швидкість зміни обсягу бюджетних надходжень залежно від б) часу, д) інтенсивностіНаприклад, у восьмому періоді, t = 8, на рис.3.12б швидкість бюджетних надходжень, якщо тенденцію їх зміни у часі можна описати степеневою функцією (варіант 1 на графіку), складе 1,45, а, якщо тенденція їх зміни у часі описується поліноміальною функцією (варіант 3 на графіку), то відповідна швидкість складе (-0,03). При цьому швидкість бюджетних надходжень у другому періоді, t = 2 , згідно степеневої функції складе 0,46, а згідно поліноміальної функції - 3,95.

З наведеного гіпотетичного прикладу можна зробити наступні висновки. Якщо система бюджетних надходжень знаходиться у стані, який відповідає восьмому періоду на рис.3.12б та характеризується наведеними вище динамічними параметрами, то з точки зору обсягу бюджетних надходжень кращим є такий характер соціально-економічних процесів у регіоні, який дає зміну обсягів бюджетних надходжень залежно від часу згідно степеневої функції. Це пов'язано з тим, що у наступному дев'ятому періоді згідно цієї функції обсяг бюджетних надходжень зросте на 1,45 умовних пунктів, тоді, як згідно поліноміальної функції, він, навпаки, знизиться на 0,03 умовних пункти.

У той же час, якби система бюджетних надходжень перебувала у стані, який відповідає другому періоду на рис.3.12б, то максимальний приріст обсягів бюджетних надходжень у наступному третьому періоді на 3,95 умовних пунктів очікувався би у тому випадку, коли характер поведінки обсягів бюджетних надходжень у часі був би описаний поліноміальною функцією. При степеневій функції зазначений приріст склав би лише 0,46 умовних пункти.

На основі проведеного аналізу можна обґрунтувати, що тип поведінки бюджетних надходжень у часі, вираженого певною функціональною залежністю, який репрезентує динаміку соціально-економічних процесів у регіоні в цілому, істотно впливає на характер управлінських рішень щодо вибору моментів здійснення регулюючого впливу на систему бюджетних надходжень протягом встановленого періоду бюджетного регулювання. Це має практичну цінність під час бюджетного регулювання згідно концепції трансфертно-варіативного підходу.Для розв'язання зазначеного у п.3.2 протиріччя, яке полягає у наявному низькому рівні гнучкості та варіативності бюджетного регулювання при, навпаки, високому рівні динаміки соціально-економічних процесів, на основі вище наведених досліджень можна сформувати наступні практичні рекомендації. Якщо поведінка обсягів бюджетних надходжень у часі протягом загального терміну, складеного з десятьох окремих періодів, буде описана степеневою функцією, то послаблений бюджетний тиск на регіональну економіку доцільно здійснювати на початку терміну, поступово його збільшуючи на кінець. У разі представлення поведінки обсягів бюджетних надходжень у часі згідно поліноміальної функції третього порядку, регулюючий вплив буде кардинально протилежним: у перших періодах доцільно здійснювати підсилений бюджетний тиск на регіональну економіку, поступово послабляючи його у завершальних періодах. Таке трансфертно-варіативне регулювання на основі аналізу динамічних характеристик стану системи бюджетних надходжень дозволить отримати максимально можливі обсяги бюджетних надходжень у короткостроковому періоді без завдання шкоди процесам регіональної економіки у довгостроковому періоді.

Дослідимо динамічну характеристику швидкості змін бюджетних надходжень залежно від фазової змінної «інтенсивність» для попередньо описаних гіпотетичних варіантів 1 та 3. Як видно з рис.3.12д, швидкість бюджетних надходжень не залежить від рівня інтенсивності (наприклад, від рівня встановленої податкової ставки для податкових бюджетних надходжень), оскільки вихідна залежність обсягів бюджетних надходжень від параметру інтенсивності для обох варіантів є лінійною (див.рис.3.12в). Тому у коридорі значень інтенсивності бюджетних надходжень від 1 до 10 умовних пунктів, швидкість зміни обсягів бюджетних надходжень за варіантом 1 дорівнює 1, а за варіантом 2 - 1,83. Це означає, що якою б інтенсивністю не характеризувався стан системи бюджетних надходжень, її збільшення на 1 умовну одиницю призведе до збільшення обсягу бюджетних надходжень. Тільки більшим цей приріст буде для лінійної функції варіанту 2.Навпаки, при збільшенні рівня інтенсивності з 3 до 4 умовних пунктів можна очікувати приріст обсягу бюджетних надходжень на 1,54 умовних пункти, якщо характер зміни обсягів бюджетних надходжень від параметру інтенсивності описується поліноміальною функцією четвертого порядку (варіант 2 на рис.3.12в). Разом з цим, обсяг бюджетних надходжень зменшиться на 0,76 умовних пункти, якщо у межах цього тренду рівень інтенсивності підвищити з 9 до 10 умовних пункти (див.рис.3.12д).

Таким чином, у гіпотетичному прикладі при реагуванні регіональної економіки на зміни інтенсивності бюджетних надходжень згідно поліноміальної функції четвертого порядку, регулюючий вплив на фазову змінну «інтенсивність» має межу, при переході через яку внаслідок надмірного бюджетного тиску економіка регіону характеризуватиметься спадом та зменшенням загального обсягу бюджетних доходів. Ця межа дорівнює 8 умовним пунктам гіпотетичного прикладу.

У варіанті 4 залежності обсягів бюджетних надходжень від рівня інтенсивності, описаної степеневою функцією (див.рис.3.12в), спостерігатиметься зниження бюджетних доходів при будь-якому значенні рівня інтенсивності, оскільки швидкість надходжень у бюджет у цьому випадку є стабільно від'ємною величиною (див.рис.3.12д). У цьому випадку доцільно дотримуватися рівня інтенсивності у 1 умовний пункт, оскільки зменшення обсягу бюджетних надходжень у цьому випадку буде найменшим.

Проведений аналіз гіпотетичного прикладу дозволяє зробити наступні висновки та практичні рекомендації. З точки зору бюджетного регулювання, одним з завдань якого є забезпечення стабільності доходів бюджету, найкращим станом системи бюджетних надходжень є такий, який характеризується постійною додатною швидкістю зміни обсягу бюджетних надходжень залежно від рівня інтенсивності (варіант 1, 3 на рис.3.12в,д). При такому стані можна констатувати, що зазначена швидкість є не еластичною по відношенню до рівня інтенсивності. Тоді коридор регулюючих впливів на систему бюджетних надходжень через фазову змінну «інтенсивність» є необмеженим. Однак, недоліком лінійної залежності між обсягами бюджетних надходжень та рівнем їх інтенсивності є обмежений приріст цих надходжень. До якого б рівня не піднімалося значення інтенсивності, більше встановленого приросту бюджетних доходів при збільшенні рівня інтенсивності на 1 умовний пункт регіональна економіка забезпечити не зможе.

Якщо головним завданням бюджетного регулювання визначено забезпечення максимальних доходів бюджету, то оптимальним станом системи бюджетних надходжень у цьому випадку є такий, який характеризується стохастичною додатною швидкістю зміни обсягу бюджетних надходжень залежно від рівня інтенсивності (варіант 2 на рис.3.12в,д). На відміну від попереднього, цей стан характеризується швидкістю, яка є еластичною по відношенню до рівня інтенсивності. Тоді при певних значеннях фазової змінної «інтенсивність» у наперед відомому коридорі значень можна отримати достатньо великий приріст обсягів бюджетних надходжень.

Однак, недоліком такої нелінійної залежності між обсягами бюджетних надходжень та рівнем інтенсивності є надто обмежені коридори значень останньої, при яких швидкість є додатною, тобто такою, що характеризує позитивну динаміку вихідних соціально-економічних процесів у регіональній економіці. Наприклад, для варіанту 2 на рис.3.12в,д цей коридор дорівнює 2-7 умовних пунктів рівня інтенсивності бюджетних надходжень. У свою чергу, для варіанту 4 цього коридору взагалі не існує. Таким чином, за додатної нелінійної залежності обсягів бюджетних надходжень від рівня інтенсивності, обсяг бюджетних надходжень може суттєво збільшитися при певному рівні останньої, але цей результат буде одноразовим та не стабільним. Натомість, механізми бюджетного регулювання втратять свою маневреність, гнучкість, варіативність та сенситивність по відношенню до регіональної економіки.

Таким чином, можна обґрунтувати вплив типу функціональної залежності бюджетних надходжень від рівня інтенсивності, який репрезентує динаміку соціально-економічних процесів у регіоні в цілому, на характер управлінських рішень щодо встановлення рівня інтенсивності бюджетних надходжень, що, усвою чергу, має практичну цінність під час бюджетного регулювання згідно концепції трансфертно-варіативного підходу.

Відповідно до викладеного можна виокремити види бюджетного регулювання за класифікаційною ознакою «рівень варіативності регулюючого впливу» (рис.3.13). З практичної точки зору це дозволить систематизувати доступні регулюючі рішення відносно системи бюджетних надходжень та науково обґрунтовувати їх прийняття у тому або іншому випадку динаміки регіональних соціально-економічних процесів.

Так, при абсолютно варіативному типі бюджетного регулювання, який характеризується еластичною швидкістю зміни обсягів бюджетних надходжень залежно від параметрів часу та інтенсивності бюджетного тиску на регіональну економіку, завдання регулюючого впливу зводиться до пошуку оптимальної комбінації моменту часу для його здійснення та рівня інтенсивності бюджетних надходжень з точки зору максимізації ефекту за обраним критерієм.

Наприклад, для податкових бюджетних надходжень у цьому випадку необхідно визначити, коли протягом звітного періоду та який саме рівень податкової ставки запровадити для того, щоб отримати максимальний обсяг бюджетних надходжень без завдання шкоди регіональній економіці у довгостроковій перспективі.

При напів-варіативному типі бюджетного регулювання, який характеризується еластичною швидкістю зміни обсягів бюджетних надходжень залежно від одного з параметрів часу або інтенсивності бюджетного тиску на регіональну економіку, а залежно від іншого - не еластичною, завдання регулюючого впливу зводиться до пошуку оптимального значення одного з параметрів. У цьому випадку регіональна економіка може бути регульованою на основі бюджетних важелів тільки за одним з наведених параметрів.

Абсолютно не варіативне бюджетне регулювання є не еластичним за параметрами часу та інтенсивності бюджетного тиску на регіональну економіку, що обумовлює необхідність пошуку інших факторів та інструментів регулюючого впливу.КЛАСИФІКАЦІЙНА ОЗНАКА БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: РІВЕНЬ ВАРІАТИВНОСТІ РЕГУЛЮЮЧОГО ВПЛИВУАБСОЛЮТНО ВАРІАТИВНЕ


НАПІВ - ВАРІАТИВНЕ


АБСОЛЮТНО НЕ ВАРІАТИВНЕЗагальна характеристикаСоціально-економічні процеси у регіоні

мають стохастичний характер відносно параметрів часу та

бюджетного тиску на

регіональну

економіку. Швидкість обсягу бюджетних

надходжень змінюється залежно від фазових змінних

Соціально-економічні процеси у

регіоні мають стохастичний

характер відносно одного з

параметрів часу або бюджетного тиску на регіональну економіку.

Відносно іншого - вони лінійні.

Швидкість обсягу бюджетних

надходжень змінюється залежно від однієї з фазових змінних «час» або «інтенсивність»,

залишаючись постійною залежно від іншої

Соціально-економічні

процеси у регіоні мають

лінійний характер відносно параметрів часу та бюджетного тиску на регіональну економіку.

Швидкість обсягу бюджетних надходжень не змінюється залежно від фазових змінних «час» та «інтенсивність»ДОДАТНЕ


Часткова характеристикаВІД'ЄМНЕ


ДОДАТНЕ


ВІД'ЄМНЕ


ВІД'ЄМНЕ
І

У динаміці процесів за часом та бюджетним

тиском переважають періоди з додатною (від'ємною) швидкістю. При цьому динаміка

процесів за бюджетним тиском та за часом також

має додатну (від'ємну) швидкість.


Динаміка процесів має

додатну або

від'ємну швидкістьРис.3.13   Класифікація   типів   бюджетного   регулювання   за рівнем варіативного регулюючого впливу Джерело: розроблено автором

 

 

На відміну від існуючого, процес бюджетного регулювання на основі трансфертно-варіативного підходу є багатоетапним. Це означає, що загальний,наприклад, річний термін розділяється на окремі періоди, етапи, кроки, t, на кожному з яких приймається певне регулююче рішення. Підсумкова кількість таких кроків, N, визначається експертним шляхом залежно від динаміки регіонального розвитку, необхідності моніторингу змін у регіональній економіці та організаційно-економічної доцільності здійснення регулюючого впливу на регіональну систему з певною наперед визначеною частотою.

На кожному окремому кроці, t , бюджетного регулювання відносно кожної з вище перелічених груп бюджетних надходжень, які формують стан системи бюджетних надходжень, можуть бути прийняті рішення, які полягають у: збільшенні обсягів бюджетних надходжень на а відсотків, ї а; зменшенні обсягів бюджетних надходжень на b відсотків, і b; відсутності змін у бюджетних надходженнях,. Значення відсотку збільшення або зменшення бюджетних надходжень можуть приймати певні величини з множин значень, а є A, b є B. Фактично цей регулюючий вплив стосується згадуваної вище фазової змінної інтенсивності бюджетних надходжень за кожним джерелом.

Таким чином, матрицю варіацій управлінських рішень під час регулювання бюджетних надходжень протягом декількох кроків загального періоду можна представити у наступному вигляді (табл.3.3).

Таблиця 3.3


Матриця варіацій локальних оптимальних управлінь у регулюючих рішеннях під час регулювання бюджетних надходжень на основі трансфертно-Кожне регулююче рішення, Rt, наприклад, на першому кроці (t = 1), являє собою комбінацію локальних оптимальних управлінь R1 = ; Н1; К1; Т1}. Кожна комбінація локальних оптимальних управлінь відрізняється своєю сутністю, характером впливу та наслідками для стану системи бюджетних надходжень та регіональної економіки в цілому.

Якщо, припустимо, локальні оптимальні управління першого кроку становлять комбінацію типу R1 = {п ї     Н1 і    К ; Т1 }, то це означає,

що економічні процеси у регіоні перебувають на стадії підйому, і саме у цей момент доцільно підвищити рівень податкових надходжень через підвищення податкових ставок на а відсотків. Натомість, управління державною власністю відбувається не достатньо ефективно. Це відображається на зниженні, наприклад, доходів від підприємств державної форми власності, що зараховуються до обласного бюджету, на b відсотків. У свою чергу, таке рішення можливо реалізувати через зниження рівня рентабельності діяльності державних підприємств та очікуваних прибутків від неї. Також, прогнозна динаміка операцій з капіталом та отримуваних трансфертів не демонструє явно виражених коливань, що обумовлює фактичну відсутність управлінь по цих джерелах бюджетних надходжень. Така комбінація локальних оптимальних управлінь характеризує бюджетне регулювання, як таке, що абсолютно ґрунтується на податкових надходженнях.

У разі, коли локальні оптимальні управління першого кроку становлять

комбінацію типу R1 = {п і Н1 і К1 ї Т1 ї а1}, то таке бюджетне регулювання можна охарактеризувати як капітало- та трансфертно орієнтоване, а регіональну економіку - як ресурсно орієнтовану внаслідок низького рівня конкурентоспроможності. Такий висновок обґрунтовується тим, що у ситуації спаду економічних процесів та вимушеного зниження податкових бюджетних надходжень, низької ефективності використання державного майна, бюджет на цьому кроці доцільно поповнювати за рахунок продажу державних активів, а також шляхом отримання трансфертів у вигляді прямих перерахувань Державного бюджету, або бюджету вищого рівня, якщо трансфертно-варіативне регулювання застосовується для районного, міського бюджетів. Однак, на перший погляд така не приваблива комбінація регулюючих управлінь, може виявитися найбільш ефективною саме на цьому кроці через наявність сприятливої кон'юнктури на ринку відповідних активів, у разі реалізації яких держава матиме найбільшу вигоду.

Комплекс регулюючих рішень, прийнятих протягом загального періоду щодо бюджетних надходжень залежно від динамічних параметрів регіонального розвитку складає сукупність локальних оптимальних управлінь,

1 V

прийнятих за кількість кроків, N,  ^ Rt

t=1визначення типів комбінацій локальних оптимальних управлінь бюджетне регулювання на основі трансфертно-варіативного підходу можна розділити на податково-, комерційно, капітало- та трансфертно- орієнтоване. У свою чергу, від типу бюджетного регулювання залежить економічна політика розвитку того або іншого регіону (рис.3.14).

Якщо бюджетне регулювання характеризується, як податково, комерційно або капітало-орієнтоване, то відповідна економічна політика відповідає перехідному розвитку. Це означає, що шляхом розвитку економічних процесів, які забезпечують інші бюджетні надходження, здійснюється перехід від моно-економіки з одним джерелом доходів бюджету до полі-економіки з декількома джерелами. Трансфертно-орієнтоване бюджетне регулювання обумовлює економічну політику виведення регіону з депресивного стану, який виражається у залежності економіки від трансфертів. При комбінованому регулюванні стає можливою політика стимулювання регіонального розвитку, коли необхідно оптимізувати регіональні економічні процеси, стимулювати ті процеси, які є не ефективними, та інтенсифікувати ефективні процеси. Тотальне бюджетне регулювання, коли забезпечуються бюджетні доходи однакового рівня за усіма чотирма групами надходжень, відповідає економічній політиці інноваційного розвитку.


 

 

П И

Т


fcd         « і

 

 

<g   a § э.в g g g: -g:a § & s | °

Я cs

о ч S   и  н ^   g

я и  «     2 я        к

u • - g я  В ^  ч

2 я        ю  а

£ g. §  с   "     ж

 

 

л ----------------------------- 1-------------------

-------                                   «

гті                     м 2 <= я

 

 

5 8 * n ь-я-З §^ * °

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки