М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 65

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Якщо регіональна інвестиційна активність відображає фактичний статичний та динамічний стан явищ та процесів, що складають регіональну інвестиційну привабливість, то для врахування сценарію її подальших змін з точки зору внутрішнього регіонального середовища необхідно ввести таку категорію, як «інвестиційна перспектива». Вона складається з відомих понять регіональної інвестиційної політики та стратегії, а також містить запропоновані автором поняття інвестиційного правового кодексу та інвестиційного конфлікту. Принципи взаємовідносин між учасниками інвестиційних процесів регіону, виражені у інвестиційній політиці, задекларовані пріоритети та напрями інвестиційного розвитку, виражені у інвестиційній стратегії, повинні мати відповідне правове підґрунтя, яке б закріплювало науково обґрунтовані порядок та засади запроваджуваних організаційно-економічних механізмів формування інвестиційного клімату регіональної економіки.

В Україні у теперішній час налічується понад 100 різних нормативно-правових актів, регулюючих інвестиційні процеси. Тому за результатамипроведених досліджень встановлена необхідність створення єдиного інвестиційного кодексу законів, який би містив окремий розділ з приводу здійснення інвестицій у регіональну економіку та враховував би концепцію регіонального сталого розвитку.

Вагомим чинником складової «регіональна інвестиційна перспектива» для формування регіонального інвестиційного клімату є «інвестиційний конфлікт» (див.рис.5.1). Елемент інвестиційного конфлікту відповідає сучасній теорії інституційних економічних поглядів, яка обґрунтовує фактор ірраціональної поведінки економічних суб' єктів, як такий, що визначає вектор розвитку всієї соціально-економічної системи. В основі такої поведінки лежить потреба у реалізації економічними агентами власних інтересів, які здебільшого не збігаються з інтересами інших учасників інвестиційних відносин, що викликає явище конфлікту інтересів. Такі розбіжності у потребах економічних суб'єктів можуть суттєво гальмувати розвиток економіки регіону або, навіть, вносити корективи у інвестиційну політику та стратегію, чим впливати на інвестиційну активність та загальний рівень сприятливості регіонального інвестиційного клімату.

У зовнішній по відношенню до регіональної економіки системі її інвестиційна привабливість складається з інвестиційного атракційного сигналу та інвестиційних очікувань, що разом складає регіональний інвестиційний імідж. У цих компонентах відбивається те, як регіональна економіка демонструє свої інвестиційні можливості та переваги, і, головне, як це сприймається потенційними інвесторами.

Процеси формування внутрішнього інвестиційного клімату та зовнішнього інвестиційного іміджу регіональної економіки тісно пов' язані між собою. Від того, як регіон позиціонує себе на ринку інвестиційних можливостей, а також від того, які очікування мають інвестори відносно регіону, залежить його внутрішня інвестиційна активність та інвестиційна перспектива. Навпаки, чим вищою є внутрішня регіональна інвестиційна активність та прозорішою є інвестиційна перспектива, тим результативнішимбуде позиціонування регіону в економіці макро- та глобального рівня, а також більш позитивними будуть очікування потенційних інвесторів щодо соціально-економічного розвитку економіки цього регіону.

Інвестиційний атракційний сигнал (див.рис.5.1) відображає запит або пропозицію, які надходять від регіону, щодо використання інвестиційних ресурсів, реалізації інвестиційних проектів у вигляді інформаційного потоку та потоку спеціальних дій, спрямованих у зовнішнє економічне середовище. Цьому сигналу властиві інтенсивність та поширюваність, які відповідно характеризують силу, якість та щільність інформаційного потоку та потоку спеціальних дій, а також їх просторове охоплення та розповсюдження. Поширюваність інвестиційного атракційного сигналу також може виражатися у охопленні певних груп інвесторів, цільових ринків тощо.

