А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

-     правове забезпечення функціонування ринкового механізму;

-     підтримка конкуренції та обмеження монополізму;

-     коригування розподілу ресурсів з врахуванням зовнішніх ефектів;

-     забезпечення суспільних товарів та послуг;

-     перерозподіл доходів та майна;

-     стабілізація економіки.

Отож, зупинимося детальніше на розгляді цих основних економічних функцій держави.

Правове забезпечення функціонування ринкового механізму. Державне втручання в економіку перш за все має за мету підтримку та полегшення функціонування ринкової системи.

Як відзначив відомий соціолог Карл Поппер у своїй книзі "Відкрите суспільство": "Промислове суспільство, яке ґрунтується на ринкових відносинах та яке передбачає значну свободу вибору, неможливе без правової системи, без влади закону".

За допомогою ефективної правової системи уряд будує суспільне середовище, яке сприяє ефективному функціонуванню приватного підприємництва та економіки в цілому.

Перш за все держава розробляє законодавство, яке регулює та захищає права власності, визначає правовий статус організації підприємництва, приймає закони, які регулюють стосунки між підприємцями та споживачами, що сприяють дотриманню укладених угод.

Важливу роль в юридичній системі суспільства має законодавство про захист прав споживачів. Держава вводить правила поведінки, якими мають керуватися виробники у своїх стосунках із споживачами.

На ґрунті законодавства державні установи виконують функції арбітра в галузі економічних зв'язків, виявляють випадки шахрайства, випуску фальсифікованої продукції, застосовують владу для вжиття відповідних санкцій.

Крім цього, держава забезпечує підтримання громадського порядку, стандарти якості продукції, грошову систему країни тощо.

Уряд в системі ринкової економіки також визначає та захищає право на приватну власність, та на доходи, що одержуються від цієї власності. Власник, який не впевнений в недоторканності своєї власності, можливості їївідчуження та обмеження в правах на неї, не матиме змоги ефективно використовувати свій творчий та інтелектуальний потенціал.

Уряд розробляє закони, які захищають інтелектуальну власність, регулюють банківську систему та ін.

Все це сприяє створенню стабільної ситуації в країні та сприяє покращанню роботи ринкового механізму.

Підтримка конкуренції. Важливою турботою держави в сучасній економіці, є захист конкуренції.

Використовуючи непрямі інструменти впливу на виробників, наприклад, здійснюючи розумну податкову політику або розробляючи правила, які регламентують відносини між товаровиробниками, держава відіграє важливу роль в захисті конкуренції, забезпечує динамічний соціально-орієнтований розвиток економіки, стимулює фірми до задоволення суспільних потреб.

Необхідно розрізняти два різновиди такого регулювання.

До першого слід віднести створення законодавчої бази, що передбачає недопущення монополій, які негативно впливають на економіку країни загалом (антимонопольне законодавство).

До другого напрямку необхідно віднести регулювання діяльності "природних монополій", контроль за цінами на товари і послуги, які вони надають, та інформування населення про стан економіки в цілому і конкретних ринків.

Отже, держава в цій галузі керується правилом "більше конкуренції -краще суспільству, краще суспільству - краще державі".

Коригування розподілу ресурсів з урахуванням зовнішніх ефектів. Внаслідок наявності позитивних та негативних зовнішніх ефектів уряду доводиться коригувати неефективний розподіл ресурсів.

Уряд здійснює різноманітні заходи для збільшення виробництва товарів і послуг з позитивними зовнішніми ефектами.

Для стимулювання позитивних побічних наслідків держава використовує механізм субсидій (або дотацій) перш за все таких сфер економіки, як освіта, охорона здоров'я та ін.

Що стосується захисту населення від шкідливих неринкових ситуацій, перш за все забруднення навколишнього середовища, уряд використовує різні методи:

-     переконання;

-     оподаткування;

субсидії;- законодавче регулювання.

Переконання використовують для того, щоб змусити людей не робити такого, що може нанести шкоду іншим.

Держава може стягувати податки з виробників продукції, які забруднюють навколишнє середовище, щоб знизити обсяги продукції, що спричиняє негативні побічні наслідки, що підвищує ціну на неї (так звані екологічні податки).

Для стимулювання зменшення викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище держава може надавати субсидії виробникам, які встановлюють очисне устаткування. Інший приклад - надання субсидій фермерам, щоб вони зберігали, а не нищили ґрунти.

Регулювання може використовуватися урядом для створення стандартів безпеки (наприклад, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин та ін.), а також заборона виробництва особливо шкідливих продуктів.

Нещодавно з'явилась можливість використовувати ринковий механізм через систему дозволу, або кредиту на забруднення.

Забезпечення суспільними товарами і послугами. Оскільки ринкова система не виділяє ресурси на суспільні блага, а товарами і послугами громадського вжитку користується багато людей, ці товари виготовляються та надаються людям урядами на основі групових або колективних рішень, тобто політичними методами, насамперед шляхом голосування.

Обсяги суспільних благ є питанням державної політики, після прийняття зазначених рішень визначаються ресурси, необхідні для їх фінансування (це, головним чином, податки, а також позики уряду на фінансовому ринку).

Так, податки на прибуток підприємств і доходи громадян вивільняють ресурси з виробництва інвестиційних товарів та товарів особистого споживання.

Держава спрямовує ці ресурси на виробництво суспільних товарів (будівництво автошляхів, державних шкіл, державних університетів, лікарень, тощо).

Перерозподіл доходів та майна. Кожне сучасне суспільство допомагає своїм громадянам, які отримують невисокі доходи (пенсіонерам, інвалідам, багатодітним, безробітним та ін. категоріям населення).

Через різноманітні державні соціальні програми держава перерозподіляє доходи тих, хто заробляє більше ніж достатньо для життя, між зовсім бідними.Крім цього уряд здійснює соціальне страхування та надає субсидії для підтримки цін на деякі види сільськогосподарської продукції. Стабілізація економіки. Як свідчить досвід різних країн, держава може ефективно регулювати економіку з метою її стабілізації, пом 'якшуючи піднесення та спади. Головними завданнями уряду тут виступають: забезпечення повної зайнятості, стабільності цін та економічне зростання.

Основними методами такого регулювання виступають інструменти податково-бюджетної та грошово-кредитної політики, які будуть розглянуті в наступних темах.

 

Висновки:

   Однією з найістотніших рис, що відрізняють економічні системи є співвідношення між роллю держави і ринку в управлінні економікою.

   Держава виконує надзвичайно різноманітні функції в економіці. Вони спрямовані на підтримку і полегшення функціонування ринкової системи, створення загальних "правил гри" для всіх суб'єктів ринку.

   Важливу роль в економічній діяльності держави відіграє правова база як передумова ефективного функціонування ринкової економіки.

   Оскільки на більшості ринків ефективне виробництво може бути забезпечене при високому рівні розвитку конкуренції, то уряди впроваджують антимонопольні закони з метою захисту і посилення конкуренції як ефективного регулятора підприємницької діяльності.

   Ринкова система дуже нерівномірно розподіляє грошові доходи, а отже, і національний продукт, між окремими сім'ями та особами. Важливим завданням д є відносне вирівнювання доходів окремих груп населення за допомогою податків та системи трансфертних платежів.

   В цілому економічні функції держави в сучасній змішаній економіці можна визначити трьома словами: ефективність, справедливість, стабільність.

 

Практикум

Тести:

1. Що з наведенного нижче має відношення до негативних зовнішніх ефектів?

A.   Дефіцит освітніх послуг;

B.   Високі ринкові ціни на комп'ютери;

Кислотні дощі;D. Низькі ринкові ціни на комп'ютери.

2.    Основною метою соціальної політики нашої держави є:

 

A.  Створення прошарку середнього класу, як гаранта демократичних перетворень в країні;

B.  Встановлення законодавчим шляхом зобов'язань держави перед населенням за створення високого рівня задоволення першочергових потреб людини;

C.  Підвищення рівня мінімальної заробітної плати ї мінімального рівня пенсійного забезпечення;

D.  Підвищення реальних доходів всього населення.

3.    Забруднення довкілля...

 

A.  Потрібно коригувати за допомогою субсидій фірмам, які здійснюють забруднення;

B.  Не виступає як економічна проблема, тому що є зовнішнім ефектом по відношенню до ринкової системи;

C.  Є прикладом приватних виробничих витрат;

D.  Є прикладом зовнішніх ефектів.

4.    "Фрирайдер" ("заєць") - це той, хто:

 

A.   Працює в уряді;

B.   Регулярно сплачує всі податки;

C.   Отримує вигоду, не компенсуючи витрат на неї;

D.   Є членом групи, які мають особливі інтереси.

5.   Морський маяк є традиційним прикладом суспільного блага,
тому що...

A.   Приватним фірмам не вигідно його виготовляти і обслуговувати;

B.   Приватні фірми не прагнуть фінансувати суспільні інтереси;

C.   Він є товаром спільного користування і надається державою;.

D.   Світло маяка можуть використовувати кораблі, власники яких не платять за цю послугу і таку поведінку недоцільно забороняти.

6.      Держава повинна забезпечувати деякі суспільні товари,
наприклад такі, як національна оборона, тому що:

A.  Неможливо позбавити користуватися суспільним товаром тих, хто за

нього не платить.

B.  Приватний бізнес не полюбляє надавати послуги уряду.

C.  Коли хто-небудь користується суспільним товаром, інші отримують менше.

Окремі члени суспільства не отримують жодної вигоди відсуспільних товарів.

7.  Якщо соціальні вигоди від певного товару перевищують соціальні
витрати, то:

А. Досягається економічна рівновага

8.     Кожний мешканець країни отримує рівну частку вигод.

C. Досить багато ресурсів задіяно у виробництво
даного товару.

d.  Необхідно збільшити обсяг виробництва
цього товару.

8. Що з наступного найкраще задовольняє критерію суспільних товарів?

A.   Вища освіта.

B.    Національна оборона.

C.    Кабельне телебачення.

d.  Мобільний телефон.

9.    Що з наступного розглядають як економічні функції держави?

I.  Запровадження та забезпечення дотримання законів та угод.

II.    Забезпечення суспільними товарами та послугами.

III.     Коригування проявів неспроможності ринку.

 

A.   Тільки І.

B.    Тільки ii.

C.    Тільки iii.

d.  І, ii та iii.

10.       Якщо виробництво деякого товару супроводжується
несприятливими побічними наслідками, то приватний сектор
вироблятиме:

А. Надто багато цього товару занадто низької ціни.

В Надто багато цього товару занадто високої ціни.

C.  Надто мало цього товару занадто високої
ціни.

d.           Надто мало цього товару занадто низької
ціни.
1. С; 2. D; 3. D; 4. С; 5. С; 6. А; 7. D; 8. В; 9. D; 10. А.

 

 

 

Глава 17. Сукупний попит і сукупна пропозиція: макроекономічна рівновага.

1.    Сутність та складові сукупного попиту. Крива AD.

2.    Цінові та нецінові фактори сукупного попиту.

3.    Сутність сукупної пропозиції. Крива AS.

4.    Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.

5.           Взаємодія AD і AS. Макроекономічна рівновага.

 

1. Сутність та складові сукупного попиту. Крива AD

 

Макроекономічний аналіз рівноваги заснований на об'єднанні (агрегуванні) величезної кількості окремих ринків у єдиний ринок, який описується двома змінними:

-        загальним рівнем цін, який об'єднує усі ціни на окремі товари і послуги;

-        реальним обсягом національного виробництва, який об'єднує рівноважні кількості усіх товарів і послуг.

Із змінами реального обсягу виробництва і загального рівня цін пов' язані зміни макроекономічної рівноваги, в основі яких завжди лежать зрушення, що відбуваються у сукупному попиті та сукупній пропозиції.

Сукупний попит (англ. aggregate demand, AD) відображає різні обсяги товарів і послуг, які вітчизняні споживачі, підприємства, держава та зарубіжні покупці усі разом готові купити за кожного можливого рівня цін.

Складові сукупного попиту:

-        споживчий попит (С): попит домашніх господарств на відповідні товари і послуги;

-        інвестиційний попит (І): попит підприємців на товари і послуги виробничого призначення;

-     державний попит (G): попит на товари і послуги з боку держави;

чистий експорт (Xn): попит іноземців на товари і послуги національного виробництва, різниця між експортом та імпортом.Таким чином:

AD = C + I + G + Xn.


Крива сукупного попиту відображає реальний обсяг усіх товарів та послуг, на які висувається попит з боку макроекономічних суб'єктів (домашніх господарств, фірм, держави, іноземців) за кожного можливого рівня цін (рисунок 7).

Оскільки за інших незмінних умов падіння загального рівня цін призводить до збільшення кількості товарів та послуг, на які висувається попит, можна зробити висновок, що між загальним рівнем цін та величиною реального обсягу виробництва існує обернена (зворотна) залежність. Тому крива AD у графічній моделі набуває вигляду спадної похилої лінії.

 

2. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту

 

Для розуміння змін, які відбуваються в обсягах національного продукту важливо розрізняти зміни сукупного попиту, викликані змінами загального рівня цін, і зміни сукупного попиту, зумовлені неціновими факторами.

Нецінові фактори зміщують криву АВ (рисунок 8) вправо (з положення


АD в АD1), коли сукупний попит зростає, або вліво (з положення АDв AD2) коли сукупний попит зменшується.До нецінових факторів зміни сукупного попиту відносяться:

1.     зміни споживчих видатків, викликані змінами добробуту
споживачів, їх заборгованості, очікувань, величини податків тощо;

2.   зміни інвестиційних видатків, викликані змінами процентної ставки, податків з підприємств, очікуваних прибутків, технології виробництва тощо;

3.   зміни державних витрат;

4.   зміни видатків на чистий експорт.

Наприклад: за умов, коли населення очікує підвищення реальних майбутніх доходів, або коли фірми сподіваються на вищі прибутки від інвестиційних проектів сукупний попит зростає і крива AD переміщується вправо. Це переміщення показує, що за кожного рівня цін бажана кількість товарів і послуг буде більшою. І навпаки, за умов, коли зростають ставки оподаткування особистих доходів та прибутку підприємств, сукупний попит зменшується і крива АD переміщується вліво. Це означає, що макроекономічні суб'єкти бажають купувати менше товарів і послуг за кожного рівня цін.

 

3. Сутність сукупної пропозиції. Крива Аs

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник