М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 67

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Для капіталу обсяг коштів, необхідний для його відновлення, складається з суми амортизаційних відрахувань за період часу, що аналізується, а також будь-яких інших витрат на підтримку, модернізацію або заміну умовної одиниці цього ресурсу. Позначимо обсяг грошових коштів, необхідний для відновлення умовної одиниці i -го виду капіталу, як [Ki.

Кошти, необхідні для відновлення інформаційних ресурсів регіону, складаються з платежів, спрямованих на подовження терміну дії права інтелектуальної власності на них. За правилом, це непродуктивні витрати, оскільки, як раніше зазначалося, ті винаходи, технології, корисні зразки, патенти, моделі, які використовуються у виробництві та створюють додану вартість на принципах самоокупності, віднесено до складової «інноваційні технології»  у  моделі  формування  регіонального  інвестиційного клімату(див.рис.5.2). Однак, чималий обсяг коштів щорічно сплачується організаціями та установами за підтримку прав інтелектуальної власності на особливо значимі наукові результати. Позначимо обсяг грошових коштів, необхідний для відновлення умовної одиниці i -го виду інформаційних ресурсів, як JUDj .

Таким чином, цільова функція       для оптимізації параметрів діяльності

підприємств регіону у процесі взаємодії підсистем «нові підприємства -природно-виробничий потенціал» у регіональній економіці зводиться до мінімізації різниці між коштами, необхідними для відновлення різних видів ресурсів та виручкою від реалізації підприємств, отриманої при встановлених оптимальних параметрах їх діяльності:m n

S(Fi -MFi) + S(Li И) +

i=1                       i=1

lj

+ S (Ki UKi) +S (Di UDi) - REP
i
=1                        i=1


 

(5.1)де REP - виручка від реалізації продукції та послуг новоутворених підприємств регіону або, у частковому випадку, загальної сукупності підприємств регіону.

Мінімально припустимим значенням цільової функції (5.1) є 0. У цьому випадку спостерігається критична межа рентабельності функціонування сукупності підприємств регіону, коли їх виручка дорівнює обсягу грошових коштів, необхідних для повного відтворення усіх задіяних у регіональній економіці природних, нематеріальних та техногенних ресурсів.

Визначимо критерій для оптимізації параметрів процесу, що поєднує такі складові моделі формування регіонального інвестиційного клімату, як «інноваційні технології» та «нові підприємства». Результат впровадження будь-якої інноваційної технології, перш за все, має економічне підґрунтя, тобто реалізація інноваційних технологій повинна приносити  одноразовий абобагаторазовий економічний ефект, який має тенденцію до скорочення з часом через появу нових більш економічно вигідних інноваційних розробок.

Наприклад, інноваційна технологія або інноваційне організаційне рішення, які впроваджуються на діючих підприємствах, можуть мати економічний ефект у вигляді зниження витрат, а інноваційна технологія, що дозволяє виробляти нову продукцію або послуги, має економічний ефект у вигляді додаткового доходу від реалізації інноваційного продукту на нових ринках збуту. При дотриманні принципу динамічності у запропонованій концепції динамічного підходу до формування сприятливого інвестиційного клімату з метою регулювання регіонального розвитку, який передбачає зберігання встановленого вигідного для економіки регіону вектору руху інвестиційних коштів та виготовленої соціально-економічної продукції або послуг, отриманий економічний ефект від впровадження інноваційних технологій може стати підґрунтям для реалізації важливих для регіону соціальних проектів. Йдеться про реалізацію підприємствами проектів та програм соціальної відповідальності, зниження відсотку капіталу, що вивозиться з регіону за кордон, зниження частки підприємств, які мають різні місця реєстрації та сплати податків і реального функціонування.

У свою чергу, для постійного нарощення конкурентоспроможності підприємства прагнуть скорочувати витрати при зберіганні рівня якості продукції та послуг, підвищувати якість продукції та послуг більшими темпами, ніж відбувається підвищення їх собівартості, диверсифікувати виробництво та опановувати ринки нової продукції.

При цьому гіпотетично показник витрат підприємства при вживанні заходів з їх скорочення прагне нуля. Тобто у ідеальній ситуації, яка не є можливою, витрати підприємства на виробництво продукції або надання послуг повинні дорівнювати нулю. Навпаки, показник додаткової економічної вигоди від вживання заходів з освоєння нових видів продукції та послуг і виходу на нові ринки збуту прагне нескінченності.Тоді критерієм оптимізації процесу, що поєднує підсистему інноваційних технологій та підсистему нових підприємств у моделі формування сприятливого інвестиційного клімату регіональної економіки, виступає досягнення максимального ефекту від впровадження цих технологій у вигляді скорочення витрат на діючих підприємствах або отримання додаткової виручки від новоутворених підприємств. Це можна виразити, як задачу мінімізації різниці між гіпотетичним обсягом необхідного економічного ефекту для всіх підприємств регіону, значення якого прагне нескінченності, та фактичним обсягом економічного ефекту, який може бути досягнуто від впровадження наявних інноваційних технологій з урахуванням того, що ці інноваційні технології вже є придатними для природно-виробничих параметрів регіону:

 

 

ZIT min[£ EC, + £ EQi - £ ЕСЩ - £ EQIT, ], (5.2)
i=1             i=1 i=1i=1

 

 

b

де   £ ECi   - гіпотетично можливий економічний ефект у вигляді i=1

скорочення витрат від діяльності   b  кількості  підприємств регіону при

b

впровадженні інноваційних технологій;   £ EQi   - гіпотетично можливий

i=1

економічний ефект у вигляді отримання додаткової виручки від реалізації нової або удосконаленої продукції або послуг на нових ринках при впровадженні

h

інноваційних технологій на b кількості підприємств регіону;  £ ECIT, -

i=1

фактично можливий економічний ефект у вигляді скорочення витрат від діяльності підприємств при впровадженні h кількості інноваційних технологій;

 

p

£ EQITi - фактично можливий економічний ефект у вигляді отримання i=1додаткової виручки від реалізації нової або удосконаленої продукції або послуг на нових ринках при впровадженні p кількості інноваційних технологій.

Як зазначалося вище, процес розробки та впровадження інноваційних технологій, спрямований на отримання максимального економічного ефекту підприємствами регіону, повинен ґрунтуватися на можливостях використання природно-виробничого потенціалу конкретної території. Адже при відсутності у регіоні, наприклад, достатніх земельних площ, розробка інноваційних технологій у галузі сільського господарства, не сприятиме вирішенню проблем цього регіону, існуючих у інших галузях економіки. Інакше, така інноваційна технологія повинна вирішувати саме проблему відсутності земельних угідь для розвитку сільського господарства в цьому регіоні. Особливо актуальним це питання виявляється для депресивних гірничодобувних територій, природно-виробничий потенціал яких значно обмежено нестачею кваліфікованих кадрів, застарілими потужностями ліквідованих шахт, високим рівнем деградації навколишнього середовища.

У такому випадку очевидно, що не кожна інноваційна технологія може бути впроваджена на цій території при наявному природно-виробничому потенціалі. Таким чином, на основі наведеного можна зробити наступний висновок. Критерій оптимізації параметрів процесу, що поєднує складові «природно-виробничий потенціал» та «інноваційні технології» у моделі формування інвестиційного клімату для забезпечення розвитку регіону, являє собою значення різниці між наявним природно-виробничим потенціалом та тією його часткою, яка може бути фактично використана за рахунок впровадження вже існуючих та доступних для умов регіону інноваційних технологій протягом періоду, що розглядається. Це значення повинно прагнути свого мінімуму:

 

 

m            n             l j

Zp min[£ Fi + £ Li + £ Ki + £    - PIT], (5.3)

i=1       i=1       i=1 i=1де PIT - частка природно-виробничого потенціалу регіону, яка може бути фактично використана на основі доступних в умовах цього регіону інноваційних технологій.

Отримане згідно (5.1) оптимальне значення обсягу виручки від реалізації продукції та послуг підсистемою підприємств регіону (новоутворених або існуючих), при якому потреби у відновленні природно-виробничого потенціалу задовольняються найкращим чином, стає своєрідним замовленням до підсистеми інноваційних технологій, результат від впровадження яких повинен знижувати витрати та розширювати ринок збуту. Адже оптимальне значення виручки підприємств містить показник собівартості, а також можна оцінити перспективи зростання ринків цих підприємств.

Таким чином, результат від впровадження інноваційних технологій у регіоні оптимізується згідно (5.2) під потреби підприємств, виражені у оптимальному показнику виручки, достатнього для відновлення ресурсного потенціалу регіону, отриманого згідно (5.1). Аналогічно відповідно до оптимального значення результату від впровадження інноваційних технологій, отриманого за (5.2), оптимізуватиметься частка природно-виробничого потенціалу, яка може бути фактично використана завдяки інноваційним технологіям в умовах регіону згідно (5.3). Математично це можна записати наступним чином:

 

 

Zit = f [ £ ECi; £ EQi; £ ECITif (Zf); £ EQITJ (Zf),

i=1      i=1       i=1                                 i=1                                       (5 4)

m            n             l j

Zp = f [£ Fi +£ Li + £ к, + £ Di - PITf (Z°pt)]] i=1       i=1 i=1i=1

 

 

де Z°Npt - оптимальне значення обсягу виручки підприємств регіону для задоволення потреб у відновленні природно-виробничого потенціалу території; ZIT    - оптимальне значення результату від впровадження інноваційнихтехнологій в умовах регіону для задоволення потреб підприємств у оновленні матеріально-технічної бази, зниження витрат та розширення ринків збуту.

Проаналізуємо динамічні характеристики складових графічної моделі формування інвестиційного клімату в регіоні (див.рис.5.2), оскільки згідно запропонованої концепції динамічного підходу необхідно враховувати поведінку елементів підсистем регіональної економіки окремо та між собою у часі, а інвестиційних потоків - у часі та просторі.

Внаслідок активного процесу споживання природних, людських, техногенних факторів виробництва динаміка розвитку природно-виробничого потенціалу регіону є спадаючою. Тобто запаси ресурсів регіону мають тенденцію до виснаження: природні ресурси вичерпуються, люди старіють та підвищується рівень захворюваності, техногенні ресурси морально та фізично зношуються. Якщо у регіоні контролюється процес якісного та кількісного відновлення наявних ресурсів, їх деградація зупиняється, але й не спостерігається збільшення природно-виробничого потенціалу.

З цього можна зробити висновок, що при простому відновленні природно-виробничого потенціалу за його якісними та кількісними характеристиками зростання показників соціального, економічного, екологічного стану регіону, як цілісної динамічної системи, тобто його фактичного розвитку, не відбувається.

При створенні у регіоні умов, за яких здійснюється розширене якісне та кількісне відновлення природно-виробничих ресурсів, тобто останні споживаються повільніше, ніж відтворюються, можна спостерігати зростаючу динаміку показників стану природно-виробничого потенціалу регіону в цілому, тобто відбувається його розвиток. Таким чином, напрям та швидкість динамічного розвитку складової «природно-виробничий потенціал» у моделі формування інвестиційного клімату регіону залежать від інтенсивності та швидкості протікання процесів споживання та відновлення між цією складовою та складовою «нові підприємства». Під інтенсивністю процесу відновлення слід розуміти обсяг грошових коштів, що спрямовується на відновлення природно­виробничого потенціалу регіону за одиницю часу, а під швидкістю цього процесу - приріст частки фактичного освоєння цих коштів по відношенню до планового замовлення за одиницю часу.

Під інтенсивністю процесу споживання слід розуміти обсяг природно-виробничих ресурсів, виражений у грошовому вигляді, що спрямовується на споживання підприємствами регіону під час їх економічної діяльності, а під швидкістю цього процесу - приріст обсягу фактичного освоєння цих ресурсів по відношенню до загального необхідного обсягу їх освоєння за одиницю часу.

На перший погляд, швидкість протікання процесів споживання ресурсів або їх відновлення можна порівняти з відношенням загальної суми коштів, виділеної для досягнення поставленої мети, до кількості періодів у загальному терміні, визначеному для досягнення цієї мети. Наприклад, при виділенні 1 млрд. грн на рік для проведення реабілітаційних заходів по відновленню екосистеми на територіях ліквідованих вугледобувних підприємств, можна визначити, що кожного кварталу природно-виробничий потенціал території буде відновлено на 250 млн. грн. Тобто кожного кварталу обсяг фактичного освоєння виділених коштів буде приростати на 250 млн. грн., на основі чого можна було б стверджувати, що швидкість процесу відновлення складає 0,25% на квартал. Однак, це можливо тільки за умов повного фінансування заходів, тобто дотримання запланованого рівня інтенсивності процесу відновлення природно-виробничого потенціалу регіону, а також за умов організації цього процесу таким чином, щоб можна було реально здійснити заплановані заходи у визначений термін та фактично відновити ресурсний потенціал саме на заплановану суму, тобто за умов забезпечення необхідної швидкості процесу відновлення. Це пов'язано з різноманітними організаційними процедурами, оформленням необхідних документів, пошуком підрядників або виконанням необхідних заходів самостійно. Швидкість процесу відновлення може суттєво впливати на інтенсивність, якщо враховувати дію закону спадаючої динаміки вартості грошей у часі. Чим більшою є затримка у процесі опанування виділених на відновлення природно-виробничого потенціалу регіону коштів,або чим меншою є швидкість цього процесу, тим більшою може виявитися їх нестача через втрату грошима своєї вартості з часом.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки