М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Шляхом вибору певного виду економічного ефекту для подальшого врахування у економіко-математичній моделі трансфертно-варіативного бюджетного регулювання, формується прогнозний сценарій розвитку регіональної економіки, від якого залежатимуть стан системи бюджетних надходжень та характер прийнятих регулюючих рішень.

Врахування різних сценаріїв розвитку економічних подій у регіоні є надзвичайно важливим для прогнозування економічного ефекту від умовних бюджетних надходжень та витрат у довгостроковій перспективі. Чим більша кількість сценаріїв буде сформована та включена у розрахункову модель, тим ефективнішим буде трансфертно-варіативне бюджетне регулювання.

Для податкових надходжень у разі прийняття рішення про збільшення податкових ставок у довгостроковій перспективі проявиться дія негативної петлі економічної динаміки (див.рис.3.8), що призведе до зменшення податкових надходжень внаслідок збільшення тіньового сектору. Автоматично будуть збільшуватися витрати на виявлення тіньових доходів, що негативно позначиться на умовному економічному ефекті бюджетного регулювання.

Зменшення податкових надходжень повинно призвести до зменшення витрат на їх обслуговування, що дасть позитивний ефект через позитивну петлю економічної динаміки. Але цей варіант, скоріше, є гіпотетичним, ніж реальним, та включений у дослідження для повноти варіантів сценаріїв розвитку подій регіональної економіки.



3.

я ц и л б а


Т у

н

і

м

з

 

 

 

 

 

о б а

 

 

 

 

 

 

о р п

ь

н

е

іш

і

р

д

і

в

кт

е

ф

е


ів

ді

іо рі

е

е

я

тл

е

п

п х и в о н а л п

х и н п

ту

с а н

м

о г я т о р п

го гн ог сяат в бсра но Отр

ни ав

лв

к-------

м

о г я т о р п


«

е

н

з

и

ат

р т и в

к в а т с


 

сяв

н)ти атьіньо

ан    штш     ьояд  е

рі   льянянгонях     р

ар     ілнеяеониє       ь

ва   бінмеьсжовоенвинє            нь

і    зезтьдошот ен

і       шиятонььшньсу   ве

змитрзяннязаняв ві ок ;ви няентаенн ков ідо ;у   еньшнєвле атк

аслітор  очеільутнсияв ода

наект   орзбіідсви по

ве і

к        в е

И

нтинхінльінс      і

змтрзнанязбняв           і

я с ь

ит

е

н

ін мі

з

 

 

я с ь

ит

е

н

ін мі

и т и

ш

н

е

м

СП

з

є а

м

е

н

ін мі

СП


з

ід хі

о

и

ит

ш

ь

іл бі

СП


д


з

и

ат

р т и в

к

о

ід лі

с а н в

 

5 о

ть    и ьн

64       Н   64 ч

ін раьсіал

со       К   64

зе виінат

е

н

*     ^ со 2

л

изм дбзеншадоок

и ідед ат хімлі

ра дохзсл

тда

ит н

и т и

ш

н

е

м

СП


вв


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и
При прийнятті рішення про зменшення податкових ставок у довгостроковій перспективі, навпаки слід очікувати ефект від дії позитивної петлі економічної динаміки, пов' язаної з де-тінізацією економіки та збільшенням податкових надходжень, а також зменшенням витрат на виявлення фактів ухилень від сплати податків.

Якщо регулююче рішення під час варіативного бюджетного регулювання полягає у тому, щоб залишити незмінним рівень інтенсивності бюджетних надходжень, то у якості ефекту від позитивної динамічної петлі економіки можна визначити відповідно відсутність скорочень у надходженнях внаслідок збільшення тіньового сектору та відсутність збільшень витрат на виявлення тіньових доходів, якби було прийняте рішення збільшити податкову ставку, а також у якості ефекту від негативної динамічної петлі можна визначити відсутність збільшених надходжень внаслідок зменшення тіньового сектору та відсутність зменшених витрат на виявлення тіньових доходів, якби було прийняте рішення про зменшення податкової ставки.

Для не податкових надходжень у довгостроковій перспективі прогнозується сценарій зменшення доходу та збільшення витрат при прийнятті рішення про збільшення рівня рентабельності комерційного використання державних активів. Рівень рентабельності при відсутності інвестицій у необоротні активи можна збільшити шляхом підвищення ціни, збільшення обсягу реалізації продукції та послуг, вилучення коштів, які розподілялись з прибутку до фондів інвестиційного розвитку. Розглядати перші два варіанти є доволі оптимістичним сценарієм при існуючих ринкових обмеженнях. У третьому випадку автоматично виникає проблема швидкого старіння матеріальної бази виробництва державних підприємств, що і викликає ефект негативної петлі економічної динаміки. За відсутністю інвестиційних витрат їх загальний обсяг зменшиться, що можна розцінювати як позитивний ефект від прийнятого регулюючого рішення.

Протилежним до вище описаного буде економічний ефект, отриманий у довгостроковій перспективі за джерелом не податкових надходжень, якщорегулюючим рішенням буде зменшення рівня рентабельності комерційного використання державних активів, яке має наслідком зменшення обсягу прибутку, що вилучається з державного підприємства до бюджету та збільшення обсягів інвестиційних видатків. У цьому випадку певна частина прибутків направлятиметься на інвестиційно-інноваційне оновлення, що, з одного боку призведе до підвищення конкурентоспроможності продукції та послуг державних підприємств та збільшення доходу у бюджет (позитивна динамічна петля), а з іншого - підвищить рівень витрат, оскільки більш дороге обладнання потребуватиме більших витрат, а його удосконалення - підтримки наукомісткого процесу створення інновацій (негативна динамічна петля). Негативним економічним ефектом позначиться на не податкових надходженнях у довгостроковій перспективі відсутність динаміки у регулюючому рішенні. Це пов' язано з тим, що необоротні активи підприємств підлягають старінню з часом. Тому першочергово проявиться дія негативної динамічної петлі, описаної для регулюючого рішення про збільшення рівня рентабельності використання державних активів, з незначним позитивним ефектом у вигляді скорочення витрат на операційну діяльність через відсутність капітальних вкладень та можливе виведення з виробничого процесу певних активів.

Розглянемо економічний ефект довгострокової перспективи для бюджетних надходжень від операцій з капіталом, який чималою мірою залежить не тільки від прийнятих рішень, але й від зовнішніх факторів коливань ринкової кон' юнктури. Так, прийняття регулюючого рішення про збільшення ціни реалізації державних активів матиме позитивний ефект у перспективі від відповідної петлі динаміки через зменшення (ліквідацію) витрат на утримання цих активів. Також умовний економічний ефект може виникнути, якщо через певний час ціна на реалізовані активи на ринку зменшиться до такого рівня, що буде меншою за теперішню ціну реалізації, від чого виникне позитивна умовна маржа. Однак, не залежно від того, на якому рівні визначена ціна державних активів, факт їх продажу позбавляє бюджет доходів від їх комерційного використання, що складає ефект негативноїдинамічної петлі. Ця петля також проявиться у тому, що при збільшенні ринкової ціни на державні активи у майбутньому над теперішньою ціною, за якою вони були реалізовані, виникне від'ємна умовна маржа.

Зменшення ціни реалізації державних активів призведе до позитивного та негативного ефектів аналогічних тим, що виникають при збільшенні ціни. Однак, негативний ефект буде більшим, ніж у попередньому випадку, якщо у майбутньому ціни на державні активи, що реалізовані у теперішній час, зростуть. Адже різниця між теперішньою ціною реалізації та майбутньою ринковою ціною купівлі буде більшою у разі прийняття регулюючого рішення про встановлення невисокої ціни продажу активів держави.

У разі відсутності регулюючих рішень про збільшення або зменшення ціни реалізації державних активів, очікуваний дохід бюджету залишиться не змінним, а витрати зменшаться у довгостроковій перспективі внаслідок дії позитивної петлі динаміки. Інші типи умовних ефектів щодо виникнення маржі при коливаннях цін відповідають ефектам від попередніх регулюючих рішень по цьому джерелу бюджетних доходів.

Для трансфертів прийняття регулюючого рішення про їх збільшення у довгостроковій перспективі призведе до ефекту мультиплікативного збільшення отриманих грантів та технічної допомоги, тому що регіон набуватиме досвід підготовки та адміністрування подібних грантових проектів, що становитиме позитивну петлю економічної динаміки. Негативною петлею буде викликане збільшення витрат на організацію подачі більшої кількості запитів, збільшення витрат на організацію процесу впровадження проекту, а також зменшення трансфертних надходжень внаслідок зміни політики грантодавця по відношенню до регіону, країни, напрямам проектів тощо.

Якщо змістом регулюючих рішень є зменшення або відсутність змін у обсягах грантових надходжень, то позитивним ефектом у цих випадках буде зменшення витрат на організацію подачі необхідних запитів, а негативним -зменшення можливих надходжень від отриманих грантів через втрату відповідними працівниками досвіду реалізації таких проектів.Враховуючи те, що кожна зі складових у (3.2)-(3.3) залежить від динамічних параметрів швидкості зміни обсягів бюджетних надходжень та витрат на їх організацію, які, у свою чергу, коливаються у часі та у множині значень бюджетного тиску на регіональну економіку, формули (3.2)-(3.3) трансформується у (3.4)-(3.5):f(т—;5          ) + f      ) + v

Е Бифі

t=1


N Е

t=1


dt

dp

dt

dp

І + f (-^г—;^і) + f <Нг—)


(3.4)
др


dt

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки