М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 73

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

У свою чергу, зменшення обсягів виробництва регіональною економікою ресурсомісткої продукції та послуг можна досягти шляхом її заміщення на наукомістку. Тоді можна стверджувати, що приріст наукомісткої продукції у регіональній економіці залежить від існуючої у складених умовах норми заміщення ресурсомісткої продукції та послуг на наукомістку, а.

Норма заміщення ресурсомісткої продукції та послуг на наукомістку, а, є показником регіональної економіки, який відображає у натуральному, вартісному або відсотковому виразі обсяг наукомісткої продукції, який буде виготовлений у випадку відмови від виробництва умовної натуральної, грошової одиниці або 1% ресурсомісткої продукції.

Цей показник дозволяє проаналізувати, наскільки приросте валовий регіональний продукт у вартісному виразі від виробництва наукомісткої продукції, якщо умовну одиницю бюджетних або приватних інвестицій спрямувати у розробку інноваційних нематеріальних активів замість організації процесів видобутку та використання сировинних природних ресурсів.

Таким чином, зі збільшенням норми заміщення ресурсомісткої продукції на наукомістку обсяг продукції, виробництво якої цілком залежить від природних ресурсів, як було вище припущено для ідеальної гіпотетичної ситуації, скорочується. І навпаки, зменшення частки нематеріальних активів у вартості валового регіонального продукту призведе до збільшення частки ресурсомістких продукції та послуг у загальному обсязі валового регіонального продукту з усіма раніше обґрунтованими негативними для регіональної економіки наслідками та ефектами. Значення норми заміщення ресурсомісткої продукції на наукомістку для певного регіону залежить як від загальнодержавної економічної, інноваційної та регіональної політики, так і відвнутрішніх регіональних чинників: запасів корисних копалин, наявної наукової бази, наявності виробничо-інноваційних кластерів та мереж, рівня інвестиційної клімату території, політики органів місцевого самоврядування щодо здійснення бюджетних видатків з бюджету розвитку тощо.

На підставі проведених досліджень приріст обсягів валового регіонального продукту залежно від змін «малого» фактору норми використання природних ресурсів на одне підприємство математично формалізується у наступний спосіб:

 

 

m

d У GRPi

mm
----- = У GRPi (z) - (£ GRPi (z)-а), (6.3)

dz    i=1 i=1

 

 

m

де У GRPi (z) - функціональна залежність обсягу валового регіонального

i=1

продукту від «малого» фактору норми використання природних ресурсів на одне підприємство або виробничий процес, технологію, операцію.

Для моделі (6.3) параметр норми заміщення ресурсомісткої продукції на наукомістку також є «малим», тобто таким, що зазвичай приймається усередненою та постійною величиною, але згідно принципів теорії катастроф саме його незначні хвилювання можуть деструктивно вплинути на усю регіональну економічну систему, якій у цьому випадку загрожує порушення структурних зв'язків і потрапляння до зони хиткої структурної рівноваги або до зони критичного стану перед втратою структурної рівноваги (див.табл.6.1).

На рис.6.5 представлено тренди показників кількості підприємств та обсягу споживання водних ресурсів для Дніпропетровської області, визначені на основі статистичних даних за період 2005-2012 р.р. [761,762]. Як видно обсяг споживання водних ресурсів має чітко виражену тенденцію до скорочення, що свідчить про збереження цього виду природних ресурсів та створює передумови для його приросту. Однак, зростаюча кількість підприємств,підвищення рівня економічної активності у регіоні згідно функціональної залежності (6.2) може складати загрозу швидкого вичерпання природної ємності регіональної економіки у частині її водного фактору, темпи якого будуть вищими, ніж темпи відновлення водного балансу.

Тоді вирішальне значення відіграватиме досліджуваний «малий» фактор норми споживання природних ресурсів на одне підприємство, динаміка якого повинна прагнути зменшення в умовах наявної еколого-економічної ситуації.120000


5000

 

 

о

 

 

 

 

 

о

'2 .5


100000

80000 4-

 

60000

 

40000

20000 0


1

 

 

 

-10,458x5 + 228,98x4 - 1936,2x3 + 7897,6x2
------------ 15597x+ 13870------------

R2 = 0,9971


4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0


,о г о

с

«

и

д о

«

 

 

 

 

 

 

с

ю о


 

 

 

 

 

3


 

 

Кількість підприємств

 

 

Обсяг

використання

водних

ресурсів1234567

Прогнозні періоди часу

 

Рис.6.5 Динаміка показників кількості підприємств та обсягів спожитих водних ресурсів залежно від фактору часу (період з 2005 по 2012 р.р.) на прикладі Дніпропетровської області

Джерело: розроблено автором на основі [761,762]

 

 

Якщо при існуючій у регіоні динаміці процесів організації підприємств та споживання водних ресурсів, «малий» фактор норми споживання водних ресурсів прийме не припустимі значення, то еколого-економічна регіональна система втратить структурну рівновагу, а приріст водних ресурсів буде нульовим   або   зміниться  на  спад.   Внаслідок  цього   сценарій еколого­економічного розвитку регіону змінить свій вектор, викрививши первинно розроблений маршрут розвитку регіональної економіки.

Таким чином, практичним завданням для розробки ефективних регулюючих механізмів регіонального розвитку з урахуванням екологічних чинників є знайдення області значень «малого» фактору норми використання водних ресурсів на одне підприємство, при досягненні яких він має руйнівний характер впливу на усю еколого-економічну регіональну систему.

Підставимо рівняння, отримані методом апроксимації функціональних залежностей кількості підприємств та обсягу споживання водних ресурсів від фактору часу (див.рис.6.5) у модель (6.2):

 

 

 

= -10,4 ■ 5 ■ t4 + 228,9 ■ 4 ■ t3 -1936,2 ■ 3 ■ t2 + 7897,6 ■ 2 ■ t -15597 -
dt                  ,                          ,                           ,                            ,                               , (6.4)

- (-93,8 ■ 3 ■ t2 + 696,3 ■ 2 ■ t + 2728,2) ■ zw

 

 

де NRw - обсяг водних ресурсів у регіоні; t - прогнозний період часу; zw

- норма використання водних ресурсів на одне підприємство регіону.

Методом числових варіацій промоделюємо значення екологічного показника приросту обсягу водних ресурсів у Дніпропетровській області залежно від зміни економічного показника - «малого» фактору річної норми використання водних ресурсів на одне підприємство з метою визначення критичних величин останнього, при яких існує ризик втрати еколого-економічною системою структурної рівноваги. Отриманий масив даних (табл.6.2, рис.6.6) свідчить про наступне.

У існуючих умовах динаміки процесів утворення підприємств та споживання водних ресурсів у Дніпропетровському регіоні, «малий» фактор річної норми споживання водних ресурсів на 1 підприємство може приймати значення у діапазоні від 0 до 7 тис. м. куб. протягом десяти прогнозних періодів. Саме при значеннях цього «малого» параметру, які належать вказаній області, у екологічній системі регіону спостерігатиметься стійкий рівноважнийструктурний стан, що характеризується приростом водних ресурсів регіональної екосистеми протягом усього прогнозованого періоду. Тобто при такому рівні споживання, водні ресурси регіону відновлятимуться швидше, ніж використовуватимуться, і цей процес буде стабільним у часі, чого вимагають принципи сталого регіонального розвитку. Тому такий сценарій регіонального розвитку можна визначити, як прогресивний.

Однак, поряд з позитивним існує кардинально протилежний сценарій розвитку екологічної системи регіону типу «катастрофа», якщо річна норма споживання водних ресурсів на одне підприємство сягне 100 тис. м. куб. і вище. У цьому випадку протягом прогнозного періоду у екологічній системі регіону відбуватиметься стабільне зменшення водних ресурсів, система втратить структурну рівновагу, що у довгостроковій перспективі позначиться і на рівні економічного розвитку регіону.

 

 

Таблиця 6.2

Визначення критичних станів екологічної системи (за показником приросту водних ресурсів) залежно від динаміки «малого» фактору норми використання водних ресурсів на 1 підприємство (на прикладі
6


9


20


40


60


70


80


100


110
Саме таку ситуацію можна спостерігати у теперішній час у депресивних гірничодобувних регіонах (див.п.2.3), коли у певний момент часу були перевищені норми використання водних ресурсів підприємствами і порушена динаміка природної рівноваги та водного балансу територій внаслідок активного ведення добувної діяльності.

Це призвело до того, що екосистема цих регіонів й дотепер не може перейти на прогресивний сценарій розвитку, характеристики якого обґрунтовано у п.6.1, з приростом водних ресурсів.


Забезпечення цих регіонів питною водою, що є за суттю забезпеченням нормальних стандартів якості проживання на цих територіях, віднесено до рангу загальнодержавної проблеми, на розв'язання якої необхідні значні обсяги державних та приватних інвестицій, що вкладатимуться у відповідні проекти.

Рис.6.6 Динаміка приросту водних ресурсів регіональної екосистеми залежно від фактору часу та «малого» фактору норми використання водних ресурсів на 1 підприємство (на прикладі Дніпропетровської області)У діапазоні від 7 до 89 тис. м. куб. річного споживання водних ресурсів на одне підприємство регіональна екосистема Дніпропетровської області переходитиме через критичні точки біфуркацій (виділено рамкою у табл.6.2), у яких змінюватиметься її структурна рівновага та сценарій розвитку.

Наприклад, при річній нормі використання водних ресурсів на одне підприємство у 80 тис. м. куб. критичний позитивний момент набуття структурної рівноваги наступить тільки через 8 прогнозних періодів, коли динаміка приросту водних ресурсів зрівняється з динамікою їх використання. При річній нормі у 20 тис. м. куб. цей момент наступить після 4 прогнозного періоду, і ця загальна тенденція не вступає у протиріччя з логічною закономірністю збільшення темпів приросту водних ресурсів при зменшенні норми їх використання.

Таким чином, проведені розрахунки підтверджують доцільність та ефективність регулювання регіонального еколого-економічного розвитку на основі моніторингу динаміки «малого» фактору річної норми споживання водних та інших ресурсів на одне підприємство, а також не припустимість врахування усереднених у часі та за регіонами його сталих величин.

Навпаки, з рис.6.6 видно, у який момент загального прогнозного періоду допускається варіювання норм витрат водних ресурсів, щоб екологічна регіональна система не втрачала свою структурну рівновагу та не змінювала існуючий позитивний сценарій розвитку на протилежний.

Наприклад, збільшити споживання водних ресурсів до 20 тис. м. куб. на одне підприємство можливо тільки після 4 прогнозного періоду, коли при існуючому тренді динаміки регіональних процесів екологічна регіональна система набере достатній потенціал для відновлення водного балансу при такому обсязі споживання водних ресурсів.

З метою обґрунтування ефективних механізмів регулювання регіонального економічного розвитку з урахуванням впливу екологічних «малих» факторів згідно нерівності (6.1), доцільно визначити можливий приріст валового  регіонального  продукту  у  Дніпропетровському регіонізалежно від значень норми використання водних ресурсів на одне підприємство (див. модель 6.3), які належать до отриманої області її припустимих величин з точки зору ризиків втрати екологічною системою структурної рівноваги (див.табл.6.2). Це дозволить ув'язати показники екологічної та економічної систем регіону у рамках регулювання регіонального розвитку на принципах екологічно безпечного ведення господарської діяльності.

Для цього представимо у загальному вигляді модель приросту валового регіонального продукту у Дніпропетровській області залежно від «малого» фактору річної норми використання водних ресурсів на одне підприємство, підставивши результати апроксимації відповідних функціональних залежностей (рис.6.7) у вихідне рівняння (6.3):

 

 

 

= 142,6 ■ 4 ■ z3 - 2079,3 ■ 3 ■ z2 +11210 ■ 2 ■ z - 38679 -
dzw                                                                                                           , (6.5)

- (142,6■ 4■ z3 -2079,3■ 3■ z2 +11210■ 2■ z-38679)■a

 

 

 

80000ср I

 

Рч

ffl

 

ЮРис.6.7 Динаміка обсягу валового регіонального продукту залежно від «малого» фактору річної норми споживання водних ресурсів на одне підприємство (на прикладі Дніпропетровської області)Слід зауважити, що наведена на рис.6.7 зміна обсягів валового регіонального продукту у просторі значень норми використання водних ресурсів на одне підприємство є досить умовною та наближеною, тому що фактично ВРП залежить від обсягів використаних природних ресурсів у комплексі та від багатьох інших факторів.

Але з метою акцентуалізації наукових висновків та рекомендацій, які стосуються загальних теоретико-методологічних підходів до розробки механізмів регулювання регіонального розвитку з урахуванням «малих» еколого-економічних факторів, під впливом яких регіональна система може потрапляти у точки біфуркації, втрачати структурну рівновагу та змінювати вектор сценарію розвитку з позитивного типу «прогрес» на негативний типу «катастрофа», було прийняте рішення про максимальне спрощення розрахунків у проведеному дослідженні.

Спадаючий характер кривої не означає існування оберненого причинно-наслідкового зв'язку між ВРП та нормою використання водних ресурсів, а демонструє наявність протилежних тенденцій цих двох показників.

Якщо порівнювати динаміку ВРП Дніпропетровської області з динамікою обсягів, наприклад, видобутку корисних копалин, що також є використанням природних ресурсів, то тенденції цих показників були б однаково зростаючі, а умовна залежність між ними - прямою.

Той факт, що на тлі зменшення норми використання водних ресурсів на одне підприємство обсяг валового регіонального продукту по Дніпропетровській області збільшується можна пояснити через заміщення водного ресурсу іншими видами природних ресурсів в цілому, загальною тенденцією заміщення сектору промислового виробництва на торгівельний та сектор послуг, які, у свою чергу, не потребують значних обсягів виробничого використання водних ресурсів. Розрахований коефіцієнт кореляції показав достатньо тісний взаємний зв' язок ВРП та норми використання водних ресурсів на одне підприємство на рівні 0,7 п., що свідчить про обґрунтованість побудови наближеної залежності між цими показниками.Шляхом підстановки у рівняння (6.5) встановлених вище припустимих значень норми використання водних ресурсів на одне підприємство по Дніпропетровському регіону у діапазоні від 0 до 7 тис. м. куб., при якому спостерігається абсолютний приріст водних ресурсів протягом усього прогнозного періоду, отримаємо прогнозний приріст обсягу валового регіонального продукту, який у цьому випадку буде максимально можливим в умовах дотримання структурної рівноваги екологічної регіональної системи.

Однак, для збереження структурної рівноваги комплексної еколого-економічної системи, що є метою регулювання регіонального розвитку, необхідно дослідити область припустимих значень економічного «малого» фактору норми заміщення продукції та послуг з високим рівнем місткості природних ресурсів на таку, що має високий рівень місткості нематеріальних активів. Як раніше було обґрунтовано, комбінації впливу «малих» економічних та екологічних факторів мають вирішальний вплив на поведінку еколого-економічної системи в цілому та формування сценарного маршруту її розвитку (див.табл.6.1), оскільки можуть як підсилювати вплив одне одного на структурну рівновагу, так і, навпаки, нівелювати його.

Так, при припустимих значеннях норми використання водних ресурсів на одне підприємство по Дніпропетровському регіону, дотримання яких забезпечує структурну рівновагу екологічної системи території, норма заміщення ресурсомісткої продукції та послуг на наукомісткі повинна складати більше 100 грн/грн для забезпечення структурної рівноваги економічної регіональної системи протягом усього прогнозного періоду (табл.6.3, рис.6.8).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки