І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму - страница 35

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

-           розв'язання проблем (виявлення "вузьких місць" та їх усунення).

Своєчасне реагування турпідприємства на зміну якості турпослуг і ефек­тивне керування роботою персоналу, спрямоване на поліпшення якості обслу­говування туристів, сприяє значному зміцненню позицій турпідприємства на ринку туристських послуг.

 

Контрольні запитання для самодіагностики

1.       Дайте визначення туристської індустрії.

2.       Назвіть складові елементи туристської індустрії.

3.       Які особливості сучасної туристської індустрії?

4.       Назвіть функції туроператорів як суб'єктів туристської індустрії.

5.       У чому полягає сутність концепції генералізації туристського продукту?

6.       Наведіть визначення життєвого циклу туристського продукту.

7.       Назвіть стадії життєвого циклу туристського продукту.

8.       Дайте визначення якості продукції і якості послуг.

9.       Дайте визначення якості туристського обслуговування.

10.   Назвіть основні параметри оцінки якості туристських послуг.

11.   У чому полягають проблеми визначення якості турпродукту?

12.   Які існують підходи до оцінки якості роботи турпідприємств?

13.   Які принципи керування якістю туристського продукту?

14.   Назвіть напрямки поліпшення якості туристського обслуговування.

Які існують шляхи поліпшення якості турпродуктів?14 ДІЯЛЬНІСТЬ ТУРИСТСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ ТУРИСТСЬКИХ ПОСЛУГ

 

14.1 Сучасний туристський ринок. Особливості його функціонування і перспективи розвитку

 

Туристський ринок - це суспільно-економічне явище, яке поєднує попит і пропозицію для забезпечення купівлі-продажу специфічних туристських това­рів і послуг в даний час і в даному місці [68, с.78].

Субринки - це елементи ринку при його диференціації на сегменти за­лежно від особливостей туристського продукту.

Субринками є: ринок готельних послуг, ринок послуг ресторанного гос­подарства тощо.

Розрізняють чотири моделі ринку:

-       чиста монополія;

-       олігополія;

-       монополістична конкуренція;

-       чиста конкуренція.

Ці чотири моделі ринку відрізняються за кількістю підприємств у галузі незалежно від того, є продукція стандартизованою або диференційованою і на­скільки легко або важко новим підприємствам увійти до галузі [68].

Чиста (абсолютна) монополія існує, коли одне туристське підприєм­ство є єдиним виробником туристського продукту (послуги) і не має близь­ких замінників.

Таким чином, продукт монополії унікальний в тому значенні, що він не має добрих або близьких замінників. З погляду туриста (покупця), це означає, що для нього немає прийнятних альтернатив: або турист повинен купувати продукт у монополіста, або обходитися без нього.

Те, що близьких замінників монополізованого продукту не існує, має ве­лике значення не тільки для споживача, але і для рекламної діяльності. Залежно від типу туристського продукту або послуги монополіст може займатися, а мо­же і не займатися рекламою і роботою із стимулювання збуту.

Чистий монополіст диктує ціну і здійснює контроль над нею. Адже він випускає і, отже, контролює загальний обсяг пропозиції. При зниженні попиту на свій продукт монополіст може викликати зміну ціни продукту, маніпулюючи кількістю запропонованого продукту і його ціною.

Причини відсутності конкурентів при монополії різні й обумовлені бар'є­рами для вступу до галузі, які можуть бути економічними, технічними, юриди­чними або іншими.

Монополія у сфері туризму, як правило, пов'язана з географічним місце­положенням.

Характерна межа олігополії - "нечисленність", коли відносно мале число туристських підприємств панує на туристському ринку. Кількість цих підпри­ємств точно не визначена, тому що ринкова модель олігополії охоплює область, що тягнеться в діапазоні між чистою монополією і монополістичною конкуре­нцією. Олігополії у сфері туризму, як правило, диференційовані, тобто вироб­ляють диференційовані туристські продукти.

Монополістична конкуренція має на увазі таку ринкову ситуацію, при якій відносно велике число невеликих туристських виробників пропонує схожу, але не ідентичну туристську продукцію (туристські послуги).

Відмінності між монополістичною і чистою конкуренцією значні. Для монополістичної конкуренції не вимагається присутність сотень або тисяч фірм, цілком достатньо від 30 до 80. Наявність такого числа тури -стських підприємств веде до появи наступних важливих ознак монополі­стичної конкуренції:

-       кожне туристське підприємство володіє відносно невеликою часткою всього ринку, тому воно має дуже обмежений контроль над ринковою ціною;

-       наявність порівняно великого числа туристських підприємств до того ж гарантує, що таємна змова - злагоджені дії підприємств з метою обмеження обсягу виробництва і штучного підвищення цін - майже неможлива;

-       при численності туристських підприємств у туристській галузі немає відчуття взаємної залежності між ними; кожне підприємство визна­чає свою політику, не враховуючи можливу реакцію з боку конкуруючих з ним підприємств.

Однією з ознак монополістичної конкуренції є диференціація туристсько­го продукту, оскільки виробники в умовах монополістичної конкуренції випус­кають різновиди даного туристського продукту.

Диференціація продукту може приймати ряд різних форм:

1.    Туристські продукти можуть розрізнятися за своїми фізичними або які­сними параметрами.

Туристські центри достатньо великого розміру, наприклад, велике або се­реднє місто має ряд різноманітних засобів розміщення, які значно відрізняють­ся один від одного, забезпечуючи нічліг для туристів. Різні за зоряністю готелі пропонують різний набір послуг, якість їх надання теж різна. Окрім цього ди­ференціація простежується і на рівні таких засобів розміщення, як міні-готелі, флотелі, кемпінги і т. ін.

2.    Умови, пов'язані з продажем туристського продукту, є важливими ас­пектами диференціації цього продукту.

3.    Продукти можуть бути також диференційовані на основі розміщення і доступності. Невеликі магазини успішно конкурують з великими супермарке­тами, не зважаючи на те, що останні мають набагато більш широкий асорти­мент продуктів і більш низькі ціни. Але власники маленьких магазинів розта­шовують їх поблизу потоку покупців, на найжвавіших туристських вулицях. Часто вони відкриті 24 години на добу.

Багато фірм роблять акцент на торгові знаки і фабричні клейма як засіб переконання споживачів у тому, що їх продукція краще, ніж проду­кція конкурентів.

Таким чином, в умовах монополістичної конкуренції економічне супер­ництво зосереджується не тільки на ціні, але і на нецінових чинниках.Однією з важливих особливостей диференціації продукту є те, що, не зважаючи на відносно велику кількість туристських підприємств, виробники в умовах монополістичної конкуренції мають обмежений ступінь контролю над цінами на свою продукцію.

Туристи (споживачі) віддають перевагу продукції певних продавців і у відомих межах платять більш високу ціну за цю продукцію, щоб задовольнити свої переваги.

Вступити до галузі з монополістичною конкуренцією відносно легко. Проте у порівнянні з чистою конкуренцією можуть бути деякі додаткові фінан­сові бар'єри, породжені потребою отримання туристського продукту, відмінно­го від продукту конкурентів, і зобов'язанням рекламувати цей продукт.

Основною рисою туристського ринку з чистою конкуренцією є наяв­ність великого числа незалежно діючих продавців, які пропонують свою проду­кцію на високоорганізованому ринку. Конкуруючі туристські підприємства ви­робляють (надають) стандартизовану або однорідну туристську продукцію (ту­ристські послуги). На такому ринку окремі туристські підприємства здійсню­ють незначний контроль над ціною туристської продукції, оскільки в умовах чистої конкуренції кожний учасник туристського ринку виробляє настільки не­велику частину від загального обсягу виробництва, що збільшення або змен­шення її не робитиме відчутного впливу на загальну пропозицію і, отже, на ці­ну туристського продукту

Туристу (споживачу) байдуже, в якого продавця він купує туристський продукт. На конкурентному ринку продукти одного туристського підприємства розглядаються туристом як точні аналоги продукту іншого туристського під­приємства. Внаслідок стандартизації туристської продукції відсутня підстава для нецінової конкуренції, тобто конкуренція на базі відмінностей продукції, реклами або стимулюванні збуту.

Конкурентна фірма не може встановлювати ринкову ціну, а може тільки пристосовуватися до неї.

В умовах чистої конкуренції нові туристські підприємства можуть вільно входити, а існуючі підприємства - вільно залишати галузь. Не існує ніяких сер­йозних перешкод - законодавчих, технологічних, фінансових та інших, які мог­ли б перешкодити виникненню нових підприємств і збуту їх туристської проду­кції на конкурентних ринках.

На практиці чиста конкуренція у сфері туризму світового масштабу досить популярна, дана модель ринку має вагоме аналітичне і практичне значення.

Таким чином, той або інший туристський ринок може мати властиву тіль­ки йому модель організації.

 

14.2 Туристський попит і туристська пропозиція, їх особливості

 

Попит - це кількість будь-якого продукту або послуги, яку споживачі бажають і можуть купити за певну ціну за певний період часу.У сфері туризму попит розглядається з погляду мотивації і психології. Виходячи з цього, можна навести ще одне визначення туристського попиту.

Туристський попит - це загальна кількість людей, які подорожують або бажають подорожувати, користуються туристським устаткуванням і послугами за межами традиційного місця проживання і роботи. Туристський попит скла­дається з трьох елементів, що наведені на рис. 14.1.
Дійсний            Прихований Нульовий

(фактичний по-                          (ті, хто бажають,                         (ті, хто не будуть

пит) - ті, хто дій-       +      але не можуть + подорожувати
сно подорожують             подорожувати) ніколи)
Потенційний (будуть подорожувати у майбутньому)


+


Відкладений (відкладається через проблеми з пропозицією)Рис. 14.1 - Складові туристського попиту

 

Дійсний (фактичний) попит - це фактичне число учасників туризму, тобто тих, хто насправді подорожує. Цей елемент попиту легше за все піддаєть­ся вимірюванню, основна частина статистичних даних з туризму відноситься саме до фактичного попиту.

Прихований попит характеризує ту частину населення, яка хоче, але не може подорожувати з якої-небудь причини. Цей вид попиту підрозділяється на:

-        потенційний попит, який відноситься до тих, хто подорожуватиме в майбутньому, в разі сприятливої зміни обставин (наприклад, збільшення купі­вельної спроможності й тривалості оплачуваної відпустки дасть цій частині на­селення можливість переміститися в категорію дійсного попиту);

-        відкладений попит - це попит, відкладений на якийсь час унаслідок проблем у сфері пропозиції, таких як недостатня кількість засобів розміщення, несприятливі погодні умови або навіть тероризм; зняття проблем у сфері про­позиції перетворить попит, що відкладається, на дійсний.

Нульовий попит характеризує існування постійної групи людей, не охо­чих подорожувати ні за яких обставин; вони формують категорію відсутності попиту.

З економічної теорії відомо, що споживачі при зниженні ціни будуть купувати більшу кількість продукції. Проте ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно змінюватися від продукту до продукту. Як правило,реакція споживачів відносно однієї і тієї ж продукції істотно змінюється за­лежно від її ціни.

Економісти визначають ступінь чутливості споживачів до зміни ціни продукції, використовуючи концепцію цінової еластичності. Для попиту на де­які продукти характерна відносна чутливість споживачів до зміни цін: невеликі зміни в ціні приводять до значних змін у кількості продукції, що купується. Попит на такі продукти прийнято називати відносно еластичним або просто еластичним.

Є продукти, відносно яких споживачі відносно нечутливі до зміни цін на них: істотна зміна в ціні веде тільки до невеликої зміни в кількості покупок. У таких випадках попит називають відносно нееластичним або просто нееластичним.

Чуттєвість попиту визначається його еластичністю і характеризується ко­ефіцієнтом еластичності, що визначається за наступною формулою:

 

E    % зміни кількості продукції, що користується попитом                 (14 1)

d                                            % зміни ціни

 

Наприклад, якщо ціна знижується, то попит на продукцію зростає. Це означає, що чисельник у формулі буде позитивним, а знаменник - негативним, даючи в результаті негативне значення коефіцієнта еластичності.

Можливо, що в разі збільшення ціни чисельник буде негативним, а знаменник позитивним, що також дасть негативне значення коефіцієнта еластичності.

Економісти взяли за правило ігнорувати негативний знак, відзначаючи лише абсолютну величину коефіцієнта еластичності. Цінова еластичність попи­ту може дорівнювати 1,2, 3, а не -1, -2, -3.

Попит є еластичним, якщо процентна зміна ціни веде до більшої процен­тної зміни кількості продукції, що користується попитом. Наприклад, якщо зниження ціни на 2% викликає збільшення збуту на 4%, то попит є еластичним (Ed = 2).

Коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності завжди буде більше одиниці.

Якщо дана процентна зміна ціни супроводжується відносно меншою змі­ною кількості продукції, що користується попитом, то попит є нееластичним. Наприклад, якщо зниження ціни на 3% дає зростання кількості продукції, що користується попитом усього на 1%, то попит є нееластичний (Ed - 1/3).

При нееластичному попиті коефіцієнт еластичності завжди буде менше одиниці.

Між еластичним і нееластичним попитом виникає прикордонна ситуація, коли процентна зміна ціни і подальша процентна зміна кількості продукції, що користується попитом виявляється рівною за величиною. Наприклад, падіння ціни на 1% викликає зростання продажів на 1%. Цей специфічний випадок на­зивають одиничною еластичністю, оскільки коефіцієнт еластичності дорівнює одиниці.

Попит у туризмі є вкрай еластичним. Яких-небудь жорстких правил, сто­совно чинників, що визначають еластичність попиту, не існує. На еластичність попиту в туризмі впливають:

-       замінність продукції;

-       питома вага витрат на туризм у бюджеті споживача;

-       віднесення туризму до предметів розкоші;

-       фактор часу (попит тим еластичніше, чим довше період часу на прийн­яття рішення).

Розглянемо вказані чинники більш детально.

Замінюваність. Чим більше добрих замінників даного туристського продукту пропонується туристу (споживачу), тим еластичніше буде попит на нього.

Питома вага в доході споживача. Чим більше місце займає продукт в бю­джеті споживача, при інших рівних умовах, тим вище еластичність попиту на нього.

Як відомо, існують предмети розкоші й предмети першої необхідності. Попит на предмети необхідності звичайно є нееластичним. Наприклад, хліб і сіль є предметами першої необхідності, й підвищення цін на них не приведе до істотного скорочення їх споживання. Попит на предмети розкоші звичайно ела-стичніший. Туризм сьогодні, хоча і визнається позитивним чинником в житті людини як фактор відновлення його фізичних і психічних сил, але предметом першої необхідності ще не став. Більше того, багато ким він розглядається як предмет певної розкоші.

Чинник часу. Попит на продукт звичайно тим еластичніше, чим довший період часу, необхідний для ухвалення рішення про його придбання. Одна з причин цього правила полягає в тому, що багато споживачів - люди звички. Якщо ціна на продукт росте, людині потрібен час, щоб знайти і ознайомитися з іншими продуктами, поки він не переконається в їх прийнятності.

Крім цінового чинника, що впливає на туристський попит, існує безліч чинників нецінової природи, так звані нецінові детермінанти попиту. До їх чис­ла можна віднести наступні:

-       споживацькі смаки;

-       число туристів;

-       доход потенційних туристів;

-       ціни на суміжні тури;

-       туристські (споживчі) очікування;

-       сезонність тощо.

Розглянемо вказані чинники більш детально.

Споживацькі смаки. На попит туристського продукту роблять вплив споживацькі смаки туристів. Зміни споживацьких смаків туристів можуть бути викликані рекламою, модою і т. ін. Якщо воно сприятливе для туристського продукту, то попит на нього зростатиме. Несприятливі зміни в перевагах турис­тів викличуть зменшення туристського попиту.Технологічні зміни у вигляді появи нового туристського продукту також здатні привести до зміни споживацьких смаків. Наприклад, відкриття комфор­табельних готелів у туристському центрі може істотно скоротити попит на по­слуги менш комфортабельних готелів.

Число туристів (покупців). Збільшення на ринку числа споживачів ту­ристської продукції обумовлює підвищення попиту, а зменшення числа спожи­вачів приводить до його скорочення. Свого часу розвиток авіатранспорту сти­мулював швидке зростання числа туристів завдяки економії часу на переїзди при здійсненні дальніх туристських поїздок. Сучасне удосконалення інформа­ційних технологій надзвичайно розширило межі міжнародного туризму, що пі­двищило попит на туристські поїздки.

Доход потенційних туристів. Дія на туристський попит змін грошового доходу у споживача досить складна. У більшості випадків підвищення доходу приводить до збільшення попиту на туристський продукт, оскільки в міру зрос­тання доходів потенційні туристи (споживачі), як правило, починають купувати більше турів і, навпаки, при зниженні доходів попит на тури падає.

У той же час збільшення доходів може знизити туристський попит на ту­ри в певні туристські центри, оскільки більш спроможні споживачі туристських послуг можуть переключитися на придбання турів у більш комфортабельні, модні й, відповідно, більш дорогі туристські дестинації.

Ціни на суміжні тури (послуги). Суміжний тур - це споріднений тур, який вже є і може виступати як замінник або супутній останньому.

Чи приведе зміна ціни на суміжний тур до підвищення або зниження по­питу на споріднений йому тур, залежить від того, чи є суміжний тур замінни­ком спорідненого йому туру або супутнім йому.

Таким чином, коли два турпродукти (туристські послуги) взаємозамінні, між ціною на один з них і попитом на інший існує прямий зв'язок.

Існують пари турпродуктів (туристських послуг), які є взаємодоповнюю­чими. Ці пари сприяють один одному в тому значенні, що попит на них існує одночасно. Такий попит має назву пов'язаного попиту.

Коли два товари є взаємодоповнюючими, між ціною на один з них і попи­том на інший існує зворотній зв'язок.

Туристські (споживацькі) очікування. Споживацькі очікування щодо таких чинників, як майбутні ціни на турпродукт, наявність турпро-дукта і майбутній доход, здатні змінити туристський попит. Очікування споживачів щодо можливості підвищення цін у майбутньому можуть спо­нукати їх купувати тур сьогодні, щоб попереджувати загрозу підвищення цін. Також і очікування збільшення доходів може примусити споживачів менше обмежувати поточні витрати.

Сезонність. Цей чинник пов'язаний з коливаннями туристського по­питу в часі. Як правило, ці коливання пов'язані з кліматичними, мотивацій­ними, економічними і соціальними чинниками. Виділяють високий і низь­кий сезон, а також міжсезоння. У високий сезон попит максимальний, а в низький відповідно мінімальний. Сезонність є однією з характерних рис ту­ристського попиту для багатьох туристських дестинацій. Поняття "сезон"народилося у курортному секторі туристського бізнесу і було пов'язане з часом року або кліматичними особливостями місцевості, які визначали по­пит на дані дестинації і їх послуги. Пізніше проблему сезонності почали за­стосовувати і до інших туристських дестинацій.

Окрім перелічених вище чинників-детермінантів, існує ще цілий ряд чин­ників, що впливають на зміну туристського попиту. У будь-якому випадку яс­но, що туристський попит не є постійною величиною. Під впливом величезного числа чинників він постійно змінюється як за характером, так і за величиною. Все це треба враховувати при формуванні політики розвитку туризму.

Пропозицію можна визначити як шкалу, що показує різну кількість про­дукту, яку виробник бажає й спроможний виготовити й пропонувати до прода­жу на ринку за кожною конкретною ціною з ряду можливих цін протягом пев­ного періоду часу [68, с. 86]. Пропозиція показує, яку кількість продукту буде пред'явлено до продажу за різними цінами, притому всі інші чинники залиша­ються незмінними.

Туристська пропозиція - це все те, що пропонується туристу для за­доволення його потреб під час подорожу (проживання, харчування, розваги тощо).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму