М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 42

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

 

фонду бюджету,


N

£ Щ

t=1


N

£ (Пз і bt; Нt                         К 3t t at; Г3t
7=1

N   с        с                                   с с

£ (П t at; Нс t at; К ct Гct -) Vt=1


 

можнапро регіональну бюджетну стратегію розширеного відтворення, засновану на об'єктивних економічних процесах, які перебувають на стадії підйому та від динаміки яких залежить поповнення спеціального фонду, а відтак і стратегічний розвиток регіону.

Таким чином, для забезпечення ефективного бюджетного регулювання на основі трансфертно-варіативного підходу необхідно вирішити науково-практичну задачу вибору моментів для здійснення регулюючого впливу на чотири групи бюджетних надходжень. Цей регулюючий вплив, як зазначалось вище, полягає у збільшенні, зменшенні на певний відсоток або незмінності обсягів цих надходжень. Шукані моменти повинні бути підібрані таким чином, щоб сумарний ефект від регулювання протягом загального періоду, розбитогона декілька кроків, які і являють собою множину моментів, був максимальним. На цій підставі формується стратегія трансфертно-варіативного бюджетного регулювання на визначений період, яка являє собою послідовність регулюючих рішень, складених з варіації локальних оптимальних управлінь по кожній статті бюджетних надходжень. Ця стратегія враховує динамічні параметри соціально-економічних процесів у регіоні та забезпечує досягнення максимального ефекту. У свою чергу, максимальний ефект являє собою кількісне вираження цілей та завдань бюджетної політики у комплексі.

 

 

3.4.2 Оптимізація параметрів регулювання бюджетних надходжень

 

 

Спираючись на обґрунтовані у п.3.4.1 характеристики бюджетних надходжень, закономірності їх динаміки залежно від факторів часу та інтенсивності, типи регулювання на основі трансфертно-варіативного підходу, представляється можливим побудувати оптимізаційну модель, яка відповідно до концептуальних засад трансфертно-варіативного підходу дозволить визначити оптимальну кількість прийнятих регулюючих рішень та оптимальний вектор впливу на регіональну економіку з урахуванням довгострокової перспективи розвитку.

На кожному кроці, t, під впливом обраного регулюючого рішення, Rt,

система бюджетних надходжень переходить зі  стану   St _1  у стан   St:

R

St_1------ > St.   Враховуючи   зв'язок  процесу   бюджетних   надходжень з

соціально-економічними процесами регіону, наявність обґрунтованих у п.3.2 позитивних та негативних петель динаміки регіональної системи, можна стверджувати, що під впливом регулюючого рішення, Rt змінює свій стан і

регіональна економічна система в цілому. Причому, послідовності різних регулюючих рішень, кожне з яких складається з варіації локальних оптимальних управлінь (див. п.3.4.2), відповідає послідовність станів системи бюджетних надходжень, а відтак і регіональної економічної системи. Процеспереходу системи бюджетних надходжень з одного стану до іншого є марковським, тобто таким, у якому відсутня післядія. Це означає, що кожен наступний стан системи бюджетних надходжень залежить тільки від її попереднього стану та прийнятого регулюючого рішення: St = f (St _1; Rt), і

прямо не залежить від тих ретроспективних станів та регулюючих рішень, які привели систему у стан St_1 .

У результаті кожного кроку загального планового терміну виникає економічний ефект,  (pt, який залежить від попереднього стану системи

бюджетних надходжень та прийнятого на цьому кроці регулюючого рішення: Pt = f (St Rt). Саме цей економічний ефект і виступає критерієм оптимальності всього процесу бюджетного регулювання на основі трансфертно-варіативного підходу у регіоні шляхом врахування динамічних параметрів функціонування регіональної економіки. Загальний економічний ефект, який можна отримати за N кроків складається з суми ефектів на

N

кожному кроці, тобто за своєю природою він є адитивним: £ pt .

t=1

Показник, який характеризує економічний ефект від здійсненого бюджетного регулювання та водночас виступає критерієм його оптимізації, визначається експертним шляхом згідно цілей та завдань державної політики розвитку. Ним може бути, наприклад, дефіцит бюджету, як різниця між доходами та видатками. Тоді бюджетне регулювання буде прагнути скорочення дефіциту. Частка ВВП що розподіляється через Зведений бюджет, яка при ефективному бюджетному регулюванні прагне максимуму. Рівень державного боргу, який повинен скорочуватися, мінімальна заробітна плата, яка повинна збільшуватися тощо.

Для цілей трансфертно-варіативного бюджетного регулювання, яке враховує динаміку соціально-економічних процесів у регіоні на основі встановлення позитивних та негативних петель зв' язку цих процесів, критеріємефективності та оптимальності прийняття регулюючих рішень у цьому дослідженні прийнято показник фактично-умовного бюджетного доходу.

Показник фактично-умовного бюджетного доходу являє собою суму загального фактичного обсягу бюджетних надходжень, АБНф, у грошовому

виразі за кожним з джерел протягом планового періоду, який залишиться після вирахування організаційних витрат на отримання цих надходжень, та загального умовного обсягу бюджетних надходжень, АБНу, у грошовому

виразі за кожним з джерел, який буде отримано у майбутньому внаслідок ефекту від дії позитивної економічної петлі після вирахування ефекту від дії негативної економічної петлі:

 

 

N                                                N N

SVt = АБНф + АБНу = SБНфі + SБНуі, (3.1)
t=1                                              t=1                t=1

N N

S БНфt = S (IПфt + 1       +                        + IТфt) -

t=1                 t=1                                                              , (3.2)

N

- S Пфt + C+ C+ CТфt)

t=1

N                   N N

S БНуt = S (Inyt + 1 Eyt + IKyt + ITyt) - S (Cnyt + CEyt + CKyt + CTyt X (3.3)
t=1                 t=1                                                         t=1

 

 

NN

де   S БНфг, S БНyt    -   відповідно   обсяг   фактичних   та умовних

t=1 t=1

бюджетних надходжень у грошовому виразі за N регулюючих кроків; IПфї +1 Нфї + IRcpt + ITcpt - обсяги фактичних бюджетних, відповідно, податкових, не податкових, від операцій з капіталом, трансфертних надходжень у грошовому виразі на t -му регулюючому кроці; Спфі + CНфі + CКфі + Стфі -

обсяги фактичних витрат на організацію, відповідно, податкових, не податкових, від операцій з капіталом, трансфертних надходжень у грошовомувиразі на t -му регулюючому кроці; Inyt +1Нуї + IKyt + ITyt - обсяги умовних

бюджетних, відповідно, податкових, не податкових, від операцій з капіталом, трансфертних надходжень у грошовому виразі, передумови для отримання у майбутньому яких створено на t -му регулюючому кроці; Cnyt + CНуі + CKyt + ^Tyt - обсяги умовних витрат на організацію, відповідно,

податкових, не податкових, від операцій з капіталом, трансфертних надходжень у грошовому виразі, передумови для понесення у майбутньому яких створено на t -му регулюючому кроці.

Розглянемо елементи, з яких складаються фактичні та умовні бюджетні доходи та витрати на організацію їх отримання у короткостроковій та довгостроковій перспективі (табл.3.4).

Слід відзначити, що у табл.3.4 подано не повний перелік елементів, з яких складаються фактичні та умовні бюджетні надходження та витрати. Цей перелік може бути доповнений, скорочений або змінений залежно від цілей, завдань, особливостей процесу організації бюджетного регулювання та конкретних умов функціонування регіональної економіки.

Як зазначалося раніше, умовні надходження та умовні організаційні витрати можна отримати у довгостроковій перспективі протягом наступних планових періодів, умови для чого створюються внаслідок регулюючих рішень, прийнятих у поточному періоді.

Так, до умовних податкових надходжень у межах даного дослідження віднесено ті бюджетні доходи, які було б гіпотетично отримано при відсутності тіньового сектора в економіці регіону. Якщо регулюючий вплив у поточному періоді буде таким, що стимулюватиме податкову прозорість здійснення економічних операцій, то умовний податковий дохід у майбутньому становитиме ту частку податків, яку отримає бюджет від частини економіки, що набула прозорості. Відповідно умовними витратами на організацію цих доходів, як і для організації надходження фактичних доходів, залишаться витрати на утримання апарату адміністрування податків та боротьбу з існуючим тіньовим сектором економіки.Таблиця 3.4

Складові елементи фактичних та умовних бюджетних надходжень та

витрат на їх організацію

 

Джерело бюджетних надходжень

Короткострокова перспектива протягом планового періоду

Довгострокова перспектива протягом наступних планових періодів

 

Обсяг фактичних надходжень

Обсяг фактичних витрат на організацію надходжень

Обсяг умовних надходжень

Обсяг умовних витрат на організацію надходжень

Податкові

Фактична база оподаткування, помножена на податкову ставку

Витрати на утримання апарату

адміністрування податків,

підготовку змін у податковій

системі, боротьбу з тіньовою економікою

База оподаткування, помножена на податкову ставку у тіньовому

секторі економіки

Витрати на утримання апарату адміністрування податків та боротьбу з тіньовим сектором економіки

Не податкові

Дохід від комерційного використання

державних активів: сума доходів наявних у регіоні державних підприємств

Витрати на операційну діяльність державних підприємств, пов'язану з отриманням

доходу від

використання державних активів

Дохід від

комерційного використання державних активів при реалізації стратегії інноваційного оновлення активів

Операційні витрати на утримання інноваційного обладнання і на створення та використання нематеріальних активів

Операції з капіталом

Дохід від продажу державних активів: сума доходів від реалізованих активів по групам

Трансакційні витрати на організацію процесу продажу державних активів

Дохід від продажу державних активів по їх

ринковій вартості, яка змінюється у часі

Трансакційні витрати на пошук покупця та організацію

продажу державних активів певної якості та ціни

Трансферти

Отримані трансферти з інших бюджетів, гранти, технічні допомоги урядів інших країн

Витрати на підготовку запитів, обґрунтувань,

проектів, аплікаційних

форм та документів

Отримані гранти, допомога урядів інших країн через набутий досвід реалізації проектів

Витрати на підготовку певної кількості запитів, проектів, аплікаційних форм

Додатковий дохід від комерційного використання державних активів може бути отриманий у майбутньому у складі не податкових бюджетних надходжень при умові реалізації у теперішній час стратегії інноваційного оновлення активів. У сучасних умовах інноваційної економіки найбільшою продуктивністю характеризуються наукомісткі активи. Тому очікується, що стратегія інноватизації державного сектору виробництва у майбутньому забезпечить збільшення доходів державних підприємств. Умовними майбутніми витратами при цьому є операційні витрати на утримання інноваційного обладнання і на підтримку безперервного процесу створення та використання державних нематеріальних активів.

Умовні надходження від операцій з капіталом представлено у вигляді доходу від продажу державних активів по їх ринковій вартості, яка змінюється у часі. Припускається, що під впливом регулюючого рішення про продаж державного майна або продовження його утримання на балансі держави його ринкова вартість у наступних періодах зміниться. Якщо вона збільшиться, то бюджет отримує додатковий дохід у вигляді різниці між теперішньою та майбутньою ціною на активи, що реалізуються. Відповідно умовні витрати на здійснення операцій з капіталом складаються з трансакційних витрат на пошук покупця та організацію продажу державних активів певної якості та ціни. Залежність обсягів трансакційних витрат від ціни, а відтак і від регулюючого рішення, може бути як прямою, так і оберненою, і визначається виключно зовнішніми ринковими факторами.

Умовним доходом від трансфертів можна вважати певну стабільність в отриманні грантів, допомоги урядів інших країн через набутий досвід реалізації проектів і створений позитивний імідж управління цими проектами. Чим більшу кількість запитів подає регіон у вітчизняні та зарубіжні фінансові фонди, тим більш знаним він стає у світі і користується більшою довірою у грантодавців. Умовні витрати для цього типу надходжень становлять витрати на створення проектних груп та аналітичних центрів по роботі з відповідною інформацією, підготовку проектів, участь у семінарах.Розглянемо види економічного ефекту від прийняття вище обґрунтованих регулюючих рішень відносно системи бюджетних надходжень (табл.3.5).

Особливу увагу слід звернути на економічний ефект, який має додатний та від'ємний характер, тобто виступає у якості умовних доходів та витрат, що виникають у довгостроковій перспективі під впливом дії позитивних та негативних петель регіональної економічної динаміки. Різновиди економічного ефекту від регулювання бюджетних надходжень не вичерпуються наведеними у роботі і можуть бути доповнені шляхом опитування експертів та визначення найбільш вірогідних з них.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки