І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму - страница 55

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

 

 

21.3 Призначення громадських приміщень в готелях

 

За функціональним призначенням готельний простір підрозділяється на житлові й службові приміщення. Останні, в свою чергу, діляться на адміністра­тивні, обслуговуючі й підсобні.

До житлових приміщень у готелях відносяться: номери; коридори; фойє; кутки відпочинку; вітальні; переходи; загальні туалети. До службових примі­щень відносяться: зони обслуговування; переходи між зонами обслуговування; службові кабінети. Обслуговуючі приміщення: агентство зв'язку, транспортні каси, кіоски з продажу газет, журналів, книг, сувенірів, парфюмерії, аптечні кі­оски, перукарні, ресторани, кафе, бари, конференц-зали, кіноконцертні зали, пункти побутових послуг, хімчистка, ремонт одягу, ремонт взуття, туристський кабінет, бібліотека, тренажерні зали і т. ін.

До підсобних служб і приміщень будівель (корпусів) готелю, що безпосе­редньо обслуговують туристів, відносять звичайно всі сервісні: камеру схову; господарський склад; технічні майстерні; пункти надання побутових послуг (ремонту взуття, ремонту і прасування одягу, термінового прання і хімчистки, перукарських); каси продажу транспортних квитків; кіоски (аптечні, газетні, сувенірні, парфюмерно-галантерейні); пункт поштового зв'язку; ощадкасу (банк) і пункт обміни валют; медпункт і ізолятор; кімнати обслуговуючогоперсоналу (на поверхах); кімнати для адміністрації; пункти надання різних до­даткових і спортивно-оздоровчих послуг (більярдна, сауна, туркабінет, бібліо­тека, сховище для лиж, пункт прокату спорт- і культінвентарю та ін.); примі­щення або майданчики для розбирання, пакетування, зберігання (до транспор­тування) і завантаження сміття.

Функціональна схема житлового поверху визначається складом при­міщень і функціональним зв'язком між ними. Залежно від архітектурно-планувального рішення житлового поверху і рівня комфорту рекреаційної установи площа житлових номерів повинна складати 54 - 70% загальної площі забудови житлового поверху; площа приміщень для обслуговуючого персоналу - 1,8 - 8,4%; площа загальних горизонтальних комунікацій -13,1- 22,0%; площа сходово-ліфтових холів - 3,5 - 6,5%; площа віталень на житлових поверхах - 0-3,8%.

Склад приміщень житлового поверху, організація зв'язку його з іншими групами приміщень в різних типах рекреаційних установ незалежно від їх архі­тектурно-планувальних рішень має принципово однакові функціональні схеми, розрізняючись кількістю вертикальних комунікацій, складом номерів і обслуго­вуючих приміщень.

 

21.4 Класифікація номерного фонду в готелях

 

Номер - приміщення, що складається з одного або декількох ліжко-місць, обладнане відповідно до вимог до готелів даної категорії.

Як мінімум в номері повинно бути: меблі та обладнання; ліжко; стіл або крісло у розрахунку на одно місце; нічний столик або тумбочка - на 1 ліжко; шафа для одягу; загальне освітлення; корзина для сміття; інформація про готель й план евакуації. Класифікація номерного фонду готелів наведена на рис. 21.4.

 

Номери готелю

 

 

За призначенням

 

 

Бізнес-клас

Економ-клас

Номери апартаментиРис. 21.4 - Класифікація готельних номерівНомери бізнесу-класу призначені для розміщення осіб, які знаходяться в ділових поїздках і відрядженнях. Крім стандартної обстановки номера, тут по­винні бути створені умови для роботи, а саме: повинні бути робочий стіл, теле­фон, факс, комп'ютер і т. ін.

Номери економічного класу призначені для розміщення широкого кон­тингенту клієнтів. Відзначаються недорогим інтер'єром і обладнанням, що впливає на ціну розміщення.

Номери-апартаменти - 2-, 3-, 4-кімнатні номери призначені, як правило, для довгострокового розміщення родин. У складі кімнат номера-апартаменту обов'язково повинна бути кухня з необхідним набором побутової техніки (каво­варкою, мікрохвильовою піччю, міксером і т. ін.), що дозволяє забезпечити практично домашні умови перебування.

Розрізняють також таку категорію номерів, як люкс-апартаменти 3-, 4-кімнатні номери з житловою площею не менше ніж 45 м2, у складі яких кухні може й не бути. Це найдорожча категорія номерів. У закордонній практиці вони відомі як сюїт-номери.

Тип номера, що надається готелем, залежить як від можливостей готе­лю, так і від запитів туристів до умов розміщення при тих чи інших видах відпочинку.

У готелях номери розрізняють за площею, кількістю ліжок та інших спа­льних місць (наприклад, диванів), за внутрішнім убранням і утриманням номе­рів, а також за наявністю або відсутністю балкона або тераси, облаштуванню ванної кімнати (ванна або душ), туалету, фену, косметики, телефону тощо.

Значний інтерес має така класифікація [66, с. 182 - 185].

Готельний номер, що надається туристам для розміщення і мешкання, може бути:

-       кутовою кімнатою (corner room);

-       стандартною кімнатою (standard - STD);

-       кімнатою із спальнею (bed room - BDR, BDRM);

-       кімнатою, що відрізняється більшою площею у порівнянні із стандарт­ною кімнатою (superior);

-       однокімнатним стандартним номером (студією) з вбудованою кухнею (studio);

-       кімнатою для сім'ї, за площею більшого розміру, ніж стандартна (family room);

-       номером з двома суміжними кімнатами для сім'ї (family studio);

-       кімнатою з одним великим ліжком для сімейної пари (extra bed або king

size);

-       кімнатою більше, ніж стандартна, з вітальнею і спальнею, з меблями і устаткуванням високої якості (suite);

-       номером поліпшеної категорії (suite mini);

-       напівлюксом, тобто двомісним однокімнатним великого розміру і по­ліпшеного планування в порівнянні з попереднім (junior suite), тобто номер з виділеною зоною для відпочинку;

-           двомісним однокімнатним великого розміру, але з більш коштовноюобстановкою (de luxe);

-       що складається з двох і більше кімнат підвищеної комфортності (executive suite, suite senior);

-       великим за площею, обладнаним оргтехнікою (комп'ютер/факс) для роботи (business);

-       приготованим спеціально для молодожонів (honeymoon room);

-       суміжним з сусіднім номером з дверима для проходу з одного номера в іншій, минувши коридор (connected room);

-       двоповерховим (duplex);

-       наближеним до виду сучасної квартири, з місцем приготування їжі, тобто квартира з двох і більше кімнат (араrtment), причому апартаменти з 1 спальнею позначаються як АРТ1, а з двома спальнями - АРТ2;

-       номером підвищеної комфортності - (vip);

-       найрозкішнішим в готелі, що складається з кабінету, декількох спа­лень, двох-трьох туалетів (president).

У зв'язку з бронюванням (придбанням) блоків місць, а не конкретних но­мерів, в більшості випадків вид з вікна готелю не можна знати наперед, окрім тих випадків, коли всі його вікна виходять в якусь певну сторону (наприклад, на море). І хоча туристів звичайно розміщують на місці за розсудом готелю, ро­зглянемо і позначення зон огляду. Якщо вид з вікна не обмовляється, то вико­ристовується позначення RОH. У загальному випадку положення вікон в номе­рі готелю щодо зон огляду з нього класифікується так чином:

-       з балконом (Ьа1сопу);

-       вид на місто (city view);

-       вид в протилежну від моря сторону IV;

-       вид на пляж (beach view);

-       вид на басейн view)

-       вид на сад (garden view)

-       вид на океан (осеап view);

-       вид на околиці (land view);

-       з видом на піски (dune view);

-       вид на гори (mountain view);

-       з видом на парк (park view);

-       вид на море (sea view, SV);

-       з бічним видом на море (side sea view, SSV);

-       вид на атриум (приміщення з верхнім світлом) або внутрішній двір го­телю (inside view) .

 

21.5 Організація керування готельним комплексом

 

Загальну структуру управління готелем можна зобразити схемою наведе­ною на рис. 21.5.

Організаційна структура управління готельним підприємством залежить від категорії готелю, його місткості, переліку основних і додаткових послуг тощо.Власник Ген. директор

Інституційний рівеньДиректори відділів Директори служб

Завідуючі змінами Старші горничні

 

Управлінський рівеньСтарші Старші офіціанти Метрдотелі

портьє


Технічний рівеньРис. 21.5 - Типова пірамідальна структура управління готелем

 

Найскладнішу організаційну структуру управління мають готелі, яким присвоєна вища категорія. Схема такої структури наведена на рис.21.6 [103, с.38].

Розглянемо основні форми управління готельними підприємствами [93, с.242 - 252].

До найбільш розповсюджених у міжнародній практиці форм управління підприємствами готельного господарства відносяться:

-       управління за контрактом;

-       управління через договір франчайзингу;

-       оренда.

У готельному господарстві поширенні й інші організаційні форми управ­ління [акціонерні товариства (АТ), спільні підприємства (СП), синдикати, кон­сорціуми і т. ін.], що відрізняються змістом й пропорціями функцій, структу­рою і ступенем централізації управління.

 

21.5.1 Управління за контрактом

Однією з основних форм управління підприємствами індустрії гос­тинності, що одержала широке поширення з початку 70-х років, є управлін­ня за контрактом.

Під контрактом на управління розуміється письмова угода, що уклада­ється між власником підприємства (готелю, ресторану) і менеджером або ком­панією, що спеціалізується в управлінні відповідними типами підприємств.

Для власників готелів однією з найважливіших проблем при оформленні контракту на управління є вибір керуючої компанії.

Основні критерії, що роблять вплив на вибір керуючої компанії:

1)    ефективність діяльності компанії за попередніми контрактами з інши­ми клієнтами;

2)    наявність у компанії бездоганної репутації;можливість контролю за діяльністю керуючої компанії з боку власника готелю чи його представника;

3)    конкурентоспроможність персоналу керуючої компанії, зумовлена до­свідом роботи в готельному маркетингу;

4)    умови і терміни контракту.

Найбільш значні з критеріїв перші два. Часто власники готелів чи їх представники оцінюють здатність керуючої компанії виконати взяті на себе зо­бов'язання за допомогою глибокого аналізу попередніх контрактів.

Управління за контрактом має свої слабкі й сильні сторони.

Переваги управління за контрактом для власника підприємства:

1.    При контрактній системі керуюча компанія чи менеджер не володіє ча­сткою майна.

2.    Свобода вибору керуючої компанії чи менеджера.

3.    Можливість здійснення інвестицій у підприємство, незалежно від дум­ки керуючого.

4.  Максимальний прибуток, за винятком управлінської винагороди.
Недоліки контрактного управління для власника підприємства:

1.    Відсутність оперативності контролю.

2.    Максимальний ризик і необхідність виплати управлінської винагороди.

3.    Відсутність права втручатися в процес управління.

4.    Труднощі з достроковим розірванням контракту.

5.    1-й і 3-й пункти в сучасних контрактах менш категоричні: можливість контролю й участь у справах розширюються.

Переваги контрактної системи для керуючої компанії (менеджера):

1.    Розширення сфери впливу.

2.    Збільшення доходів з мінімальними витратами.

3.    Повна відсутність необхідності виплат власнику.

Недоліки управління за контрактом для керуючої компанії (менеджера):

1.    Обмеження доходу сумою управлінської винагороди.

2.    Залежність від фінансового положення власника.

3.    Припинення діяльності, втрата роботи по закінченні термі ну контракту (у разі непоновлення контракту).

 

25.5.2 Управління через договір франчайзингу

Термін "франчайзинг" означає в сучасному розумінні систему договір­них відносин між великими і дрібними самостійними підприємствами, при якій останні одержують право на виробництво і реалізацію від імені і під торговою маркою великої фірми певного виду товарів і послуг. У літературі поряд з тер­міном "франчайзинг" використовуються терміни "франшизінг", "договір фра­ншизи" і "франчайз".

Франчайзинг - це триваючі в часі взаємини, за якими франчайзер (фран-шизодавець) надає захищене законом право займатися визначеною підприєм­ницькою діяльністю, а також допомогу в організації цієї діяльності, навчанні, реалізації і управлінні за винагороду від франчайзи (франшизоотримувача).Генеральний директор

Заступник генерального директора -директор з ма­ркетингу

 

 

 

Сектор мар­кетингу

 

 

 

Сектор бро­нювання

 

 

Бізнес-центр

 

 

Конференц-зали

Заступник ге­нерального директора -фінансовий менеджер (фінансовий

директор)

 

Заступник фінансового

менеджера

 

 

Планово-економічний

відділ

 

 

Бухгалтерія

Заступник ге­нерального директора -

головний інженер (технічний директор)

 

Заступник

головного

інженера

 

 

Цех енергетики

 

Сантехніч­ний цех

 

Ремонтний цех

 

АТС

 

Відділ охо­рони праціРис. 21.6 - Організаційна структура управління готелем категорії - 4* і 5*Франчайзингова система як особливий метод ведення комерційної діяль­ності будується з самого початку таким чином, щоб франчайзер одержав вигоду від швидкого зростання при обмеженому ризику, а франчайзи від того, що входить у перевірену комерційну систему, тобто одержав уже апробований і до­сягнутий успіх на ринку. Цей метод відноситься до франчайзингу другого поко­ління і найчастіше називається діловим франчайзингом, або франчайзингом біз-нес-формату. Підприємства гостинності застосували цей метод першими.

Переваги франчайзингу для франчайзи:

1.    Пакет планів і специфікацій, допомога в початковий період діяльності.

2.    Реклама по всій країні, світу.

3.    Централізована система бронювання.

4.    Можливість користування знижками при придбанні меблів, устатку­вання й інших товарів, які використовуються при обслуговуванні гостей.

Недоліки франчайзингу для франчайзи:

1.    Необхідність здійснення виплат франчайзеру.

2.    Необхідність дотримання стандартів, установлених франчайзером.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму