І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму - страница 52

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

М'який блок місць, при якому замовник не має ніякої фінансової відпо­відальності, але має право в наперед обумовлені терміни повністю або частково відмовитися від своїх місць, більш зручний для турагента, проте якщо відмова відбудеться пізніше встановленого терміну, то замовнику належить виплатити штраф. Звичайно м'які блоки застосовують рідко, оскільки вони не завжди вигі­дні утримувачу чартеру (нехай це авіакомпанія або туроператор - wholesalers ).

Твердий блок передбачає строгі договірні зобов'язання за термінами продажу і оплаті. Замовник вносить передоплату, розмір якої звичайно включає суму вартості двох парних рейсів. Тарифи при реалізації твердого блоку бува­ють приблизно на 5-10% нижче, ніж на м'якому. До того ж при договорі на тве­рдий блок оператор і агент фіксують ціну на весь період дії чартеру, що дає до­бру можливість реалізаторам варіювати ціни в пік сезону і в кінці нього.

Найбільш поширений продаж місць на чартерні рейси комбінованим способом, що поєднує елементи двох вищезазначених варіантів. Загальне число місць, що входять до реалізуємого блоку, ділиться у визначеній пропорції на дві частини, одна з яких реалізується за твердою системою, а інша - за м'якою.

Часто в ролі ініціатора чартерної програми виступають декілька туропе­раторів. При цьому вони наперед обумовлюють між собою умови організації польотів. Головним питанням для туроператора, який вперше організує власний чартер, завжди є питання вибору авіакомпанії. До поняття "надійність авіаком­панії", на думку туроператорів, входять перш за все репутація і ім'я на світово­му ринку авіаперевезень, напрацьованість технологічного ланцюжка польотів на конкретному напрямі, величина і номенклатура льотного парку, можливість наземної представницької підтримки.

 

Контрольні запитання для самодіагностики

1.      Які види транспорту входять до транспортної системи країни?

2.      Які основні види транспорту застосовують в туризмі?

3.      Які напрямки транспортного забезпечення існують в туризмі?

4.      Які переваги й недоліки має автомобільний транспорт?

5.      Які автопослуги застосовують в туризмі?

6.      Які переваги і недоліки мають залізничні подорожі?

7.      Які види поїздів існують у системі пасажирських залізничних перевезень?

8.      Які існують категорії вагонів для залізничних пасажирських перевезень?

9.      Дайте характеристику існуючої в Європі системи тарифів на залізнич­ні пасажирські перевезення?

10.     Які переваги й недоліки мають пасажирські перевезення водним транспортом?

11.     Дайте визначення морських круїзів?

12.     Які існують класи кают на теплоходах?

13.     Як класифікують морські круїзи за ціною?

14.     Які особливості мають річкові круїзи?

15.     Які переваги й недоліки мають перевезення авіаційним транспортом?

16.     Які існують класи обслуговування пасажирів при здійсненні авіаперевезень?

17.     Як класифікують чартерні рейси при авіаперевезеннях туристів?

18.     Які існують тарифи на пасажирські авіаперевезення?

19.     У чому полягають переваги інтеграції різних видів транспорту при перевезенні туристів?

20.     Яку інформацію повинен містити договір між туристським підприєм­ством і автотранспортним підприємством при оренді автобусу?

21.     Яку інформацію повинен містити договір між туристським підприєм­ством і залізницею при організації туристської подорожі спеціальним поїздом?

22.     Яку інформацію повинен містити договір між туристським підприєм­ством і судновласником при організації подорожей водним транспортом?

23.     Які форми взаємодії існують між туристськими підприємствами та авіакомпаніями?

Яку інформацію повинен містити договір між туристським підприєм­ством і авіаперевізником при кожній з існуючих форм взаємодії між ними?20 ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ РОЗМІЩЕННЯ В ТУРИЗМІ

20.1     Класифікація засобів розміщення

 

Розміщення займає центральне місце в комплексі туристських послуг, що надаються туристам у подорожі, є невід'ємною частиною кожного туру.

Засіб розміщення - будь-який об'єкт, який регулярно або епізодично на­дає місця для ночівлі.

На рис.20.1 наведена класифікація засобів розміщення, запропонована UNWTO [90, с. 216]. Класифікація засобів розміщення в Україні визначається Державним стандартом ДСТУ 4268 - 2003 "Послуги туристичні. Засоби розмі­щення. Загальні вимоги" [58]. Згідно з цим стандартом засоби розміщення поді­ляються на колективні й індивідуальні.

Колективні засоби розміщення включають:

-      готелі й аналогічні засоби розміщення;

-      спеціалізовані засоби розміщення (оздоровчі засоби розміщення, табо­ри праці та відпочинку, громадські транспортні засоби. конгрес-центри);

-      інші колективні засоби розміщення (помешкання, призначені для від­починку, майданчики для кемпінгу. стоянки морського й річкового транспорту, інші колективні засоби розміщення).

Індивідуальні засоби розміщення туристів включають:

-      орендовані засоби розміщення (кімнати, орендовані в сімейних будин­ках; житло, орендоване у приватних осіб або через агентства);

-      інші типи індивідуальних засобів розміщення (неосновне власне житло; житло, що надається безоплатно родичам і знайомим; інші індивідуальні засоби розміщення туристів).

20.2     Стисла характеристика засобів розміщення

 

Розглянемо характеристику засобів розміщення згідно з ДСТУ 4268 - 2003 [58].

До колективних засобів розміщення відносять засоби розміщення, що надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому приміщенні, в яких число місць повинно перевищувати певний мінімум для груп осіб, більших ніж одна сім'я, а всі місця підлягають єдиному керівництву та оплаті згідно з встановленими ці­нами. Діяльність колективного засобу розміщення може не мати на меті отри­мання прибутку, наприклад, студентські й шкільні гуртожитки, табори пласту­нів (скаутів) тощо.

До готелів і аналогічних засобів розміщення відносять колективні за­соби розміщення, що складаються більше ніж з 7 номерів; мають єдине керівництво; надають готельні послуги, які включають обслуговування в номе­рах, щоденне заправляння ліжок та прибирання кімнат і санвузлів; згруповані в класи і категорії відповідно до переліку надаваних послуг і наявного обладнан­ня і не входять до категорії спеціалізованих закладів.

Індивідуальні

 

 

 

 

 

 

Приватні


 

Готелі

 

 

Мотелі

 

 

Пансіонати

 

 

Пляжні готелі

 

 

Клубні номери

 

 

Гостеві дома

 

 

Інші

 

 

Готелі при лікувальних закладах

 

 

Табори праці й відпочинку

 

 

Транспортні

засоби розміщення

(потяг, теплохід)

 

 

Притулки, хижі

 

 

Конгрес-центри

 

 

Інші

 

 

Туристські бази

 

Гуртожитки для молоді

 

Туристські села

 

Кемпінги

 

Бунгало

 

Інші (ботель, ботокемпінг,

флотель, флотокемпінг)

Приватне житло (кварктоитредиж, ві)ілли,

 

Орендовані кімнати в приватних домах

щОерненнядаоугвепаннртіиівпв артинмиіх-

 

 

Розміщення у родичів

 

ІншіРис.20.1 - Класифікація засобів розміщенняДо готелів відносять засоби розміщення, які надають готельні послуги, які не обмежуються щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів (наприклад, готелі, готелі квартирного типу, мотелі, до­рожні готелі, клуби з проживанням, готелі в пристосованих транспортних за­собах тощо).

До аналогічних засобів розміщення відносять засоби розміщення, які складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно з щоден­ним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат і санвузлів (наприклад, пансіона­ти, будинки відпочинку, туристські бази тощо).

До інших колективних засобів розміщення відносять засоби розміщен­ня, що можуть бути безприбутковими, мають єдине керівництво, надають міні­мум послуг (що не включають щоденне заправляння ліжок), не обов'язково складаються з номерів, а можуть мати окремі одиниці житлового типу, майдан­чики для кемпінгу або колективні спальні приміщення.

До помешкань, призначених для відпочинку відносять колективні за­соби розміщення, що мають єдине керівництво і надають обмежені готельні послуги, які не включають щоденне заправляння ліжок та прибирання житло­вих приміщень (комплекси будинків, організовані як житло, або бунгало).

Бунгало - це заміські окремо розташовані будівлі, що мають окремий вихід, містять одну чи декілька кімнат та розраховані на розміщення однієї або двох сімей (пар).

До майданчиків для кемпінгу відносять колективні засоби розміщення на закритих майданчиках, призначені для розташування наметів, автофургонів, автопричепів та будинків на колесах, що мають єдине керівництво і надають певні туристські послуги (інформаційні, продаж товарів в магазинах, відпочи­нок та розваги).

До стоянок морського та річкового транспорту відносять гавані для суден, призначені для оренди власниками суден стоянки на водній поверхні або місця на березі, а також порти для транзитних суден з оплатою швартуван­ня на ніч, обладнані санітарно-технічними системами життєзабезпечення.

До інших колективних засобів розміщення відносять засоби розміщен­ня, які підлягають єдиному керівництву, мають соціальне значення, у багатьох випадках субсидуються (наприклад, гуртожитки для молоді, туристські гурто­житки, будинки відпочинку для людей похилого віку, будинки відпочинку для робітників підприємств, готелі для робітників, студентські й шкільні гуртожит­ки тощо).

До спеціалізованих засобів розміщення відносять засоби розміщення, які можуть бути безприбутковими, мають єдине керівництво, надають мінімум готельних послуг (не включаючи щоденне заправляння ліжок), не обов'язково складаються з номерів, а можуть мати одиниці житлового типу або колективні спальні приміщення, і крім надання розміщення виконують ще яку-небудь фун­кцію (наприклад, лікування, оздоровлення, соціальну допомогу, транспорту­вання тощо).

До оздоровчих засобів розміщення відносять лікувальні й оздоровчі заклади, що надають послуги розміщення (санаторії, будинки реабілітації,оздоровчі ферми тощо). Оздоровчі засоби розміщення, які надають готельні по­слуги, що включають як мінімум щоденне заправляння ліжок, прибирання но­мерів та санвузлів, класифікують як готелі.

До таборів праці й відпочинку відносять табори, що надають послуги розміщення для осіб, які займаються певною діяльністю під час відпочинку (наприклад, сільськогосподарські, археологічні та екологічні табори праці, та­бори відпочинку, табори пластунів (скаутів), гірські притулки, хижки тощо).

До цієї групи відносяться також дитячі табори, засоби розміщення при спортивних центрах, що не надають готельні послуги.

До громадських транспортних засобів відносять засоби розміщення зі спальними приміщеннями, які належать до колективного громадського тран­спорту і не відокремлені від нього в плані оплати, що стосується в основному поїздів, суден та яхт.

Громадські транспортні засоби відрізняються від інших засобів розмі­щення тим, що вони не призначені безпосередньо для розміщення туристів (го­тель, розташований на судні, яке постійно закріплене на одному місці, а не пе­ресувається водними шляхами, класифікують як готель)

До конгрес-центрів відносять заклади, які надають розміщення, і спеціа­лізуються на наданні обладнання та послуг для проведення конгресів, конфере­нцій, курсів, професійних навчань, медитацій та релігійних заходів, а також освіти молоді, при цьому спальні приміщення надаються тільки учасникам спе­ціалізованих заходів, які організовані цим закладом або проводяться в його приміщеннях.

До індивідуальних засобів розміщення туристів відносять власне жит­ло, в якому за плату або безоплатно надається обмежена кількість місць, при цьому всі одиниці розміщення (кімната, житло) є незалежними, їх займають ту­ристи або господарі, які використовують це житло протягом обмеженого термі­ну як другий будинок або будинок для відпочинку (дачу).

До кімнат, орендованих в сімейних будинках, відносять засоби розміщення, в яких турист живе разом з сім'єю, яка проживає в цьому будинку, і сплачує орендну плату.

До житла, орендованого у приватних осіб або за посередництвом агентств, відносять індивідуальні засоби розміщення (квартири, вілли, буди­нки, котеджі тощо), які на тимчасових засадах здають в оренду як повністю обладнані одиниці для проживання туристів на підставі угод між домашніми господарствами.

До неосновного власного житла відносять засоби розміщення (квартири, вілли, будинки, котеджі тощо), які використовують під час турист­ської подорожі відвідувачі, що є членами родини власника. Ця група містить також помешкання, які використовують по черзі ("тайм-шерінг").

До житла, що надається безкоштовно родичам і знайомим, відносять засоби розміщення, в яких туристам їх родичі чи знайомі безоплатно дозволя­ють повністю або частково використовувати свій будинок для розміщення.

До інших індивідуальних засобів розміщення туристів відносять засоби розміщення туристів, які не зовсім відповідають вимогам до індивідуа­льних засобів розміщення, і складаються з наметів на неорганізованих майдан­чиках і суден на неофіційних стоянках.

 

20.3 Загальні вимоги до засобів розміщення

 

Загальні вимоги до засобів розміщення визначаються тим же Державним стандартом ДСТУ 4268 - 2003 [58]. Проектування і будівництво засобів розмі­щення слід виконувати згідно з будівельними нормами й правилами, що має бути підтверджено актом приймання в експлуатацію або висновком уповнова­женої організації.

Засоби розміщення повинні мати зручні під'їзні шляхи з необхідними дорожніми знаками й вимощеними пішохідними доріжками. Прилегла до засо­бів розміщення територія повинна бути упорядкована та озеленена, добре осві­тлена; мати майданчик з твердим покриттям для короткочасного паркування автотранспорту, необхідні довідково-інформаційні покажчики, ємкості для сміття.

Засоби розміщення повинні мати вивіску із зазначенням їх виду й назви. Інформація стосовно виконавців послуг засобів розміщення, режим їх роботи, перелік послуг, що надаються, повинна бути розміщена при вході на територію або в приміщенні.

У засобах розміщення повинні бути: освітлення в житлових і громадсь­ких приміщеннях (природне й штучне, в коридорах - цілодобове); систему еле­ктропостачання з підведенням до житлових приміщень; холодне й гаряче водо­постачання і каналізацію (у сільських районах та в районах з перебоями у водо­постачанні необхідно забезпечити мінімальний запас води не менше ніж на до­бу й підігрів води); опалення, що підтримує температуру повітря у житлових приміщеннях у межах 18 - 22 ° С; вентиляцію (природну або примусову), що забезпечує циркуляцію повітря виключає проникнення сторонніх запахів у жи­тлові приміщення; телефонний зв'язок; мережу радіомовлення або незалежні від мережі радіоприймачі; пасажирський ліфт (за необхідністю).

У житловій кімнаті засобу розміщення повинні бути: меблі (ліжко, тум­бочка, стіл, стілець, шафа або ніша для одягу), килимок біля ліжка, дзеркало тощо), постільні речі (матрац, дві подушки, наволочки, ковдра, покривало на ліжко, простирадло, підковдра) за кількістю проживаючих і рушники (не менше двох на одного туриста); завіси або жалюзі, що забезпечують затемнення при­міщення, й прозорі завіси на вікнах; світильники на стелі (на стіні); замки в дверях з внутрішнім запобіжником; відповідний інвентар (попільничка-крім за­собів розміщення для дітей та юнацтва, ключ комбінований для відкривання пляшок, набір посуду для питної води, тощо).

У номері повинен бути обладнаний санвузол з умивальником, унітазом, ванною або душем. За відсутності санвузла в номері засоби розміщення пови­нні мати санітарні об'єкти загального користування (з розрахунку один унітаз, один умивальник і один душ не більше ніж на 10 чоловік, окремо для жінок і чоловіків).У засобах розміщення має бути передбачено: кімната побутового обслу­говування з праскою та прасувальною дошкою, щітками для одягу й взуття - в колективних засобах розміщення, надання праски та прасувальної дошки - в індивідуальних засобах розміщення; місце для прання та сушіння одягу з не­обхідним обладнанням та інвентарем; приміщення або частина приміщення для перегляду телепередач та інших культурно-масових заходів; камера збері­гання (за потреби); приміщення для надання послуг харчування та/або кухня для самостійного приготування їжі, обладнана холодильником, електричною (газовою) плитою або пічним опаленням; пристрої для зручного користування інвалідами засобами розміщення: нахилені пандуси біля вхідних дверей для проїзду інвалідного візка, ліфти, спеціально обладнані номери і туалети та ін­ше (у новозбудованих колективних засобах розміщення). Під новозбудовани-ми розуміють засоби розміщення, введені в експлуатацію або реконструйовані після 2004 р.

Обслуговуючий персонал, який надає послуги в колективних засобах розміщення, повинен мати відповідну освіту й кваліфікацію, що відповідає виконуваній роботі. Персонал повинен створювати атмосферу гостинності, комфорту, виявляти доброзичливість та ввічливість. У колективних засобах розміщення повинні бути розроблені й затверджені посадові інструкції для персоналу.

Засоби розміщення, зобов'язані надавати мінімальний перелік послуг, а саме: цілодобове приймання; послуги громадського харчування або умови для самостійного приготування їжі; щоденне прибирання житлової кімнати та сан­вузла (крім гуртожитків, таборів праці й відпочинку, гірських притулків тощо); зміна постільної білизни (не менше одного разу на п'ять діб), зміна рушників (не менше одного разу на три доби); відправлення, отримання і доставляння ли­стів та телеграм; зберігання цінностей та багажу; медична допомога: виклик швидкої допомоги, користування аптечкою першої допомоги; туристська ін­формація. Залежно від типу засобу розміщення перелік асортименту послуг може доповнюватися. Спеціалізовані засоби розміщення надають додаткові по­слуги відповідно до їхньої спеціалізації.

 

20.4 Особливості розміщення туристів у транспортних турах

 

Розміщення туристів у транспрортних турах має деякі особливості [66, с.186 - 191].

Туристам у транспортному засобі надаються наступні компоненти забез­печення і обслуговування:

-       мешкання з мінімальним (при переїздах) або повним задоволенням (в транспортному турі) побутових потреб;

-       за місцем розміщення - придбання комплектів харчування, а зовні ньо­го - харчування в інших місцях (в ресторані, буфеті, кафе та ін.), що є у складі даного транспорту;

-       оперативні повідомлення засобів масової інформації (радіо, телебачен­ня, преса) або аудио- і відеозаписи на компактних носіях;засоби оперативного або мобільного зв'язку (радіо, телефон, факс);

-       стаціонарно розміщені довідково-консультаційні матеріали або такі, що повідомляються обслуговуючим персоналом (стюардеси на борту авіалай­нера, стюарди на борту круїзного судна, провідники вагонів);

-       надання ізольованих приміщень і умов для ділових зустрічей, перего­ворів і т. ін.

Якщо при короткочасних переїздах і перельотах туристи можуть розрахо­вувати лише на стандартні просторово-планувальні рішення конструкторів і виробників транспортного засобу, то в тривалому транспортному турі ті ж рі­шення можуть і не задовольнити запити туристів.

Якість обслуговування в дорозі (в транспортному турі) забезпечується як технологією обслуговування, так і якістю:

-       конструктивних елементів місць розміщення туристів у транспорті з погляду середовища незаселеного, які приводять до різного ступеня комфо­ртності пасажирів (наприклад, тип вагону, розташування купе, рівень поли­ці та ін.);

-       сервісного обладнання салону (купе): радіоточка, телевізор, засоби оперативного (мобільної) зв'язку;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму