О В Захарова, О О Шумаєва, В І Мозговий - Організація діяльності державного службовця - страница 9

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49 

найменування посади із зазначенням структурного підрозділу та основну мету діяльності працівника (наприклад: „Секретар колегії міністерства забезпечує організацію засідань колегії");

підпорядкованість працівника (вказується посада посадової особи, якій безпосередньо підпорядковується працівник);

порядок призначення на посаду та припинення виконання посадових обов'язків;перелік нормативних, методичних та інших документів, якими керується працівник, що обіймає дану посаду;

кваліфікаційні вимоги (рівень освітньої підготовки, кваліфікації, фах, необхідний стаж роботи за фахом, відповідний стаж державної служби, інші вимоги);

вимоги до спеціальних знань і навичок (чи вміє працівник працювати на комп'ютері, чи повинен знати програмні засоби, знати законодавство з питань охорони праці, правила техніки безпеки та пожежної безпеки, гігієни праці).

У розділі „Завдання та обов'язки" встановлюється конкретний зміст діяльності працівника, зокрема зазначається:

відносно самостійна ділянка роботи відповідно до положення про підрозділ (вона може визначатися тематично, шляхом виділення групи питань відповідних напрямів або закріпленням за працівником переліку самостійних питань);

перелік видів робіт, з яких складаються функції, що виконуються (визначається за організаційно-юридичними ознаками: здійснює, організовує, розглядає, виконує, забезпечує, контролює, бере участь, готує тощо).

Завдання та обов'язки працівника мають відповідати завданням і функціям підрозділу та вимогам професійно-кваліфікаційної характеристики відповідної посади. При розробці переліку обов'язків їх поділяють на такі групи:

обов'язки щодо розробки, підготовки або участі у складанні документів з питань, що знаходяться в компетенції працівника (наказів, інструкцій тощо);

обов'язки зі своєчасного і якісного збору, обробки, аналізу й використання інформації (узагальнень, звітів, правок, усної інформації);

обов'язки з використання працівником організаційних, методичних, інструкторських, контрольно-інспекційних та інших форм роботи (виїзди на місця, скликання нарад або участь у них, проведення семінарів, консультацій);

обов'язки з дотримання термінів виконання конкретних завдань. У   цьому   розділі   також   зазначається,   що   працівник зобов'язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, виконувати інші доручення керівника структурного підрозділу.

У розділі „Права" визначаються засоби, за допомогою яких працівник має забезпечувати у процесі своєї діяльності виконання покладених на нього завдань та обов'язків. Наприклад, вносити пропозиції керівнику з відповідних питань та покращення роботи, приймати певні рішення, узгоджувати проекти документів, візувати у межах своєї компетенції окремі документи, виконувати обов'язки представництва підрозділу з певних питань, брати участь у нарадах і проводити їх, проводити у межах своєї компетенції перевірки, готувати інформаційні матеріали, отримувати необхідну для виконання своїх завдань та функцій інформацію від відповідних установ і підрозділів, долучати до роботи спеціалістів, необхідних для виконання поставленого завдання.

У розділі „Відповідальність" зазначаються критерії оцінки роботи і відповідальність за її виконання. За цими критеріями, державний службовець несевідповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики та обмежень, пов'язаних з роботою на державній службі.

У розділі „Взаємовідносини (зв'язки) за посадою" визначається коло питань щодо інформаційних зв'язків працівника з підрозділами, особами, організаціями, установами: коли, від кого і яку інформацію одержує працівник; яку інформацію, кому і в які терміни представляє; з ким готує і з ким погоджує проекти документів тощо.

Посадову інструкцію підписує керівник структурного підрозділу. Датою введення в дію посадової інструкції є дата її затвердження. Після затвердження посадова інструкція передається працівнику, який засвідчує своє ознайомлення з нею словами „З інструкцією ознайомлений", датою і власноручним підписом.

Посадові інструкції можуть бути замінені і знову затверджені у випадках: зміни назви установи, організації, підприємства або структурного підрозділу; зміни назви посади.

Посадові інструкції готуються у двох примірниках, один з яких зберігається в секторі кадрової роботи (оригінал), а другий - у керівників відповідних структурних підрозділів (територіальних органів).

Як інструмент для оцінки результатів діяльності, посадові інструкції використовуються при атестації спеціалістів, формуванні резерву, висуненні кандидатів на керівні посади, заохоченні. Відсутність посадових інструкцій знижує відповідальність і успішність праці державних службовців, часто є причиною відхилень службово-дисциплінарного та морально-правового порядку.

 

7.3. Типові завдання, обов'язки та повноваження працівників державної служби

 

Згідно з типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками для

різних посад держслужбовців місцевих адміністрацій передбачені різні обов'язки.

Начальник головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) здійснює керівництво його діяльністю, а також розподіляє обов'язки між працівниками, контролюючи їхню роботу, забезпечуючи виконання покладених на головне управління (самостійне управління, самостійний відділ, службу) завдань щодо реалізації державної політики у відповідній сфері:

подає у порядку, передбаченому законодавством, пропозиції щодо призначення на посади заступників начальника головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби);

визначає ступінь відповідальності заступників начальника головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), керівників його структурних підрозділів; готує пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад керівників підвідомчих установ, підприємств, організаційзгідно з чинним законодавством;

погоджує структуру та штатний розпис головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби);

видає у межах своєї компетенції розпорядження, організовує та контролює їхнє виконання;

затверджує структуру, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби);

затверджує штатний розпис головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) та погоджує його з відповідним керівництвом місцевої державної адміністрації;

керує розробкою проектів складних програм (розділів програм), аналітичних матеріалів, балансових розрахунків, планових показників, комплексів заходів, пропозицій, прогнозів розвитку сфери управління на відповідній території тощо;

забезпечує у межах своєї компетенції контроль за станом справ у сфері діяльності головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), вживає необхідних заходів щодо їхнього поліпшення;

вживає заходів щодо вдосконалення співпраці головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) з іншими структурними підрозділами місцевої державної адміністрації, представницькими органами, органами місцевого самоврядування, державного нагляду та контролю, правоохоронними органами, а також з підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян;

подає згідно з чинним законодавством пропозиції керівництву місцевої державної адміністрації про призначення на посади, звільнення з посад та переміщення працівників управління, своєчасне заміщення вакансій, заохочення та накладання стягнень;

організовує роботу із захисту державних таємниць відповідно до чинного законодавства; забезпечує ведення діловодства в головному управлінні, самостійному управлінні (самостійному відділі, службі);

контролює стан трудової та виконавчої дисципліни в головному управлінні, самостійному управлінні (самостійному відділі, службі); призначає на посади, звільняє з посад та переміщує працівників головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби).

Заступник начальника головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) здійснює керівництво у порядку делегованих йому начальником головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) повноважень.  У разі відсутності керівника виконує йогообов'язки, забезпечуючи ефективне виконання закріплених за ним напрямів роботи:

визначає ступінь відповідальності керівників у складі головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) в межах повноважень, делегованих йому начальником головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби);

організовує розробку проектів нормативно-правових актів, програм, що належать до компетенції головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), в межах наданих йому повноважень;

контролює виконання нормативно-правових актів, розпоряджень (наказів) керівників міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади в межах делегованих йому повноважень і компетенції;

здійснює аналіз стану та тенденції розвитку відповідної сфери управління, ходу виконання програм та приймає відповідні рішення з питань, що стосуються його компетенції;

організовує роботу з розгляду працівниками головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) звернень громадян, громадських об'єднань, державних, недержавних підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування та приймає відповідні рішення згідно з чинним законодавством і наданими йому повноваженнями;

у межах наданих повноважень планує, регулює та контролює ефективну взаємодію головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби) з іншими зацікавленими підрозділами органів державної влади, громадськими об'єднаннями та науковими організаціями при розв'язанні питань, що стосуються діяльності головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби);

виконує доручення керівництва, готує доповідні записки, проекти наказів та розпоряджень з питань, що стосуються його компетенції;

подає у межах своїх повноважень відповідно до законодавства пропозиції керівництву місцевої державної адміністрації про призначення на посади, звільнення з посад та переміщення працівників головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби), своєчасне заміщення вакансій, заохочення, накладання стягнень та інші питання службової діяльності;

вживає необхідних заходів щодо підвищення кваліфікації працівників;

забезпечує захист державної таємниці у напрямах діяльності головного управління, самостійного управління (самостійного відділу, служби);

контролює діяльність підлеглих.

Начальник управління у складі головного управління, відділу у складі управління здійснює керівництво його діяльністю, розподіляє обов'язки між працівниками, очолює та контролює їхню роботу, забезпечуючи виконання покладених на його підрозділ завдань щодо реалізації державної політики у підпорядкованій йому сфері:визначає ступінь відповідальності заступників начальника управління у складі головного управління, відділу у складі управління, керівників його структурних підрозділів, погоджує положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників управління у складі головного управління, відділу у складі управління;

готує у межах своєї компетенції відповідні розпорядження, організовує та контролює їхнє виконання;

узагальнює соціально-економічну інформацію з питань, що належать до компетенції його підрозділу;

організовує відповідно до функціональних завдань, покладених на його підрозділ, розробку проектів програм (розділів програм), аналітичних матеріалів, балансових розрахунків, планових показників, комплексних заходів, пропозицій, прогнозів розвитку території тощо;

готує пропозиції, спрямовані на поглиблення економічних реформ з питань, що належать до діяльності керованого ним підрозділу;

регулює роботу свого підрозділу щодо взаємодії з іншими підрозділами, суміжними сферами, науковими організаціями, провідними експертами з питань, що стосуються діяльності управління, відділу;

контролює у межах своєї компетенції дотримання на підприємствах та організаціях чинного законодавства, рішень місцевої державної адміністрації, спрямованих на розвиток відповідних сфер економіки на даній території, аналізує стан та вносить пропозиції щодо усунення негативних та закріплення позитивних тенденцій;

співпрацює з різними органами виконавчої влади при виконанні покладених на його підрозділ завдань, керуючись чинним законодавством;

організовує, регулює та контролює своєчасний та якісний розгляд працівниками його підрозділу звернень від органів виконавчої влади, громадських об'єднань, підприємств, установ та організацій, громадян з напряму своєї діяльності, а також готує за ними проекти відповідних рішень;

вживає необхідних заходів щодо вдосконалення організації роботи керованого ним підрозділу;

подає пропозиції керівництву головного управління про призначення на посади, звільнення з посад та переміщення працівників свого підрозділу, своєчасне заміщення вакансій, заохочення та накладання стягнень, сприяє підвищенню кваліфікації працівників;

забезпечує дотримання працівниками керованого підрозділу правил внутрішнього трудового розпорядку, організовує роботу із захисту державних таємниць відповідно до чинного законодавства;

організовує роботу з документами, контролює стан трудової та виконавчої дисципліни;

забезпечує дотримання працівниками підрозділу законодавства України з питань державної служби та запобігання і протидії корупції.Заступник начальника управління у складі головного управління, відділу у складі управління здійснює керівництво у межах повноважень, делегованих йому начальником управління або відділу у складі управління: у разі відсутності керівника виконує його обов'язки;

забезпечує виконання завдань щодо участі у реалізації державної політики у сфері, що належать до його компетенції;

бере участь у межах наданих повноважень у розробці проектів нормативно-правових актів, окремих положень комплексних державних програм з питань, що належать до його компетенції;

готує проект рішення за напрямами відповідної діяльності, що належать до його компетенції;

аналізує в межах наданих повноважень стан і тенденції розвитку за напрямом, що знаходиться в компетенції управління у складі головного управління (або відділу у складі управління), вносить пропозиції щодо усунення негативних тенденцій;

організовує та контролює своєчасний та якісний розгляд працівниками звернень від органів державної влади, громадських об'єднань, підприємств, установ, організацій, громадян з напряму своєї діяльності управління готуючи за результатами їхнього аналізу проекти відповідних рішень;

подає у межах своєї компетенції керівнику пропозиції про призначення на посади, звільнення з посад та переміщення працівників управління у складі головного управління (або відділу у складі управління), щодо своєчасного заміщення вакансій, заохочень та накладання стягнень;

співпрацює при виконанні завдань з різними органами виконавчої влади;

здійснює контроль за веденням діловодства, збереженням документів відповідно до чинного законодавства, проводить роботу із захисту державних таємниць;

у межах наданих повноважень контролює стан трудової та виконавчої дисципліни, забезпечує дотримання працівниками законодавства України з питань державної служби та запобігання і протидії корупції.

Завідувач сектору здійснює керівництво діяльністю сектору, розподіляє обов'язки між працівниками, очолює та контролює їхню роботу, забезпечуючи роботу з матеріалами та документами, що надходять до місцевої державної адміністрації, в межах визначеної компетенції:

здійснює у межах своєї компетенції разом із іншими структурними підрозділами місцевої адміністрації розробку проектів поточних та перспективних планів роботи, відповідних пропозицій щодо виконання Указів та Розпоряджень Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, їхніх доручень;

проводить аналіз та узагальнення матеріалів про хід виконання нормативно-правових і організаційно-розпорядчих документів для керівництва місцевоїдержавної адміністрації;

розглядає пропозиції, звернення, заяви, скарги, що надходять від органів державної влади, громадян, громадських об'єднань, підприємств та організацій незалежно від форм власності, готує відповідні матеріали та подає їх керівництву;

сприяє налагодженню чіткої взаємодії між апаратом місцевої державної адміністрації, її структурними підрозділами та іншими органами виконавчої влади стосовно реалізації завдань, які входять до його компетенції.

Головний спеціаліст здійснює координацію та методичне керівництво за одним з напрямів роботи підрозділу:

організовує та забезпечує контроль, аналіз та оцінку стану справ на відповідному напрямі діяльності;

розробляє поточні та бере участь у підготовці перспективних планів підрозділу, надає необхідну методичну допомогу співробітникам у виконанні завдань, доручень;

узагальнює у межах наданої компетенції практику застосування законодавства та хід реалізації державної політики у сфері управління;

веде розробку пропозицій, комплексів заходів, які стосуються відповідного напряму роботи, контролює організацію їхнього виконання;

бере участь в організації та проведенні нарад, семінарів, конференцій;

у межах компетенції на виконання доручень органів виконавчої влади вищого рівня забезпечує підготовку відповідних проектів рішень та пропозицій;

розглядає листи та заяви підприємств, юридичних осіб, виконавчих комітетів та держадміністрацій підпорядкованого регіонального рівня з питань, що належать до його посадових функцій;

бере участь у розробці нормативних та організаційно-методичних документів;

проводить експертизу документів, що стосуються відповідного напряму роботи підрозділу, готує інформацію про результати цієї роботи;

для вирішення питань, що входять до його компетенції, налагоджує оперативний зв'язок з науковими установами, регіонами і відповідними радами народних депутатів та державними адміністраціями.

Провідний спеціаліст здійснює координацію та методичне керівництво на певній ділянці одного з напрямів роботи підрозділу, контролюючи, аналізуючи та оцінюючи стан справ на відповідній ділянці роботи:

у межах своїх повноважень бере участь в узагальненні інформації про практику застосування законодавства, реалізації державної політики та забезпеченні її виконання;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49 


Похожие статьи

О В Захарова, О О Шумаєва, В І Мозговий - Організація діяльності державного службовця