М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки - страница 8

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

и т о

ін

я н н

е

н іц мі

го


ю

т і

ін

ід бі

з а б ь т о р о

 

 

ь т і

ні ів ір а н р е

нд

е

1-н

 

 

 

 

 

нР

ш

нн Рч

 

 

 

 

івв

ізмітк ніну

хапу

ех ми

ан те

тл

кисе

ітинас

ліа от

пт яіс нмі


ації

м

р о

ф ін

о

д

п

ут

о

о

ч

 

 

 

я

л д

 

 

 

 

 

 

 

 

я

л д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т іс

мі

ку ит

в з о р


 

 

 

 

 

іх

і в

 

 

 

 

 

іх

раац

огрра про


сі в


у к

ит

в з о р

ку

т и в з о р а к

ін ці

о

к о ін

а т

й

е іт ді

ді

о л о

м

яі

ац

р г е т ін

а н

ь

ці о

С

г

ь

н

е

іш

ір

ятті

нй и

ирп

у л

о

інн лі

ав рп

у

е р о з о р п а т е

н в и

кт

е

ф Е

о п

ої

н

у ім

вих о

аз

б

а т

у

ія ці

а р

е

п о о к

н я

ад

м

о р г

ь т

О

а ч

ф

и д о т е

м ні

ій

ац

в о н н

нн

и д о в ої

н

ит

п

з а б ь т о р о

їо т о

и ч

о

д

п

ут

о

о

ч

 

 

 

 

у                                                     ну

м        гоай                            ан

чно  няогктуаник                 днація   іяпл

ичі енньклуійнток     одац         аціоп

тиіті леніаціит               рора   заогоій

і  ві   пінціуви            ае   зіноді

нів ріплвенцитуозв                 нжоп   аленд

а      кравтетиро                    іжоо   ел

ву     упі                            кр

ь т іс

ні ів ір а н р е

д н

е

нн

ук ит

в з о р а к

ін ці

о

н я

ад

м

о

гр

ь т

ас

ч

у

и

ян

еа

ннле             наія

ансеів      одці

вунакт            рр

сннк              ае

нан            нп

антапу іжнооп

I I


ної

в и т к е ф е


г

лу

с о п


ій ці

ту

и т с

ін


ку

т и в з о р


СЗ

н


г

ті

с а ч

у


и с ої

н в и

кт

е

ф

е


СЗ

н


,о г

о,

пнал

ут

стит

осжи

до

,гоог

огн

ноив

істи

кік яке


о «

Е

о




ф

ах

с

е

ц о р п


а в о

д у б о

С



во


а т

т

і

м

ь

н а т и п

з

Н О О

ю

є

і

ц н

е г

Аг

 

 

 

 

в

,в

і

кт

н у п

 

 

 

 

 

а т

т с

і

м

,в

і

н о

і

у к т и в з о р

1

в

і

ті

к н у п


г е р

«

о к

о

О нк о

1.4 пу рел

^н        " CP

ис. них же

Он   S чдРегулювання регіональної економіки також містить завдання розвитку ЖКГ, під яким у [105] розуміють розбудову комплексу «житло, інфраструктура, послуги». Для цього рекомендовано шукати нові джерела енергії; проектувати екологічне розташування; перетворювати відходи на ресурс; забезпечити територіально розкидані населені пункти базовими послугами. Цікавим є зауваження, про те, що економіка не може розглядати землю як повноцінний товар внаслідок суттєвого обмеження. Землекористування повинно спиратися на механізми оцінки землі і передачі вигод від неї суспільству. Одним із ключових завдань регулювання економіки є мобілізація людського потенціалу та залучення людей до управління з дотриманням гендерної рівності.

Таким чином, всі ці завдання потребують нових систем управління та інституцій, які б генерували нові концепції розвитку, реагували на зміни, не створювали бюрократії, формували механізми реалізації ініціатив мешканців, спрямованих на регіональний соціально-економічний розвиток.

Друга Конференція ООН з питань регіональної політики і розвитку міст та населених пунктів 1996 р. у Стамбулі проголосила метою сталий розвиток міст та населених пунктів в умовах урбанізації [108], який визначається економічним, соціальним та екологічним прогресом, дотриманням прав людини, прозорим управлінням, участю громадян у прийнятті рішень. З рис.1.3, 1.4 видно, що у порівнянні з першою Конференцією пріоритети розвитку стали більш соціальні, а завдання більш конкретні.

У декларації зазначено, що перед регіонами стоять проблеми, які перешкоджають сталому розвитку, внаслідок чого частина населення живе у злиднях, мігранти потребують соціальної інтеграції, у селах відсутня інфраструктура та економічні можливості, збільшується соціально-економічний розрив між містами та селами. Тому, у [108] визначено пріоритети аналогічні проголошеним у Ванкувері у 1976 р., але у рамках концепції сталого розвитку. За період, що минув між двома конференціями так і залишилось пріоритетом розвитку доступне житло та послуги. Якщо раніше явище злиднів констатувалося як проблема, для вирішення якої обирались інші пріоритети тазавдання, то тепер викорінення бідності стає пріоритетом та однією з найголовніших цілей. І дотепер першочерговими залишаються завдання збереження потенціалу екосистем; справедливий розподіл ресурсів та вигід між регіонами; покращення здоров'я людей. Пріоритет підвищення якості життя конкретизувався у планування естетичного вигляду, транспортної мережі, щільності забудови, охорони історичних та культурних пам' яток у населених пунктах. Залучення громадян до регулювання регіональної економіки перетворилося із завдання у межах пріоритету нарощення людського потенціалу у декларації 1976 р. на окремий пріоритет у декларації 1996 р, оскільки під час кооперації влади та мешканців формується зміст громадянства - основи соціальної сталості. Серед нових об' єктів управління, на яких акцентувалась увага на Конференції 1996 р. варто виділити науку, трансфер технологій та родину.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

М С Пашкевич - Наукові засади регулювання регіональної економіки