Інтенсивність та поширюваність інвестиційного атракційного сигналу зважується на інвестиційні очікування учасників інвестиційних процесів регіону, країни та світу в цілому. Для оцінки інвестиційних очікувань важливо визначити їх полюс, тобто вихідне ставлення інвесторів до соціально-економічної системи регіону: позитивне, нейтральне, негативне. Динаміку інвестиційних очікувань можна виразити за допомогою поняття «інвестиційна траєкторія», яка характеризує спрямованість регіонального розвитку в очікуваннях інвесторів. Від полюсу та траєкторії інвестиційних очікувань залежить позиція регіону у системі координат регіонального інвестиційного іміджу. У інвестиційних очікуваннях відбивається суб' єктивне бачення інвесторами регіональної інвестиційної активності та перспективи, яке здатне суттєво впливати на прийняття інвестиційних рішень.

Усі можливі негативні сценарії розвитку кожного з компонентів регіонального інвестиційного клімату та іміджу зібрано у елементі інвестиційні ризики, який на відміну від існуючих підходів, містить групування ризиків потенціалу, динаміки, перспективи, очікувань та сигналу. Ризики інвестиційного потенціалу пов' язані з негативними тенденціями щодо кількості та якості виробничих та фінансових ресурсів регіону, інноваційного потенціалу- зі зменшенням економічно привабливих інноваційних рішень, процесного потенціалу - з порушенням балансу споживчих та відновлювальних процесів. Ризики інвестиційної динаміки характеризуються повільним протіканням інвестиційних процесів, не визначеним напрямом, відсутністю достатньої для динамічного руху здатності до поєднання елементів соціально-економічної системи регіону. Ризики інвестиційної перспективи виражаються у нечіткій стратегії та політиці, відсутності законодавчої врегулюваності, можливостях виникнення конфлікту інтересів економічних агентів. Зі слабкою та локальною політикою просування регіону у зовнішньому середовищі пов'язані ризики інвестиційного атракційного сигналу, а з загостренням негативних очікувань потенційних інвесторів - відповідні ризики інвестиційних очікувань.

Для оцінки ефективності функціонування внутрішньої та зовнішньої підсистем регіональної інвестиційної привабливості доцільно порівняти позицію регіону за рейтингом регіонального інвестиційного іміджу та рейтингом регіонального інвестиційного клімату.5.2 Поліпшення регіонального інвестиційного клімату на основі

динамічного підходу

 

 

Маючи значний природно-виробничий потенціал, розвинуті наукові школи для створення інновацій, темпи соціально-економічного розвитку регіонів України залишаються доволі повільними. Виникає протиріччя між наявними можливостями для розвитку економіки та фактичним рівнем їх використання. Багато у чому проблемним питанням у розв'язанні цього протиріччя вбачається не достатня ефективність інвестиційних процесів, які відбуваються у регіонах нашої держави. Не дивлячись на реальні кроки регіональної влади зробити інвестиційний клімат регіонів більш сприятливим для інвесторів, останні ще й досі квапляться з активним вкладанням коштів у регіональну економіку. Між тим, саме від інвестиційних процесів залежить сталий розвиток територій, який супроводжується гармонійним поєднанням завдань екологічної, економічної та соціальної підсистем регіону.

Особливо гостро проблеми формування та поліпшення регіонального інвестиційного клімату проявляються на депресивних територіях, де інтенсивність протікання інвестиційних процесів навіть при наявних сприятливих умовах гальмується виснаженим станом природно-ресурсного потенціалу, відсутністю можливостей для впровадження інновацій.

Таким чином, постає об' єктивна необхідність у розробці принципово нових концептуальних засад формування та поліпшення регіонального інвестиційного клімату для здійснення динамічного регіонального розвитку; побудови на цій основі моделі регулювання інвестиційних процесів у регіоні.

Ґрунтуючись на висновках, зроблених у п.5.1, поняття регіонального інвестиційного клімату з позицій сучасної політики розвитку регіональної економіки можна визначити, як умови для безперервного, динамічного циклу перетворення інвестиційних ресурсів на соціально-економічні блага завдяки проходженню через центри відповідальності у межах визначеної адміністративно-територіальної одиниці.Зазвичай регіональний інвестиційний клімат прийнято вважати статичною категорією, яка характеризується наявністю певних умов для здійснення інвестицій в соціально-економічну сферу регіону. Однак, на нашу думку, регіональний інвестиційний клімат слід розглядати, як динамічне явище, яке доцільно оцінювати не тільки за показниками умов інвестування в регіональну економіку, але й за показниками реальних економічних та інвестиційних процесів, що відбуваються у регіоні. Адже нерідко виникають обставини, коли існують певні економіко-правові умови для інвестування, регіональна програма розвитку передбачає різні преференції для інвесторів, однак реальні інвестиційні процеси протікають доволі повільно. Це свідчить про необхідність розробки нових концептуальних засад та моделей формування регіональної політики щодо сприятливого інвестиційного клімату.

Чимало дослідників розмежовують категорії економічних та соціальних благ, обираючи одну з них у якості критерію регіонального розвитку. Наприклад, у [376] таким критерієм обрано рівень життя населення, що виражається у показнику кількості соціальних послуг на душу населення, натомість у [575] регіональний розвиток характеризується показником валового регіонального продукту.

На нашу думку, такий теоретико-методологічний підхід віддзеркалює фундаментальну наукову задачу соціально-економічних відносин, яка полягає у розподілі наявних економічних ресурсів між процесами виробництва та споживання благ. Вочевидь на різних етапах розвитку регіону ці пріоритети можуть змінюватися. Тому у концепції та моделі поліпшення регіонального інвестиційного клімату поняття соціальних та економічних благ нероздільні. Сприятливий регіональний інвестиційний клімат забезпечується наявністю відповідної системи та комплексу різноманітних організаційно-економічних механізмів регулювання вищеозначеного процесу «виробництво-споживання». У свою чергу, базові складові процесу «виробництво-споживання» являють собою своєрідні центри відповідальності за ефективність похідних інвестиційних процесів, задовільний рівень показників інвестиційного клімату.Концептуальні засади та модель формування і поліпшення регіонального інвестиційного клімату, на основі впровадження яких може бути суттєво підвищено ефективність регулювання регіонального розвитку в цілому, ґрунтуються на детальному аналізі та виявленні найбільш вагомих характеристик регіонального інвестиційного середовища, а точніше фактичних процесів інвестування та отримання соціально-економічного результату для інвестора та регіональної громади, які відбуваються у цьому середовищі.


Таким чином, на передній план виходить динамічна сутність інвестиційного клімату, у основі якого знаходяться процеси виробництва та споживання. На цій підставі можна зробити висновок про доцільність переходу у регулюванні інвестиційного клімату регіональної економіки до динамічного підходу, об'єктом якого виступає процес. Дотримуючись вищенаведеного визначення поняття інвестиційного клімату регіональної економіки, можна стверджувати, що йому властиві динамічні характеристики, які зводяться до наступних (табл .5.1).По-перше, процес перетворення інвестиційних ресурсів на соціально-економічні блага у регіоні повинен характеризуватися своєю безперервністю. І ця властивість є надзвичайно важливою, оскільки з неї випливає об'єктивна необхідність здійснення регулювання на рівні регіону таким чином, щоб інвестиційні ресурси надходили та приносили певний ефект постійно та ритмічно. Для досягнення цієї характеристики регіонального інвестиційного клімату необхідний спеціальний організаційний механізм, який би забезпечував безперервність, стійкість та ритмічність зв' язку між основними ланками досліджуваного процесу надходження та розподілу інвестиційних ресурсів у регіональній економіці.

По-друге, не зважаючи на переважаючі підходи до сприйняття інвестиційного клімату, як статичного явища, йому повинна бути властива динамічність. У сучасних соціально-економічних умовах з високим рівнем мінливості, інформаційного насичення та прискорення усіх процесів, динаміка надходження у регіон інвестицій та отримання соціально-економічних благ від цього свідчить про рух та розвиток регіональної системи в цілому. Тому доцільно виокремити такі основні параметри динаміки інвестиційних процесів, як швидкість та вектор руху.

Параметр швидкості дає можливість оцінити наскільки інтенсивно у регіональну систему надходять інвестиційні ресурси, розподіляються та перетворюються на блага. Чим більша швидкість інвестиційного процесу, тим більш сприятливим вважається інвестиційний клімат регіону, тим вищий рівень конкурентоспроможності його економіки, тим швидше відбувається його соціальний, економічний та екологічний розвиток.

Параметр вектору руху відображає напрям, за яким рухається інвестиційний потік у регіоні. Наприклад, інвестиційні кошти можуть бути вкладено у інвестиційні проекти, інноваційно-інвестиційні проекти регіону, можуть бути виведено за межі певного регіону або не вкладено у жодний проект. У кожному переліченому випадку вектор руху інвестиційних процесів так, як і їх швидкість, будуть різними. Тому організаційно-економічні умовиінвестиційного клімату повинні забезпечувати високий рівень швидкості протікання процесу надходження та перетворення інвестиційних ресурсів на блага, а також правильний вектор руху цих потоків з огляду на головну мету та передумови регіонального розвитку. Також динамічність інвестиційного клімату означає, що останній повинен постійно змінюватися та реагувати на будь-які коливання вхідних параметрів достатньо чутливо. Адже інвестиційні процеси пов' язані з певними ризиками і можуть спричиняти зниження загального очікуваного цільового ефекту від їх протікання. Тому умови інвестиційного клімату повинні чутливо корегуватися залежно від фактичного значення цільового показника регіональної системи.

Динамічність, як властивість інвестиційного клімату регіону, також виражається і у принципах регулювання його розвитку. Зазвичай, програмні завдання з покращення регіонального інвестиційного клімату зводяться до досягнення цільовим показником обсягу залучених у регіон інвестицій свого певного значення. Між тим, сучасні тенденції розвитку, типи розвитку, обґрунтовані у п.2.1, змушують дещо змінити саму мету регулювання розвитку продуктивних сил та регіональної економіки.

Так, на зміну меті, що полягає у «стрибку» певного агрегованого показника, що характеризує інвестиційний клімат, з одного значення до іншого, приходить мета, яка полягає у забезпеченні динаміки цього показника з позитивною траєкторією (рис.5.2). При цьому позитивна траєкторія динаміки результуючого показника має обмеження у вигляді недопущення різких коливань та відхилень, що виходять за межі допустимих обґрунтованих значень, а також обмеження терміну проходження показником певної фази спаду або підйому. На цій теоретичній основі можна стверджувати про наявність та властивості лінійного регулювання регіонального інвестиційного клімату та розвитку в цілому, що характеризується стрибкоподібною метою досягнення певного значення результуючим показником, а також наявність та властивості динамічного регулювання, яке характеризується хвилеподібною метою підтримки позитивної динаміки зміни результуючого показника.На рис.5.2а показано, як при лінійному регулюванні за встановлений проміжок часу від T до T\ результуючий показник інвестиційного клімату

повинен змінитися з рівня F до F\. Навпаки, на рис.5.2б показано, як під час

динамічного регулювання результуючий показник інвестиційного клімату повинен рухатися згідно зростаючої траєкторії M . Тоді регулюючий вплив у даному випадку зводиться до недопущення коливань його значень вище рівня, заданого траєкторією Mі, та нижче рівня, заданого траєкторією M2, а також

недопущення середнього терміну перебування системи процесів, які забезпечують певний рівень інвестиційного клімату, у стані спаду або підйому більше, ніж (Т\ - Т).
а) лінійне регулювання


б) динамічне регулюванняРис.5.2 Типи регулювання регіонального інвестиційного клімату з метою його поліпшення

Джерело: розроблено автором

 

 

По-третє, важливою характеристикою регіонального інвестиційного клімату у сучасних умовах підвищеної складності соціально-економічних систем є його інтероперабельність (див.табл.5.і). Під інтероперабельністю регіонального інвестиційного клімату слід розуміти його здатність забезпечити круговий потік інвестиційних ресурсів між центрами відповідальності для досягнення поставленої мети. Ця характеристика є доволі актуальною в умовах,коли центри відповідальності за проходження інвестиційних процесів в регіоні є різнорідними структурами, не пов'язані у єдину систему з єдиним керуючим органом, мають різні функціональні, економічні, соціальні цілі та властивості. Тому, потрапляючи у певний центр відповідальності, потік інвестиційних ресурсів може змінити свою швидкість, вектор, призначення, чим зашкодити загальному інвестиційному процесу та результуючому показнику інвестиційного клімату регіональної економіки взагалі.

По-четверте, необхідною динамічною характеристикою регіонального інвестиційного клімату є коннектність, яка забезпечує зв'язок між процесами та центрами відповідальності у інвестиційній регіональній підсистемі (див.табл.5.1). На практиці трапляються ситуації, у яких окремо існують інвестиційні кошти, виробничі потужності, підприємницькі ідеї, але умови інвестиційного клімату регіону не сприяють їх гармонійному взаємовигідному поєднанню. Таким чином, для формування сприятливого інвестиційного середовища необхідно забезпечити умови легкої та прозорої коннектності елементів регіональної соціально-економічної системи. На відміну від інтероперабельності, яка забезпечує принципову сумісність центрів відповідальності, коннектність обумовлює динамічну взаємодію інвестиційних процесів та центрів відповідальності між собою.

На основі вище зазначеного можна обґрунтувати нову концепцію динамічного підходу до регулювання регіонального розвитку на основі формування та поліпшення регіонального інвестиційного клімату. Ця концепція передбачає визначення сутності інвестиційного клімату як спеціальних умов для циклічного перетворення інвестиційних ресурсів на соціально-економічні блага завдяки проходженню через центри відповідальності у межах визначеної адміністративно-територіальної одиниці; заснована на принципах безперервності, динамічності, інтероперабельності та коннектності, які відображають характеристики ритмічності, швидкості, вектору процесів перетворення інвестиційних ресурсів на соціально-економічні блага у центрах відповідальності, а також сумісності та стійкості зв' язку цих процесів тацентрів між собою; визначає динамічне регулювання регіонального розвитку як сукупність процесів розробки та прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення мети хвилеподібної зміни результуючого показника згідно заданої загальної зростаючої траєкторії з обмеженнями по амплітуді коливань та терміну перебування у певній фазі зростання або спаду.

Для побудови графічної моделі формування та поліпшення регіонального інвестиційного клімату у загальному вигляді, яка повинна забезпечити розвиток регіональної економіки, приймемо, що регіон являє собою систему, яка складається з багатьох взаємодіючих між собою підсистем: соціальної, економічної, екологічної, інноваційної тощо. Кожну підсистему можна представити у вигляді схематичної моделі. На рис.5.3 представимо модель підсистеми, внаслідок ефективного функціонування якої формується та поліпшується регіональний інвестиційний клімат.

Базовими складовими моделі формування та поліпшення регіонального інвестиційного клімату є природно-виробничий потенціал регіону, інноваційні технології та нові підприємства, що утворюються внаслідок здійснення інвестування у економіку регіону. Ці три складових утворюють між собою технологічний замкнений ланцюг, функціонування якого спрямоване на досягнення поставленої мети інвестиційної політики, формалізованої у вигляді певного результуючого показника І. На вході у підсистему формування сприятливого регіонального інвестиційного клімату існують керовані змінні (Xi Xm), які піддаються впливу з боку регіональних керуючих суб'єктів та за

своєю суттю являють собою ті економічні, організаційні, правові та інші умови, від яких залежить інвестиційний клімат у регіоні.

Враховуючи основні положення представленої вище концепції динамічного підходу до регулювання регіонального розвитку на основі формування сприятливого інвестиційного клімату, можна стверджувати, що управлінський вплив на змінні (Xі Xm) повинен відповідати принципам

безперервності, динамічності, інтероперабельності та коннектності, а мета регулювання повинна бути формалізована у вигляді заданої хвилеподібноїзміни результуючого показника згідно загальної зростаючої траєкторії з обмеженнями по амплітуді коливань та терміну перебування у певній фазі зростання або спаду.Керовані змінні


МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ТА ПОЛІПШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ РЕГІОНУ


Результуючий показникХі
Розглянемо складові моделі формування регіонального інвестиційного клімату. Природно-виробничий потенціал регіону є первинною ланкою інвестиційних процесів, оскільки саме від нього залежить привабливість регіону для потенційних інвесторів, природні, соціальні та економічні можливості реалізації тих або інших інвестиційних проектів. До природно-виробничого потенціалу регіону для цілей моделювання віднесено усі фактори виробництва, які існують в економіці згідно положень економічної теорії, а саме земля, як природні багатства території регіону, капітал, як засоби та предмети виробництва, створені людиною у процесі життєдіяльності, труд, як людський капітал, інформація та підприємницька ініціатива. Таким чином, складова   природно-виробничого   потенціалу   містить   увесь необхіднийкількісний та якісний набір ресурсів регіону, P, який може бути фактично використаний для того, щоб інвестиції у вигляді грошових коштів, направлені у регіон, перетворилися на нові соціально-економічні блага. Зрозуміло, що на певному часовому проміжку, природно-виробничий потенціал регіону матиме свою межу. Це означає, що економічне зростання регіону у цей проміжок часу також матиме границю, для подолання якої заздалегідь слід вживати додаткових регулюючих заходів, спрямованих на підвищення природно-виробничого потенціалу регіону для забезпечення зростання у наступних часових періодах. Згідно обґрунтованого у п.1.4 продуктивного потенціалу регіону (див.рис.1.19) природно-виробничий потенціал регіональної економіки, який розглядається під час розробки концептуальних засад поліпшення регіонального інвестиційного клімату, являє собою групування фізичного та інтелектуального капіталу, як складових названого продуктивного потенціалу.

Інноваційні технології, як складова моделі формування регіонального інвестиційного клімату, містять у собі реальні апробовані технологічні рішення, технології, пристрої, обладнання, вироби, продукти, IT, які готові до впровадження та на основі яких можуть бути організовані нові підприємства (див. рис.5.3). Зазначені інноваційні технології виокремлено у самостійну складову на тій підставі, що її зміст відрізняється від елементу «інформація», який, у свою чергу, належить складовій природно-виробничого потенціалу. Якщо до елементу «інформація» відносяться об'єкти інтелектуальної власності, які з різних причин не можуть бути швидко та ефективно інтегровані у економіку регіону на даному часовому проміжку розвитку, то до складової інноваційних технологій відносяться саме ті інновації, щодо яких доведено економічну ефективність та не існує суттєвих перешкод для їх імплементації. Також ще однією особливістю складової інноваційних технологій є те, що до неї відносяться ті проекти, на основі яких можуть бути створено нові підприємства з новими робочими місцями та достатнім рівнем податкоспроможності та конкурентоспроможності. Це припущення обумовлено наступними обставинами, які виникають у економічній практиці. Нерідкоінвестиції вкладаються у інноваційні проекти, які спеціально готуються під потреби великих промислових підприємств. Метою таких інноваційних технологій є зниження собівартості продукції або послуг, що виготовляються на цьому промисловому підприємстві. Особливо це стосується впровадження енергоощадних технологій в умовах енергетичної небезпеки та високої енергетичної залежності. З одного боку, можна констатувати позитивний економічний ефект від вивільнення певного обсягу грошових коштів на підприємствах, але з іншого - можна спостерігати й негативні наслідки від цього явища. По-перше, не завжди інноваційні технології обумовлюють створення нових робочих місць на підприємстві, а частіше навпаки - сприяють скороченню працівників, оскільки майже все інноваційні технології, що розробляються для конкретних підприємств мають елементи автоматизації та інформаційних технологій. Для регіону це означає збільшення кількості безробітних. По-друге, неконтрольовані тіньові схеми вилучення капіталу з підприємства не сприяють поповненню місцевих бюджетів податками, реалізації соціальних проектів на користь місцевої громади тощо. У той же час у інших державах з розвинутою інноваційною економікою, інновації носять масовий характер. Це означає, що вони є людино-орієнтованими та спрямовані на задоволення потреб, у першу чергу, населення. На основі виробництва масових інновацій можуть бути організовані нові невеликі підприємства. Для економіки регіону це є цілком позитивним явищем, оскільки підвищується рівень зайнятості населення, рівень контрольованості податків, що відраховуються до бюджету, розвивається підприємницька ініціатива та укріплюється середній економічний прошарок суспільства.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки