І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму - страница 26

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

-           гармонізації стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, що стосуються вимог до об'єктів відві­дування і туристських послуг, взаємодії туроператорів, використання обмеже­них туристських ресурсів, якості і видів туристських послуг.

 

10.3 Види сертифікації

 

Сертифікація може бути обов'язковою, і добровільною.

Обов'язкова сертифікація здійснюється на основі законів та законодав­чих положень і забезпечує доказ відповідності продукції, послуг обов'язковим вимогам стандартів та інших документів.Обов'язкові вимоги відносяться до безпеки, охорони здоров'я людей і навколишнього середовища.

Необхідною умовою для проведення сертифікації є наявність норматив­ного документа, що визначає встановлені вимоги до продукції або послуг, у то­му числі і вимогам безпеки, і методи випробувань (для продукції) або обслуго­вування (для послуг).

Нормативними документами, на відповідність яким проводиться обов'яз­кова сертифікація, вважаються:

-           законодавчі акти, в яких містяться конкретні вимоги до продукції, ро­біт і послуг;

-           державні стандарти;

-           санітарні норми і правила;

-           будівельні норми і правила;

інші документи, які відповідно до законодавства встановлюють обо­в'язкові вимоги до якості товарів (робіт, послуг).

Обов'язкова сертифікація є інструментом для захисту суспільства і грома­дян від товарів і послуг, здатних завдати шкоди здоров'ю, майну і навколиш­ньому середовищу.

Даний вид сертифікації вводиться законодавчими актами і організовуєть­ся монопольно державою і органами виконавчої влади.

Добровільна сертифікація проводиться з ініціативи юридичних і фізич­них осіб на договірних умовах між заявником і органом з сертифікації.

Добровільна сертифікація здійснюється для:

-            підвищення конкурентоспроможності послуг, продукції;

-            розповсюдження (просування) послуг на ринку;

-            залучення споживачів, які орієнтуються на сертифіковані послуги. Добровільна сертифікація складає невід'ємну частину сучасних ринкових

відносин, будучи чинником підвищення конкурентоспроможності товарів і по­слуг і розвивається при підтримці держави.

 

10.4 Державна система сертифікації УкрСЕПРО

 

Система сертифікації в Україні УкрСЕПРО - це державна система сертифікації продукції в Україні призначена для проведення обов'язкової та добровільної сертифікації продукції, процесів, послуг.

Система УкрСЕПРО має на меті проведення обов'язкової і добровіль­ної сертифікації продукції, процесів або послуг. Обов'язкова сертифікація проводиться на відповідність щодо вимог чинних законодавчих актів Укра­їни та обов'язкових вимог нормативних документів, міжнародних та націо­нальних стандартів інших держав, які діють в Україні. Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, затверджується Державним коміте­том України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандартом України).

В Україні добровільну сертифікацію продукції, систем якості здійснює також Українська асоціація якості, яка отримала ліцензію на право роботи в си­стемі сертифікації Міжнародної асоціації якості (в межах СНД).

Структура системи УкрСЕПРО наведена на рис.10.1.

У системі УкрСЕПРО проводяться такі взаємопов'язані види діяльності:

-            сертифікація продукції, процесів, послуг;

-            сертифікація систем якості;

-            атестація виробництв;

-            акредитація випробувальних лабораторійі випробувальних центрів;

-            акредитація органів з сертифікації продукції;

-            атестація експертів-аудиторів за переліченими видами діяльності.

У сертифікації продукції беруть участь органи із сертифікації, випробува­льні лабораторії й центри та експерти-аудитори, що акредитовані в системі УкрСЕПРО й занесені до Реєстру системи.

 

 

Штат експертів аудиторів

 

Рис. 10.1 - Загальна структура системи УкрСЕПРО

 

Органами із сертифікації продукції можуть бути акредитовані організації та підприємства державної форми власності, випробувальні лабораторії та ви­пробувальні центри - організації і підприємства будь-яких форм власності.

Орган із сертифікації продукції несе відповідальність за необгрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва та підтвердження їх дії, а також за порушення правил системи УкрСЕПРО, а ви­пробувальні лабораторії і випробувальні центри - за недостовірність та необ'єк-тивність результатів випробувань сертифікованої продукції.

При цьому виготовник (виконавець, постачальник) несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифіката і знака відповідності з порушенням правил систе­ми УкрСЕПРО, а продавець - за відсутність сертифіката або знака відповіднос­ті на продукцію, що реалізується, якщо вона підлягає обов'язковій сертифікації.

Якщо в системі акредитовано декілька органів із сертифікації тієї самої продукції, то заявник має право провести сертифікацію продукції в будь-якому з цих органів.

З метою забезпечення визнання сертифікатів і знаків відповідності систе­ми УкрСЕПРО за кордоном вона побудована з урахуванням вимог міжнароднихсистем і взаємодіє на основі угод з міжнародними, регіональними та національ­ними організаціями інших держав, які проводять сертифікацію. Визнання сер­тифікатів і знаків відповідності інших держав здійснюється на основі багато­сторонніх і двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт із серти­фікації. Свідченням визнання закордонного сертифіката є сертифікат, виданий у системі УкрСЕПРО, або свідоцтво про його визнання.

Роботи із сертифікації в системі УкрСЕПРО організують шляхом ство­рення органом із сертифікації продукції систем сертифікації спорідненої про­дукції, які повинні будуватися з урахуванням правил чинних міжнародних сис­тем сертифікації.

На сертифіковану в системі УкрСЕПРО продукцію видається сертифікат і наноситься знак відповідності. Знак відповідності, технічні вимоги до нього, порядок і правила його застосування встановлено державним стандартом Укра­їни. Сертифікат та/або знак відповідності системи свідчать про те, що контроль за відповідністю продукції вимогам стандартів здійснюється в цій системі.

Роботи із сертифікації продукції, систем якості, атестації виробництв, ак­редитації органів із сертифікації продукції у випробувальних лабораторіях або випробувальних центрах виконують за угодами. Технічний нагляд за виробниц­твом сертифікованої продукції в системі УкрСЕПРО виконує орган із сертифі­кації продукції або за його дорученням інші організації (орган із сертифікації систем якості, територіальні органи Держспоживстандарту України). Під час проведення технічного нагляду враховується інформація щодо якості продукції, яка надходить від органів державного нагляду, товариств споживачів та інших зацікавлених організацій.

Основою інформаційного забезпечення системи УкрСЕПРО є Реєстр сис­теми УкрСЕПРО. Дані Реєстру та інформацію про діяльність із сертифікації Держспоживстандарт України періодично публікує у своїх інформаційних ви­даннях. Система УкрСЕПРО забезпечує конфіденційність інформації про ре­зультати робіт із сертифікації.

Апеляції щодо застосування стандартів, якості сертифікованої продукції, а також виконання правил системи УкрСЕПРО розглядає орган із сертифікації продукції. У разі незгоди однієї із сторін з результатами розгляду подальше ро­зв'язання суперечки здійснюється Комісією з апеляцій, яка створюється Націо­нальним органом із сертифікації із залученням представників органу з сертифі­кації продукції та інших зацікавлених сторін.

Офіційною мовою системи УкрСЕПРО є державна мова. У разі потреби документи можуть супроводжуватись автентичним текстом будь-якою іншою мовою, при цьому тексти повинні мати однакову силу.

Система УкрСЕПРО взаємодіє на основі угод із системами перевірки без­пеки, охорони навколишнього середовища та іншими, що функціонують в Україні під керівництвом уповноважених урядом органів. Національний орган із сертифікації (Держспоживстандарт) може передавати цим органам окремі функції у проведенні сертифікації продукції.10.5 Порядок і правила сертифікації послуг у сфері туризму

 

Українська система сертифікації в туризмі знаходиться у стадії розвитку. Вона була введена як захисний захід у зв'язку з тим, що в 90-ті роки ХХ ст. не­досконалий український ринок заполонили товари, серед яких було багато не­доброякісних або просто небезпечних для життя. Першим її кроком було вве­дення Закону України "Про захист прав споживачів". У Законі передбачалася обов'язкова сертифікація товарів (робіт, послуг), на які в законодавчих актах або стандартах встановлені вимоги, направлені на забезпечення безпеки життя, здоров'я, споживача і охорони навколишнього середовища, запобігання спри­чинення шкоди майну споживача.

Основні положення з сертифікації послуг у сфері туризму визначено у ст. 18 і 19 Закону України "Про внесення змін до Закону України" "Про туризм".

Перелік туристських послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони до­вкілля, порядок проведення сертифікації послуг у сфері туристської діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Підтвердження відповідності туристських послуг здійснюється в устано­вленому порядку.

З метою підвищення рівня туристського обслуговування, сприяння спо­живачам у свідомому виборі туристських послуг, забезпечення рівних можли­востей суб'єктам туристської діяльності на ринку туристських послуг, забезпе­чення захисту прав і законних інтересів, життя, здоров'я та майна громадян, пі­двищення рівня екологічної безпеки об'єктам туристської інфраструктури при­своюються категорії якості й рівня обслуговування.

Встановлення об'єктам туристської інфраструктури (готелям, іншим об'єктам, призначеним для надання послуг з розміщення, закладам харчу­вання, курортним закладам тощо) відповідної категорії здійснюється за за­явою їх власника.

Види категорій об'єктів туристської інфраструктури, порядок їх встанов­лення та зміни визначаються Кабінетом Міністрів України.

Загальна схема процесу сертифікації наведено на рис. 10.2.

Порядок проведення сертифікації продукції в системі УкрСЕПРО в зага­льному випадку містить подання і розгляд заяви на сертифікацію продукції, прийняття рішення із зазначенням схеми (моделі) сертифікації; атестацію виро­бництва продукції, що сертифікується, або сертифікацію системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації; відбирання, ідентифікація зразків продук­ції та випробування; аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про можливість видачі сертифіката і надання ліцензій; видачу сертифіката, надання ліцензій і занесення сертифікованої продукції до Реєстру системи; визнання сертифіката, що виданий закордонним або міжнародним органом; технічний нагляд за сертифікованою продукцією, під час її виробництва; інформацію про результати робіт із сертифікації.
Загальні положення з проведення сертифікації продукції в Україні ви­значені Державним стандартом - ДСТУ 3419-95 "Порядок проведення сер­тифікації продукції". На території України діє Перелік продукції, належній обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Державного ко­мітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28 (далі - Перелік № 28). У п. 30 цього переліку "Готельні послуги і послуги харчування, що надаються суб'єктам туристської діяльно­сті" визначені засоби розміщення і підприємства харчування, послуги яких підлягають обов'язковій сертифікації.

Таким чином в Україні у сфері туризму обов'язковій сертифікації підля­гають готельні послуги й послуги харчування. Для проведення сертифікації ро­зроблено два нормативних документи:

-      Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг, затверджені наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології і сер­тифікації від 27.01.99 р. № 37 (далі - Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг);

-            Правила обов'язкової сертифікації послуг харчування, затвер­джені наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології і сертифікації від 27.01.99 р. № 37 (далі - Правила обов'язкової сертифі­кації послуг харчування).

Розглянемо детально порядок сертифікації готельних послуг і по­слуг харчування.

 

10.5.1 Порядок обов'язкової сертифікації готельних послуг

Правила сертифікації готельних послуг є обов'язковими для виконання органами із сертифікації готельних послуг (ОСГП), акредитованими в УкрСЕ­ПРО (далі - Система), акредитованими випробувальними (соціологічними) ла­бораторіями, а також суб'єктами туристської діяльності відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону" "Про туризм".

Обов'язкову сертифікацію готельних послуг здійснюють органи із серти­фікації, акредитовані в установленому порядку в Системі на проведення серти­фікації готельних послуг. Об'єктами обов'язкової сертифікації є готельні по­слуги, що надаються суб'єктами туристської діяльності (готелі, мотелі, турист­ські бази, гірські притулки, кемпінги, оздоровчі заклади, заклади відпочинку, місця для короткочасного мешкання в інших приміщеннях),а також процес на­дання послуг. Зазначимо, що згідно із п. 3.1 Правил обов'язкової сертифікації готельних послуг готельна послуга це діяльність підприємства по наданню споживачу місця для короткочасного мешкання.

Обов'язкова сертифікація готельних послуг в Системі здійснюється на ві­дповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, діючих в Україні, щодо безпеки для життя і здоров'я людей, захисту їх майна і охорони навко­лишнього середовища.

Порядок проведення обов'язкової сертифікації передбачає:

-            подачу заяви на. обов'язкову сертифікацію;

розгляд і ухвалення рішення за заявою і визначення схемисертифікації;

-            проведення випробувань (перевірок) з метою обов'язкової сертифікації;

-            аналіз отриманих результатів і ухвалення рішення про можливість ви­дачі сертифікату відповідності і висновку ліцензійної угоди;

-            реєстрацію сертифікату відповідності в Реєстрі Системи, видачу сер­тифікату відповідності і підписання ліцензійної угоди;

-            технічний нагляд за наданням обов'язкових сертифікованих послуг, сертифікованою системою якості послуг, що надаються;

-            інформування про результати обов'язкової сертифікації готель­них послуг.

Для проведення обов'язкової сертифікації готельних послуг в Системі за­явник подає заявку на проведення обов'язкової сертифікації готельних послуг і надання категорії в Системі УкрСЕПРО встановленої форми в будь-якій з акре­дитованих ОСГП, а за відсутності інформації про його наявність - в Держспо-живстандарт України, який направляє заявку в акредитований ОСГП. Останній розглядає заявку і направляє заявнику опитувальну анкету з пропозицією запо­внити її для проведення попереднього аналізу

Опитувальна анкета може бути подана одночасно із заявкою. Анкету для попереднього аналізу оформлюють як додаток до заявки, вона є додатковим матеріалом для ухвалення рішення за заявкою.

Після отримання заповненої опитувальної анкети ОСГП ухвалює рішення за заявкою. Рішення за заявкою на проведення обов'язкової сертифікації готе­льних послуг за результатами попередньої оцінки ухвалюється в строк, що не перевищує одного місяця з часу її отримання ОСГП. Рішення за заявкою за­тверджується керівником ОСГП і направляється заявнику.

У разі ухвалення рішення про неможливість проведення сертифікації за­явка повертається заявнику з письмовим аргументуванням за ухваленим рішен­ням. Якщо заявник в десятиденний термін після отримання рішення про відмо­ву в обов'язковій сертифікації не повідомив про свої наміри з проведення захо­дів коригувань, то роботи з виконання обов'язкової сертифікації припиняються.

Якщо заявник бажає оскаржити рішення за його заявкою на сертифікацію послуг, то він повинен подати (письмово) апеляцію в ОСГП не пізніше одного місяця після отримання повідомлення по ухваленому рішенню. Подача апеляції не припиняє дії ухваленого ОСГП рішення.

Апеляція розглядається ОСГП в місячний термін з дня її надходження. Для розгляду спірних питань створюється апеляційна комісія. Заявник має пра­во бути присутнім на засіданні комісії.

У разі незгоди з рішенням апеляційної комісії заявник має право протя­гом 10 днів з дня отримання рішення звернутися в Комісію з апеляцій Націона­льного органу із сертифікації або в суд.

-          На підставі заявки і позитивного рішення ОСГП направляє заявнику разом з супровідним листом договір про організацію і проведення обов'яз­кового комплексу робіт з обов'язкової сертифікації готельних послуг. До договору додаються:календарний план робіт, де указуються основні види робіт, вартість і терміни їх виконання, а також інші організації, що залучаються до виконання робіт із сертифікації;

-          протокол узгодження договірної ціни.

За узгодженням із заявником ОСГП може виконувати роботи окремими етапами - за окремими договорами, а також за прямими договорами з субпідря­дними організаціями.

Після підписання договору заявник заздалегідь оплачує вартість прове­дення робіт, передбачених договором, або за погодженням сторін - вартість кожного окремого етапу. У разі негативного результату обов'язкової сертифіка­ції заявник не звільняється від оплати виконаних робіт.

ОСГП формує комісію з проведення сертифікаційних випробувань (пере­вірок.). Головою комісії призначається атестований аудитор із сертифікації го­тельних послуг. Членами комісії можуть бути аудитори і кандидати в аудитори із сертифікації готельних послуг (у тому числі позаштатні), аудитори із серти­фікації систем якості. До складу комісії для сертифікаційних випробувань (пе­ревірок) окремих видів готельних послуг можуть бути залучені кваліфіковані фахівці з готельного господарства і захисту прав споживачів. Фахівці, які залу­чаються до роботи, не повинні бути співробітниками підприємств і організацій, зацікавлених в результатах сертифікації.

Голова комісії проводить підготовчі роботи: встановлює терміни, визна­чає програму проведення випробувань (перевірок), повідомляє про неї членів комісії. Для проведення робіт з обов'язкової сертифікації заявник зобов'язаний надати комісії всі необхідні матеріали й створити умови для її роботи, в тому числі безперешкодний доступ у всі приміщення, де надаються готельні послуги, доступ до документів.

Під час обов'язкової сертифікації готельних послуг зі всіх схем сертифі­кації (оцінка процесу надання послуг, атестація підприємства або сертифікація системи якості) встановлюється наявність документів, що підтверджують здій­снення нагляду органами санепіднагляду, пожежного нагляду, технічного на­гляду, інших органів державного нагляду в рамках їх компетенції у встановле­ному порядку. Перевіряється наявність договорів з цими органами, актів, ви­сновків останньої перевірки, датованих терміном не пізніше ніж півроку до дня початку сертифікаційних випробувань (перевірок). За наявності цих документів (і усуненні виявлених в них недоліків) комісія приступає до роботи з обов'язко­вої сертифікації. У такому разі не потрібне додаткове обстеження вищезгада­ними наглядовими організаціями підприємства, що надає готельні послуги.

Крім того, під час сертифікаційних випробувань (перевірок) готельних послуг проводяться:

-          повне або вибіркове обстеження членами комісії приміщень, в яких надаються готельні послуги. При цьому об'єм вибірки встановлюється головою комісії і повинен забезпечувати впевненість у фактичному стані;

-          перевірка наявності скарг, претензій і заходів з реагування на них;

-            перевірка відповідності кваліфікації персоналу вимогам посадових ін­струкцій, затверджених у встановленому порядку;оцінка процесу надання послуг, атестація підприємства або сертифі­кація системи якості;

-            вибіркові випробування результату послуги шляхом соціологічної (або експертної) оцінки; аналізу результатів соціологічних досліджень за мето­диками соціологічного опитування із залученням у разі потреби, акредитованої випробувальної (соціологічної) лабораторії або аналізу інформації органів за­хисту прав споживачів, претензій і скарг споживачів послуг.

Згідно з Правилами обов'язкової сертифікації готельних послуг іс­нує три схеми (моделі) сертифікації. Схеми відрізняються між собою видами й обсягами робіт.

Перша схема передбачає обстеження засобу розміщення. За другою схемою проводиться атестація засобу розміщення на категорію. При здійсненні сертифікації за третьою схемою виконується сертифікація системи управління якістю. При проведенні сертифікації за будь-якою схемою обов'язково здійс­нюється вибіркове обстеження номерів засобу розміщення і технічний нагляд за наданням послуги після видачі сертифікату відповідності.

Обстеження засобу розміщення і оцінка процесу надання послуг пе­редбачає перевірку:

-            номенклатури заявлених послуг;

-            наявність матеріально-технічної бази, необхідної для надання послуг, і оцінка її стану (відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів);

-            відповідність санітарно-гігієнічного і санітарно-технічного стану приміщень вимогам нормативних документів;

-            наявність нормативної документації;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму