О В Захарова, О О Шумаєва, В І Мозговий - Організація діяльності державного службовця - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49 

Для вивчення витрат робочого часу державних службовців може застосовуватися анкетне та усне опитування працівників, фотографія або самофотографія їхнього робочого дня.

Дослідження витрат робочого часу проводиться за такою методикою: підготовка до опитувань або спостережень; проведення опитувань або спостережень; обробка та аналіз отриманої інформації з наступною розробкою відповідних організаційно-технічних заходів щодо використання відповідних результатів.

На першому етапі визначається суб'єкт опитування або спостереження (структурний підрозділ органу виконавчої влади, окрема група державних службовців, окремі категорії службовців). Потім визначаються тривалість опитування або вивчення витрат робочого часу (безперервно, з перервами) та термін проведення опитування або спостережень (місяць, тиждень), а також коло спеціалістів, які будуть проводити опитування або спостереження та аналіз отриманих даних.

Мінімальним терміном проведення фотографії або самофотографії робочого дня державних службовців повинен бути один робочий тиждень.

Рівень продуктивного використання робочого часу кожним державним службовцем може бути визначеним за формулою:

 

Т

вп _ Т   -  + Т + Т  ),

рд    V    пз  в         оп /

де Тосн - час основної роботи, хв.;

Трд - тривалість робочого дня без обідньої перерви, хв.;

Тпз - підготовчо-заключний час та час обслуговування робочого місця, хв.;

Тв - час на відпочинок, хв.;

Топ - час, регламентований на особисті потреби, хв.

 

Зростання у часі рівня цього показника дозволить зробити висновок про підвищення ефективності використання робочого часу державного службовця.

Значна частка недоліків в організації праці пов'язана, як свідчить практика управління, із втратами робочого часу. Ось чому в підвищенні ефективності організації праці державних службовців важливого значення набуває поведінка керівника, організація його особистої праці та її продуктивність, методи та стиль керівництва.

Організуючи свою працю, державний службовець повинен уникати надмірного перевантаження і одночасно забезпечити чіткий ритм у роботі підлеглих з найбільш ефективним їхнім завантаженням. Тільки за цих умов вінзможе максимально проявити свої інтелектуальні здібності, маючи повну інформацію про діяльність довіреного йому структурного підрозділу та одночасно звільнившись від другорядних питань, які можуть бути виконані підлеглими. Державний службовець повинен особисто вирішувати тільки ті питання, які неможливо передати на розгляд і вирішення підлеглих, що забезпечить ефективну організацію управління і ефективну працю його підлеглих.

Ще одним принципом організації праці державних службовців є її планомірність. Вона забезпечує відповідну систему виконання управлінських робіт, гарантує, що жодне завдання або питання не залишиться поза увагою, дозволяє заздалегідь відокремити головні питання від другорядних, раціонально завантажити роботою державних службовців і запобігати виникненню критичних ситуацій.

Основою планування є чітка реєстрація завдань, розробка та систематичне уточнення планів роботи, що забезпечує рівномірність виконання функцій, ефективне використання робочого часу як керівника, так і підлеглих; ліквідацію або зменшення до мінімуму робіт, що повторюються, дублювання функцій і складання паралельних документів; чітку координацію виконання завдань і функцій, розмежування їх на першочергові та другорядні; ефективний розподіл праці та контроль за виконанням завдань і функцій.

Складанню планів роботи передує попередній аналіз завдань і документів за змістом, трудомісткістю, послідовністю їхнього виконання та картотека завдань з урахуванням термінів виконання. Робочий план органу виконавчої влади повинен пов'язуватися з планом роботи його структурних підрозділів та бути реальним з урахуванням резерву часу на виконання непередбачених завдань та робіт.

Керівник органу виконавчої влади не повинен допускати, щоб порядок його робочого дня визначали підлеглі та відвідувачі. Під час проведення нарад він має керуватися такими вимогами: нарада, у якій бере участь значна кількість керівників структурних підрозділів, має починатися не раніше ніж через годину після початку робочого дня; до наради треба залучати тільки тих керівників, до компетенції яких належить вирішення відповідних питань. Такий підхід застосовується і на нарадах, які проводяться у структурних підрозділах.

З метою підвищення інтенсивності праці та забезпечення своєчасного і якісного розгляду документів, доцільно передбачати їхній паралельний обіг (що надходять, для керівника органу виконавчої влади і конкретним структурним підрозділам). Наприклад, загальний відділ або канцелярія копію документа, що адресується віщому керівництву, надсилає відповідному структурному підрозділу. При цьому необхідно пам'ятати:

про спеціалізацію структурних підрозділів органу виконавчої влади;

про рівень складності документа;

про встановлені терміни розгляду документа тощо.10.4. Надання щорічних та додаткових відпусток державним службовцям

 

Види, умови, підстави, тривалість і порядок надання відпусток регулюються нормами Закону України „Про відпустки", а також іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами, якими встановлено можливість надання таких видів відпусток:

1)    щорічні відпустки: основна відпустка;

додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2)    додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

3)    творча відпустка;

4)    соціальні відпустки:

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;

5)    відпустки без збереження заробітної плати.

Право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених законодавством. Під час відпустки працівник не зобов'язаний виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, і підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації. Період відпустки працівник може використовувати на свій розсуд. При цьому він повинен розрахувати час так, щоб наступного після закінчення відпустки дня продовжити виконання роботи відповідно до трудового договору. Невихід на роботу після закінчення відпустки за загальними правилами має визнаватися прогулом без поважної причини.

Час відпустки зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, та до стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки.

Право на щорічні відпустки мають усі працівники. Це головна її відмінність від інших видів відпусток. Для одержання інших відпусток необхідні спеціальні юридичні факти та підстави. При наданні щорічної основної відпустки береться до уваги лише факт перебування працівника у трудових відносинах з одним підприємством.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно зі щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівнику зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їхня тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу. Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

інвалідам;

особам віком до вісімнадцяти років;

чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;

сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Якщо на час відпустки припадає будь-яке з державних свят (чи навіть декілька), то фактично її тривалість збільшується на кількість таких святкових днів.

Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж служби в цих органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

Додаткові оплачувані відпустки державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування надаються одночасно із щорічною відпусткою згідно з установленим графіком або за згодою сторін окремо від неї.

Додаткова оплачувана відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток, тому право на таку відпустку у перший рік роботи реалізується разом з основною відпусткою повної тривалості. У разі використання додаткової відпустки за попереднім місцем роботи (за стаж державної служби чи її компенсації), за новим місцем роботи вона не надається.

1.    За рішенням керівника державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю у будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.Визначте призначення і основні завдання державної служби України в системі владних відносин.

2.    Охарактеризуйте принципи, на яких базується державна служба.

3.    Сформулюйте основні напрями державної політики у сфері державної служби.

4.    Охарактеризуйте основні завдання Нацдержслужби України.

5.    Визначте порядок призначення та звільнення, підпорядкованість Голови Нацдержслужби.

6.    Сформулюйте права і обов'язки Голови Нацдержслужби.

7.    Охарактеризуйте структуру центрального апарату управління Нацдержслужби.

8.    Визначте обов'язки та права державних службовців.

9.    Опишіть заходи дисциплінарного впливу, які застосовуються до державних службовців.

 

10.    Визначте стратегічні напрями діяльності Національного агентства України з питань державної служби.

11.    Від чого залежить правовий статус державного службовця?

12.    Охарактеризуйте категорії і ранги державних службовців.

13.    Визначте порядок присвоєння та позбавлення рангів.

14.    Як здійснюється просування по службі державного службовця?

15.    В яких випадках призначення на посаду державного службовця проводиться без конкурсного відбору?

16.    Охарактеризуйте процедуру припинення державної служби.

17.    Визначте особливості менеджменту в державній службі.

18.    Який вплив здійснює морально-психологічний клімат колективу на роботу державного службовця?

19.    Назвіть особливості прийняття на державну службу.

20.    Охарактеризуйте етапи проведення конкурсу на заміщення вакантної посади державного службовця.

21.    Де публікується та яку інформацію містить оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади державного службовця?

22.    Які документи подає кандидат на посаду державного службовця?

23.    Назвіть процедуру проведення іспиту у державному органі.

24.    Охарактеризуйте типи проведення індивідуальних співбесід з кандидатами на посаду державного службовця.

25.    Визначте  особливості  прийняття  рішення  про  призначення  на посаду державного службовця та зарахування до кадрового резерву.

26.    Яким чином визначаються професійно-кваліфікаційні вимоги до претендентів на посади державних службовців?

27.    Охарактеризуйте загальні вимоги до державних службовців різних категорій.

28.    Охарактеризуйте особисті вимоги для всіх державних службовців.Визначте професійну компетентність державних службовців.

29.    Охарактеризуйте основні моральні якості державного службовця.

30.    Охарактеризуйте основні соціально-психологічні якості державного службовця.

31.    Охарактеризуйте основні організаторські якості державного службовця.

32.    Охарактеризуйте основні педагогічні якості державного службовця.

33.    Визначте особливості професійної етики державного службовця.

34.    Назвіть основні проблема професійної етики державного службовця.

35.    Яким нормам має відповідати державний службовець для ефективного впливу державної служби на реальне життя громадян?

36.    Визначте цілі і завдання державної кадрової політики.

37.    Охарактеризуйте принципи державної кадрової політики.

38.    Назвіть особливості добору персоналу для органів державної влади.

39.    Охарактеризуйте критерії, на яких базується підбір кадрів на посади державних службовців.

40.    На яких принципах базується конкурсний прийом на державну службу?

41.    Назвіть причини недосконалості процедури проведення конкурсу на вакантні посади державних службовців.

42.    Охарактеризуйте процедуру стажування у державному органі як особливий момент набору кадрів.

43.    Назвіть та проаналізуйте текст присяги державних службовців.

44.    Визначте причини формування кадрового резерву для державної служби.

45.    Яким чином відбувається регулювання кадрового резерву для державної служби?

46.    Визначте, з яких категорій працівників формується кадровий резерв.

47.    Охарактеризуйте план роботи працівників, зарахованих до кадрового резерву.

48.    Назвіть переваги перебування в кадровому резерві.

49.    Визначте функції органів державної влади у формуванні кадрового резерву.

50.    Визначте завдання впровадження програми інформатизації кадрового обліку державної служби.

51.    Охарактеризуйте програму інформатизації кадрового обліку державної служби „Картка".

52.    Визначте складові іміджу державного службовця.

53.    Охарактеризуйте діловий, візуальний та соціальний імідж органу державної влади та його персоналу.

54.    Охарактеризуйте складові позитивного іміджу державних службовців.

55.    З яких складових формується професіоналізм державної служби на рівні органу державної влади?

57.    Визначте напрями формування та підтримки професіоналізму державних
службовців.

58.    Охарактеризуйте управлінську культуру керівника державного органу.

59.    Визначте принципи та напрями формування нового покоління управлінців державної служби.Охарактеризуйте   особливості   трудової   діяльності   представника органу державної влади.

60.    В чому полягає зміст праці державних службовців?

61.    Визначте основні завдання організації праці державних службовців.

62.    Назвіть категорії працівників, за якими здійснюється розподіл праці в органах виконавчої влади.

63.    Охарактеризуйте спеціалізований та вертикальний поділ праці державних службовців.

64.    Визначте та охарактеризуйте напрями поділу організації управлінської праці на державній службі.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49 


Похожие статьи

О В Захарова, О О Шумаєва, В І Мозговий - Організація діяльності державного службовця