М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 71

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

 

 

6.1.2 Сценарії розвитку регіональної економіки під впливом екологічних

факторів

 

 

Теоретико-методологічним підґрунтям для вирішення поставленого науково-практичного завдання слугує апарат теорії катастроф [919,173,678,557,128,380], який дозволяє дослідити ситуації, у яких регіональна економіка під впливом екологічних факторів втрачає та згодом набуває свою структурно-кількісну рівновагу. При цьому, внаслідок апріорі діючого правила крихкості та не стабільності еколого-економічної системи регіону стан її структурно-кількісної рівноваги досягається та підтримується за рахунок синергетичного ефекту від сумарної дії багатьох факторів, які у даних умовах виконують функцію «творення». Однак, ця рівновага порушується через доволі мале коливання значення будь-якого фактора. І це коливання автоматично призводить до того, що функція «творення», притаманна кожному з факторів екологічної та економічної системи під час їх комплексної взаємодії, змінюється на протилежну функцію «руйнації» [128].Шляхом використання положень теорії катастроф сформуємо концептуальне підґрунтя для удосконалення існуючої політики розвитку регіональної економіки та міжтериторіального вирівнювання, а також для розробки новітніх механізмів, за допомогою яких можна регулювати регіональну економіку у такий спосіб, що вона існувала у межах природної ємності з урахуванням критичних моментів, при яких збіг значень внутрішніх та зовнішніх економічних та екологічних факторів зумовлює різкі зміни у регіональній системі в цілому і траєкторії її подальшої поведінки.

На рис.6.3 зображено приклади груп сценаріїв (траєкторій), за якими може розвиватися регіональна економіка під впливом економічних та екологічних факторів. Група сценаріїв А) відображає еколого-економічні біфуркації типу «катастрофа», а група сценаріїв Б) еколого-економічні біфуркації типу «прогрес».

Під екологічною та економічною біфуркацією будемо розуміти у даному прикладі таку ситуацію, у якій екологічна та економічна система втрачають структурну рівновагу у певний момент часу. Замість часу у якості чинників критичного стану еколого-економічної системи регіону можуть виступати будь-які інші фактори.

Теорія біфуркацій дає уявлення про те, які саме зміни відбудуться у, наприклад, регіональній еколого-економічній системі, які саме рішення виникнуть, як зміниться характер зв'язків у названій системі та її поведінка, якщо параметри системи перейдуть встановлені критичні межі. Момент виникнення екологічної або економічної біфуркації ототожнюється зі спонтанними, стрибкоподібними якісними змінами, розривами у русі системи. Тому у момент біфуркації виникає необхідність аналізу альтернативних паралельно можливих сценаріїв розвитку подій [380].

Оскільки, як раніше зазначалося, втрата структурної еколого-економічної рівноваги у регіональній економіці характеризується руйнацією внутрішніх та зовнішніх структурних зв' язків, то екологічна та економічна системи при цьому потрапляють   у   стан   хаосу,   який   супроводжується   низьким рівнемконтрольованості, керованості та може мати непередбачувані наслідки зі зміною траєкторії розвитку всієї еколого-економічної системи.
А) Група еколого-еко оміч их біфуркацій типу «катастрофа»

Б) Група еколого-еко оміч их біфуркацій типу «прогрес»Траєкторія руху системи у ста і еко оміч ої турбуле т ості

Траєкторія руху системи у ста і структур о-кількіс ої рів овагиРис.6.3 Типові графіки зміни сценаріїв розвитку регіональної економіки під впливом екологічних факторів За траєкторією руху у ста і турбуле т ості (пу ктир а лі ія а рис.6.3) еко оміч а та екологіч а системи можуть розвиватися до тих пір, поки від ос о фактору, за яким моделюється еколого-еко оміч ий розвиток, е буде прий яте регулююче ріше я, яке виведе ці системи а якіс о овий ріве ь іс ува я з овою структур ою рів овагою та видозмі е ими структур ими зв'язками (суцільна лінія на рис.6.3).

Припустимо, що у момент часу,       внаслідок застарілих технологій,

енергомістких необоротних активів, втрати конкурентоспроможності продукції та послуг рівень економічного розвитку регіону наблизився до критичного стану - біфуркація 4 (графік А2). Перед органами місцевого самоврядування постає проблема вибору рішення: провести капітальну модернізацію необоротних активів та впровадити інноваційні технології, що вимагає великих обсягів грошових коштів (крива а); залишити старі технології та провести не значні оновлення, що вимагає не значних грошових коштів (крива б); не вкладати кошти у цьому періоді (крива в ). У разі прийняття рішень про модернізацію або збереження старих технологій економічна регіональна система (графік А2) набуває усталених структурних зв' язків, а відтак і рівноваги. Однак, рівноважний стан при прийнятті різних рішень супроводжується виникненням різних економічних ефектів, а саме збільшенням рівня економічного розвитку (крива а ) та його зменшенням (крива б ) порівняно з тим, який був досягнутий економічною системою регіону до моменту часу, t1 , біфуркації 4. Якщо регулюючим суб' єктом регіональної

економіки буде прийняте рішення не виділяти кошти на оновлення технологій регіонального виробництва, то можна прогнозувати, що регіональна економічна система матиме траєкторію розвитку у стані структурного хаосу (крива в ), оскільки знос необоротних активів, тотальна втрата конкурентоспроможності призведе до руйнації ділових зв'язків економічних суб'єктів регіональної економіки з іншими контрагентами, втрати логістичних шляхів, інфраструктури тощо, що має пряме відношення до порушення структурних зв' язків регіональної економічної системи.Розглянемо, за якими сценаріями розвиватиметься екологічна система при прийнятті зазначених рішень (графік А1 на рис.6.3). У момент часу, t1 ,

екологічна система, рухаючись в унісон з економічною, досягне такого рівня розвитку, який характеризуватиметься біфуркацією 2. Подальша траєкторія її розвитку залежатиме від прийнятих економічних рішень.

Якщо буде здійснено капітальні інвестиції в оновлення необоротних активів з урахуванням екологічних вимог, то рівень екологічного розвитку регіону зростатиме (крива а ), оскільки обсяг природних ресурсів буде не зменшуватися, а, навпаки, приростати. Виділення не значних коштів для точкового оновлення виробничого обладнання не сприятиме вирішенню проблеми захисту навколишнього середовища, внаслідок чого інтегральний показник екологічного регіонального стану буде погіршуватися (крива б ) порівняно зі своїм значенням до точки біфуркації 2. При відсутності виділення будь-яких коштів на створення регіональної матеріальної бази екологічно сприятливого виробництва екологічна система також потрапляє на траєкторію свого розвитку зі станом екологічного хаосу (крива в ): спостерігаються природні катаклізми через перманентний процес виснаження та порушення природної екосистеми без відповідного екологічного відновлення.

Загальний розвиток регіональної системи під впливом екологічних та економічних факторів характеризується аналогічними до попередньо описаних сценаріями з можливими траєкторіями зростання, спаду та хаосу.

Припустимо, що у момент часу, t1 , коли економічна система потрапила у

точку біфуркації 4 (графік А2 на рис.6.3), а екологічна система - у точку біфуркації 2, було прийняте рішення про капітальне оновлення необоротних активів регіональної виробничої системи на принципах екологічно дружнього господарювання. Однак, через певний період, а саме у момент часу, t2 , еколого-економічна система знову потрапляє у фазу точок біфуркації 3 (графік А2) та 1 (графік А1), що передують порушенню структурної рівноваги. Це може бути пов' язане зі зміною технологічних укладів, які впливають на характер виробництва та рівень якості продукції, у періоді (?1 -12). У своючергу, цей період може вимірюватися десяти- або століттями. І знову перед регулюючим органом регіональної економіки постає необхідність вибору альтернативних рішень: збільшити обсяг капітальних інвестицій у економіку регіону (крива е на графіку А1 на рис.6.3), зменшити (крива д) або відмовитися від інвестування на цьому етапі (крива к).

На відміну від попереднього моменту часу, t1 , рішення про збільшення

капітальних інвестицій у впровадження інноваційних технологій виробництва у момент часу, t2 , характеризується динамікою інвестованих грошових коштів з

тенденцією до затухання. Рішення про більші обсяги капіталовкладень на початку періоду, який аналізується, та менші - на його кінець може бути прийняте з метою уникнення впливу інфляційного чинника або інших факторів.

Економічним рішенням, які призведуть до руху економічної системи після точки біфуркації 3 згідно сценаріїв, позначених кривими е, д, к (графік А2 на рис.6.3), відповідатимуть сценарії розвитку екологічної системи, позначені однойменними кривими е, д, к на графіку А1. Внаслідок відсутності альтернативного рішення про збільшення обсягів інвестицій в оновлення необоротних виробничих активів з постійною або зростаючою швидкістю, кривій екологічного сценарію л (графік А1), який характеризується збільшенням природних ресурсів та покращенням екологічного розвитку регіону, не відповідає жодна крива на графіку А2. Натомість, стійке вичерпання природних ресурсів, втручання у природне середовище без його відновлення призведе до того, що через деякий період екологічна система самостійно без зовнішнього регулюючого впливу втратить структурну рівновагу. При сценарії економічних рішень типу кривої е момент хаосу у екологічній системі наступить у момент часу, /4 (згортка кривої рівноважного розвитку е та хаотичного розвитку к до однієї точки на графіку А1) а при економічному сценарії типу кривої д він наступить значно раніше у момент часу, 13 (згортка

кривої рівноважного розвитку д та хаотичного розвитку к до однієї точки на графіку А1). Автоматично у зазначені моменти часу хаотичних ознак розвиткунабуває і економічна регіональна система, оскільки, як було обґрунтовано вище, вона є залежною від екологічних процесів (згортка кривих рівноважного розвитку е, д з кривою хаотичного розвитку к на графіку А2).

Втрата рівноважного стану економічною та екологічною системою у моменти часу, /3,t4, внаслідок прийняття попередніх рішень позначиться на

загальному еколого-економічного розвитку його різким падінням до рівня нижчого за той, що спостерігався у рівноважному стані регіональної системи у вихідний  момент  часу,   /1   (сценарій  розвитку,  виражений  кривою   б,

трансформується у сценарій, виражений кривою д , на графіку А3 на рис.6.3) або до рівня ідентичного моменту часу, /1 (сценарій розвитку, виражений

кривою а , трансформується у сценарій, виражений кривою в на графіку А3).

У обох випадках еколого-економічна система регіону здійснить перехідний процес до сценарних відгалужень в, д, які характеризуються зниженням загального ефекту. У точках біфуркацій 6,7 регулюючому суб'єкту знову потрібно буде вибирати альтернативні рішення розвитку, але структурна якість системи буде такою, що на часових проміжках відповідно (t4 - да) та

(/3 -14) досягти рівня еколого-економічного розвитку згідно сценарію б у

часовий період (t2 -t3) неможливо.

На цій підставі можна констатувати, що у період (/1 -14) відбувся

еколого-економічний розвиток регіону типу «катастрофа» внаслідок прийняття рішень у точках біфуркацій 1-5, які виникали у моменти часу, /1,12.

На відміну від еколого-економічного розвитку регіональної системи типу «катастрофа», тип «прогрес» характеризується поступовим зростанням загального рівня екологічної безпеки та економічного ефекту у регіоні у період часу (t1 - да), не дивлячись на періодичне виникнення точок біфуркацій, що

виражене поступовим переходом кривої е у криву к на графіку Б3 (див.рис.6.3). Це пов'язано з тим, що у момент біфуркації 4 було прийняте регулююче рішення стосовно економічної системи, яке полягало у тому, що обсяги інвестиційних вкладень у економіку регіону не зростають через бракфінансових коштів, але й навантаження на природну систему також зменшується. Це позначилося спадом рівня економічного розвитку у період часу (/1 -12) (крива а на графіку Б5 на рис.6.3), але зростанням рівня

екологічного регіонального розвитку (крива б на графіку Б5). У свою чергу, це призвело до того, що екологічна система достатньо швидко відновилася та підійшла до нового якісного стрибка (біфуркація 1) у момент часу 12,

вираженого переходом сценарію розвитку згідно кривої б до сценарію розвитку згідно кривої д (графік Б4). Тому у момент виникнення чергової біфуркації у економічній системі, екологічна система характеризувалася накопиченим значним потенціалом, і рішення про підвищення рівня економічного розвитку регіону за рахунок капітальних інвестицій та активного використання природного ресурсу дозволило здійснити якісний перехід зі сценарію розвитку а на нове відгалуження в (графік Б5), у тренді якого залежно від фактору часу не спостерігається згортки до стану втрати структурної рівноваги.

Як видно з наведеного, не співпадіння точок біфуркацій у екологічній та економічній системах, а також обрані сценарії руху цих систем у часі позитивно позначилися на еколого-економічному розвиту регіону в цілому.

Таким чином, з наведеного можна зробити наступний висновок. Враховувати вплив екологічних характеристик на регіональну економічну систему необхідно методом формування траєкторії ефективних сценаріїв розвитку еколого-економічної системи у короткостроковому та довгостроковому періоді. У свою чергу, для того, щоб сформувати маршрут регіонального розвитку, який складається з траєкторій різних сценаріїв, що обираються регулюючим органом на певних відрізках часу та потреба у виборі яких виникає у специфічних точках біфуркацій, необхідно знайти величини параметрів еколого-економічної системи, при яких спостерігатимуться ці точки біфуркацій, і система регіональної економіки втрачає структурну рівновагу та змінює характер поведінки.6.2 «Малі» екологічні та економічні фактори структурної рівноваги регіональної економіки під час її сталого розвитку

 

Класифікація типів розвитку регіональної економіки, обґрунтована у п.2.1, за ознакою сталості містить структурно сталий тип розвитку, який характеризується усталеним та збалансованим співвідношенням рівня розвитку екологічної, економічної та соціальної складової. Також було доведено, що без збереження структурної рівноваги між цими складовими розвиток регіональної економіки не може вважатися сталим. У зв' язку з цим виникає об' єктивна необхідність виявлення чинників структурної сталості та рівноваги регіональної еколого-економічної системи, особливо тих, які порушують цю рівновагу, спричиняють виникнення точок біфуркацій та зміни сценаріїв розвитку всієї регіональної економіки.

Так, під час регулювання економічного розвитку регіону згідно існуючих концептуальних підходів та механізмів екологічні фактори, такі, як загальні обсяги забруднення навколишнього середовища, параметри поведінки геотехнічної системи, враховуються, але у той же час спостерігається нехтування, на перший погляд, другорядними чинниками, які внаслідок своїх малих величин у межах загальної регіональної економіки можуть здаватися не важливими та не значними.

Такими факторами можуть виявитися швидкість приросту або спаду обсягів природних ресурсів на душу населення, одиницю площі регіону; прискорення приросту або спаду норми використання природних ресурсів регіональною економікою, відхилення у нормі забруднення навколишнього середовища, температурній нормі клімату, рівні водних акваторій тощо.

Якщо під час побудови економіко-математичних моделей регіонального регулювання припускати, що залежність економічних параметрів від екологічних факторів описується такою функцією, при якій варіювання названих вище другорядних чинників призводить лише до не значних кількісних відхилень результуючих економічних показників, то тоді упущенняцих «малих» факторів у регулюючих механізмах виправдано. Однак, саме ці другорядні, не значні для масштабних регулюючих механізмів фактори згідно раніше описаного принципу крихкості еколого-економічної системи регіону здатні її зруйнувати через раптову та непередбачувану зміну вектору та характеру впливу на усю систему.

З цього можна зробити висновок, що описувати економічні процеси у регіоні, які відбуваються під впливом екологічних факторів, та розробляти на цій основі регулюючі механізми за допомогою таких функцій, на характер і динаміку яких не впливають зміни у «малих» факторах, є не ефективним. Тому що у цьому випадку стає не можливим визначити область стійкості еколого-економічної системи, її структурної рівноваги, моменти виникнення біфуркацій, які загрожують втратою існуючих структурних зв'язків, та обґрунтувати регіональну економічну політику залежно від динаміки параметрів природного середовища. Саме через врахування «малих» екологічних параметрів можна спостерігати, як економічні процеси змінюють свою структуру, а значить і рівновагу.

На основі наведеного уточнимо вище сформульовану у п.6.1 задачу, яка тепер зводиться до знайдення критичних величин саме «малих» екологічних параметрів, при яких структурні зв' язки економічних процесів трансформуються, а зміни у регіональній економіці характеризуються типом розвитку «катастрофа».

Для того, щоб екологічна система регіону була життєздатною та розвивалася по прогресивній траєкторії, приріст обсягів по кожному з n видів

n

природних ресурсів регіону, виражених в умовних одиницях, ^ NRj, залежно

i=1

від фактору часу повинен бути більше нуля, що було раніше обґрунтовано у п.5.3 під час моделювання процесу формування сприятливого регіонального інвестиційного клімату.

Тобто обсяг природних ресурсів у натуральному виразі повинен збільшуватися.  Це  означатиме,  що  природні ресурси регіону не тількивідновлюються, але й розширено відтворюються, а екологічна система регіону функціонує ефективно.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки