М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 59

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

аї

кр

У

в

і

н о

і

г е р

я

дл

л

н


е р о в т у

 

ої

н

ь

іл пі

с

у

ів ні

іо гі

е

р

и п у р


 

 

 

 

я 

=  о.

в   I

еЗ еЗ

н ср

ь» еЗ

еЗ С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

ч .iS

Я а> Ш

о

о      о

« Я

О   CJ

В

й о У

н ср ^

Є ^

О Рн *н

я а п

 

•^^^

►а ^ ^ о ^

І5 в 2 8 и я

 

^ §

ьн О (h            о          Я

о        ой

« я  2

о 8  я

е  «  Я

м  on     ^

f3    о   sT

н а  я

| 00

Я

я

оо

« я  я

• я н ^

Й    s я.

.q  со          та

Й  Я            2        со

S ^ ^ ш

S    оо *

я     Я сЗ

^ ^ "  S

8 о   «            «


 

Q Й сЗ S « cj я

р 00

я

о

о «

о .

я

S ^ Я         сЗ

2     -S3 ^

"  § 8 |

я .3 я

^   ^ І і

Ю   03 «

2   « й оо

^  ^ в s

 

. О

 

 

 

ч


о

о о

« я

О         (D

Я       я

>-. оо

й о У

!н ^

^ ^ @

Б         £н ^

оо

Я й

^ " ^

й 03

^ X

^          о я

5 я 2

2 а я

^ (ч

S и я

р &

Я

>я        «

^ ^

о а

я "


оо ■л Я

CJ

3

^ ^   ^ I

 

^ ^   ^ 5

« ср я

о И о

w         я

Н о CJ

S w ср

я  ср

 

 

ео

т ро ср

ла їо

кл н

к

я іл нп нс

ау

вс

ув сї

мо рнм

ор   н ро

ф ал ор

й   н т

г і а ега

т   ре о

ар н

Н      £ te;

ст   со бл

т кс ро іст  дек зр

мі   д о .5 ^

за ло

.1 х е .4   и р

с. н е ис    а ж

п у р гВ умовах надвисокого рівня індексу регіональної суспільної розрізненості, динамічне поширення фрагментарності інтересів економічних агентів може зруйнувати кластерну конструкцію та призвести до незадовільної ефективності реалізації регіональної економічної політики розвитку.

Як показують розрахунки, саме економічна розрізненість у Одеській та Закарпатській областях на рівні відповідно 9,8 та 10,5 п.п. спричинила різке підвищення інтегрального індексу суспільної розрізненості при доволі середніх показниках політичної розрізненості (рис.4.11а). У Київській області водночас спостерігається надвисока політична та економічна розрізненість, що свідчить про підвищену інституціональну фрагментарність та роздільність сфер впливу на наявні економічні ресурси.
б)

Рис.4.11 Групи областей України з надвисоким, а), та близьким до високого, б), індексом регіональної суспільної розрізненості станом на 2011 р. Джерело: розроблено автором

 

 

Унікальною є структура суспільної розрізненості у Львівській області. При середніх показниках політичної та економічної розрізненості, тут спостерігається галопуюча розрізненість у соціальній сфері через релігійну роздільність громади цього регіону. Так у 2011 р. кількість релігійних організацій на 100 тис. осіб у Львівській області складала 2183 од. при середньому рівні цього показника у 915 од. по регіонах України. Сумадинамічних параметрів швидкості, темпів та прискорення для цього показника склала 10,7 при середній сумі по регіонах України у 4,14.

Тому до формування кластерних механізмів реалізації регіональної політики у регіонах з надвисоким рівнем суспільної розрізненості доцільно застосовувати стратегію очікувань, яка характеризується відсутністю активного або пасивного регулювання регіонального розвитку через механізм кластерів.

Високий та близький до високого рівень індексу регіональної фрагментарності відображає достатньо високий початковий рівень суспільної розрізненості та високі темпи її поширення (див. рис. 4.10). Але, на відміну від надвисокого рівня, коливання значень статичних та динамічних параметрів показників суспільної розрізненості хоча і носять різкий характер, але мають низьку частоту появи, що свідчить про наявність певних стримуючих факторів спонтанного підвищення суспільної розрізненості. На відміну від ентропії при надвисокій фрагментарності економічних інтересів, у цьому випадку спостерігається системність взаємодії економічних агентів між собою, а динаміка їх поведінки є певною мірою передбачуваною та прогнозованою.

Регіони України, які віднесено до групи з рівнем суспільної розрізненості близьким до високого (рис.4.11б) характеризуються приблизно однаковою соціальною розрізненістю та за виключенням Миколаївської області відрізняються переважанням політичної фрагментарності над економічною, що засвідчує неоднорідність інституціонального середовища у цих регіонах та складність узгодження інтересів численних політичних груп під час формування кластерів.

При високому та близькому до високого рівні індексу регіональної фрагментарності доцільно застосовувати стратегію спостереження, яка відображає первинний етап пасивного економічного регулювання, коли здійснюється моніторинг та аналіз соціально-економічних процесів, що відбуваються у регіоні, визначається наявне інституціональне поле з метою виявлення унікальної кластерної ніші, розробки принципових засад кластерних та мережевих конструкцій, формування партнерської агентної сукупності.Стратегія пасивних дій з високою ймовірністю переходу до активних дій передбачена для формування кластерів та мережевих територіально-виробничих утворень у тих регіонах, де індекс регіональної суспільної розрізненості вищий за середній, але ще не близький до високого (рис. 4.12). Враховуючи те, що у цих регіонах або початковий стан розрізненості регіональної громади, або динаміка її поширення є високими при інших середніх параметрах вхідних показників, то у такій ситуації неможливо ідентифікувати ці території, як не придатні для формування кластерів у даний момент часу, але й штучно конструювати кластери та реалізовувати через них регіональну політику при існуючому рівні розрізненості зарано. Тому формування кластеру тут здійснюється у режимі попереднього проектування агентної сукупності з аналізом групи аутсайдерів кластеру та конструювання соціально-економічних процесів з економічним обґрунтування їх розбиття на окремі дискретні події та налагодженням інформаційних потоків.
Серед трьох регіонів на рис.4.12, у яких суспільна розрізненість трохи перевищує середню, у Полтавській та Кіровоградській областях політичнарозрізненість (відповідно 3,3 та 3,2 п.п.) вища за економічну (відповідно 1,4 та 2 п.п.), а у Івано-Франківській області - навпаки, економічна розрізненість складає 3,2 п. а політична - 1,5 п. При цьому рівень соціальної розрізненості залишається приблизно однаковим на рівні 1,6 - 1,7 п.п. Не зважаючи на те, що ці регіони за інтегральною фрагментарністю інтересів економічних агентів потрапили у одну групу, структурно ця фрагментарність є різною, а значить і вище згадуване проектування кластерних утворень у межах стратегії пасивних дій повинно мати свої особливості.

Так, для Полтавської та Кіровоградської області неоднорідним є середовище аутсайдерів кластеру, що створює ризики не ефективного проектування зовнішнього інтеграційного дизайну кластеру. Також усталеність економічних інтересів та наявний розподіл економічних ресурсів між агентами цих регіонів автоматично формує агентно-процесну платформу кластеру згідно наявних агентних груп та зв'язків між ними. Протилежні особливості має процес формування кластерів у Івано-Франківській області.

Формування кластерів на основі стратегії активних дій на випередження з підвищеними ризиками відбувається у тих регіонах, які мають середній рівень регіональної суспільної розрізненості (рис.4.13а). Ці регіони характеризуються високим початковим рівнем розрізненості, але доволі низькими темпами її поширення, які, у свою чергу, врівноважують загальне значення інтегрального індексу регіональної суспільної розрізненості. Та навпаки: можуть мати високі темпи поширення регіональної розрізненості, але низький її початковий стан, що в цілому не дає підстав фіксувати високу фрагментарність інтересів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки