М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 57

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

 

(4.5),df (t X n              ... v

де (-------- )і,- - нормалізована швидкість зміни первинного показника Yj

dt

 

df (t X

k -го регіону залежно від часу для моменту часу t; (--------------------------------- ) kj   - середня

dt

швидкість зміни первинного показника Yj k -го регіону залежно від часу за

й     .    T   df(t)       ф                              .                      . .

загальний період 1 ; (——) ktj - фактична вхідна швидкість зміни первинного

dt

df (t)

показника Yj k -го регіону у момент часу t; <j((--------------- ) kj) - середнє квадратичне

dt

відхилення швидкості зміни первинного показника Yj k -го регіону.

Аналогічним чином за допомогою рівнянь (4.4)-(4.5), які відображають процес приведення до єдиного вигляду значень показників у часі, нормалізуються такі складові моделі (4.3), як темп, прискорення змін, а також індивідуальний рівень показника регіональної суспільної розрізненості.

У свою чергу, на відміну від попередніх параметрів показників, нормалізацію групового рівня показника регіональної суспільної розрізненості необхідно проводити у групі, а не у часі, що математично формалізується шляхом використання моделі, наведеної у [134], наступним чином:Пі


Уі(1 + e


(4.6)k=1

N


N              - 2

 

k=1

1 + N


 

(4.7)де       - нормалізований груповий рівень первинного показника Yj k -го

регіону для моменту часу t; yj - середній рівень первинного показника Yj у групі з N регіонів; ykj - фактичний вхідний рівень первинного показника Yj k ­го регіону у момент часу t; <т() - середнє квадратичне відхилення рівня

первинного показника Yj k -го регіону у групі з N регіонів.

Розглянемо приклад розрахунку нормалізованих динамічних параметрів показника кількості політичних партій для Донецької області, який, як буде обґрунтовано далі, є важливою складовою індексу регіональної суспільної розрізненості, який, у свою чергу, становить підґрунтя для оцінки передумов впровадження у регіональній економіці кластерних та мережевих форм реалізації державної регіональної політики (табл.4.4).

 

 

Таблиця 4.4

Розрахунок динамічних та статичних параметрів показника кількості політичних партій у Донецькій області, як складника індексу регіональної

суспільної розрізненості

 

Рік

Традиційний підхід

Запропонований підхід з урахуванням динамічних параметрів, індивідуального та групового стану показника

 

Кількість політичних партій (вхідні

значення)

Кількість політичних партій,

f (t)

Швидкість зміни кількості політичних

й df(t)
партій,----------

dt

Темп зміни кількості політичних партій,

d Mf (t)) dt

Прискорення зміни кількості політичних партій,

d 2 f (t) dt

2005          844              859,66 134,68

0,156

-134,68

2006         958            953,0165 67,34

0,07

-33,67

2007         1032            1007,627 44,893

0,044

-14,964

2008         1056            1046,373 33,67

0,032

-8,417

2009         1086            1076,427 26,936

0,025

-5,387

2010         1068            1100,983 22,446

0,02

-3,741

Нормалізація динамічних параметрів показника кількості політичних партій на 2010 рік

згідно (4.4)-(4.5)

-           3,189                - 1,401

1,418

-2,999

Нормалізація статичного параметру індивідуального рівня показника кількості політичних

партій на 2010 рік згідно (4.4)-(4.5)

-              -                 4,46                   -                       - -

Нормалізація статичного групового рівня показника кількості політичних партій на 2010

рік по групі інших регіонів згідно (4.6)-(4.7)

-              -                  2,8                    -                       - -

Значення інтегрального показника кількості політичних партій згідно (4.3), яке буде включено у розрахунок індексу регіональної суспільної розрізненості

-

3,189

(1,401 ■ 0,33 +1,418 ■ 0,33 - 2,999 ■ 0,33 ■ 4,46) ■ 2,8 = 0,74

Слід зауважити, що методом регресійного аналізу було встановлено, що кількість політичних партій Донецької області змінюється у часі згідно

логарифмічної функції f (t) = 134,681n(t) + 859,66 з R  = 0,94. На цій основі

було розраховано швидкість, темп та прискорення зміни зазначеного показника з 2005 по 2010 р.р., а також проведено нормалізацію цих параметрів та індивідуального рівня показника станом на 2010 р.

Враховуючи те, що для дослідження динамічних процесів розвитку регіональної економіки з метою формування кластерних та мережевих територіально-виробничих утворень на принципах агентно-процесного підходу такі параметри, як швидкість, темп та прискорення будь-якого первинного показника суспільної розрізненості мають однакове значення, то у розрахунку показника кількості політичних партій для згідно (4.3) вагові коефіцієнти було прийнято по 0,3 для кожної складової.

Відмітимо, що аналіз динаміки різних показників регіональної суспільної розрізненості показує, що вони мають різні типи функціональних залежностей від фактору часу: лінійні, нелінійні (логарифмічні, степенні, поліноміальні різних порядків). Це доводить актуальність використання запропонованого підходу до побудови інтегрального індексу регіональної суспільної розрізненості, який відображає усю повноту та різноманіття динамічних процесів у регіоні, враховує індивідуальні та групові особливості початкового стану регіональної системи за певним показником та динамічні параметри зміни цього показника у часі. У цих умовах проектування кластерів має достатньо повне інформаційне забезпечення щодо стану та динаміки процесів, які впливають на подрібненість інтересів економічних агентів регіону.

Розглянемо склад показників розвитку регіональної економіки, які, на нашу думку, відображають вплив інституціональних чинників на регіональні соціально-економічні процеси, а також мають пряме відношення до регіональної суспільної розрізненості, яка, у свою чергу, обумовлює ефективність та можливість формування кластерних та мережевих утворень у певному регіоні на основі концепції агентно-процесного підходу (рис.4.9).


Аналіз економіки регіону на предмет рівня регіональної суспільної розрізненості, наявності суперечливих інтересів, що чинить негативний вплив на формування агентної

сукупності кластеру згідно обґрунтованої концепції агентно-процесного підходу і і

—»

ІНДЕКС РЕГІОНАЛЬНОЇ СУСПІЛЬНОЇ РОЗРІЗНЕНОСТІ (PUBLIC FRAGMENTATION INDEX), PFI

t

1.    
Кількість Політичних партій на 100 тис. осіб

2.     Кількість громадських організацій на 100

тис. осіб

3.     Інтегральна оцінка Нестабільності державної політики

4.     Інтегральна оцінка Нестабільності

регіональної влади

5.     Кількість Політичних фракцій у

обласній раді

6.     Кількість постійно діючих комісій при

обласній раді

7.     Чисельність Заселення на 1

депутата обласної

ради

8.     Кількість міст у Області

9.     Кількість сіл у Області

L Кількість підприємств на 100 тис. осіб

2.    Кількість малих підприємств на 10

тис. осіб

3.    Частка малих підприємств у загальній кількості підприємств, %

4.    Кількість найманих працівників малих

підприємств на 1 власника

5.Індекс

конкурентоспроможності

6.     Кількість регіональних програм розвитку

7.     Відношення доходу до Гитрат на 1 особу

8.     Відношення не зайнятого населення до

зайнятого

9.     Кількість найманих працівників до власників

підприємств

10.     Частка населення з середньодушовим доходом нижче прожиткового мінімуму

11.     Відношення приватного житлового фонду до державного

L Кількість злочинів на 10 тис. осіб

2.     Кількість шлюбів до кількості розлучень

3.     Відношення кількості потерпілих до кількості злочинців

4.     Гендерна диспропорція: відношення кількості жінок до

чоловіків

5.     Кількість зареєстрованих друкованих видань

 

-  загальнополітичних

-  рекламних

-  інформаційних

-  заснованих державними органами влади

-  приватними підприємствами

-  громадськими організаціями, політичними партіями

6.     Кількість мов друкованих видань

7.     Кількість телерадіокомпаній

-  комунальних

-  приватних

8.     Відношення кількості користувачів internet до населення регіону

9.     Відношення кількості відвідань сайтів обласної адміністрації та

обласної ради до населення регіону

10.        Кількість релігійних організацій на
100 тис. осіРис. 4.9 Складові індексу регіональної суспільної розрізненості для аналізу передумов формування кластерних та мережевих утворень у регіональній економіціЯк раніше зазначалося, для зручності розрахунку індексу регіональної суспільної розрізненості усі первинні вхідні показники згруповано за політичною, економічною та соціальною розрізненістю, які утворюють відповідні субіндекси ІР,ІЕ,Is (див. рис.4.9). Вибірку первинних вхідних

показників, чиї динамічні та статичні параметри включено у модель індексу регіональної суспільної розрізненості, було сформовано та розподілено на групи шляхом використання методу гносеологічного аналізу та теорії розпізнавання образів.

Слід відзначити, що під час обґрунтування складників індексу регіональної суспільної розрізненості були враховані тільки ті результати досліджень щодо формування вибірки зазначених показників, які ґрунтуються на наявній емпіричній базі. Ті показники регіонального розвитку, які за змістом є фактором регіональної суспільної розрізненості, але фактичні статистичні дані по них відсутні, не враховувалися. Наприклад, для України відома кількість великих фінансово-промислових груп, чиї економічні інтереси є суперечливими та являють собою фактор економічної розрізненості, який негативно впливає на формування кластерних утворень внаслідок фрагментарної територіальної агентної сукупності, але для регіонів такі дані відсутні, через що включити цей показник до складу індексу регіональної суспільної розрізненості на даний час неможливо.

Зі складу індексу регіональної суспільної розрізненості, за допомогою якого здійснюється оцінка передумов формування територіальних кластерів та мереж, виключено екологічний субіндекс та первинні показники екологічного розвитку регіону. Це пов'язано з тим, що, на нашу думку, у межах екологічної сфери інтереси економічних агентів не є суперечливими, оскільки кожен громадянин не заперечує необхідність збереження навколишнього середовища для можливості продовження життя на цій території. Суперечності виникають між економічною та екологічною сферами, коли один і той самий об'єкт природи, з одного боку задовольняє інтерес збереження навколишнього середовища для продовження життя, але з іншого, задовольняє інтересдосягнення певного рівня економічного благополуччя деяких економічних агентів. Вивчення та аналіз перехресної міжсекторальної суспільної розрізненості є предметом подальших наукових досліджень.

У субіндексі політичної суспільної розрізненості (див. рис.4.9) такі показники, як кількість політичних партій, громадських організацій, політичних фракцій та постійно діючих комісій у обласній раді, характеризують кількість груп впливу у регіональній економіці, економічні агенти яких відрізняються напрямами економічних інтересів. Це складає потенційний ризик суперечливості та конфліктності цих інтересів, що негативно позначиться на прийнятті рішень, наприклад, щодо розподілу певних ресурсів. У свою чергу, формування кластеру передбачає наявність певного дизайну, встановлення зв'язків між агентами та узгодження їх дій з метою реалізації цілей регіональної економічної політики. Чим більше існує різноспрямованих інтересів, тим складніше об' єднати економічних агентів у кластер, оскільки можуть виникнути проблеми не прийняття цілей політики, яка реалізується через кластер, не визнання кластерного центру та регулюючого суб' єкту. У цьому контексті, на нашу думку, кластер або мережеве утворення повинні бути не тільки виробничими, але й політико-виробничим.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки