О В Захарова, О О Шумаєва, В І Мозговий - Організація діяльності державного службовця - страница 3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49 

Нацдержслужбу очолює Голова, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України та звільнюється з посади Президентом України. Він розподіляє обов'язки між двома заступниками; несе персональну відповідальність за виконання покладених на Нацдержслужбу завдань і здійснення відповідних функцій, установлює ступінь відповідальності своїх заступників і керівників підрозділів.

Голова Нацдержслужби України має такі повноваження та обов 'язки: здійснює керівництво дорученими йому сферами діяльності; несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом

Міністрів України за стан справ у сфері державної служби;

визначає ступінь відповідальності своїх заступників і керівників структурних

підрозділів;

погоджує продовження строку перебування на державній службі осіб, які досягли встановленого законодавством граничного віку перебування на державній службі;

призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Нацдержслужби України, у тому числі за погодженням із Кабінетом Міністрів України - керівників структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України;

призначає на посади та звільняє з посад начальників та заступників начальників територіальних органів Нацдержслужби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, керівників підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Нацдержслужби України.

Структура центрального апарату управління Нацдержслужби складається з юридичного та контрольного управління, відділу бухгалтерського обліку та звітності, управління організаційної та кадрової роботи, відділу документального забезпечення, управління адміністративно-господарського забезпечення, відділу професійного навчання, відділу методичного забезпечення діяльності кадрових служб та двох спеціалістів - з режимно-секретної роботи та з внутрішнього аудиту. Граничну чисельність працівників Нацдержслужби України затверджує Кабінет Міністрів України. Штатний розпис, кошторис Нацдержслужби України затверджуються Головою Нацдержслужби України за погодженням із Міністерством фінансів України.

Національне агентство України з питань державної служби є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.Відповідно до Указу Президента України від 04.04.2003 р. №291/2003 в Україні встановлено професійне свято - День державної служби, яке відзначати щорічно 23 червня - у День державної служби Організації Об'єднаних Націй.

 

1.3. Статус, права та обов'язки державного службовця України

 

Регулювання правового статусу державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до закону України „Про державну службу", якщо інше не передбачено законами України.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової і національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту та професійну підготовку та пройшли в установленому порядку конкурсний відбір чи за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

Державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки;

шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;

не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Основними обов'язками державних службовців в України згідно з чинним законодавством є:

додержання Конституції України та інших актів законодавства України;

забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їхньої компетенції;

недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;

збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;

постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;

сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державні службовці мають право:

користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України;брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень;

одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їхньої компетенції;

на повагу до особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця;

на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;

безперешкодно знайомитися з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, у необхідних випадках давати особисті пояснення;

на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків, брати участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;

вимагати    службового    розслідування    при    підозрі    або висуненні безпідставних, на думку службовця, звинувачень; на здорові, безпечні та належні умови праці; на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу; захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та у судовому порядку.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, що суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а в разі наполягання на його виконанні, повідомити вищу за посадою особу.

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються в посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їхньої компетенції.

Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті наступні особи:

які визнані у встановленому порядку недієздатними;

які мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

які у разі прийняття на службу безпосередньо підпорядковуватимуться особам, що є їхніми близькими родичами чи свояками, а також в інших випадках, установлених законами України. Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої-сьомої категорій, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, у тому числі й за кордоном, відносно себе і членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на зайняттяпосади державного службовця першої і другої категорій повинна подати також відомості про належні їй та членам її сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінних паперах.

Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який дискредитує його як державного службовця або державний орган, у якому він працює.

До службовців крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися наступні заходи дисциплінарного впливу:

попередження про неповну службову відповідність;

затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу чи в призначенні на вищу посаду.

 

1.4. Стратегічні напрями діяльності державної служби України

 

Національне агентство України з питань державної служби вперше серед інших центральних органів виконавчої влади запровадило систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2000, що надало йому можливість:

покращити якість послуг для споживачів та забезпечити їхній стабільний рівень;

підвищити ефективність використання бюджетних коштів;

забезпечити прозорість діяльності і прийнятих рішень для населення і вищих органів державної влади;

збільшити мотивацію праці та задоволеність персоналу за рахунок кращої організації його роботи;

підвищити рівень і можливості удосконалення управління. Основним результатом впровадження такої системи управління стала зміна способу дій та мислення працівників, які відтепер спрямовані не на формальне виконання посадових обов'язків та поточних завдань, а передусім на якісне надання очікуваних послуг споживачам.

Стратегічними напрямами діяльності Національного агентства України з питань державної служби є наступні:

нормативне та організаційне впровадження нової редакції Закону України від 17 листопада 2011 р. 4050-VI „Про державну службу";

розвиток та модернізація системи професійного навчання державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад;

реалізація положень Стратегії державної кадрової політики на 2012-2020 роки, схваленої Указом Президента України від 1 лютого 2012 р. № 45/2012;

участь у формуванні Президентського кадрового резерву „Нова еліта нації"відповідно до Указу Президента України від 5 квітня 2012 р. № 187/2012;

адаптація державної служби України до стандартів ЄС та здійснення впровадження європейських інструментів інституційної розбудови (Twinning, TAIEX, SIGMA тощо), у тому числі і на регіональному рівні.

Стратегічний розвиток Нацдержслужби України передбачає:

1.    Виконання завдань щодо впровадження нового механізму стандартів та процедур службових відносин у сфері державної служби:

розроблення та затвердження необхідних нормативно-правових актів та методичний супровід з питань набору на державну службу та її проходження на основі компетентнісного підходу з метою гарантування єдиних для всіх державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим інструментів регулювання діяльності державних службовців; відповідних умов працевлаштування та просування по службі; удосконалення системи оплати праці з урахуванням змісту та обсягу роботи, складності, рівня відповідальності та особистого внеску працівника в її виконання;

удосконалення робочих процесів; визначення функціонального змісту праці державного службовця на робочому місці, відповідних посадових обов'язків і прав, а також визначення знань, умінь, навичок, ціннісних характеристик і особистих якостей державних службовців, необхідних для виконання завдань на відповідній посаді; впровадження механізмів гарантування політичної неупередженості державних службовців при виконанні службових обов'язків;

удосконалення організаційно-правових засад служб персоналу державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їхніх апаратів шляхом запровадження системного аналізу інформаційного, технічного, нормативно-правового й документального забезпечення системи управління людськими ресурсами на державній службі та потреб його вдосконалення, усунення зайвої документальної звітності;

запровадження системи стратегічного планування управління людськими ресурсами та супроводження кар'єрного просування державних службовців, у тому числі шляхом створення механізму професійної адаптації та професійного розвитку державних службовців без відриву від служби з орієнтацією на надання спеціальних знань, формування вмінь, необхідних для виконання роботи за певною посадою;

створення системи незалежного моніторингу кадрової політики у сфері державної служби, у тому числі звітування з питань ефективності процесів набору та просування на державній службі, систематичного аналізу діяльності апарату державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим щодо функціональної та організаційної структури органу відповідно до цілей його діяльності та належного кадрового забезпечення.

2.    Виконання завдань щодо посилення інституціональної спроможності в системі державної служби:

визначення   стратегічних   напрямів,   методів   і   механізмів адаптаціїзаконодавства про державну службу до стандартів Європейського Союзу, удосконалення стандартів і процедур роботи апаратів державних органів України та Автономної Республіки Крим;

забезпечення інформаційно-технологічного супроводження процесів управління людськими ресурсами, у тому числі удосконалення механізму збору, опрацювання, аналізу й захисту інформації у сфері державної служби, створення автоматизованої системи діагностики професійної компетентності державних службовців і комплексної системи захисту інформації;

створення системи інформаційно-аналітичного та навчально-методичного забезпечення сталої діяльності служб персоналу державних органів України, органів влади Автономної Республіки Крим та їхніх апаратів;

посилення роз'яснювальної роботи серед громадськості та моніторинг громадської думки щодо реформи державної служби;

упровадження системи управління організаційною культурою в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та їхніх апаратах, механізмів посилення відкритості та налагодження взаємодії з інститутами громадянського суспільства, ефективного зворотного зв'язку;

реформування щодо посилення міжнародної співпраці з вивченням кращого досвіду нормативно-правового регулювання державної служби, застосування інноваційних технологій у сфері кадрової політики, науково-методичного та інформаційно-аналітичного функціонування державної служби;

посилення механізму впровадження в Україні інструментів інституційної розбудови Європейської Комісії Twinning, TAIEX і SIGMA з метою розв'язання конкретних проблем розвитку процесів євроінтеграції.Тема 2. СУТНІСТЬ І ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

2.1. Класифікація посадових рівнів державних службовців

 

Правовий статус державного службовця залежить від категорії, до якої віднесено посаду, яку він обіймає. Основними критеріями класифікації посад державних службовців в Україні є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

Установлюються такі категорії посад державних службовців: перша категорія - посади перших заступників міністрів, керівників центральних

органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їхніх перших заступників, голів та членів державних колегіальних органів, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України та інші прирівняні до них посади; друга категорія - посади керівників секретаріатів комітетів Верховної Ради

України, структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, заступників міністрів, заступників інших керівників центральних органів виконавчої влади, першого заступника Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, перших заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади; третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів,

завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних     органів     виконавчої     влади, державнихколегіальних органів, інші прирівняні до них посади;

четверта категорія - посади спеціалістів Адміністрації Президента України,

Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади;

п'ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів

виконавчої влади, державних колегіальних органів, заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, інші прирівняні до них посади;

шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних,

районних   у   містах   Києві   та   Севастополі державних адміністрацій,    спеціалісти    управлінь,    відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та

Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади. У   зв'язку   з   названими   категоріями   посад   державним службовцям встановлюються такі ранги:

службовцям першої категорії може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг; службовцям другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг; службовцям третьої категорії може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг; службовцям четвертої категорії може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг; службовцям п'ятої категорії може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг; службовцям шостої категорії може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг; службовцям сьомої категорії може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг. Ранг державному службовцю присвоюється відповідно до посади, яку вій обіймає, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи.  Ранги, які відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України. Ранги, які відповідають посадам другої категорії, присвоюються Кабінетом Міністрів України, крім рангів, що присвоюються державним службовцям, які є працівниками Апарату Верховної Ради України. Ранги державним службовцям -працівникам Апарату Верховної Ради України, що відповідають посадам другої категорії,   присвоюються   Головою   Верховної   Ради   України.   Ранги, яківідповідають посадам третьої-сьомої категорій, присвоюються керівником державного органу, в системі якого працює державний службовець.

При прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад.

Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець повинен успішно відпрацювати на посаді, яку він обіймає, два роки. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад. За сумлінну працю державному службовцю при виході на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

Державний службовець може бути позбавлений рангу лише за вироком суду. Якщо державний службовець перейшов на посаду нижчої категорії або залишив державну службу, на яку потім повернувся, за ним зберігається присвоєний ранг.

Народним депутатам України, які до обрання перебували на державній службі, час виконання цих обов'язків зараховується до стажу державної служби.

У трудовій книжці державного службовця робиться запис про присвоєння, зміну і позбавлення відповідного рангу.

 

2.2. Просування по службі державного службовця

 

Просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.

Державний службовець має право брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади. Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49 


Похожие статьи

О В Захарова, О О Шумаєва, В І Мозговий - Організація діяльності державного службовця