А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник - страница 27

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

Під банківським наглядом розуміють моніторинг процесів, що мають місце в банківській системі на різних стадіях функціонування банків - від моменту створення до моменту ліквідації, а також застосування до банків певних коригувальних заходів і засобів примусового впливу з метою регулювання їхньої діяльності.

В Україні функцію банківського регулювання та нагляду виконує Національний банк.

4.         Є банкіром уряду. Центральний банк виступає як касир та кредитор
уряду, в ньому відкриті рахунки урядових відомств. В більшості країн світу
Центральний банк здійснює касове виконання Державного бюджету: доходи
уряду, що надійшли від податків та позик, зараховуються на спеціальні
рахунки казначейства (міністерства фінансів), з якого покриваються всі
урядові витрати. У свою чергу, уряд, враховуючи особливий статус
Центрального банку, може мінімізувати ризики, пов'язані з банківським
обслуговуванням. Центральні банки, виступаючи в ролі банкіра уряду, тісно
взаємодіють з фінансовими органами як під час вирішення загальних питань
монетарної і фіскальної політики, так і під час повсякденного виконання
фінансових операцій. Оскільки надходження коштів до бюджету та
витрачання цих коштів протягом року у часі не збігаються, депозити уряду в
Центральному банку характеризуються значними коливаннями і можуть бути
джерелом коливань у грошовій базі. Проте більшість цих коливань має тимчасовий характер і Центральний банк може їх передбачити на основі інформації міністерства фінансів через проведення операцій на відкритому ринку і нейтралізувати вплив бюджетних коливань на грошову базу. Центральний банк здійснює також кредитування держави (в межах існуючого в країні відповідного законодавства) та управління державним боргом, бере активну участь в організації випуску державних боргових зобов'язань, їх розміщенні і підтримці ринкового курсу, виплаті доходів. В Україні Національний банк здійснює розрахунково-касове обслуговування уряду, виконує функції платіжного агента уряду з обслуговування державного боргу, є кредитором уряду;

5. Проводить грошово-кредитну політику. Всі функції Центрального банку взаємопов'язані, але саме ця є найважливішою в сучасних умовах. Саме в цій функції найповніше реалізується призначення Центрального банку і в тій чи в іншій формі проявляються всі його інші функції. Разом з тим монетарна політика Центрального банку є ключовим елементом всієї грошової системи країни. На ній базується весь механізм державного регулювання грошового обороту.

Кредитно-банківська система України є дворівневою і крім Національного (державного) включає комерційні (недержавні) банки.

В даний час в Україні діє понад 160 комерційних банків. Вони є необхідним елементом ринкової економіки, інфраструктури кредитного ринку.

Комерційні банки створюються, як правило, на акціонерній та пайовій основі шляхом об'єднання капіталів їх засновників-акціонерів.

Основними функціями комерційних банків є кредитно-розрахункове, касове та інші види банківського обслуговування юридичних і фізичних осіб.

В залежності від характеру кредитних операцій, що виконуються, комерційні банки поділяються на універсальні і спеціалізовані.

Універсальні банки здійснюють усі види кредитно-розрахункового обслуговування своїх клієнтів.

Спеціалізовані банки здійснюють операції у вузьких сферах кредиту. До їх числа належать інвестиційні, інноваційні, іпотечні, ощадні та ін.

За способом формування статутного капіталу розрізняють комерційні банки без участі держави, з участю держави та з участю іноземного капіталу.Статутний фонд комерційних банків не може бути менше мінімального розміру, встановленого Національним банком.

Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки по своїх операціях. Національний банк впливає на процентну політику комерційних банків за допомогою таких інструментів монетарної політики як зміна облікової ставки, обов'язкової норми резервування та здійснення операцій з цінними паперами, вплив яких був розглянутий вище. Види банківських операцій

Всі операції комерційних банків поділяються на два основних види: пасивні і активні.

Пасивні - це операції, пов'язані із залученням (мобілізацією) тимчасово вільних грошових коштів юридичних і фізичних осіб з метою створення кредитних ресурсів.

Активні - це операції, за допомогою яких банки здійснюють розміщення залучених коштів для кредитування своїх клієнтів з метою отримання прибутку.

Основними видами активних операцій та банківських послуг є:

    Вексельні операції. Вексель - це боргове зобов'язання позичальника сплатити кредитору вказану у векселі суму у визначений строк і сплатити процент.

Вексель - це не тільки особлива форма кредиту, але й засіб платежу, який може бути куплений банком до закінчення строку по його платежу, або закладений в банк. Банк виплачує векселетримачеві вказану в ньому суму до настання терміну платежу за мінусом проценту за кредит. Таким чином вексельний (товарний) кредит перетворюється в банківський (грошовий) кредит. Банк, який веде облік векселів, стає гарантом своєчасної оплати по векселю.

    Лізінг - це придбання банком за власні кошти засобів виробництва (машин, устаткування, транспортних засобів) з метою їх послідуючого надання в оренду (лізінг) своїм клієнтам за відповідну плату (процент). Таким чином лізингова компанія, в ролі якої виступає банк, кредитує орендатора засобів виробництва, надаючи йому можливість тимчасово користуватися об'єктом оренди.

Перевага лізінгу полягає в тому, що орендоване фірмою майно не підлягає оподаткуванню на відміну від власного майна.

Факторинг - це фінансова операція, за якою фірма або банк-фактор (посередник) купує у своїх клієнтів неоплачені рахунки їх партнерів, а потімоплачує ці рахунки. Фактично це доручення підприємства банкові права на управління своєю дебіторською заборгованістю за відповідну плату (процент).

Випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акредитивів, кредитних карток, акцій, облігацій та ін.) та здійснення операцій з ними; купівля-продаж (обмін) іноземних валют, дорогоцінних (банківських) металів та ін.

Посередницькі (трастові) операції - це операції по управлінню коштами і майном своїх клієнтів: по залученню і розміщенню їх коштів; купівля-продаж цінних паперів та інші послуги, які банк здійснює в інтересах і за дорученням своїх клієнтів на правах їх довіреної особи.

 

3. Монетарна політика Центрального банку та її інструменти

 

Для нормального функціонування грошової системи необхідним є розроблення і реалізація певної грошово-кредитної політики. Позитивний вплив цієї політики на розвиток економіки визначає ефективність самої грошової системи.

Сутність монетарної політики можна визначити як комплекс взаємопов'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через Центральний банк.

Об'єктами, на які найчастіше спрямовується монетарна політика, є такі змінні грошового ринку: пропозиція (маса) грошей, ставка процента, швидкість обігу грошей, валютний курс тощо. В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Саме він несе відповідальність перед суспільством за стан монетарної сфери. Як передбачено Конституцією України (ст. 100), Рада НБУ самостійно розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Монетарна політика в широкому розумінні направлена на боротьбу з інфляцією та безробіттям, на досягнення стабільних темпів економічного розвитку через регулювання грошової маси в обігу, кредитів та відсоткової ставки. Основними інструментами грошово-кредитного регулювання і монетарної політики є:

1. Зміна норми обов'язкових банківських резервів. Підвищення цієї норми означає, що  більша частина грошей, які банки отримали відвкладників у вигляді депозитів, буде "заморожена" на рахунках в Центральному банку. Комерційні банки не зможуть використати ці гроші для надання кредитів підприємцям та індивідам. Отже, кредитні можливості комерційних банків зменшаться, меншою буде і пропозиція кредитів. За умов, що попит на кредитні ресурси в суспільстві залишився сталим, таке зменшення пропозиції призведе до зростання відсоткової ставки. Таким чином, кредит стане дорожчим. Підприємці будуть брати його менше, відповідно, вони вимушені будуть скоротити обсяги виробництва. Це призведе до зростання безробіття та уповільнення темпів економічного зростання. Зменшення норми обов'язкових банківських резервів призведе до протилежних наслідків, а саме: кредитні можливості комерційних банків зростуть, зросте пропозиція кредитів, що спричинить зниження відсоткової ставки і зробить кредит більш доступним; підприємці будуть охоче брати дешевші кредитні ресурси, розширювати виробництво і сприяти зниженню безробіття та прискоренню темпів економічного розвитку в країні. Як бачимо, зміна норми обов'язкових банківських резервів - досить дієвий інструмент, який дозволяє вплинути на економічну ситуацію в цілому. Збільшувати норму обов'язкових банківських резервів доцільно тоді, коли економіка заходиться в стані "перегріву" і темпи економічного розвитку треба уповільнити, щоб уникнути кризи перевиробництва. Зменшувати норму обов'язкових банківських резервів доцільно тоді, коли економіка знаходиться на стадії спаду, в період економічної кризи;

2.     Зміна ставки облікового проценту, або офіційної облікової ставки Центрального банку (облікова, або дисконтна політика). Офіційна облікова ставка Центрального банку - це та відсоткова ставка, за якою Центральний банк надає позики комерційним банкам та здійснює переоблік векселів. Коли Центральний банк змінює офіційну облікову ставку, він впливає на можливості комерційних банків та їхніх клієнтів отримувати кредит, що, в свою чергу, впливає на економічне зростання, грошову масу, рівноважну ставку відсотка. Механізм впливу аналогічний описаному вище. Збільшувати ставку облікового проценту доцільно в умовах загрозливо інтенсивного розвитку економіки, а зменшувати - в умовах кризи та депресії;

Операції на відкритому ринку, тобто купівля-продаж Центральним банком державних облігацій та інших цінних паперів. Якщо Центральний банк продає цінні папери на відкритому ринку, то комерційні банки купують їх, а натомість віддають Центральному банку гроші. Отже, кредитні ресурси комерційних банків (і, відповідно, їхні можливості надавати позики клієнтам)зменшуються. Це призводить до скорочення грошової маси в обігу і підвищення відсоткової ставки. "Дорогий" кредит примушує підприємців скорочувати обсяги виробництва; безробіття зростає; темпи економічного розвитку уповільнюються. Якщо ж Центральний банк купує цінні папери у комерційних, то тим самим він надає їм додаткові ресурси і розширює їхні можливості надавати кредити.

Центральні банки не можуть щодня змінювати норму обов'язкових банківських резервів або офіційну облікову ставку, оскільки це сприятиме зростанню недовіри до Центрального банку і впевненості в його неспроможності впливати на макроекономічні процеси. Тому саме операції на відкритому ринку є найбільш гнучким методом здійснення монетарної політики, який дозволяє оперативно коректувати ситуацію в економіці.

 

Висновки:

   Пропозиція грошей здійснюється банківською системою через емісію грошей Центральним банком та кредитну мультиплікацію депозитів комерційними банками. Зміна пропозиції грошей призводить до зміни рівня позичкового проценту, що веде до зміни економічної поведінки суб'єктів ринкових відносин і значною мірою впливає на ділову активність.

   Монетарна політика - це сукупність взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через свій Центральний банк. Основними стратегічними цілями монетарної політики є загальноекономічні цілі держави: економічне зростання, забезпечення високої зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу.

•     Основними інструментами монетарної політики, які зазвичай застосовує Центральний банк, є: регулювання облікової ставки проценту, зміна норми обов'язкових резервів, проведення операцій на відкритому ринку. Вибір того чи іншого інструмента визначається залежно від конкретного стану, ситуації на грошовому ринку.

В умовах депресії та спаду Центральний банк проводить політику "дешевих грошей", тобто за допомогою інструментів монетарної політики збільшує пропозицію грошей, що призводить до зниження процентної ставки, робить кредитні ресурси більш доступними; відповідно, виробництво розширюється, безробіття зменшується, темпи економічного зростання прискорюються. В умовах піднесення, щоб уникнути "перегріву" економіки іугальмувати її швидке просування до кризи, Центральний банк проводить політику "дорогих грошей".

 

Задача 1

Розрахуйте, яка сума грошей була вилучена з обігу на протязі року, якщо загальна вартість проданих за рік товарів та послуг склала 120 млн. грн., середня швидкість обігу грошей дорівнювала 8, а на початку року в обігу знаходилося 18 млн. грн.

 

Розв'язання:

Грошова маса, необхідна для обігу, знаходиться за рівнянням обміну:

M х V = P х Q.

   P х Q

М =--- .

V

Зверніть увагу, що значення p х q вже дано за умовою задачі і дорівнює 120 млн. грн. Отже,

, ,   120 млн. грн.   , ,

М =----------- = 15 млн. грн.

8

З обігу за рік було вилучено:

18 млн. грн. - 15 млн. грн. = 3 млн. грн.

 

Відповідь:

З обігу було вилучено 3 млн. грн.

Дещо складнішими є задачі, що вимагають розрахунку процентної зміни кількості грошей в обігу.

 

Задача 2

Як зміниться грошова маса, якщо швидкість обігу грошей зменшилася на 10%, обсяг виробництва зріс на 10%, а індекс цін склав 1,05?

 

Розв'язання:

Було: м х v = p х Q.

Стало: м* х 0,9 v = 1,05 p х1

Індекс зростання грошової маси складатиме:

І =              = 1,283.

м 0,9

Отже, грошова маса зросла приблизно на 28,3%.Загальна сума поточних депозитів в комерційному банку складала 100000 гривень, його резерви - 37000 гривень, а норма обов'язкових банківських резервів - 25%. Чому дорівнюють розміри нових позик, які за цих умов може надати комерційний банк та банківська система в цілому?

 

Розв'язання:

Нові позики банк може надати тільки в сумі надлишкових резервів. Обов'язкові резерви = 100000 х 0,25 = 25000 грн.

Надлишкові резерви = Фактичні резерви - Обов'язкові резерви = = 37000 - 25000 = 12000 грн.

Мультиплікатор m =     = 4.

Банківська система в цілому може надати таку максимальну суму нових позик:

12000 х 4 = 48000 грн.

Отже, даний комерційний банк може надати нові позики в розмірі 12000 грн., а банківська система в цілому - в розмірі 48000 грн.

 

Практикум

Тести:

1.      Політику уряду, спрямовану на регулювання грошової маси, ставки відсотка та умов надання кредитів, називають:

 

A.   фіскальною політикою;

B.    соціальною політикою;

C.    економічною політикою;

D.   монетарною політикою.

2.    Облікова ставка - це:

 

A.  ставка відсотка за кредитами комерційних банків;

B.  ставка відсотка за кредитами, які Центральний банк надає комерційним банкам;

C.  ставка відсотка, за якою комерційні банки приймають внески клієнтів на депозитні рахунки;

D.  ставка відсотку по строкових депозитах комерційного банку.

3.    Норма резервування депозитів - це:

 

A.  відсоткова частка суми депозитів, які комерційний банк має тримати у Центральному банку;

відсоткова ставка, за якою комерційні банки приймають від клієнтіввнески на депозитні рахунки;

C.  ставка відсотка за кредитами, які Центральний банк надає комерційним банкам;

D.  відсоткова частина депозитів, яку комерційний банк надає в позику.

 

4.    Операції на відкритому ринку - це:

 

A.  встановлення Центральним банком певної облікової ставки;

B.  купівля та продаж Центральним банком облігацій державної позики та інших цінних паперів;

C.  встановлення Центральним банком норми обов'язкового резервування депозитів;

D.  випуск Центральним банком готівки в обіг.

5.    Якщо норма обов'язкових банківських резервів складає 100%, то величина мультиплікатора дорівнює:

 

A.    0;

B.    1;

C.    10;

D.    100.

6.    Якщо норма обов'язкових банківських резервів дорівнює 25%, а банківська система має надлишкові резерви в розмірі 15 тис. грн., то банківська система може збільшити грошову масу максимум на:

 

A.   0;

B.    60 тис. грн.;

C.    15 тис. грн.;

D.   45 тис. грн.

7.       Який з наведених нижче виразів, що характеризує
співвідношення показників грошової маси, не може бути помилковим:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник