І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму - страница 22

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

За терміном виконання планів розрізняють стратегічні, поточні та опера­тивні плани.

Стратегічні, довгострокові й середньострокові плани реалізації перед­бачають перспективи розвитку діяльності підприємства. Головною особливістю цих планів є те, що вони складаються на основі концепції економічної, соціаль­ної та науково-технічної політики підприємства. Об'єктом такого планування є туристська фірма з погляду туристського простору певного регіону, партнерів і конкурентів на ринку.

Поточні плани складають на рік з розподілом по кварталах і місяцях. Вони передбачають послідовну реалізацію середньострокових і довгострокових планів з урахуванням реальної кон'юнктури ринку та умов господарювання, охоплюють ширше коло завдань і виступають гнучкою формою планового управління діяльністю підприємств.

Оперативні плани - це деталізовані завдання для кожного виконавця по­точного плану на короткий період (декаду, тиждень, день, годину).

Поточні й оперативні плани є результатом тактичного планування. Об'єктами такого планування є виробництво, реалізація, собівартість, тру­дові ресурси, матеріальні й фінансові результати роботи інвестиційна дія­льність підприємства.

Туристські підприємства як суб'єкти господарювання не мають принци­пових відмінностей від інших підприємств. Тому для туристських підприємств використовуються такі ж підходи при плануванні їх діяльності, як і для підпри­ємств інших галузей економіки.

При планування діяльності туристського підприємства виділяють три напрямки:

-         розробка маркетингових планів;

-         розробка виробничих планів;

-         розробка фінансових планів.

План маркетингу є важливим елементом планування діяльності підпри­ємства. Він виступає тим зв'язуючим ланцюгом, що зводить докупи всі факти, які мають якесь відношення до функціонування фірми. Зокрема, це інформація про ринок товарів чи послуг певного підприємства, товар та його конкурентно-здатність на цьому ринку, споживчий сегмент та інші факти. План маркетингу розробляється як складова частина загальної фірмової стратегії.

Виробничий план висвітлює всі питання, пов'язані безпосередньо з про­цесом підготовки й надання туристських послуг. Завданнями виробничого чи техніко-економічного плану є: визначення короткотермінової цілі (тактики), для досягнення якої необхідним є обґрунтування виробничої структури фірми та схеми виробничого процесу; підведення балансу наявності основних та обо­ротних виробничих фондів; забезпечення використання засобів НТП; підраху­нок виробничої потужності підприємства; визначення суми капітальних вкла­день для забезпечення безперебійного функціонування підприємства.При плануванні виробничої діяльності туроператора вирішується цілий комплекс питань. Тому для туроператора розробляється не окремий виробничій план, а виробнича програма.

Виробничу програму туристського підприємства, зокрема туроператора, слід розглядати як документ, у якому передбачаються завдання на створення (комплектування) туристського продукту визначеної кількості, номенклатури, асортименту та якості у встановлений термін за замовленнями потенційних ту­ристів або для вільної реалізації на основі ринкового попиту.

Виробнича програма туристського оператора складається з таких розділів:

1)   план надання туристських послуг і комплектування турпродукту за но­менклатурою і асортиментом;

2)   завдання з підвищення якості турпродукту та послуг;

3)   план ресурсного забезпечення виробничої програми;

4)   план кооперування туроператора з постачальниками туристських по­слуг і ресурсів.

Виробнича програма розробляється туроператорами, а турагенти обме­жуються обґрунтуванням планів реалізації, оскільки вони не формують, а тіль­ки просувають на ринок і реалізують турпродукт, створений туроператорами.

В умовах розвитку ринкових відносин самим важливим при плануванні виробничої діяльності турпідприємств є планування обсягів надання окремих туристських послуг або їхніх пакетів, оскільки цей етап є не тільки вихідним моментом, а й найбільш відповідальним етапом планування всієї фінансово-господарської діяльності суб'єктів туристського бізнесу.

План надання всього асортименту туристських послуг визначає програму їхнього виробництва, ресурсного забезпечення, розрахунків собівартості, при­бутку та рентабельності окремих послуг і всього турпродукту та інших показ­ників господарської діяльності туристських підприємств.

Фінансовий план може бути як стратегічним, який включають у зага-льнофірмову стратегію, так і поточним, тобто оперативним. Система фінан­сових планів включає в себе такі елементи: прогноз балансу; прогноз при­бутків і видатків; прогноз фінансових бюджетів; прогноз ключових фінан­сових показників.

При розробці планів на туристських підприємствах, як і на інших під­приємствах використовуються різноманітні методи, які можна об' єднати у три групи.

До першої групи відносяться методи, засновані на аналітичних розрахун­ках. Це економіко-статистичний метод, трендовий метод, метод економіко-математичного моделювання, факторно-аналітичний метод. Для цієї групи ме­тодів характерно перенесення основних закономірностей динаміки показників, що склалися в передплановому періоді, на плановий період з урахуванням мо­жливих змін факторів, що впливають на величину показників. До цієї ж групи методів відноситься метод "еластичності". Цей метод заснований на викорис­танні коефіцієнта еластичності для показника, величина якого планується, і показників, які впливають на його величину.До другої групи методів відноситься нормативний метод. При плануванні цим методом використовують нормативи туристських ресурсів і оптимальності їх витрачання.

До третьої групи методів відноситься програмно-цільовий метод. В ос­нову розрахунків за цим методом покладено обсяг цільового прибутку та пла­нових витрат.

Вказані плани можуть розроблятися окремо в обсязі, який залежить від обсягів роботи підприємства. Розроблені плани узгоджуює між собою керівни­цтво підприємства. Однак для обґрунтування реалізації окремих важливих про­ектів, необхідність яких виникає при створенні та функціонуванні підприємст­ва, а також для планування діяльності підприємства в цілому, в окремих випад­ках розробляють бізнес-плани.

Бізнес-план - це форма конкретизації підприємницької ідеї або іншими словами: бізнес-план план створення або розвитку підприємства. Бізнес-план виступає основою для прийняття рішень ініціатором проекту (інвестором, під­приємцем), а також є документом для зовнішньої презентації проекту перед по­тенційними партнерами, кредиторами або державними органами, відповідаль­ними за створення і реєстрацію підприємства, а також проектів, пов'язаних з його розвитком.

Метою складання бізнес-плану є планування господарської діяльності пі­дприємства на найближчий і віддалений періоди. Основним змістом бізнес-плану є організація підприємницької діяльності та її планування.

Взагалі бізнес-план включає: резюме; загальні відомості про підприємст­во; характеристику ринків збуту продукції, послуг підприємства; маркетинго­вий план; оперативний план; план використання трудових ресурсів; фінансовий план.

Сьогоднішній темп використання ресурсів потребує досконалого і точно­го прогнозування розвитку всіх галузей виробничої і невиробничої сфери. Тем­пи зміни умов праці настільки швидкі, що планування виступає чи не єдиним фактором стримування і відвернення негативних наслідків НТП і НТР.

 

8.2 Маркетингова діяльність і реалізація збутової політики туристсь­кого підприємства

 

Існує безліч визначень маркетингу. З погляду діяльності підприємства під маркетингом слід розуміти концепцію, стратегію і тактику поведінки підпри­ємства на ринку. Метою маркетингу є своєчасне визначення потреб і вимог ри­нку і розробка власної стратегії поведінки на ринку з урахуванням вимог суспі­льства і навколишнього середовища.

Маркетинг послуг - це процес розробки, просування і реалізації послуг, орієнтований на виявлення специфічних потреб клієнтів.

Мета маркетингу - розпізнати, ідентифікувати й оцінити існуючий або прихований попит на послуги, які підприємство пропонує або може запропону­вати й направити зусилля фірми на розробку, виробництво, розподіл, продаж і просування цих послуг.За визначенням X. Кріппендорфа, туристський маркетинг ця систе­матична зміна і координація діяльності туристських підприємств, а також при­ватної і державної політики в області туризму. Мета таких змін полягає в тому, щоб якнайповніше задовольняти потреби певних груп споживачів, враховуючи при цьому можливості отримання відповідних прибутків.

Особливості туристського маркетингу визначаються в першу чергу особ­ливостями турпродукту, а також специфічними рисами виробників і споживачів туристських послуг.

Для здійснення процесу маркетингу використовують маркетингові тех­нології - методи, які застосовуються підприємством для визначення попиту, планування виробництва товарів і послуг, встановлення цін, для їх розподілу, просування і продажу.

На практиці не кожна фірма має можливість утримувати окремий підроз­діл, який займається тільки маркетингом, і відповідно виконувати всі роботи, пов'язані з маркетинговою діяльністю, тому більшість їх або користуються по­слугами найнятих спеціальних агентств, або самі користуються окремими еле­ментами маркетингу, які розглянемо докладніше.

Маркетингова діяльність підприємства здійснюється за наступними напрямками:

-        аналіз зовнішнього середовища;

-        дослідження ринку;

-        сегментація ринку;.

-        просування продукту.

Аналіз зовнішнього середовища - це процес виявлення зовнішніх по від­ношенню до даного підприємства чинників, які можуть мати нову сприятливу нагоду і потенційні негативні наслідки. Мета даної роботи - отримання необ­хідної інформації для ухвалення ефективних управлінських рішень з адаптації турпідприємства до змінних зовнішніх умов.

Дослідження ринкового середовища включає такі обов'язкові складові:

-        загальні характеристики і тенденції зміни ринку;

-        стан конкуренції на ринку;

-        характеристика основних споживачів.

У результаті цих досліджень виявляється кон'юнктура ринку, виділяється ніша яка ще не зайнята, визначається позиція фірми на ринку. Аналіз сильних і слабких сторін, небезпек і можливостей фірми має назву SWOT-аналіз. Цей аналіз повинен дати відповідь на запитання, наскільки мета встановлена керів­ництвом фірми реалістична і здійснима. Після його виконання керівництво фі­рми вибирає стратегію розвитку фірми (зростання, скорочення, зростання для одних підрозділів і скорочення для інших) і розробляє стратегію маркетингу -докладний план досягнення маркетингової мети підприємства.

Виробники турпослуг не можуть задовольняти повністю потреби всіх по­тенційних клієнтів. Це нереально і невигідно, тому фірмі необхідно визначити­ся, на який саме сегмент ринку направляти маркетингові заходи. Сегмент ринку - це цільовий ринок, коло клієнтів турпідприємства, це певні потенційні групи передбачуваних споживачів. Сегментація ринку це розподілення на частинивсього ринку, які характеризуються однаковою реакцією на маркетингові захо­ди, це виділення вузьких цільових ринків. Сегментація ринку - складне завдан­ня, але виконати її вкрай важливо, оскільки це допомагає надалі не витрачати зусилля і фінансові кошти фірми даремно, більш точно визначати місткість ри­нку, здійснювати націлену рекламу.

Після сегментації ринку підприємством розробляються маркетингові стратегії, направлені на просування товарів і послуг на ринку. При цьому особ­лива увага надається ціновій політиці, стимулюванню збуту. комунікаціям під­приємства (імідж фірми, реклама. зв'язки з громадськістю і т. ін.).

Правильна організована маркетингова робота на підприємстві дозволяє гнучко реагувати на зміни ринку. підтримувати високі обсяги продажів, одер­жувати прибуток, що, у свою чергу, створює умови для ефективної роботи да­ного підприємства.

 

8.3 Управління ресурсами туристського підприємства

 

Будь-яка підприємницька діяльність забезпечується ресурсами: природ­ними, трудовими, матеріальними, фінансовими, інформаційними. При побудові конкурентоспроможного туристського бізнесу головна роль належить високо-інтелектуальному людському капіталу та інноваціям, без яких неможливе існу­вання сучасного суспільства. У даний час серед ресурсів туристських підпри­ємств особлива увага приділяється науково-технічним розробкам і підприємни­цьким здібностям працівників. Такі здібності в туризмі виявляються в мистецт­ві економічного управління суб'єктами підприємництва та діяльністю всього туристського бізнесу країни (регіону).

Систему ресурсного забезпечення туристських підприємств наведено на рис. 8.1.

Позитивним результатом підприємницької діяльності в туристському біз­несі є прибуток, який означає можливості збільшення коштів для авансування розвитку туристської діяльності. Як показано на рис. 8.2, таке збільшення мож­ливе після реалізації турпродукту споживачам.

Кінцевим результатом використання ресурсів у туристському бізнесі є приріст авансованих в ресурси грошових коштів, який визначається сумою отриманого прибутку після реалізації туристського продукту та окремих по­слуг, необхідних для задоволення потреб туристів під час подорожування.

Підприємці у сфері туристського бізнесу можуть діяти як у відповідь на ініціативу туриста, так і за власною ініціативою, пропонуючи йому новий турп-родукт або нову послугу, випереджаючи його попит. Оскільки туроператори, як правило, формують пакети туристських послуг відповідно до попиту туристів на певні маршрути подорожей, то вони мають ринкові відносини з виробника­ми послуг, що входять до цих пакетів.

Туроператор комплектує туристський продукт, використовуючи комплекс конкретних туристських послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі.


Грошові

 

Трудові

 

Матеріа-

 

Нематеріальні активи

кошти

 

ресурси

 

льні ак-

 

(комп'ютерні програми.

(ГК)

 

(ТР)

 

тиви

 

Патенти, винаходи)

 

 

 

 

(МА)

 

(НА)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТУРОПЕРАТОР (проектування. комплектування та реалізація турпродукту або окремих послуг)ТУРАГЕНТСТВО (реалізація турпродукту (послуг)


у

СО

 

 

 

CP ей

m

о


 

о
Турпро-       Гроші з

Турпро- прирос-

дукт    _ том турпос-

(дохід)

лугаЦей комплекс включає послуги розміщення, харчування, транспортуван­ня, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги установ культу­ри, рекреації, відпочинку, спорту, побуту, розваг і т. ін.

Туристський бізнес охоплює потужню індустрію, центральною ланкою якої виступають туристські підприємства - організатори туризму. Використо­вуючи туристські послуги своїх постачальників, вони формують і реалізують турпродукт. Постачальники туристських послуг, будучи самостійними суб'єк­тами підприємництва, обслуговують туристів за замовленням туроператорів, тому відносяться до індустрії обслуговування туризму, яка являє собою ресурси туристського бізнесу.

Отже туристський бізнес використовує ресурси у вигляді туристських по­слуг, готових до споживання туристами в місцях їхнього виробництва та на­дання, тобто в туристських дестинаціях.

Результатом підприємницької діяльності в туризмі є обсяг реалізованого туристського продукту, утвореного внаслідок економічних відносин між тури­стськими підприємствами, постачальниками ресурсів і туристами. Сумарно ту­ристський оборот виражається обсягом виручки від реалізації всієї сукупності туристських послуг і називається доходом від реалізації туристського продукту.

Ресурси туристських підприємств при їх використанні утворюють матері­альні, інформаційні, трудові, фінансові, туристські та ін. потоки. Ці потоки діа­лектично взаємозв'язані один з одним. У другій половині ХХ ст. застосування поняття потоків при вивченні забезпечення підприємств ресурсами сприяло бурхливому розвиткові науково-практичного підходу до управління ресурсами підприємства, який отримав назву логістичний підхід.

Застосування логістичного підходу в управлінні підприємствами дозволяє оптимізувати витрати ресурсів підприємства, одержати конкурентні переваги й підвищити ефективність роботи підприємства в цілому.

 

8.4 Фінансово-економічний аналіз роботи туристського підприємства

 

Сучасне підприємство є складною системою, що містить в собі декілька підсистем: економіку, технологію, організацію виробництва та ін. У кожному виді підсистем проводять свій аналіз.

Залежно від підсистем виділяють такі види аналізу:

- техніко-економічний аналіз, яким займаються технічні служби; його змістом є вивчення взаємодії технічних і економічних процесів, їх впливи нарезультати діяльності фірми;

-         фінансово-економічний аналіз, яким займаються фінансові служби, кредитні організації; об'єктом аналізу є фінансові результати, поліпшення фі­нансового стану і платоспроможності;

-         управлінський аналіз; ним займаються всі служби з метою надання інформації, необхідної для планування, контролю і ухвалення оптимальних управлінських рішень; це оперативний аналіз, його результати є комерційною таємницею;

-         економіко-статистичний аналіз; його проводять статистичні органи; він застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління - підприємства, галузі, регіону, країни в цілому;

-         економіко-екологічний аналіз, який проводять органи, контролюючі стан навколишнього середовища і економічні служби підприємства; в даний час цей вид аналізу особливо актуальний, оскільки в сучасних ринкових умовах рішення проблем екології стоїть дуже гостро.

Усі вищевказані види аналізу так чи інакше пов'язані з економічним аналізом.

Під економічним аналізом розуміється дослідження господарських про­цесів, явищ, ситуацій діяльності підприємства з погляду його результативності, тобто кінцевих фінансових результатів діяльності, що складаються під впливом внутрішніх і зовнішніх, об'єктивних і суб'єктивних чинників.

У ході економічного аналізу виявляють потребу в матеріальних (основ­них і обігових), трудових (робочій силі) і фінансових (грошових коштах) ресур­сах, дають оцінку очікуваних економічних результатів господарської діяльності з виробництва туристського продукту і його реалізації, визначають собівар­тість, прибуток і рентабельність.

Економічний аналіз дозволяє розробити тип стратегії господарюючого суб'єкта відносно довгострокових активів, стратегію і тактику розвитку підпри­ємства, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, оцінити ре­зультат діяльності.

Таким чином, загальна мета економічного аналізу полягає в оцінці досяг­нутих результатів і у виявленні резервів ефективності діяльності підприємства.

Види економічного аналізу можна класифікувати:

-         за періодичністю (періодичний, річний, квартальний, змінний, разовий);

-         за змістом і повнотою питань, що вивчаються (виділяють повний ана­ліз всієї господарської діяльності, локальний аналіз діяльності окремих підроз­ділів, тематичний аналіз окремих питань економіки);

-         за методом дослідження об'єкта (комплексний, системний, функціона­льно-вартісний, економіко-математичний, діагностичний, маржинальний, коре­ляційний);

-         за охопленням об'єктів, що вивчаються (ділять на суцільний і вибірко­вий аналіз);

за суб'єктами (користувачами) аналізу (виділяють внутрішній (управ­лінський) аналіз і зовнішній (фінансовий) аналіз).На практиці окремі види економічного аналізу зустрічаються рідко. Про­те щодня на кожному рівні управління приймається безліч різних рішень, для обґрунтовування яких необхідні різні види економічного аналізу.

Економічний аналіз тісно пов'язаний із статистикою, бухгалтерським об­ліком, маркетингом, аудитом, контролінгом. Він є необхідним елементом управління економікою підприємства.

Туристське підприємство є господарюючим суб'єктом, який має само­стійний баланс, діє відповідно до свого статуту, володіє правами і виконує обо­в'язки у сфері своєї діяльності, надає робочі місця, виплачує заробітну платню, здійснює соціальні програми і т. ін.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму