М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 55

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

У наведених вище показниках інституціональний чинник відображається як стан норм та правил. Наприклад, наявність або відсутність у громади регіону прав власності, доступу до інформації, прозорості дій влади тощо у певний момент часу є статичними категоріями. Разом з цим інституціональний чинник необхідно досліджувати у динаміці, з точки зору його впливу на поведінку учасників, яка, у свою чергу, впливає на регіональний розвиток.

З цим пов' язане важливе науково-практичне завдання в контексті запропонованої концепції агентно-процесного підходу до формування кластерів, яке полягає у вивченні явища розрізненості суспільства, економічних агентів, що може викликати протистояння, гальмування прогресу у межах кластеру та регіону в цілому. Це складає 3 та 4 етапи формування зовнішнього інтеграційного та внутрішнього структурного дизайну кластерів згідно розробленої у п.4.2 структурно-логічної послідовності (див. рис. 4.8).

Таким чином, для ефективного формування кластерних та мережевих територіально-виробничих утворень з метою реалізації регіональної економічної політики необхідно провести аналіз та оцінку наявного регіонального середовища за допомогою нового інтегрального індексу регіональної суспільної розрізненості (Public Fragmentation Index, PFI). Це дозволить виявити потенційні можливості та загрози процесів об'єднання економічних агентів регіональної економіки у кластерні та мережеві формування на предмет рівня позитивного синергетичного ефекту від цього, а також негативного руйнівного ефекту, який з' являється через конфліктність інтересів учасників регіональної економіки.Регіональний індекс суспільної розрізненості відрізняється від існуючих інтегральних індексів оцінки рівня розвитку регіонів за рахунок наступних положень: а) об'єктом оцінки виступають інститути та механізми, процеси та явища, які обумовлюють суспільну розрізненість та перешкоджають суспільній інтеграції у будь-якій сфері регіональної економіки; б) метою оцінки є виявлення передумов для виникнення конфліктів інтересів економічних агентів, які перешкоджають регіональному розвитку та проявляються у фрагментарності, подрібненості, роздільності; в) динамічний підхід до побудови індексу передбачає інтеграцію граничних індикаторів, кожен з яких виражений за допомогою диференційного числення та характеризується набором параметрів (швидкість, темп, прискорення) зміни певного первинного показника у момент часу; д) сукупність статичних первинних показників, які відображають стан регіональної економіки у момент часу сформовано на основі абсолютних та відносних показників, які характеризують розрізненість інтересів економічних агентів у регіональній системі та групуються за політичною, економічною та соціальною розрізненістю (табл. 4.3).

У центрі уваги оцінки рівня регіонального розвитку за допомогою вище перелічених індексів, у яких враховується інституціональний чинник, знаходиться явище інтеграції, як об'єднання окремих структурних елементів у єдине ціле на принципах системності.

Наприклад, індекс суспільної інтеграції оцінює рівень взаємодії, кооперації, об'єднання влади та громадян, що, на думку розробників цього індексу, виражено у механізмах протидії корупції. Індекс електронного урядування також відображає ступінь інтеграції влади та громадян за допомогою спеціальних засобів електронної комунікації. Глобальний індекс конкурентоспроможності економіки території характеризує рівень інтеграції та взаємозв' язку між економічним зростанням та особистісним ростом кожної окремої людини у державі. Індекс сталого розвитку визначає загальну глобальну інтеграцію економічної, соціальної та екологічної сфер функціонування комплексної регіональної системи.со

 

а

S

ю


н

н «

со

о

Он

к

Я" о

к

о


Н

со ю


егромграж ітати та  нтекогира  го асітієн іт   ін    ви  он тьчаніцііє

чн заих ,вюійн , аюаульфі чині   вазниківгоюнція, жакаалуое

иситертнидовсумічзникмогрененнражзниідуіко

татиспеінкобудекнаказпофеслдобказдивгов

5 § £с I 8 § I М 8.1 3


гомів, ийтьві ,иійго

ьногексоникіевниаютупоієнттадійног ральплеазнпемігруіцієстацій

рмпк кі ф а текопоуятаоедр

тк     у , кідои

ін               у, ні вфни

ась іна чал укр

сучянтідінтр

ОН'Й5ВОО«Н

и т н

, іє

суіьнці

асльф

чле

О

к

нтионааое інсвмінвзрс


I

Й

о

и

г

у л с

о

ЛСЗ;^Л   О           «   И   (н   ^  ^ чо

Й      сз 2 а      3 £ ч ї ^                  н о в

•й 'К.  эт .5   g>       £П        «со       £   И   ft о

 

о              ряек     о     о     и в

о     хУе       о оньтьр

н      ії,   ияТ    нонннсст ,

ьь     цінся     ь рнгрненсіся w в S о аз cn        о S о в m w в

мірір

и

ви

вв

ноір алнйичнливційноціяністьнхиовино льнміьціаьнтичвплуцавуаькісійн рков

ціалвианенцналлітвтитржаитуістьільлігіірацеррхо " §б в3 о 8в^ .5 4 £ g  ^g: ,m £

ііч      оліьс      ,ьхісл  ій     т ь

°°     trg чмМойЙевхВЙ ^рр^ оо     ту        итмійтии, арачнііви , к

у      у      ь      й   - й

и     и     h     аз        2 s

Й      Й      к ^^'^

он  'яітаатьлуть  вининоло нкункубіва

кртсоаосиаи   ое     р                                          ніІл

акі     воттат           вТ    і    ж ал

аьнЗоаквк           о        м ож іа

Мьл    кщеіве         с    ьоз мо ц

іл      т      фрфі       н      ньо      м н

_     rt     BpqM4wi-4^     аз     ^   •  - ft  h

•   •   • ^     °ч      о ю о      ч      s      ft ^tS1,? ^HCNm.ISmmm еро fto « «  «  « О оСРчгп

и

г

у л с о п


и ,ая            о

имнатт           тв

ізеит       ст

нмр       н

аск    йе

ехдувід        ийов

ммбв  ійнрхо

 

 

ніа
ад

л к ів кі

и н

з а к о пНатомість, на нашу думку, перелічені підходи до побудови індексів оцінки регіонального суспільного середовища з урахуванням інституціональних чинників передбачають оцінку стану інтеграції у регіоні, не досліджуючи при цьому ті фактори, які їй фактично перешкоджають. Тобто, не досліджуючи протилежне явище інтеграції, яке полягає у суспільній розрізненості, генезисом якої є фрагментарність інтересів економічних агентів. Можливо, це здаватиметься парадоксальним, але виявлення регіональної суспільної розрізненості у різних сферах економіки регіону, аналіз її рівня дозволить розробити регіональну політику інтеграції, засновану на подоланні роздільності через узгодження інтересів економічних агентів.

Такі показники, як індекс економічної та політичної свободи [89], свободи преси [34], демократизації [25] не слугують теоретичним підґрунтям для вирішення проблеми формування регіональної політики вирівнювання та об'єднання, оскільки, навпаки, обумовлюють стимулювання протиставлення однієї суспільної групи решті груп громадян через лобіювання необхідності надання цій групі особливих прав та свобод у діях.

Таким чином, індекс регіональної суспільної розрізненості кардинально відрізняється від існуючих індексів своєю сутністю, в основі якої лежить аналіз та оцінка наявних суспільних антагонізмів, які перешкоджають інтеграції.

Відповідно до вище зазначеної сутності оцінки рівня регіонального розвитку за індексом регіональної суспільної розрізненості її метою є виявлення передумов для виникнення конфліктів інтересів економічних агентів у різних сферах функціонування регіональної системи, які у майбутньому можуть зашкодити впровадженню реформ, реалізації економічної політики, формуванню кластерних механізмів та регіональному розвитку в цілому. У той час, коли для проектування кластерів та мереж необхідна суспільна інтеграція замість фрагментарності, подрібненості та роздільності.

Розвиток регіональної економіки є динамічним процесом, який характеризується багатомірним масивом різних показників, кожен з яких має певні параметри. Однак, існуючі методичні підходи до побудови інтегральнихіндексів оцінки рівня регіонального розвитку передбачають використання одномірних масивів показників, математично формалізованих у вигляді лінійних моделей, що дозволяє оцінити стан регіональної системи, як статичну категорію, у певний момент часу. На наш погляд, у цьому існує певне протиріччя між регіональним розвитком, як динамічним, не лінійним процесом, та інтегральними індексами, що оцінюють його як статичне, лінійне явище у певний момент часу.

Також під час складання рейтингів регіонів за рівнем розвитку, нормалізація показників відбувається по групі регіонів, тобто індивідуальний результат кожного окремого регіону порівнюється з середнім, максимальним або еталонним груповим значенням. На наш погляд, такий принцип дещо обмежує процес оцінки регіонального розвитку, не дозволяє врахувати, що стартовий економічний потенціал регіонів та їх можливості до динамічного руху є різними. Це проявляється у тому, що рівень зростання показника, який для слаборозвинутого регіону є високим індивідуальним результатом, для розвинутого регіону може вважатися не достатнім.

У цьому зв' язку, оцінка регіональної суспільної розрізненості для ефективного формування кластерів на основі концепції агентно-процесного підходу повинна ґрунтуватися не тільки на групових порівняннях соціально-економічних результатів розвитку регіонів України між собою, але й на порівнянні індивідуальних результатів розвитку кожного окремого регіону протягом визначеного періоду часу. Це дозволить більш об'єктивно оцінити динаміку процесів, які відбуваються у регіоні та розробити стратегію формування кластерів та реалізації регіональної економічної політики залежно від початкового стану регіональної системи та її динамічних характеристик.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки