І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму - страница 42

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Таким чином, суб'єкти туристської діяльності при наданні туристських послуг можуть:

не використовувати ваучер як форму письмового договору на турист­ське або екскурсійне обслуговування і обмежуватися укладанням з туристом відповідного договору;

використовувати тільки ваучер як форму письмового договору на тури­стське або екскурсійне обслуговування, або використовувати ваучер разом із укладанням відповідного договору.

При наданні туристських послуг усі суб'єкти туристської діяльності неза­лежно від форм власності й відомчої належності при використанні ваучера як форми договору на туристське обслуговування повинні використовувати блан­ки ваучера, що виготовляються Державним підприємством "Національна тури­стська організація" або спеціалізованими поліграфічними підприємствами, що мають ліцензію Міністерства фінансів України на виробництво цінних паперів та бланків документів строгого обліку. Якщо ж застосування ваучера догово­ром на туристське обслуговування не передбачено - у туристських компаній немає необхідності в його придбанні й видачі туристам.

Розглянемо ключові моменти й вимоги, які відтепер застосовуватимуться до складання, оформлення і виготовлення туристських ваучерів з урахуванням нових положень вітчизняного законодавства.

Порядок виготовлення, обліку і зберігання ваучерів висуває наступні ви­моги щодо їх виготовлення.

Відповідно до Опису бланка ваучера, також затвердженого Положенням № 50, ваучер є бланком розміром 1/3 аркуша формату А4 (99 х 210 мм), що міс­тить таку інформацію:

-           серію і номер бланка;

-           найменування документа «Ваучер»;

-           найменування і місцезнаходження суб'єкта туристської діяльності, який реалізує послуги, номер ліцензії на відповідний вид діяльності;

-           найменування, місцезнаходження, номер телефону суб'єкта туристсь­кої діяльності, який надає послуги;

-           розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межу відповідальності суб'єкта туристської діяльності по договору;

-           прізвище і ім'я туриста (для групових поїздок - прізвище і ім'я керів­ника групи, чисельність групи з прикладеним списком туристів, завіреним пе­чаткою суб'єкта туристської діяльності, який видав ваучер);

-           види туристських послуг, терміни їх надання і загальна вартість;

-           назва, адреса і номер телефону об'єкту розміщення, його тип і катего­рія, режим харчування (у разі надання послуги з розміщенням);

-           у ваучері можуть бути відображені додаткові умови, обумовлені дого­вором, складом групи, необхідні для обслуговування туристів;дата видачі ваучера;

-           печатка.

Крім того, на лицьовій стороні бланка ваучера може розташовуватися ло­готип суб'єкта туристської діяльності.

Бланки ваучерів на надання туристських послуг повинні виготовлятися на спеціальному папері з використанням таких елементів поліграфічного захисту:

-           дворівневий водяний знак;

-           хімічний захист;

-           наявність захисних волокон;

-           лицева і оборотна сторони бланка друкуються двома сітками антисканерів;

-           у дизайні бланка лицевої і оборотної сторони використовуються ви­димі і невидимі при денному світлі фарби, які мають свічення в ультрафіолето­вому промінні;

-           мікрошрифт;

-           кількість фарб друку: лицева і оборотна сторони бланка 5+3 фарби офсетного друку; наявність веселкового друку, нумерація лицевої сторони бла­нка - одна фарба;

-           допуски: за всіма розмірами (окрім мікрошрифту) ±0,5 мм; за кольо­ром ±10 %; за масою паперу ±10 г/м.

Придбання суб'єктами туристської діяльності бланків ваучерів прово­диться самостійно на спеціалізованих підприємствах, які мають ліцензію на ви­готовлення цінних паперів і документів строгої звітності. При цьому бланк ви­готовляється з нанесенням двох букв і шестизначного номера у верхньому пра­вому кутку ваучера, які індивідуалізують кожний конкретний бланк. Ненумеро-вані бланки не можуть бути використані при наданні послуг суб'єктами турист­ської діяльності як договір на туристське обслуговування.

Ваучер складають в трьох примірниках - бланків з однією серією і одним номером.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції відповідальність за правильність оформ­лення ваучера покладається на суб'єкта туристської діяльності, який реалізує туристу послугу або комплекс послуг.

Облік і зберігання бланків ваучера, а також списання пошкоджених або анулювання бланків повинні здійснюватися з дотриманням всіх вимог законо­давства щодо зберігання і обліку документів строгої звітності.

У разі припинення (ліквідації, реорганізації, приєднання) суб'єкта турист­ської діяльності, всі невикористані на дату ліквідаційного балансу бланки вауче­рів знищують з дотриманням всіх необхідних процедур і вимог законодавства.

На вимогу контролюючих органів суб'єкт туристської діяльності зобов'я­заний пред'явити всю документацію щодо використовування бланків ваучерів.

Передача бланків ваучерів суб'єктом туристської діяльності іншим су­б'єктам туристської діяльності дозволена тільки в тому випадку, якщо така пе­редача обумовлена договором (контрактом) між ними. При цьому в договорі повинні бути обумовлені правила й процедури обміну, зберігання, обліку і спи­сання бланків ваучерів, як і відповідальність сторін. При цьому підприємство­власник ваучерів у реєстрі ваучерів повинно дати відмітку про їх передачу ін­шому суб'єкту туристської діяльності.

Бланки ваучерів, передані одним суб'єктом туристської діяльності іншому і використані одержувачем, можуть бути підставою для проведення розрахунків між такими суб'єктами туристської діяльності за надані послуги.

Зазначимо, що окрім нових вимог до самого бланку ваучера (тобто його форми) Положенням № 50 пред'явлені нові вимоги до оформлення ваучера, тобто до його обов'язкових реквізитів.

Перш за все в Положенні № 50 ваучер розглядається як форма письмово­го договору на туристське обслуговування, а також документ, який є підставою і гарантією отримання туристом сплаченої послуги або комплексу послуг у різ­них суб'єктів туристської діяльності.

Інструкцією про порядок оформлення туристського ваучера на надання туристських послуг встановлено, що бланки ваучерів заповнюються українсь­кою мовою (або мовою національних меншин) при наданні послуг на території України, а при наданні їх за її межами - мовою, передбаченою зовнішньоеко­номічним контрактом.

Заповнення бланка ваучера може здійснюватися вручну або за допомогою комп'ютерної техніки. Якщо на заповненому бланку ваучера відсутні один або декілька обов'язкових реквізитів, він може бути визнаний недійсним, в наданні послуг з такого ваучера може бути відмовлено.

У законодавстві на сьогоднішній день є спеціальні норми про санаторно-курортну путівку, які містять наказ Міністерства охорони здоров'я від 22.01.2002 р. № 19 про затвердження зразка санаторно-курортної путівки» і Ін­струкція про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путів­ками на санаторно-курортне лікування, придбаними за рахунок засобів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена ух­валою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працезда­тності від 02.06.2005 р. № 55.

Визначимо основні характеристики ваучера і путівки для того, щоб зро­зуміти, рівноцінні ці поняття на сьогодні чи ні (див. табл. 16.3).

Туристська путівка - це документ, що підтверджує факт передачі тури­стського продукту.

Туристський ваучер - документ, що встановлює право туриста на по­слуги, що входять до складу туру, і підтверджує факт передачі послуг.

Ваучер - документ, який є підставою і гарантією для отримання туристом оплаченої послуги або комплексу послуг у суб'єкта туристської діяльності, що надає послуги. У разі замовлення туристом послуг у різних суб'єктів туристсь­кої діяльності турист отримує ваучери в кількості, пропорційній кількості су­б'єктів туристської діяльності.

Ваучер оформляється суб'єктом туристської діяльності, що реалізує тури­сту послугу або комплекс послуг.
При укладенні суб'єктами туристської діяльності угод (контрактів), якими передбачено застосування ваучерів як форми договору про надання туристсь­ких послуг, зразки ваучерів є додатками до вищезгаданих угод (контрактів).

Ваучери знаходять широке застосування в міжнародному туризмі.

Міжнародний туристський ваучер - унікальна система, що поєднує в собі ваучер з офіційним платіжним документом як його невід'ємна частина.

Міжнародний туристський ваучер затверджений Всесвітньою Федерацією Асоціацій Туристських Агентств (ФУААВ), національними асоціаціями, які входять у федерацію, представниками турагентств і схвалений Міжнародною готельною асоціацією, ланцюгами міжнародних готелів, незалежних готелів і урядових закладів в усьому світі.

Право на видачу ваучера має будь-яке туристське підприємство, що є членом національної асоціації турагентств, або членом ФУААВ, або членом тієї чи іншої організації одночасно.

Міжнародний туристський ваучер призначений для бронювання місць у готелях, залізничних квитків, оренди автомобілів та інших видів обслуговуван­ня, що вимагають попередньої оплати. Цей документ дозволяє значно заощади­ти час і кошти. Сторона, яка надає послуги (наприклад, готель), платить тверду суму за оброблення кожного ваучера, а це значний доход для турагентства.

Міжнародний туристський ваучер приймається підприємствами обслуго­вування в усьому світі і практично виключає необхідність укладати угоду з ко­жним з цих підприємств окремо.

Даний ваучер містить юридично узаконений платіжний документ, що пі­сля надання зазначених у ньому видів послуг може бути депонований на будь-який банківський рахунок підприємства, яке надає послуги.

Слід зазначити, що договірна робота регламентується достатньо великою кількістю нормативних документів. Разом з тим дуже багато в договірній роботі залежить від кваліфікації та професійного досвіду персоналу підприємств, його юридичної підготовки, ступеня довіри між партнерами і т. ін. У договірній ро­боті важливо, щоб договір був правильним, дійсно відповідав діючим нормам ізаконодавчим актам, а партнери, що укладають договір, повинні чітко уявляти ступінь ризику, який вони беруть на себе і всю відповідальність за наслідки су­місної діяльності.

 

Контрольні запитання для самодіагностики

1.       Що таке договір?

2.       Дайте класифікацію договорів.

3.       Які нормативно-правові документи регламентують договірні відноси­ни в туризмі на міжнародному й національному рівнях?

4.       Які умови договорів є суттєвими?

5.       Які основні розділи повинен містити кожен договір?

6.       Яку роль в договорі відіграють звичайні й випадкові умови?

7.       Які існують способи укладання договорів?

8.       Чому правильно укладені договори мають важливе значення для дося­гнення високого рівня якості туристського обслуговування?

9.       Яку попередню роботу і чому необхідно провести туристському під­приємству перед укладанням договору(контракту)?

10.   Розкрийте сутність поняття "правоспроможність".

11.   Розкрийте сутність поняття "кредитоспроможність".

12.   Розкрийте сутність поняття "дієспроможність".

13.   Які умови повинні містити договори між ініціативним і рецептивним туроператорами?

1 4. Які існують види авансових платежів при розрахунках між підприємствами?

15.   Які існують моделі правовідносин між туроператором і турагентом?

16.   Що відноситься до суттєвих умов типового договору надання турист­ських послуг?

17.   Яку інформацію необхідно надати туристу при укладанні договору на туристське обслуговування?

18.   Які існують істотні зміни обставин, що беруться до уваги у договірній роботі турпідприємств з туристами?

19.   Які існують обмеження зміни ціни турпродукту при укладанні догово­ру на туристське обслуговування?

20.   В яких випадках можливе розірвання договору на туристське обслу­говування?

21.   З якою метою при туристському обслуговуванні використовують ту­ристський ваучер?

22.   Яка різниця між туристським ваучером і туристською путівкою?

23.   Яке призначення має міжнародний туристський ваучер?

У чому полягає специфіка укладання договорів з готелем, автотранс­портним підприємством, залізницею, авіакомпанією, підприємством харчуван­ня то що?17 ВПЛИВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ НА РОЗВИТОК ТУРИСТСЬКОЇ ІНДУСТРІЇ

 

Науково-технічний прогрес і розвиток туризму є діалектично взаємо­зв'язаними процесами. З одного боку, науково-технічний прогрес створив та­кий економічний потенціал людства, що дозволив зробити туризм масовим явищем. З другого боку, міжнародний обмін туристами сприяє розвитку науко­во-технічного прогресу.

 

17.1 Поняття про науково-технічний прогрес та етапи його розвитку

 

Науково-технічний прогрес (НТП) - поступальний, органічно взаємо­зв'язаний розвиток науки і техніки, що зумовлює еволюційні й революційні змі­ни у межах технологічного способу виробництва, а опосередковано - зміни ін­ших елементів економічної системи (відносин власності техніко-економічних, організаційно-економічних відносин та господарського механізму), всієї сукуп­ності суспільних відносин (соціальних, політичних, правових та ін.).

НТП зумовлений дією об'єктивних економічних законів, насамперед за­кону зростання потреб, усуспільнення виробництва і праці, і поширюється пе­редусім на систему продуктивних сил. Оскільки складовими елементами цієї системи є засоби й предмети праці, людина, що використовуються людьми си­ли природи, форми й методи організації виробництва, а з середини 50-х років -наука, з середини 70-х років - інформація, то НТП впливає на розвиток кожно­го елемента цієї системи. У найзагальнішому вигляді характер розвитку науки й техніки виявляється у поступовій заміні технологічного способу виробництва, що базується на ручній праці, на технологічний спосіб виробництва, що базу­ється на машинній праці, а його - на технологічний спосіб виробництва, що ба­зується на автоматизованій праці.

Початком НТП вважається утворення мануфактурного виробництва у 16 - 18 ст., коли науково-теоретична і технічна діяльність починають зближатися. До цього матеріальне виробництво поволі еволюціонувало переважно за раху­нок накопичення емпіричного досвіду, таємниць ремесла, збирання рецептів. Разом з цим йшов такий же повільний прогрес в науково-теоретичних знаннях про природу, які знаходилися під впливом теології і схоластики і не мали по­стійного і скільки-небудь істотного, впливу на виробництво. Науковий і техніч­ний прогрес були двома, хоча і опосередкованими, але самостійними потока­ми людської діяльності.

У 16 ст. потреби торгівлі, мореплавства, великих мануфактур зажадали теоретичного і експериментального розв'язання цілого ряду цілком визначених завдань. У цей час наука поступово пориває з схоластичною традицією і зверта­ється до практики. Компас, порох і книгодрукування (особливо останнє) були трьома великими відкриттями, що поклали початок міцному союзу наукової і технічної діяльності. Спроби використовувати водяні млини для потреб ману­фактурного виробництва, що розширюється, спонукали теоретично досліджу­вати деякі механічні процеси. Створюються теорії махового колеса і маховихрухів, теорія жолоба, вчення про тиск води, про опір і тертя та ін. Цей період є першим етапом НТП.

Виникнення машинного виробництва в кінці 18 ст. було підготовлене ре­зультатами попередньої науково-технічної творчості великої армії математиків, механіків, фізиків, винахідників, умільців. Парова машина Дж. Уатта була «плодом науки», а не тільки конструкторсько-технічної. діяльності. Машинне виробництво, у свою чергу, відкрило нові, практично необмежені можливості для технологічного застосування науки. Все це означає перехід до нового, дру­гого етапу НТП, який характеризується тим, що наука і техніка взаємно сти­мулюють розвиток один одного у все зростаючих темпах. Виникають спеціаль­ні ланки науково-дослідної діяльності, покликані доводити теоретичні рішення до технічного втілення. Науково-технічна діяльність стає однією з провідних галузей людської праці.

Третій етап НТП. пов'язаний з сучасною науково-технічною революці­єю. Під її дією розширяється фронт наукових дисциплін, що орієнтуються на розвиток техніки. У розв'язанні технічних завдань беруть участь біологи, фізіо­логи, психологи, лінгвісти, логіки. На прискорення технічного прогресу прямо або побічно впливають також багато суспільних, наук: економіка і організація виробництва, наукове управління економічними і соціальними процесами, кон­кретні соціальні дослідження, виробнича естетика, психологія і логіка технічної творчості, прогнозування. Все більш явною стає провідна роль науки по відно­шенню до техніки. Цілі галузі виробництва виникають вслід за новими науко­вими напрямами і відкриттями: радіоелектроніка, атомна енергетика, хімія син­тетичних матеріалів, виробництво ЕОМ та ін. Наука стає силою, що безперерв­но революціонізувала техніку. У свою чергу, техніка також постійно стимулює прогрес науки, висуваючи перед нею нові вимоги і завдання і забезпечуючи її все більш точним і складним експериментальним устаткуванням.

НТП у сучасних умовах розвивається в еволюційній і революційній фор­мах. Перша означає поступове і часткове вдосконалення існуючої та впрова­дження нової техніки, предметів праці, еволюційний розвиток науки (без нау­кових революцій), відсутність промислових та інших революцій у межах техно­логічного способу виробництва, що зумовлює еволюційні зміни у відносинах економічної власності, господарському механізмі, поступово забезпечує вдос­коналення інших підсистем суспільних відносин. Революційна форма НТП означає докорінні, суттєві зміни в розвитку науки, техніки, предметів праці, ін­ших елементів системи продуктивних сил і техніко-економічних відносин, які­сні та сутнісні перетворення у відносинах власності, організаційно-економічних відносинах, господарському механізмі, процесі суспільного виробництва, які згодом супроводжуються якісними змінами інших підсистем суспільних відно­син. Ці форми НТП перебувають в органічному взаємозв'язку.

Поступові кількісно-якісні перетворення в межах еволюційної форми го­тують ґрунт для кардинальних змін у межах технологічного способу виробниц­тва, для наукових, промислових революцій, розгортання науково-технічної ре­волюції (НТР), різних її етапів. Так, НТР, що розпочалася в середині 50-х років XX ст., у середині 70-х років вступила в якісно новий етап свого розвитку, по­в'язаний з мікропроцесорною, біотехнологічною революцією. Еволюційна фор­ма НТП не обмежується тільки кількісними змінами, передбачає і певні якісні зрушення, які разом готують основу для кардинальних сутнісних перетворень. В умовах НТР зв'язок між наукою і технікою стає настільки тісним, що наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу, стає найдинамічнішим елементом в системі "наука - техніка - виробництво". Водночас еволюційна форма НТП здійснюється здебільшого в межах одного панівного в певний час технологічного способу виробництва, готує ґрунт для переходу менш розвину­того технологічного способу виробництва до більш розвинутого. Але цей пере­хід відбувається завдяки НТР.

Характерною рисою сучасного НТП є те, що він охоплює не тільки про­мисловість, але і багато інших сторін життєдіяльності суспільства: сільське го­сподарство, транспорт, зв'язок, медицина, освіта, сферу побуту.

НТП служить основою соціального прогресу. НТП створив умови для ро­звитку виробничої сфери, що неминуче сприяло розширенню сфери послуг. Все це дозволило створити суспільству умови для розвитку туризму. Одночасно з цим, впровадження у виробництво новітніх технологій дозволило людству скоротити витрати живої праці, що привело до збільшення вільного часу у на­селення і тим самим стимулювало розвиток туризму.

 

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму