М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 66

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Третьою складовою моделі формування регіонального інвестиційного клімату є новоутворені за певний період підприємства, N, з певними соціально-економічними показниками обсягу виробництва, кількості працівників, рівня сплачуваних податків тощо, в основі яких лежить використання інноваційних технологій або виробництво інноваційної продукції та послуг (див.рис.5.3). Саме кількість, термін та динаміка діяльності новихпідприємств в регіоні може свідчити про рівень сприятливості регіонального інвестиційного клімату. Оскільки у запропонованій вище концепції регіональний інвестиційний клімат розглядається з точки зору його динамічних характеристик, то кількість нових підприємств, що утворюються у регіоні за обраний для аналізу період часу є показником інтенсивності протікання інвестиційних процесів у регіональній економіці.

Наведений вище на рис.5.3 технологічний ланцюжок процесу формування та поліпшення регіонального інвестиційного клімату, за сутністю являє собою сполучення центрів відповідальності за регіональні інвестиційні процеси, які забезпечують рух інвестиційних ресурсів в регіоні, їх перетворення на соціально-економічні блага та досягнення мети стійкого сприятливого регіонального середовища для здійснення інвестицій. Від ефективної роботи цього ланцюжку залежить результуючий показник інвестиційного клімату регіону. Фундаментальною основою інвестиційного клімату регіону є його природно-виробничий потенціал. Саме в нього направляється частина інвестиційних ресурсів. Однією з проблем регіонального розвитку в Україні є високий рівень реалізації природно-виробничого потенціалу територій на основі застарілих технологій та організаційних рішень.

Наприклад, через вичерпання природних запасів корисних копалин та не придатність майнового комплексу гірничодобувних підприємств для іншого використання та виробництва іншої продукції та послуг доволі швидко утворюється територіальна депресія соціально-економічного розвитку. Саме тому однією з умов формування сприятливого інвестиційного клімату є забезпечення можливості імплементації у існуючий природно-виробничий комплекс території інноваційних технологій. Стан принципової відповідності або не відповідності наявних у регіоні факторів виробництва до параметрів інноваційних технологій може бути як каталізатором, так і перешкодою на шляху регіонального розвитку на основі формування сприятливого інвестиційного клімату. Наприклад, інноваційна технологія теплових насосів, яка дозволяє генерувати додаткову енергію за рахунок використання теплапідземних вод, не може бути широко використана у місті Дніпропетровську внаслідок складних гідрогеологічних умов, необхідності буріння надто глибоких свердловин, не достатньо високої температури води. Така не сумісність інноваційної технології та природно-виробничого потенціалу території гальмує процес вкладення коштів у підприємства, які можуть працювати за рахунок альтернативної геотермальної енергії, чим суттєво економити енергоносії та витрати на їх споживання, виробляючи більш конкурентоспроможну продукцію та послуги.

Таким чином, вихідні параметри складової природно-виробничого потенціалу на рис.5.3 території є вхідними у блок інноваційних технологій, де перевіряється їх відповідність до параметрів існуючих інноваційних технологій. Якщо така відповідність відсутня, порушується динаміка інвестиційного процесу, адже він не відбувається у регіоні, тому що відсутні реальні інноваційні проекти для інвестування на даній місцевості. Якщо така відповідність присутня, то на виході зі складової інноваційних технологій спостерігаються ті технології та рішення, на основі яких можна утворити нові підприємства. На виході зі складової нових підприємств утворюються соціально-економічні блага, кошти від яких частково йдуть на відтворення виробництва цього підприємства, а частина на підвищення природно-виробничого потенціалу території.

Якщо порушується зв'язок між блоками інноваційних технологій (див.рис.5.3) та нових підприємств, тобто виникає ситуація, коли існують рентабельні інноваційні бізнес-проекти, але внаслідок організаційно-економічних умов не можуть бути організовані нові підприємства, динаміка інвестиційних процесів різко знижується, а значить і погіршується результуючий показник інвестиційного клімату.

Якщо порушується зв' язок між новими підприємствами та складовою природно-виробничого потенціалу, тобто значення показників соціально-економічної відповідальності підприємства за стан природно-виробничого потенціалу доволі низькі, то згодом наступить момент, коли природно­виробничий потенціал стане стримуючим фактором на шляху подальшого розвитку регіональної економіки на основі формування інвестиційного клімату, оскільки параметри факторів виробництва регіону - основних виробничих фондів, кваліфікації працівників, стану навколишнього середовища та інших -не відповідатимуть характеристикам наявних інноваційних технологій.

Кожна складова схематичної моделі формування регіонального інвестиційного клімату (див.рис.5.3) являє собою певний центр або групу центрів відповідальності, які разом, взаємодіючи між собою, забезпечують ефективність інвестиційних процесів у регіоні, а відтак і сприятливий інвестиційний клімат.

Зокрема, складова «природно-виробничий потенціал» представлена такими центрами відповідальності, як управління екології, економіки, соціальної політики та іншими підрозділами, які здійснюють моніторинг та управління комплексом ресурсів регіону.

До складової «інноваційні технології» відноситься група центрів відповідальності таких, як науково-дослідні інститути та лабораторії, мережі трансферу технологій, які відповідають за створення та підбір таких інновацій, які є сумісними з умовами природно-виробничого потенціалу території.

Складову «нові підприємства» представлено такими центрами відповідальності, як інвестиційні агенції та спілки приватних інвесторів, організації дозвільної та реєстраційної системи, спеціалізовані галузеві управління та інші.

Кожна група центрів відповідальності у загальній графічній моделі системи формування сприятливого регіонального інвестиційного клімату, представленої вище на рис.5.3 відповідає за певний проміжок процесу трансформації інвестиційних ресурсів у соціально-економічні блага та подальше відновлення природно-виробничого потенціалу регіону (табл.5.2). Дослідження центрів відповідальності та їх функцій дозволить спроектувати ефективний комплекс механізмів поліпшення регіонального інвестиційного клімату на основі запропонованого концептуального динамічного підходу.Центри відповідальності у моделі формування та поліпшення

регіонального інвестиційного клімату

 

Складова моделі

Центр відповідальності

Завдання

Природно-виробничий потенціал

Управління екології, Управління    водних та земельних ресурсів, Управління економіки, Управління     праці та соціальної політики

Моніторинг складу та якості природних та виробничих ресурсів регіону. Регулювання співвідношення темпів їх споживання та відновлення згідно принципів сталого розвитку. Складання паспорту природно-виробничого комплексу регіону.

Інноваційні технології

Науково-дослідні інститути,

Мережі трансферу

технологій,

Центри інновацій

Створення принципово нових або підбір існуючих інновацій під потреби та природно-виробничий потенціал території. Забезпечення відповідності параметрів природно-виробничого потенціалу території до параметрів інноваційних технологій.

Нові підприємства

Інвестиційні агенції, Приватні інвестори, Організації системи дозвільної та реєстраційної системи, Бізнес-інкубатори, Центри підприємництва

Організація нових підприємств на основі використання інноваційних технологій. Забезпечення ефективного виробництва нових соціально-економічних благ. Стимулювання підприємницької ініціативи.

Джерело: розроблено автором

 

 

Розглянемо, яким чином основні принципи концепції динамічного підходу до регулювання регіонального розвитку на основі формування регіонального інвестиційного клімату проявляються у запропонованій вище на рис.5.3 графічній моделі формування та поліпшення регіонального інвестиційного клімату.

Принцип безперервності забезпечує такий регулюючий вплив на вхідні параметри моделі, щоб процес використання природно-виробничого потенціалу через впровадження інноваційних технологій та утворення нових підприємств був безперервний та ритмічний. Це досягається шляхом одночасного підвищення якості ресурсного складу регіону та зацікавленості інвесторів відкривати нові підприємства.

Принцип динамічності проявляється в моделі у тому, щоб час між пропозицією певних виробничих ресурсів регіону для інвесторів та вкладення упроцеси підвищення якості цих ресурсів коштів, отриманих від новоутворених підприємств, був найкоротшим. Також принцип динамічності забезпечує необхідний вектор руху інвестиційних ресурсів між центрами відповідальності, щоб кошти вкладалися у інноваційні проекти, ці проекти передбачали організацію нових підприємств, а кошти від роботи нових підприємств направлялися на нарощення природно-ресурсного потенціалу регіону.

Принцип інтероперабельності важливий для забезпечення якомога вищого рівня сумісності параметрів складових інвестиційного клімату таких, як природно-виробничий потенціал, інноваційні технології та умови організації нових підприємств, між собою.

Принципу коннектності необхідно дотримуватися під час формування та поліпшення інвестиційного клімату, оскільки шляхом втілення особливих заходів слід досягти зв' язку його складових. Наприклад, не можливо допускати, щоб інноваційні технології розвивалися у регіоні без урахування факторів його природно-виробничого потенціалу, а підприємства більшою мірою утворювалися обминаючи інноваційні процеси. Але саме такі ситуації доволі часто трапляються на практиці. Наукові установи регіонів потребують активізації зв' язку з реальним бізнесом та виробництвом, а також регіональною владою. Остання, у свою чергу, повинна ставити своєрідні наукові задачі з розробки інноваційних технологій під потреби території для підвищення її природно-виробничого потенціалу, формування сприятливого інвестиційного клімату та забезпечення регіонального розвитку. Інноваційні бізнес-проекти, які з' являються на виході зі складової інноваційних технологій повинні мати зв' язок з процесом організації нових підприємств, у противному випадку вони так і залишаться лише проектами без своєї реалізації.

Необхідність розробки нової динамічної моделі регулювання розвитку регіональної економіки на основі формування та поліпшення регіонального інвестиційного клімату обумовлена фундаментальною економічною проблемою, яка полягає у неспроможності ринкових механізмів самостійно забезпечувати   взаємодію   складових   підсистеми   інвестиційних процесів(див. рис.5.3) загальної регіональної системи з урахуванням принципів запропонованої вище концепції динамічного підходу.

Таким чином, все більшої актуальності набуває завдання централізованого регулювання на рівні регіону процесу використання природно-виробничого потенціалу території шляхом впровадження інноваційних технологій з утворенням нових підприємств. При цьому слід дотримуватися необхідного балансу між інтересами інвестора, територіальної громади та держави в економічній, екологічній та соціальній сфері, чого вимагають концептуальні положення сталого соціально-економічного та екологічного розвитку.

За умови дотримання зазначених вимог у регіональній економіці спостерігатиметься позитивна динаміка економічного зростання, підвищення соціальних стандартів та відновлення природно-техногенного середовища. У свою чергу, позитивна динаміка функціонування регіональної економіки, що виражено у відповідних процесах, які відбуваються між інноваційною системою та виробництвом, виробництвом та природним середовищем, природним середовищем та інноваційною системою, стає підґрунтям для формування та поліпшення регіонального інвестиційного клімату. Наступним етапом досліджень повинна стати розробка економіко-математичних моделей, які складуть методичну основу реалізації концептуального динамічного підходу формування регіонального інвестиційного клімату з метою розвитку продуктивних сил та регіональної економіки.5.3 Оптимізація параметрів процесів формування регіонального

інвестиційного клімату

 

 

У п.5.1 було обґрунтовано динамічну сутність регіонального інвестиційного клімату, у основі якого знаходяться певні соціально-економічні процеси регіональної економіки. Ці процеси умовно можна розділити на ті, що забезпечують споживання ресурсів та виробництво на цій основі благ, а також ті, що забезпечують відтворення цих ресурсів та формують потенціал регіону до подальшого розвитку. У п.5.2 під час побудови графічної моделі формування та поліпшення регіонального інвестиційного клімату було з'ясовано, що базовими процесами, які створюють його динамічну основу виступають процес споживання ресурсів регіону системою підприємств, процес створення інновацій, відповідних до природного середовища регіону, а також процес передачі інновацій у регіональну економіку.

Для того, щоб регіональний інвестиційний клімат у результаті його формування у існуючих умовах регіональної економіки був найсприятливішим для зовнішніх та внутрішніх інвесторів, необхідно оптимізувати вище названі процеси за критерієм збалансованості між споживанням та відтворенням ресурсів та інновацій, відкриттям та ліквідацією підприємств.

Таким чином, спираючись на теоретичне обґрунтування, перейдемо до математичної формалізації моделі оптимізації параметрів формування сприятливого регіонального інвестиційного клімату для забезпечення регіонального розвитку.

Визначимо критерії оптимізації процесів, які пов' язують складові графічної моделі формування регіонального інвестиційного клімату (див.рис.5.2) між собою, позначивши цільові функції задач лінійного програмування через       для процесу між складовими «нові підприємства -

природно-виробничий   потенціал»,   Zjj   для   процесу   між складовими

«інноваційні технології - нові підприємства», Zр для процесу між складовими

«природно-виробничий потенціал - інноваційні технології».Оптимальною взаємодією підсистеми нових підприємств у регіоні (у частковому випадку можуть досліджуватися усі існуючі підприємства) та підсистеми природно-виробничого потенціалу регіональної економіки буде вважатися така взаємодія, при якій досягатиметься мінімальна різниця між потребою у відновленні природних і виробничих ресурсів території та можливостями підприємств регіону задовольнити ці потреби. Саме цю різницю вважатимемо критерієм оптимізації параметрів діяльності підприємств, результатом якої є обсяг отриманої виручки.

У графічній моделі формування інвестиційного клімату регіону (див.рис.5.2) розглядаються нові підприємства, оскільки досліджується найгірший варіант вихідного стану економіки регіонів, від якого починається відлік результатів впровадження принципів регулювання на основі динамічного підходу до формування сприятливого інвестиційного клімату. Цьому найгіршому стану у теперішній час відповідають депресивні території України, які відрізняються соціально-економічним та екологічним занепадом через закриття або не рентабельну роботу єдиного містоутворюючого підприємства, розташованого на цій території. Тоді для виходу з кризового стану необхідно утворення нових підприємств, і виключно за рахунок їх господарської діяльності передбачається поступове досягнення територією рівня економічної самодостатності.

Однак, концептуальна оптимізаційна модель припускає можливість розглядати усю сукупність діючих та новоутворених підприємств регіону з точки зору загальних можливостей території задовольняти власні у відтворенні природно-виробничого потенціалу. У разі виникнення негативної різниці між умовним обсягом потреб у відновленні ресурсів регіону та можливостями їх задовольнити за рахунок результатів діяльності підприємств, регіональним органам влади доцільно буде розглядати питання залучення коштів з інших джерел. У противному випадку темпи відтворення фундаментальної підсистеми природно-виробничого потенціалу регіону, яка забезпечує основу регіонального розвитку,  будуть  спадати та стануть  меншими  за темпивикористання цього потенціалу, гальмуючи формування сприятливого інвестиційного клімату регіону, як було обґрунтовано у п.2.3, та вступаючи у протиріччя з принципами сталого розвитку.

За показником рівня співвідношення потреб до відновлення ресурсів регіону та можливостей підприємств задовольнити ці потреби можна оцінити рівень спроможності регіону до самовідтворення незалежно від обсягу отриманих бюджетних дотацій, субвенцій та інших трансфертів.

Припустимо, що природно-виробничий потенціал регіону складається з

m

сукупності природних ресурсів, виражених в умовних одиницях виміру, ^ Fj ,

7=1

де m - кількість видів природних ресурсів регіону, що задіяні у виробництві та потребують відновлення; сукупності трудових ресурсів, виражених у кількості

n

працездатного економічно активного населення, ^ Lj , де n - кількість галузей

7=1

народного господарства, які присутні у економічному комплексі регіону;

l

сукупності одиниць капіталу, виражених у вартісному вигляді, ^ Kj , де l -

7=1

кількість видів капіталу (необоротних активів), що задіяний у виробництві та потребує  відновлення;  сукупності  інформаційних  ресурсів,  виражених у

j

вартості об'єктів інтелектуальної власності,  ^ Dj , де j - кількість видів

j=1

інформаційних ресурсів регіону, що потребують підтримки та відтворення.

Виходячи зі встановлених державних норм та стандартів або реальної ситуації, що склалася у регіоні на момент оцінки його соціально-економічного стану та прийняття управлінського рішення, можна розрахувати показник грошових коштів, необхідних для відновлення того чи іншого виду ресурсу, JU .

Для природних ресурсів - це кошти на очищення води, повітря, ґрунтів до припустимого рівня, на відновлення умовної одиниці ландшафту після припинення ведення гірничих робіт на території депресивних гірничодобувнихрегіонів, на підтримку екосистеми у стані, придатному для проживання людей. З переліку цих ресурсів виключено не відновлювальні ресурси, які використовуються в економіці у якості факторів виробництва. Перш за все до них відносяться поклади корисних копалин. Натомість, розглядаються тільки ті природні ресурси, які створюють умови для фізичного життя людини, і які представляється можливим відновити за рахунок доступних технологій. Позначимо обсяг грошових коштів, необхідний для відновлення умовної

одиниці 7 -го виду природних ресурсів, як рі .

Для трудових ресурсів - це обсяг встановленої мінімальної заробітної плати або вартість реального споживчого кошику на території регіону, які необхідні для відтворення працездатності людини, а також вартість обов'язкових соціальних послуг у галузі освіти, охорони здоров'я та інших у розрахунку на одну особу, проживаючу у даному регіоні. Також у цю суму повинні бути включені обсяги коштів, необхідні для утримання та забезпечення нормальних умов життєдіяльності непрацездатного населення регіону. Позначимо обсяг грошових коштів, необхідний для відновлення умовної одиниці трудових ресурсів, зайнятих у межах j -ої галузі господарчого комплексу регіону, як [Іц .

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки