І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Класифікація туристських організацій залежно від масштабів, сфери і спрямованості своєї діяльності наведена на рис. 3.2.

Місія, мета і завдання туристських організацій визначені в їхніх статутах та інших програмних документах.

-     До світових (міжнародних) туристських організацій загального характеру відносяться:
Всесвітня туристська організація;

-     Всесвітня рада з подорожей і туризму;

-     Міжнародна асоціація світового туризму;

-     Міжнародний туристський союз;

-     Міжнародний туристський альянс;

-     Всесвітня асоціація з питань дозвілля і відпочинку та ін.

Цілями і завданнями світових міжнародних туристських організацій зага­льного характеру є представництво і захист інтересів організацій та компаній туристської індустрії; визначення політики у сфері туризму; формування осно­вних напрямів розвитку світового туризму; забезпечення взаємовигідного спів­робітництва між країнами - членами цих організацій і практичне сприяння їм у вирішенні проблем розвитку туріндустрії та економічного зростання країн.

Метою і завданнями світових міжнародних туристських організацій галу­зевого характеру є: представництво і захист інтересів своєї галузі на міжнарод­ному рівні і визначення тенденцій і шляхів її розвитку; розвиток і координація співробітництва організацій і компаній галузі між собою і з організаціями та компаніями інших галузей туристської індустрії; розробка і впровадження єди­них принципів, норм і стандартів якості обслуговування у своїй галузі, підгото­вка для неї фахівців, а також вирішення актуальних проблем її розвитку; інфо­рмаційна, видавнича і маркетингова діяльність.

До світових туристських організацій галузевого характеру належать:

-     Міжнародна асоціація повітряного транспорту;

-     Міжнародна організація цивільної авіації;

-     Міжнародна готельна і ресторанна асоціація та ін.

Регіональні туристські організації створюються з метою та завданнями, аналогічними до вже вказаних. Але їх сфера впливу розповсюджується на пев­ний регіон, до якого можуть входити декілька країн, одна країна або частина країни.

Цілями і завданнями регіональних туристських організацій загального характеру є: представництво і захист інтересів туристської індустрії свого регі­ону на міжнародному рівні; визначення тенденцій і шляхів розвитку туризму; просування в'їзного туризму; маркетингова діяльність, сприяння об'єднанню і координації зусиль усіх секторів і компаній туристської індустрії; фінансування цільових програм розвитку туризму в регіоні; впровадження нових технологій; розробка єдиних норм і стандартів туристського обслуговування, інформаційна і видавнича діяльність.

До регіональних туристських організацій загального характеру належать:

-     Європейська комісія з туризму;

-     Європейська туристська група;

-     Бюро організацій - членів ЛІТ у Європейському союзі;

-     Асоціація з розвитку і координації європейських туристських обмінів;

-     Туристська асоціація країн Азії і Тихого океану;

-     Туристська асоціація країн Східної Азії;

-     Асоціація туристської індустрії Америки;

-     Конфедерація туристських організацій Латинської Америки;

-     Карибська туристська організація;

-     Арабський туристський союз;

-     Панафриканська туристська організація;

-     Африканська асоціація подорожей та ін.

Метою і завданнями регіональних туристських організацій галузевого ха­рактеру є: представництво і захист інтересів своєї галузі на певному регіональ­ному рівні і визначення тенденцій і шляхів її розвитку у регіоні; розвиток і ко­ординація співробітництва організацій і компаній галузі між собою і з організа­ціями і компаніями інших галузей туристської індустрії; розробка і впрова­дження єдиних принципів, норм і стандартів якості обслуговування у своїй га­лузі на території регіону, підготовка для неї фахівців, а також вирішення актуа­льних проблем її розвитку; інформаційна, видавнича і маркетингова діяльність.

До регіональних туристських організацій галузевого характеру належать:

-     Міжамериканська готельна асоціація;

-     Арабський готельний союз;

-     Комітет готельної і ресторанної індустрії Європейської спілки;

-     Асоціація азіатських авіакомпаній;Асоціація європейських авіакомпаній та ін.

Спеціалізовані туристські організації у своїй діяльності орієнтуються, як правило, на певні види туризму. До спеціалізованих туристських організацій належать:

-     Міжнародне бюро соціального туризму;

-     Міжнародна асоціація ділового туризму;

-     Міжнародна асоціація з конгресів і з'їздів;

-     Міжнародне бюро з молодіжного туризму і обміну;

-     Асоціація спеціалістів з організації корпоративних поїздок. Особливі туристські організації мають непряме відношення до туризму,

але сприяють суттєвому впливу на його розвиток. До особливих туристських організацій належать:

-     Міжнародна федерація журналістів і письменників з питань туризму;

-     Всесвітня асоціація з професійної освіти в туризмі;

-     Міжнародна асоціація гідів з супроводження;

-     Міжнародна асоціація наукових експертів з туризму.

У більшості країн діють урядові некомерційні організації з туризму, які звичайно входять до складу міністерств і відомств, що здійснюють у тому числі й міжнародну діяльність: міністерства і відомства закордонних справ, націона­льної економіки, інформації, торгівлі, транспорту і т. ін.

Найбільш впливовою з перелічених організацій є Всесвітня туристська організація (ЮНВТО). Розглянемо діяльність цієї організації. Датою "наро­дження" ВТО вважають 2 січня 1975 р. (цього дня набули чинності її статутні норми і правила). ВТО утворилася в результаті реорганізації створеного в 1925 р. Міжнародного Союзу Офіційних Туристських Організацій (МСОТО).

Статут ВТО було прийнято 27 вересня 1975 р. і починаючи з 1980 р. цей день проголошений як Всесвітній день туризму.

У 1976 р. ВТО одержала статус виконавчого агента Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй, а в 1977 р. було підписано офіційну угоду між

ВТО і ООН.

Важливою подією в діяльності ВТО стала Всесвітня конференція з туриз­му, що відбулася в Манілі (Філіппіни) з 27 вересня до 10 жовтня 1980 р. На конференції були розглянуті питання відповідальності держав за розвиток ту­ризму і ряд актуальних проблем, таких як "Людина - організатор свого відпо­чинку", "Регулювання попиту і пропозиції в туристській сфері", "Науково-технічна співпраця в області туризму", "Підготовка кадрів для індустрії туриз­му" та ін. У заключному документі знайшли віддзеркалення спільно вироблені в ході обговорення рекомендації. Цей документ отримав назву Манільської ха­ртії з міжнародного туризму.

На своїй шостій сесії (17-26 вересня 1985 р., м. Софія) ВТО затвердила "Хартію туризму" і "Кодекс туриста", а також прийняла спеціальні резолюції щодо ролі молодіжного туризму і туризму взагалі.

У 2003 р. ВТО одержала статус спеціалізованого агентства Організації Об'єднаних Націй і, таким чином, підтвердила свою провідну роль у сфері між­народного туризму.1 грудня 2005 р. в Дакарі (Сенегал) Генеральна асамблея ВТО затвердила нову скорочену назву своєї організації. Тепер Всесвітня туристська організація називається "ЮНВТО" (UNWTO). Таким чином, до скороченої назви цієї провідної міжнародної організації у галузі туризму додалося скорочення ООН (United Nations - Організація Об'єднаних Націй, UN).

Співробітництво ООН і UNWTO здійснюється в галузі обміну відповід­ними рекомендаціями, інформацією і документами, проведення спільних кон­сультацій і зустрічей, координації роботи, двостороннього представництва на засіданнях органів, співробітництва з питань статистики.

Цілі та завдання. Згідно з п.1 ст.3 Статуту основна мета UNWTO -"сприяння розвитку туризму шляхом вкладу в економічний розвиток, поліп­шення міжнародного взаєморозуміння, укріплення миру, процвітання, загальної поваги й дотримання прав людини й основних свобод для всіх людей незалеж­но від раси, статі, мови і релігії".

Основними завданнями UNWTO є:

1)      надання допомоги міжнародному туризму з метою розвитку економіки країн - учасників UNWTO і зміцнення дружніх і культурних зв'язків;

2)      боротьба проти будь-яких перешкод вільному міжнародному пересу­ванню людей;

3)      збір і подальше розповсюдження технічної інформації з всіх видів туризму;

4)      науково-дослідна робота в області туризму;

5)      координація туристської діяльності на регіональному і міжрегіональ­ному рівнях;

6)      співпраця з ООН і іншими міжнародними організаціями, зацікавлени­ми в розвитку туризму.

Напрями діяльності UNWTO:

-     співробітництво з метою розвитку туризму. Рекомендації і допомога урядам з широкого кола питань, що стосуються туризму, включаючи генеральні плани і техніко-економічні обґрунтування, визначення потреби в інвестиціях і передачі технологій, а також маркетинг і просування туризму;

-     розвиток людських ресурсів. Базова структура для організації системи освіти і професійної підготовки в галузі туризму, короткострокові й заочні кур­си, а також розширена мережа центрів освіти і професійної підготовки UNWTO;

-     довкілля. UNWTO сприяє забезпеченню сталого розвитку туризму і вжи­ванню практичних заходів для розв'язання екологічних проблем;

-     якість розвитку туризму. UNWTO працює над усуненням бар'єрів на шляху розвитку туризму і стимулює лібералізацію торгівлі туристськими по­слугами, а також вживає заходи з охорони здоров'я туристів та їхньої безпеки;

-     статистика, економічний аналіз і дослідження ринку. UNWTO є основ­ним центром збору, аналізу і поширення даних з туризму з понад 180 країн і те­риторій. UNWTO постійно спостерігає і аналізує тенденції розвитку туризму в світі;комунікації і документація. Відділ UNWTO зі зв'язків з пресою і комуні­каціям діє як видавничий підрозділ. У центрі документації UNWTO зосередже­на значна кількість джерел інформації і різноманітних даних з галузі туризму.

Важливими напрямами діяльності UNWTO є спрощення туристських об­мінів і формальностей; визначення і узгодження законодавчого порядку регу­лювання туризму, а також з виникнення надзвичайних обставин (епідемій, сти­хійних лих тощо),

UNWTO - єдина міжурядова організація, відкрита для оперативного ту­ристського сектора (приватних турфірм). У документах вказано, що "UNWTO діє як важливий форум для зустрічей представників урядів і туристської індус­трії з метою обговорення і вирішення питань, що становлять взаємний інтерес".

Члени UNWTO. Члени Організації поділяються на три категорії:

-     дійсні члени (дійсними членами є суверенні держави);

 

-     асоційовані члени (статус асоційованого члена надається територіям, які не є відповідальними за здійснення своїх зовнішніх відносин; території мо­жуть також стати асоційованими членами, якщо їх кандидатури попередньо ух­валені Урядом держави, який несе відповідальність за їх зовнішні відносини);

-     приєднані члени (приєднаними членами є широке коло організацій і компаній, безпосередньо працюючих у сфері туризму і подорожей або в суміж­них з нею галузях; до них відносяться авіакомпанії та інші транспортні компа­нії, готелі та ресторани, туроператори, турагенства, банківські установи, стра­хові компанії, консультаційні центри, видавничі центри та ін.; приєднані члени утворюють три групи - ділову раду UNWTO, раду UNWTO з освіти та оперативну групу UNWTO з управління туристськими центрами; для вступу до приєднаних членів потрібна офіційна підтримка тієї держави на території якої знаходиться штаб-квартира кандидата).

До складу UNWTO входить понад 150 країн, 7 територій і приблизно 350 приєднаних членів.

Керівні органи. Найвищим органом UNWTO є генеральна асамблея, що скликається на чергові сесії кожні два роки.

Дійсні й асоційовані члени можуть бути представлені на сесії не більш ніж п'ятьма делегатами, один з яких виконує функції голови делегації. Члени, що приєдналися, призначають на сесію до трьох спостерігачів зі складу Коміте­ту членів, які приєдналися.

Статутом UNWTO передбачено також скликання надзвичайних сесій ге­неральної асамблеї на прохання виконавчої ради або більшості дійсних членів організації.

Генеральна асамблея може розглядати будь-яке питання і розробляти ре­комендації з нього. До її функцій, зокрема, входять:

-     обрання президента UNWTO і віце-президентів;

-     обрання членів виконавчої ради;

-     призначення генерального секретаря (за рекомендацією виконавчої ради);

-     обрання ревізорів;

-     затвердження фінансового регламенту UNWTO;

-     визначення загальних напрямів управління організацією;затвердження положень про персонал секретаріату UNWTO;

-     затвердження загальної програми роботи UNWTO;

-     затвердження бюджету UNWTO і керівництво фінансовою політи­кою організації;

-     створення технічних і регіональних органів, потрібних для проведення роботи;

-     розгляд і затвердження звітів про діяльність організації та її органів, а також вживання заходів щодо реалізації рекомендацій зі звітів;

-     затвердження або надання повноважень затвердженням угод, що ук­ладаються з урядами і міжнародними організаціями, а також з приватними ор­ганізаціями та особами;

-     підготовка рекомендацій з укладання міжнародних угод з питань, які є в компетенції організації;

-     прийняття рішень відповідно до Статуту UNWTO з прийняття до членів організації.

Робота генеральної асамблеї проводиться за затвердженою процедурою. Зокрема асамблея обирає президента UNWTO і віце-президентів на початку кожної сесії. Президент головує на асамблеї і відповідає перед нею під час сесії. Він також представляє організацію протягом терміну своїх повноважень у будь-яких випадках, якщо таке представництво потрібне.

Кворум на генеральній асамблеї вимагає обов'язкову присутність делега­тів, які представляють більшість дійсних членів. Під час голосування кожен дійсний член має один голос. Рішення з усіх питань ухвалюють переважно на генеральній асамблеї більшістю голосів присутніх дійсних членів і тих, які го­лосують. У розв'язанні проблем, пов'язаних з бюджетно-фінансовими зобов'я­заннями членів, визначенням місцезнаходження штаб-квартири, а також інших питань особливої важливості, визнаних такими на даній генеральній асамблеї за рішенням більшості присутніх дійсних членів і тих, які голосують, потрібна бі­льшість у кількості дві третини їхніх голосів.

Для втілення в життя своїх рішень і рекомендацій генеральна асамблея затвердила в рамках UNWTO шість регіональних комісій: в Африці (КАФ), Америці (КАМ), Східній Азії і Тихому океані (КАМ), Європі (КЕВ), на Близь­кому Сході (КМЕ) і Південній Азії (КСА). Засідання регіональних комісій про­водять регулярно під керівництвом голови і двох віце-голів, яких обирають на два роки в рамках кожної комісії.

Керівним органом UNWTO є Виконавчий комітет, який у період між се­сіями генеральної асамблеї ухвалює потрібні рішення з адміністративних і тех­нічних питань (у межах функціональних і фінансових можливостей організації).

Виконавчий комітет доповідає про ухвалення рішень найближчої сесії ге­неральної асамблеї, на якій проводяться їхні затвердження. Виконавча рада складається з дійсних членів, які обираються за принципом „один член на кож­ні п'ять дійсних членів" відповідно до правил, затверджених генеральною асам­блеєю. На виборах керуються принципом справедливого й рівного географічно­го розподілу.У роботі виконавчого комітету беруть участь (без права голосу) один асоційований член і представник Комітету членів, що приєдналися. Термін по­вноважень членів виконавчого комітету - чотири роки, однак кожні два роки половину членів комітету переобирають. Виконавчий комітет збирається на свої сесії, зазвичай, двічі на рік; зі складу ради щороку обирають голову і двох його заступників.

Щодо кворуму на засіданнях ради, звичайно, потрібна присутність біль­шості членів. Рішення приймають простою більшістю голосів присутніх членів і тих, які голосують, за винятком рекомендацій з бюджетно-фінансових питань, які мають схвалити більшість в кількості дві третини голосів.

До функцій виконавчого комітету UNWTO, зокрема, належить:

-     вживання заходів з забезпечення виконання всіх рішень і рекомендацій генеральної асамблеї, а також звіт перед асамблеєю;

-     одержання і розгляд звітів генерального секретаря про діяльність організації;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

І М Писаревський, С О Погасій, І Б Андренко - Організація туризму