М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 53

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

 

На основі наведених у п.4.1 положень концепції агентно-процесного підходу до формування кластерів та мережевих новітніх територіально-виробничих утворень з метою розвитку регіональної економіки представимо у концентрованому вигляді систему понять та визначень цієї концепції (рис.4.7). Деякі категорії концептуального підходу, такі як кластерні зв' язки між агентами кластерної сукупності, було обґрунтовано вище. Тому визначимо ті поняття, які потребують додаткових пояснень.

Удосконалення існуючого понятійного апарату дозволить суттєво розширити наукове уявлення, яке склалося на теперішній час, про ті процеси, у першу чергу, організаційного характеру, які реально відбуваються у кластері або територіально-виробничій мережі під час її функціонування. Досліджена та сформована категоріальна система дозволить врахувати певні принципи та властивості поведінки у часі та просторі структурних елементів кластеру згідно новітніх економічних теорій, що обумовить загальне підвищення стійкості кластеру до впливу внутрішніх та зовнішніх негативних чинників.

На відміну від існуючих, агентно-процесний підхід до формування кластерів та територіально-виробничих мереж розвитку регіональної економіки передбачає приділення значної уваги зовнішньому середовищу кластеру. Тому поряд з існуючими поняттями, які вже використовуються у науці під час обґрунтування кластерних механізмів, для оцінки та регулювання зовнішнього середовища кластерного або мережевого територіально-виробничого утворення запропоновано оперувати й іншими категоріями.

Зокрема, запропоновано проектувати не тільки внутрішню структуру кластеру, але й його зовнішню систему зв' язків, для чого введено поняття «зовнішній інтеграційний дизайн», який показує об'єкти та характер їх кореляції з кластером в цілому та його окремими структурними одиницями.
Кластерний агент
Ефективне регулювання кластеру з урахуванням факторів зовнішнього середовища не можливе без оцінки ризиків, викликаних поведінкою зовнішніх учасників. Для цього введено поняття «аутсайдери кластеру», яких за характером ставлення до кластеру поділено на конкурентів (негативне ставлення), лобі (позитивне ставлення з високою особистою зацікавленістю), партнерів (позитивне ставлення з поміркованою особистою зацікавленістю), спостерігачів (нейтральне ставлення).

На відміну від характеристики кластеру у одномірній площині, яка характеризує його територіальне положення, вважаємо за доцільне використовувати двомірну площину, яка дозволяє оцінити його просторово-часове положення. Оцінка стадії кластерної хвилі розвитку дозволить прогнозувати подальший підйом або спад у його функціонуванні та розробляти на цій основі відповідну стратегію регулювання для найкращої реалізації цілей та завдань регіональної політики.

Категорія «кластерна унікальність» відображає інноваційність кластеру, його конкурентні переваги, унікальні риси у порівнянні з іншими кластерами регіону, країни та світу, що особливо важливо визначати під час проектування територіально-виробничого об'єднання. Ця категорія пов'язує процес формування кластерів та мереж з інноваційними процесами, що відбуваються в економіці регіону. За своїм змістом кластерна унікальність відображає рівень інноваційності об'єднання підприємств у регіоні, який складається з рівня організаційної інноваційності кластеру, а також рівня інноваційності результатів функціонування кластеру. Чим більшою є сукупний рівень інноваційності кластеру, тим більшим є рівень його унікальності.

Для позначення сукупності формальних (правових) норм та не формальних правил, виражених у традиціях, стилі мислення та життя суспільства, впливових судженнях його членів тощо, у межах яких функціонує кластер, вжито поняття «зовнішній інституціональний клімат».

Внутрішнє середовище кластеру доцільно розділити на кластерні внутрішні вузли та процеси. Кластерні внутрішні вузли характеризуютьсястатичною позицією та виконують кластероутворюючу та підтримуючу функції. До них відносяться агенти, домінантний центр та кластерна рефлексія.

На відміну від існуючих підходів, у яких кластер розглядається як сукупність підприємств, у агентно-процесному підході формування кластерів до категорії агентів віднесено фізичних осіб, політичні партії та громадські організації, відносини та суспільна позиція яких складають внутрішнє інституціональне поле кластеру. Перелічені економічні агенти своїми діями здатні впливати на економічну діяльність підприємств та загальну ефективність функціонування кластеру.

До вузлових категорій віднесено таке важливе поняття як «кластерна рефлексія». Вона означає результат колективних роздумів агентів кластеру щодо процесів та явищ зовнішнього та внутрішнього кластерного середовища, які складаються у колективне уявлення про економічну реальність, ступінь інформованості та ставлення аутсайдерів кластеру, їх методи стратегічної та тактичної поведінки. Нерідко кластери ототожнюють з регіональними точками зростання, віддаючи їм перевагу поряд з іншими механізмами регулювання регіональної економіки.

Таким чином, кластер перетворюється на комплексну самостійну одиницю підвищеної економічної активності, отриману внаслідок сполучення багатьох інших мікроекономічних одиниць, які разом повинні визначити вектор та динаміку прискореного розвитку регіону в цілому. У цьому зв' язку актуальним стає аналіз сукупної рефлексії кластеру, віддзеркаленої у стратегічних планах діяльності кластеру, на предмет ступеня розбіжності суб'єктивних уявлень агентів кластеру з об'єктивною реальністю, тобто на предмет життєздатності та конкурентоспроможності цих стратегічних планів у складених соціально-економічних умовах.

Реалістичність кластерної рефлексії та ефективність формування та регулювання кластером або мережевим територіально-виробничим утворенням з метою реалізації регіональної економічної політики залежить від того наскільки інформаційні потоки, що циркулюють між агентами та живлятьпроцес складання сукупності уявлень та суджень про економічне середовище, здатні до взаємного проникнення.

У можливості поєднання різних за природою та характером інформаційних потоків відображається рівень інтеграційної побудови кластеру, коли інформація, призначена для одного типу агентів є відкритою та доступною для іншого типу агентів. У цьому випадку картина уявлень кожного з агентів кластеру є більш повною, а кластерна рефлексія в цілому має більшу вірогідність бути об'єктивною. Інтерференція інформаційних потоків у регіональних кластерах, на нашу думку, є необхідною умовою для інноваційного розвитку. Це пов' язано з тим, що одним з методів наукової творчості є комбінування несумісних підходів, властивостей об' єктів, принципів, що за суттю і є інформаційною інтерференцією. Також інтерференція кластерних інформаційних потоків проявляється у явищі підсилення або послаблення амплітуди коливань хвилі трансформаційних змін у кластерному середовищі.

З метою позначення процесу розповсюдження регулюючого впливу крізь неоднорідне агентно-процесне середовище кластеру від регулюючого центру до найнижчих ієрархічних рівнів запропоновано ввести поняття «перколяція кластерного регулювання». Від того, наскільки швидко розповсюджується регулюючий вплив між агентною сукупністю кластеру, наскільки правильним є рефлексивне відображення цього впливу в уявленні кожного з агентів, залежить ефективність регулювання кластером в цілому. Вона проявляється у різниці між силою вихідної регулюючої дії та силою регулюючої дії, яка доходить до агента заключної ланки ієрархічного ланцюжка. Чим меншою є зазначена різниця, тим вірогідність ефективного регулювання є вищою. І навпаки.

Зверхадитивний ефект від взаємодії агентів кластеру, який проявляється у економічній, екологічній, соціальній, інституціональній, інноваційній та інших сферах, у концепції агентно-процесного підходу до формування кластерних та мережевих утворень позначено категорією «кластерна синергія». За її допомогою можна здійснювати оцінку значимості кластеру, як складногоутворення, прогнозувати результативність регулюючих рішень, визначати, що для економіки регіону є ефективнішим функціонування підприємств окремо або їх об'єднання у кластер з певною низкою можливостей, але й обмежень.

Для того, щоб оцінити сутність дискретної події певного кластерного процесу запропоновано вживати термін «код процесної події». В умовах господарювання на принципах сталості він складається з трьох оцінок значимості події для економічного, екологічного та соціального розвитку кластеру та регіональної економіки. Визначення кодів процесних подій слугує основою для оцінки ефективності події, процесу в цілому з точки зору цілей та завдань кластеру, а також для прийняття рішень щодо ліквідації події, як ланки кластерного процесу, заміни її на іншу або активізації.

Сукупність агентів та процесів кластеру складає його внутрішній конструктивний дизайн, від якого залежить кластерна рефлексія, інтерференція інформаційних потоків, перколяція регулювання, кластерна синергія.


У табл.4.1 представлено класифікацію видів основних понять концепції агентно-процесного підходу до формування кластерних та мережевих новітніх територіально-виробничих утворень.


Трансакційні витрати

За середовищем

Зовнішні

Виникають при взаємодії кластеру з зовнішнім середовищем

 

 

Внутрішні

Виникають у внутрішньому середовищі кластеру

Зв'язки кластерних агентів

За приналежністю до дизайну кластеру

Формальні

Функціональні, закріплені дизайном кластеру

 

 

Не формальні

Особистісні, не закріплені дизайном кластеру

 

За джерелом походження

Штучні

Встановлені суб'єктом, який проектує кластер

 

 

Само­організаційні

Встановлені самостійно агентами кластеру

 

За значимістю

Значимі Середньої значимості Не значимі

Відсутні

див.п.5 положень концепції

агентно-процесного

підходу

Процесна подія

За значимістю

Економічно значима

Економічний ефект, що виникає внаслідок події переважає над екологічним та соціальним

 

 

Екологічно значима

Екологічний ефект, що виникає внаслідок події переважає над економічним та соціальним

 

 

Соціально значима

Соціальний ефект, що виникає внаслідок події переважає над екологічним та економічним

Зовнішні зв' язки інтеграційного дизайну

За напрямом впливу

Зв' язок - вплив

Відображає зв' язок, при якому кластер або кластерний агент впливає на аутсайдера

 

 

Зв' язок -залежність

Відображає зв' язок, при якому кластер або кластерний агент залежить від аутсайдера

Кластерна унікальність

За характером

Унікальність дизайну

Інноваційність у поєднанні агентів та процесів між собою

 

 

Унікальність змісту діяльності

Інноваційність результатів діяльності кластеру: інноваційна продукція, послуги

 

За рівнем           Регіональна     Інноваційність кластеру розповсюдження      Національна    для     певного регіону,

Світова        країни, всього світу

Сприятливий


Формальні та не формальні норми та правила сприяють ефективній роботі кластеруЗовнішній інституціональний клімат

 

 

 

 

За умовами для кластеру

 

 

Нейтральний

 

 

 

Не сприятливий

 

 

 

Відсутній


Робота кластеру підпорядковується стандартним формальним та не  формальним  нормам та правилам

не та

Формальні та не формальні норми та правила гальмують ефективну роботу кластеру Робота        кластеру не регламентується формальними та формальними нормами правилами

 

Кластерний домінантний центр

 

 

За

розташуванням

З симетричним розташуванням у дизайні кластеру З асиметричним розташуванням у дизайні кластеру


територіально

розташовано симетрично по відношенню до інших агентів

 

територіально

розташовано не симетрично по відношенню до інших агентівКластерна рефлексія

 

 

 

 

 

 

За повнотою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За ступенем реалістичності

 

 

Абсолютна

 

 

 

 

Часткова

 

 

 

Відсутня

 

 

 

Реалістична


Уявлення усіх агентів кластеру щодо соціально-економічних процесів абсолютно співпадають між

собою____________________

Уявлення усіх агентів кластеру щодо соціально-економічних процесів частково   співпадають між

собою____________________

Уявлення усіх агентів кластеру щодо соціально-економічних процесів абсолютно не співпадають Більше 50% суджень та уявлень агентів кластеру співпадають з реальністюЗа об' єктом


Суб' єктивна

 

 

Внутрішня

 

 

Зовнішня


Менше   50%   суджень та уявлень    агентів кластеру співпадають з реальністю Відображає уявлення агентів кластеру про його внутрішні

процеси__________________

Відображає уявлення агентів
кластеру про зовнішні
процеси
__________________


Інтерференція

кластерних інформаційних потоків

За ступенем охоплення

Повна

Усі інформаційні потоки доступні та відкриті для усіх агентів кластеру

 

 

Обмежена

До певних інформаційних потоків доступ певних агентів кластеру обмежений

 

За силою

Сильна

Провокує кардинальні зміни у кластерному середовищі

 

 

Слабка

Стримує зміни у кластерному середовищі

Перколяція кластерного регулювання

За характером

Додатна

Відображає процес розповсюдження регулюючого впливу

 

 

Від'ємна

Відображає процес блокування розповсюдження регулюючого впливу

 

За швидкістю

Швидка

Відображає короткий період розповсюдження / блокування регулюючого впливу

 

 

Повільна

Відображає довгий період розповсюдження / блокування регулюючого впливу

Кластерна синергія

За

приналежністю до сфери діяльності

Економічна

Прояв зверхадитивного ефекту від роботи кластеру у економічній сфері

 

 

Соціальна

Прояв зверхадитивного ефекту від роботи кластеру у соціальній сфері

 

 

Екологічна

Прояв зверхадитивного ефекту від роботи кластеру у екологічній сфері

 

За характером впливу

Пряма

Ефект від взаємодії агентів у кластері більший ніж від діяльності кожного окремо

 

 

Зворотна

Ефект від взаємодії агентів у кластері менший ніж від діяльності кожного окремо

Джерело: розроблено автором

 

 

На основі узагальнення науково обґрунтованих положень, отриманих у п.4.1 під час досліджень мети, завдань та принципів концептуального агентно-процесного підходу, а також досліджень понятійного апарату та класифікації основних понять, можна сформувати послідовність укрупнених етапів процесу формування кластерних, мережевих та інших новітніх територіально-виробничих форм реалізації економічної регіональної політики (рис.4.8).


ВИБІР СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРУ ТА МЕРЕЖІ

 

 

 

 

 

 

Економічне зростання

 

Підвищення рівня якості життя людини на основі економічного зростання та екологічної безпеки

 

Екологічне відновлення

 

ВИБІР ПРИНЦИПІВ ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРУ ТА МЕРЕЖШтучне формування з урахуванням елементів самоорганізації на принципах дієвого регулювання, єдиного інформаційного простору,

рефлексивної взаємодії, змістовного різноманіття, вигод від

партнерства, статики та динаміки


Повна самоорганізація

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗОВНІШНЬОГО ІНТЕГРАЦІЙНОГО ДИЗАЙНУ

Моделюється з урахуванням факторів зовнішнього інституціонального клімату, поведінки аутсайдерів, зовнішніх трансакційних витрат

Ситуаційне Відсутнє

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки