С О Костишин - Відкритий доступ у світі сучасний стан і напрямки розвитку - страница 1

Страницы:
1 

Відкритий доступ у світі

сучасний стан і напрямки розвитку

Костишин Сергій Олександрович

Інститут дистанційного навчання Інженер

Відкритий доступ —

необмежений і безкоштовний доступ

до наукової інформації через Інтернет

з правом її вільного розповсюдження і

використання

(на певних умовах)

Відкритий доступ

/

Журнали відкритого

«долотий

шлях»

Самоархівування «Зелений

шлях»

Економіка відкритого доступу

Світова практика

Процес наукового публікування

1. Науковий журнал регулярно друкує рецензовані праці в певній галузі.

2. Науковець розвиває цю тематику, оформлює статтю і надсилає її у видавництво.

3. Видавництво платить за рецензування статті, публікацію журналу, розповсюдження і т. д.

4. Бібліотеки компенсовують ці витрати, передплачуючи журнал.

Якщо безкоштовно доступні всі

статті...

Хто платить за рецензування?

Принципи

• Ефективна система публікацій життєво необхідна для науки.

• Незбалансовані зміни в бізнес-моделі можуть порушити науковий процес.

• Держава може виступити посередником і гарантом.

Видавництва відкритого

доступу

Великі — беруть оплату за публікацію з автора

BioMed Central, PLoS, SpringerOpen

Малі та регіональні — шукають бізнес-модель

Bioline, IOP Publishing, Medknow, ...

Можливий вихід —

перекласти оплату з окремих університетів і наукових товариств на їх об'єднання (можливо, за підтримки держави)

Державна і міжнародна

підтримка відкритого доступу

США: Законодавство

America COMPETES Act (2010):

Координація прийняття політик відкритого доступу між держ. установами.

Federal Research Public Access Act (2010):

Гармонізація політик відкритого доступу.

Fair Copyright in Research Works Act (2008):

Заборона будь-яких обов'язкових для виконання політик відкритого доступу.

США: National Institute of

Основна урядова агенція США, що фінансує дослідження в галузі медицини, біології та охорони здоров'я (28% всього фінансування в галузі).

Із 2008 року всі роботи, що фінансуються NIH, розміщуються в відкритому доступі в PubMed Central.

Результат: вже депоновано понад 2 млн. повнотекстових статей.

США: Інші урядові установи

Національний центр атмосферних досліджень: політика відкритого доступу діє з 2009 р.

Інститут освітніх досліджень: політика відкритого доступу діє з 2009 р.

Офіс політики в науці і техніці: в кінці 2009 р. почалось громадське обговорення державної політики щодо відкритого доступу.

Євросоюз

SEVENTH FRAMEWORK PROGRAMME

7-ма рамкова програма

Програма наукових досліджень ЄС на 2007... 2013 роки

ЄС: 7-ма рамкова програма

Із 2008 року наукові результати проектів, що фінансуються за деякими напрямами 7 ї рамкової, рекомендується розміщувати у відкритому доступі.

Напрями: охорона здоров'я, енергетика, екологія, ІТ (частина), соціальні, економічні і гуманітарні науки.

Пілотний проект охоплює 20% (за бюджетом) всіх досліджень, що фінансуються за цими напрямами.

ЄС: Інші програми

OpenAIRE: забезпечення пілотного проекту ЄС в рамках 7-ї рамкової (консультації, підтримка).

SOAP: вивчення практичного досвіду використання «золотого» відкритого доступу.

PEER: вивчення впливу повномасштабного і систематичного «зеленого» відкритого доступу.

OAPEN: розробка моделей публікацій відкритого доступу для книг з гуманітарних дисциплін.

Проект SCOAP3

SCOAP3

міжнародний консорціум з фінансування публікацій відкритого доступу в галузі фізики елементарних частинок

(зараз на стадії підписання угод).

)

1. Науковий журнал регулярно друкує рецензовані праці в певній галузі.

2. Науковець розвиває цю тематику, оформлює статтю і надсилає її у видавництво.

3. Видавництво платить за рецензування статті, публікацію журналу, розповсюдження і т. д.

4. Бібліотеки компенсовують ці витрати, передплачуючи журнал.

1. Науковий журнал регулярно друкує рецензовані праці в певній галузі.

2. Науковець розвиває цю тематику, оформлює статтю і надсилає її у видавництво.

3. Видавництво платить за рецензування статті, публікацію журналу, розповсюдження і т. д.

4. Бібліотеки компенсовують ці витрати, оплачуючи за рецензування через консорціум.

Ідея SCOAP3

1. Бібліотеки перенаправляють свої передплатні фонди в SCOAP3.

2. SCOAP3 централізовано платить видавцям

за рецензування.

3. Статті одразу після друку — в відкритому доступі.

4. Вартість для установи пропорційна кількості статей, що публікується її працівниками.

Більше про SCOAP3

• У проекті задіяні установи з 24 країн світу.

• На 70% готовий до запуску.

• Буде забезпечено глобальний відкритий доступ для цієї дисципліни, незалежно від журналу, установи чи країни.

• Вартість — та ж, що й при традиційній передплаті.

Підсумок

Актуальні питання

1. Збереження економічного балансу в системі наукових публікацій.

2. Створення консорціумів та міжнародних об'єднань для лобіювання ідей відкритого доступу та переговорів з видавцями.

3. Законодавче вирішення проблем відкритого доступу (в тому числі юридичних).

4. Розвиток інституційних репозитаріїв та поширення ідей відкритого доступу серед науковців.

Дякую за увагу

s.kostyshyn@gmail.com

Страницы:
1 


Похожие статьи

С О Костишин - Відкритий доступ у світі сучасний стан і напрямки розвитку

С О Костишин - Робота авторів у середовищі інституційного репозитарію elartu проблема самоархівування

С О Костишин - Нові можливостісистеми дистанційного навчання тнту в 2009-2010 н р