І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Статутний фонд майбутнього підприємства - це частина коштів, у межах яких воно несе відповідальність перед кредиторами, якщо інше майно відсутнє.

Мінімальний розмір статутного фонду регламентується нормативно-правовими актами. Так, для товариств з обмеженою відповідальністю або по­вною відповідальністю - це 100 мінімальних зарплат, для акціонерних това­риств - 1250. Максимальний розмір статутного фонду не регламентується.

Наступний етап - проведення установчих зборів. Підготовка зборів про­водиться ініціативною групою в порядку виконання рішень протоколу намірів. Погоджений із засновниками порядок денний офіційно вручається всім учасни­кам не менше ніж за два тижні до початку зборів. У зборах мають право взяти участь всі засновники або їх довірені особи.

У порядок денний вносяться такі питання: про створення підприємства; обговорення статуту й установчого договору; вибори органів управління та за­твердження виконавчих органів; затвердження аудиту та ревізійних органів; інші питання (обговорення бізнес-плану, рекламної компанії). Якщо статутом передбачено внесення майнових вкладів у вигляді будівель, споруд, обладнан­ня, права власності на землю і інші майнові права, а також право на інтелектуа­льну власність, тоді на зборах створюється комісія з оцінки відповідної власно­сті і затверджуються її пропозиції за принципами і формами оцінки.

У разі створення акціонерного товариства закритого або відкритого типу в порядок денний додатково вноситься питання про порядок ведення реєстру акціонерів.

Загальні установчі збори вважаються такими, що відбулися, в разі прису­тності на них більше половини учасників або їх представників. Голосування може бути відкритим або закритим.

Після проведення зборів установчі документи готують для реєстрації. У цей період документи передруковують, розмножують, прошивають. Необхідно звернути увагу на наявність усіх підписів засновників в установчому договорі й статуті, а також на правильне оформлення протоколу установчих зборів, який підписується головою і секретарем зборів.

Правова реєстрація підприємства проводиться виконавчими комітетами міських і районних Рад або вповноваженими органами. Реєстрація відбулася, якщо відповідний запис внесений в Державний реєстр, а підприємству видане свідоцтво про реєстрацію відповідної форми.

Після цього настає процедура взяття на облік в органах статистики, пода­тковій адміністрації, Пенсійному фонді, Фонді соціального страхування та ін.

Наступним організаційним заходом є відкриття розрахункових рахунків у банківській установі. Це вільний вибір банку, але зручніше, щоб він був розта­шований в районі, де знаходиться це підприємство. Для відкриття рахунків не­обхідно визначитися, які банківські рахунки необхідні для діяльності підприєм­ства (гривневий, валютний, рубльовий) і ознайомитися з порядком відкриття і ведення рахунків.

Одночасно з процедурою відкриття рахунків треба отримати дозвіл Управління внутрішніх справ на виготовлення печатки і штампів, підготувати їхні ескізи й замовити фірмові бланки, іншу друковану продукцію.

Одночасно з вказаними етапами необхідно виконувати роботи з оформ­лення офісу й формування трудового колективу туристського підприємства.Одним з найважливіших етапів створення туристського підприємства є розробка програми його економічної діяльності. Це - основа фінансового мене­джменту як для підприємства, яке створюється, так і для діючої фірми.

Обравши туристську діяльність як основний вид, слід розв'язати ще дві проблеми:

1.    Вибрати супутні види діяльності, тобто диверсифікувати основу тури­стського бізнесу для зниження фінансових ризиків у зв'язку з тим, що туризм досить чутливий до цілого ряду факторів: політичних, економічних, інфрастру-ктурних та ін.

2.    Бажано вибрати такі види основної і додаткової діяльності, які були б пріоритетними на тривалий період.

Наступним етапом є вибір географії бізнесу. Якщо майбутня основна дія­льність пов'язана тільки з реалізацією внутрішніх турів, то необхідно визначити район прийому-відправки туристів. Якщо підприємство буде займатися міжна­родним туризмом, то мають бути вибрані ті країни й регіони, де буде реалізова­ний і спожитий туристський продукт.

Далі необхідно дослідити ринок туристських послуг і обрати свій сегмент туристського бізнесу й довести конкурентоспроможність власно­го турпродукту.

Визначивши регіон ринку збуту туристських послуг, необхідно провести розрахунок максимально можливих пропозицій та попиту цього ринку на перс­пективу за роками, місяцями, сезонами, днями тижня, а вже потім проаналізу­вати конкурентне середовище.

При цьому вивчають статистику чисельності туристських фірм, зареєст­рованих у регіоні, обсяги реалізації ними туристських послуг, цінові фактори, наявність монополістів, відмінність власного туристського продукту від анало­гічного продукту конкурентів та ін. Якщо рішення по вибору регіону ринку збуту туристських послуг визначається тільки умовами конкуренції, то прийма­ється (після аналізу конкурентного середовища) одне з трьох рішень:

-     вихід з цього ринку;

-     прийняття стратегії конкурентоспроможності та робота на ринку шля­хом завоювання свого сегмента;

-     формування (виробництво) позаконкурентного туристського продукту і робота в цьому новоствореному сегменті ринку.

Важливими етапами діяльності туристського підприємства є:

-     планування виробництва туристських послуг і контроль за якістю тури­стського продукту. Це питання підготовки турів, їх методичне забезпечення, підготовка договірної документації, робота зі страховими та іншими зацікавле­ними організаціями;

-     визначення способу (технології) реалізації туристського продукту. Це може бути самостійна реалізація або через інші фірми, комісійний продаж через посередників або створення розгалуженої дилерської мережі;

способи стимулювання продажів. Сюди належать ярмарки, виставки, конкурси, аукціони, туристські лотереї, надання сезонних пільг, пільг для по­стійних клієнтів, дітей, рекламні тури та ін;- підбір та управління персоналом туристського підприємства. Це розра­хунок необхідної кількості працівників, формування штатного розпису, розроб­ка посадових інструкцій, форми оплати праці, регламенту роботи підприємства та ін.

Виконання вказаної роботи треба проводити комплексно в терміни обу­мовлені діючим законодавством, що, в свою чергу, потребує ретельної підгото­вки необхідних проектів і коштів.

 

6.5 Вимоги до офісу й персоналу туристського підприємства

 

Офіс туристського підприємства значною мірою впливає на перші вра­ження клієнта про діяльність турфірми. Він призначений для діяльності персо­налу і прийому клієнтів, їх консультування і продажу туристських послуг. Тому у виборі й обладнанні офісу важливо все: місце його розташування; наявність зовнішньої рекламної вивіски з позначенням найменування (логотипу) підпри­ємства, яке вказане в засновницьких документах; під'їзні шляхи, наявність сто­янки для автомобілів; чистота, затишок; зручність розташування меблів і оргте­хніки як для персоналу підприємства, так і для споживачів туристських послуг.

Розглянемо основні вимоги до офісу (приміщення) туроператора і тураге-нта, які надають туристські послуги.

На вивісці туристського підприємства повинні міститися такі відомості: повне фірмове найменування туроператора або турагента, юридична адреса, графік роботи. Необхідні зручні підходи (під'їзні шляхи) до офісу.

Турпідприємство у будь-який момент повинно пред'явити документи на право користування офісом (частіше за все договір оренди приміщення).

В офісі турпідприємства необхідно підтримувати оптимальні параметри температури й вогкості.

Турпідприємства повинні мати в своєму розпорядженні ефективні засо­би міжнародного і міжміського зв'язку (телефакс, телефон, телекс), що викори­стовуються для взаємного обміну інформацією, термінового бронювання квит­ків і місць, зміни рейсів, кількості учасників групи, підтвердження платежів і т. ін. Для реалізації цих завдань турпідприємство повинно мати в офісі один або декілька комп'ютерів, що дозволяють працювати з електронною поштою і ви­користовувати інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет.

Офіс туристського підприємства повинен бути обладнаний сучасною комп'ютерною технікою, що використовується для розробки і бронювання ту­рів, обліку їх реалізації, оформлення туристкою документації, обліку продажу місць в турах, розрахунків з клієнтами, бухгалтерського і касового обліку і т. ін. Можливості використання комп'ютера в офісі дуже різноманітні.

В офісі турпідприємства повинна знаходитися достатня кількість роз­множувальної техніки. Туристські підприємства у своїй рекламній і інформа­ційно-довідковій роботі часто використовують так званий оперативний друк, тобто листівки, інформаційні листи, прес-релізи та ін., які виготовляють безпо­середньо на туристському підприємстві на розмножувальній техніці. Крім того, частина виробничих матеріалів - типові контракти, програми подорожей, тури­стські маршрути, опис об'єктів показу, пам'ятки туристам та ін. - також підля­гає тиражуванню за допомогою розмножувальної техніки. Копіювання може бути простим, з масштабуванням, кольоровим. Тому наявність ксерокса або ін­шого сучасного розмножувального устаткування є неодмінною умовою ефек­тивної роботи туристського підприємства.

Оформлення приміщень для відвідувачів і персоналу припускає також наявність у туристського підприємства устаткування для зберігання грошових коштів і бланків строгої звітності (сейфи, шафи, що не згоряють та ін.), техніч­них засобів для здійснення банківських і касових операцій, стільців (крісел) для відвідувачів. Важливим моментом в оформленні офісу є наявність у туристсь­кого підприємства інформаційно-довідкових матеріалів: рекламних проспектів, каталогів та ін., які повинні бути розміщені в доступному для відвідувачів міс­ці і підібрані за турами; розкладів і тарифів на всі види пасажирських переве­зень на міжнародних і внутрішніх лініях; цін на готельні та інші туристські по­слуги в країні і за кордоном; адрес і телефонів туристських агентств, готелів, транспортних підприємств; туристських путівників, карт, планів міст; телефон­них довідників; календарів проведення туристських виставок, бірж, ярмарків; спеціальних газет і журналів з питань туризму та ін.

Інформація для споживачів повинна розташовуватися в доступному для огляду місці. До такої інформації відносяться: копія свідоцтва про дер­жавну реєстрацію туристського підприємства; копія ліцензії на здійснення туристської діяльності; копію довідки банківської або іншої кредитної уста­нови про підтвердження фінансового забезпечення відповідальності турист­ського підприємства; загальні правила реалізації туристського продукту; бланки документів, що оформляються при реалізації туристського продук­ту; закон, що регулює діяльність туристської сфери; закон, що регулює за­хист прав споживачів; положення, що регулює видачу ліцензій туристським підприємствам; відомості про працівників: прізвище, ім'я, по батькові кері­вника, його заступників, головного бухгалтера, менеджерів; адреси й теле­фони центрального і місцевого органів виконавчої влади в галузі туризму, територіального управління у справах захисту прав споживачів, перелік но­мерів телефонів, факсів туристського підприємства.

У разі закриття службового приміщення (офісу) (ремонт, санітарна обро­бка, зміна місцезнаходження, зупинення туристської діяльності тощо) турист­ське підприємство не пізніше як за 5 днів повідомляє про це споживачів тури­стських послуг, з якими укладено договори про туристське обслуговування, ви­вішує відповідне оголошення при вході до службового приміщення і в десяти­денний термін письмово повідомляє про це орган ліцензування.

Існує ряд універсальних правил, дотримання яких дозволяє підвищити ефективність роботи персоналу і культуру обслуговування відвідувачів:

2.        1. Продумайте розташування робочих місць. В офісі не повинно бути робочих місць. які не мають ніякої функції . Робочі столи персоналу слід роз­ташовувати так, щоб сидячі бачили тих, що входять. Необхідно передбачити достатню кількість шаф або ящиків для робочої документації і проспектів. По­верхня столів повинна бути вільною.Стежте за екологією офісу. Не паліть в офісі і не залишайте на очах у всіх попільнички з недопалками, а також брудний посуд (наприклад, після ка­вової паузи). Відкривайте вікна для провітрювання приміщення. Подумайте про кольори і рослини (переважно живі), але не перетворюйте офіс на джунглі. Пе­ріодично прибирайте пил з меблів і технічного обладнання.

3.        Будьте доступні. Якщо ви вирішили відкрити турагентство, слід по­клопотатися про те, щоб відвідувачі мали до нього вільний доступ. Тому слід розміщувати турагентство на першому поверсі з окремим входом. Вирішуючи питання безпеки, не забувайте про клієнтів. "Дихаючий в спину" охоронець не створює умов до невимушеної бесіди, а перевірка документів біля входу істот­но скоротить потік охочих з вами спілкуватися.

4.        Пристосовуйтеся до клієнта. Не забувайте про його інтереси, він, по можливості, не повинен забирати у вас багато часу. Виділіть спеціальне місце для довідок і загальної інформації. Передбачте вішалку для верхнього одягу. підставки для сумок і парасольок. Продумайте організацію холу і кута, де клі­єнт міг би затишно посидіти й погортати інформаційні та рекламні брошури, подивитися відеоролики за вибраним напрямком. Звертайте увагу на дрібниці: покладіть у вазу цукерки, розставте квіти, можете розмістити невеликий фонта­нчик (шум води заспокоює).

5.        Правильно оформляйте вітрину. Вітрина офісу (якщо така є) повинна містити фірмовий знак і рекламу основних напрямів. Як і в цілому для офісу, головне - чистота і відсутність зайвих деталей. Періодично обновляйте темати­чні експозиції.

6.        Меблі є необхідною умовою для успішної роботи, а також засобом дії на відвідувачів. При її виборі доцільно керуватися наступним: підібрані за ко­льором і стилем навіть недорогі меблі справляють краще враження, ніж дорогі, але розрізнені; не слід гнатися за "представницькими меблями": меблі повинні бути функціонально виправданими; помилковою є думка про те, що для ство­рення враження у клієнтів хоча б частина меблів повинна бути дорогою. Не ду­же дорогі шафи, стільці, стелажі, зручні крісла в приміщеннях справляють більш сприятливе враження. Однак при високому рівні розвитку фірма може дозволити собі у всіх приміщеннях дорогі меблі.

Використовуючи вказані правила оформлення офісу, можна створити іс­тотні передумови успішної діяльності туристської фірми.

Туристські підприємства відносяться до тих підприємств, успішна робота яких значною мірою залежить від якості роботи персоналу. У сфері туризму якість послуг перш за все визначається кваліфікацією виконавців і їх умінням працювати з клієнтами.

Персонал туристського підприємства повинен відповідати наступним вимогам:

-     - мати професійну підготовку і кваліфікацію, наявність спеціальної осві­ти (основної або додаткової), отриманої в навчальному закладі, що має ліцензію на право ведення навчальної діяльності в області основної або додаткової осві­ти у сфері туризму з видачею документів державного зразка (диплома, свідоцт­ва, посвідчення);знати законодавчі й нормативні акти, формальності міжнародних норм у сфері туризму, матеріали й документи міжнародних туристських організацій, іноземну мову в обсязі, відповідному виконуваній роботі;

-     уміти дати чіткі, точні відповіді на поставлені відвідувачами питання; володіти інформацією, необхідною для споживача, і постійно її активізувати;

-     підвищувати свою кваліфікацію (на курсах, семінарах та ін.) не рідше одного разу на рік;

-     мати стаж роботи в туризмі або суміжних з ним областях діяльності;

-     знати свої посадові обов'язки.

Кваліфікаційні вимоги до основних посад працівників туристської індус­трії включають перелік не тільки посадових обов'язків, але також навиків і знань, необхідних для їх виконання. Ці вимоги розповсюджуються на праців­ників організацій незалежно від форм власності і організаційно-правових форм діяльності і відображають мінімально необхідні вимоги до професійного рівня працівників з урахуванням забезпечення якості й продуктивності виконуваних робіт у вказаній сфері діяльності

В Україні встановлено наступні вимоги до персоналу туристських під­приємств [48]:

-     керівник туроператора, керівник філії, іншого відокремленого підрозді­лу туроператора повинен мати вищу освіту і стаж роботи в галузі туризму не менше 3 років або вищу освіту в галузі туризму;

-     у штаті туроператора повинно налічуватися не менше 50 відсотків фа­хівців, які мають стаж роботи в галузі туризму не менше 3 років або вищу осві­ту в галузі туризму;

-     керівник турагента чи керівник філії, іншого відокремленого підрозділу турагента (юридичної особи) повинен мати стаж роботи в галузі туризму не ме­нше 3 років або освіту в галузі туризму;

-     у штаті турагента (юридичної особи) повинно налічуватись не менше 30 відсотків фахівців, які мають стаж роботи в галузі туризму не менше 3 років або освіту в галузі туризму;

-     турагент - суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа повинен мати освіту в галузі туризму.

При формуванні туристського підприємства кадрова робота зводиться до наступного:

-     визначення якісної і кількісної потреби в персоналі і формування штат­ного розпису;

-     розробка правил внутрішнього трудового розпорядку;

-      розробка посадових інструкцій персоналу;

-      підбір персоналу.

Якісна і кількісна потреба в персоналі залежить від характеру й масшта­бів наміченої діяльності підприємства.

Законодавством визначена необхідність наявності штатного розпису в будь-якій організації, що укладає трудові договори з працівниками.

Штатний розпис- це документ, що визначає структуру підприємства і чисельність посад по кожному найменуванню в конкретних підрозділах і в ці­лому по організації, що розробляється підприємствами самостійно, складається за встановленою формою і затверджується за станом на 1 січня щорічно. Поря­док розташування у штатному розписі структурних підрозділів і посад визнача­ється керівником. У кожний структурний підрозділ повинні включатися штатні посади по всіх категоріях персоналу з вказівкою спеціальності, починаючи з вищої ланки і закінчуючи нижніми ланками у структурі підприємства. Загальна кількість посад за штатним розписом повинна відповідати розрахунковій чисе­льності за фондом заробітної плати, передбаченому в кошторисі. Найменування структурних підрозділів і посад в них пишуться в називному відмінку. В штат­ному розписі проставляється підсумкова чисельність посад. Ті посади, за якими передбачається неповна штатна одиниця, вказуються у відповідних частках (0,25; 0,5; 0,75 і т. ін). Відносно працівників, яким встановлена відрядна оплата праці, в штатному розписі вказується їх загальна чисельність.

Під внутрішнім трудовим розпорядком розуміється порядок виконання співробітниками роботи в наймача. Наявність правил внутрішнього трудового розпорядку для кожного підприємства обов'язкова. Вони направлені на встано­влення трудового режиму, який забезпечує не тільки належну трудову дисцип­ліну, але й відповідну організацію праці, направлену на досягнення ефективної роботи колективу.

Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства повинні міс­тити такі розділи: порядок прийому і звільнення працівників; обов'язки праців­ників і наймача; тривалість робочого часу і порядок його використання; визна­чення видів заохочень за успіхи в роботі і заходів дисциплінарної відповідаль­ності працівників за порушення трудової дисципліни.

Відповідно до правил внутрішнього розпорядку наймач встановлює гра­фіки змінності, відпусток та ін.

Правила внутрішнього розпорядку вивішують на видному місці для зага­льного огляду. Працівники, які заново приймаються, повинні бути ознайомлені з ними під розписку.

Посадова інструкція - основний організаційно-правовий документ, що визначає функції, основні обов'язки і відповідальність співробітників підприєм­ства при здійсненні ними службової діяльності згідно з посадою. Метою розро­бки посадових інструкцій є:

-      створення організаційно-правової основи службової діяльності спів­робітників;

-      підвищення відповідальності співробітників за результати діяльності, здійснюваної на основі трудового договору (контракту);

-      забезпечення об'єктивності при атестації співробітників, їх заохоченні й накладанні на них дисциплінарного стягнення.

Посадову інструкцію розробляють виходячи із завдань і функцій, покла­дених на конкретний структурний підрозділ підприємства, відповідно до його штатного розпису. Цей документ повинен складатися по кожній штатній посаді підприємства і мати неособистий характер. Він надається для ознайомлення співробітнику під розписку при укладенні контракту, в тому числі при перемі­щенні на іншу посаду, а також при тимчасовому виконанні обов'язків по тій або іншій посаді.

У посадовій інструкції вказують найменування підрозділу підприємства, конкретної посади, реквізити узгодження і твердження і включається доклад­ний перелік посадових обов'язків, необхідних для їх виконання знань і кваліфі­каційних вимог.

Призначення на посаду - це ситуація, коли організація, представлена ме­неджером, і кандидат на посаду намагаються визначити, в якій мірі їх ін­тереси зможуть бути задоволені у результаті даного призначення. Сут­ність підбору персоналу полягає в тому, щоб оцінити відповідність здіб­ностей і особистих якостей кандидата його майбутній роботі, виявити за­цікавленість претендента в даній роботі, дати можливість кандидату ви­рішити, чи підходить йому ця робота.

На туристських підприємствах поширені посади, вказані в схемах органі­заційних структур туристських підприємств, показаних на рис 6.8, 6.9, 6.10.

Найпоширенішими методами залучення фахівців є переманювання їх з інших організацій, влаштування за рекомендацією родичів і знайомих. Слід за­значити, що відбір персоналу при прийомі на роботу повинен включати насту­пні етапи:

-      вибір джерела набору персоналу;

-      попередній відбір;

-      відбіркова співбесіда;

-      ухвалення рішення.

Джерелами набору персоналу можуть бути:

-      рекламні оголошення;

-      бюро й приватні агентства з працевлаштування;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму