А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник - страница 3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

. • Всі ресурси обмежені. Ця обмеженість може мати абсолютний або відносний характер.

Найголовніша проблема, з якою стикається людина, фірма, країна та людство в цілому, - це проблема обмеженості ресурсів та безмежності потреб. Неможливо повністю і одночасно задовольнити всі потреби, тому що виробничі ресурси завжди обмежені.

Практикум1

Тести:

1. Економічні потреби це:

B.   А. Потреби, які можуть бути задоволені шляхом споживання товарів або послуг;Блага, які необхідні людині;

C.   Речі та послуги, які Ви можете придбати на обмежені ресурси;

D.   Природні ресурси, капітал та праця.

 

2. Що    не    відноситься    до    інвестиційних благ:

 

A.   Послуги банків;

B.    Капітал;

C.    Машина;

D.   Послуги метрополітену.

3. Нижче наведені "трійки" понять. В якій з "трійок" представлені приклади трьох груп виробничих ресурсів:

 

A.   Гроші, фермер, газ;

B.    Робітник, нафта, трактор;

C.    Геолог, машинобудівник, банкір;

D.   Облігації, вугілля, бригадир.

4. Яке з наведених нижче положень не пов'язане з тим, що вивчає економіка:

 

A.   Ефективне використання ресурсів;

B.    Необмежені виробничі ресурси;

C.    Задоволення потреб;

D.   Обмеженість.

5. Економічні        блага        - це:

 

A.   Обмежені блага;

B.    Тільки блага, що мають високий ступінь корисності;

C.    Блага, що мають корисність тільки для споживача даного блага;

D.   Блага, що виробляються тільки для свого власного споживання.

6. Проблема обмеженості може бути вирішена, якщо:

 

A. Усі країни світу стануть постіндустріальними суспільствами;

B.  Будуть знайдені практично невичерпні джерела енергетичних ресурсів;

C.  Люди та країни відмовляться від конкуренції на користь співробітництва;

D. Всі наведені вище відповіді є неправильними.

7. Оберіть найбільш придатний, з Вашої точки зору, перелік виробничих ресурсів в сучасній економіці:

А. Земля, робоча сила, управління, капітал, гроші.

 

 

B.  Примітка. В посібнику використані тести, задачі, завдання з Програми підвищення кваліфікації вчителів економіки. Харків, „Перспектива", 2002 р.Земля, праця, засоби виробництва, технологія, підприємницькі здібності, управління, капітал.

C.  Ресурси, капітал, технологія, праця, підприємницькі здібності.

D.  Земля, праця, капітал, підприємницькі здібності, інформація.
8. Чи відносяться гроші до виробничих ресурсів?

A.    Так, якщо на ці гроші купують капітальні ресурси;

B. Ні, якщо вони не знаходяться на банківському рахунку;

C. Так, але тільки за умов, коли оплачуються товари та послуги.

D. Ні, бо гроші є фінансовим засобом.

9. Що мають на увазі, коли стверджують, що кожна економічна
система стикається з фактом обмеженості ресурсів?

A.  Деякі продукти можна купити тільки за дуже високими цінами;

B.  Бідні держави стикаються з нестачею певних продуктів, а багаті держави такої проблеми не мають;

C.  Виробничі ресурси ніколи не бувають достатніми, щоб задовольнити усі людські потреби;

D.  У будь-якій економіці бувають занепади, коли існує нестача чого-небудь.

10. Якими причинами можна пояснити існування економічних
проблем?

A.  Безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів;

B.   Наявністю безробіття та інфляції;

C.   Зростанням населення Землі;

D.  Забрудненням навколишнього середовища.

11.      Оскільки потреби людей безмежні, а ресурси для їх
задоволення обмежені, суспільство прагне ефективно
використовувати наявні ресурси. Це означає, що суспільство
повинно:

A.   Балансувати доходи та видатки;

B.    Обмежувати використання ресурсів;

C.    Зберігати якомога більше грошей;

D.   Використовувати ресурси таким чином, щоб отримувати максимальну віддачу.

Відповіді до практикуму

Тести:

1.А; 2.D; З.В; 4.В; 5.А; 6.D; 7.D; 8.D; 9.С; 10.А; 11.D.Глава 3. Проблема вибору в економіці та альтернативна

вартість

1.    Необхідність вибору як наслідок проблеми обмеженості ресурсів.

2.    Процес прийняття рішення. Альтернативна вартість.

3.    Межа виробничих можливостей.

 

1. Необхідність вибору як наслідок проблеми обмеженості ресурсів

 

Основною проблемою економічної організації виробництва в будь-якій економічній системі є розв'язання протиріччя між безмежними потребами і обмеженими ресурсами, необхідними для їх задоволення.

Всі суспільні потреби, внаслідок обмеженості ресурсів, повністю і одночасно задовольнити неможливо. Тому в економіці завжди доводиться вирішувати проблему вибору, сутність якої полягає у пошуку альтернативних варіантів використання ресурсів з метою їх найбільш раціонального і ефективного використання. Адже неможливо використати одні і ті ж самі ресурси двічі і одночасно. Класичним прикладом такого альтернативного вибору є вирішення питання: "Що виробляти: гармати чи масло; скільки гармат і скільки масла?"

Ця альтернатива означає, що збільшення виробництва одних товарів (гармат), при наявних ресурсах, можливо лише при скороченні виробництва інших товарів (масла). Іншими словами, переключаючи обмежені ресурси на виробництво військової продукції, суспільство відповідно зменшує ресурси на виробництво цивільної продукції і навпаки.

Проблема вибору постає і має розв'язуватися на всіх рівнях: на рівні окремої людини, домогосподарств (сімей), фірм, всієї економіки в цілому, вона постійно відтворюється на мікро- і макрорівнях.

З позицій маржиналізму та неокласичної школи, саме науковим обгрунтуванням способів ефективного вибору з метою найбільш повного задоволення потреб і займається економіка. Це становить її предмет і завдання.

Якби ресурси були б необмеженими, то не існувало б і проблеми вибору. Тому економіка - це наука про вибір в умовах обмежених ресурсів. Саме обмеженість ресурсів, ефективний вибір і альтернативна вартість вважаються фундаментальною тріадою науки економіки.

2. Процес прийняття рішення. Альтернативна вартістьВ реальному житті люди постійно здійснюють вибір. При цьому вони надають перевагу лише одному з можливих варіантів (альтернатив) і фактично втрачають можливість отримати щось інше. Наприклад, якщо при вирішенні проблеми - після закінчення середньої школи піти вчитися в університет чи працювати - молода людина обирає навчання в університеті, то тим самим вона втрачає можливість працювати та отримувати доход від цього найближчі 5 років. Якщо певна організація при вирішенні проблеми -на що витратити кошти: на придбання нових комп'ютерів чи на ремонт приміщення, обирає комп'ютери, то тим самим вона втрачає можливість відремонтувати приміщення. Оскільки економічні блага не можна отримати, не втративши чогось, не заплативши за них втраченою можливістю отримати щось інше, вибір завжди має ціну або альтернативну вартість (вартість втраченої можливості). Це одна з найважливіших економічних категорій. Коли ми щось купуємо, то, як правило, сплачуємо гроші. Та сплачена нами сума це ще не ціна нашого вибору. Реально ми відмовляємось від купівлі іншої бажаної речі, яку б придбали за цю ж суму і якою знехтувати заради обраної нами.

Альтернативна вартість - це те інше, від чого необхідно відмовитись, щоб отримати те, на користь чого ми здійснили свій вибір. Вона пов'язана з відмовою від альтернативного використання ресурсів.

Альтернативна вартість, або ціна вибору, у наведеному на початку параграфа прикладі про молоду людину, яка вирішила навчатися в університеті, може бути розрахована як сума втраченого доходу за 5 років (який можна було б отримати, якщо піти працювати) плюс вартість товарів та послуг, що відповідає грошовій вартості освіти.

Економісти часто використовують вираз: "Тііеге із по such thing as a ітее lunch" (в перекладі з англійської - "Не може існувати така річ, як безкоштовний обід"). Йдеться про те, що нічого не можна отримати просто так, за все треба платити - кожний вибір має свою ціну.

Якщо, скажімо, сільська громада здійснює вибір: що збудувати на вільній ділянці землі поблизу автостради - автостоянку, автозаправну станцію, літнє кафе або магазин, — і вибір зроблено на користь автостоянки, то ціною такого вибору, тобто альтернативною вартістю відведення цієї землі під автостоянку буде втрачена можливість мати об'єкт, другий за значенням після обраного (або автозаправну станцію, або кафе, або магазин), але не три об'єкти водночас.Таким чином, термін "ціна вибору" (або альтернативна вартість) стосується найбажанішої серед не обраних нами альтернатив. Що саме серед альтернативних можливостей було найбажанішим, другим за значенням після обраного нами варіанту, визначається додатковими дослідженнями. Альтернативна вартість - це вартість (цінність) найбільш пріоритетного серед благ, якими ми знехтували заради здійснення власного вибору. Визначення альтернативної вартості носить суб'єктивний характер, оскільки кожний виробник, споживач, кожна країна тощо здійснює вибір за своїми критеріями.

Вибір здійснюється шляхом прийняття рішення.

Сам процес прийняття рішення є п 'ятиступеневим:

1.  Визначення проблеми.

2.  Перелік всіх існуючих альтернатив (варіантів) для розв'язання цієї проблеми.

3.  Визначення критеріїв (що для нас важливо).

4.  Оцінка кожної альтернативи за усіма критеріями.

5. Прийняття остаточного рішення.
3. Межа виробничих можливостей

 

Обмеженість економічних ресурсів та багатоваріантність їх застосовування обумовили формулювання поняття "межа виробничих можливостей" або "крива виробничих можливостей".

Крива виробничих можливостей (КВМ) це геометричне місце точок поєднання альтернативних кількісних значень двох благ, які могли б бути вироблені за умов повного використання всіх наявних ресурсів.

Аналіз кривої виробничих можливостей базується на таких при­пущеннях:

-    суспільство використовує всі наявні ресурси, тобто виробництво функціонує за умов цілковитого застосування ресурсів і досягає якнайбільшого з усіх можливих обсягів виробництва;

-    економіка розглядається за станом на певний момент часу і тим самим передбачається постійна кількість ресурсів і незмінна технологія;

- в країні виробляється лише два різновиди товарів - наприклад, споживчі та інвестиційні.

КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто суспільство має вибирати між виробництвом різних товарів шляхом перерозподілу ресурсів. Із точок, розташованих на цій кривій, що показують різні можливіпоєднання випуску альтернативних товарів, воно має вибрати найбажанішу для нього у даний час.

При розгляді кривої виробничих можливостей часто використовують такий приклад: нехай існує умовна країна, яка виробляє тільки два види товарів - гармати та вершкове масло. При цьому наявні ресурси використовуються повністю. Можливими варіантами розподілу обмежених ресурсів країни для виробництва цих двох товарів можуть бути такі: всі ресурси витратити на виробництво гармат і не виробляти масло взагалі, або всі ресурси витратити на виробництво масла і не виробляти гармати. Та насправді існуватиме такий варіант, за яким частина ресурсів буде витрачена на виробництво масла, а частина - на виробництво гармат. Нехай шкала виробничих можливостей створення гармат та масла в цій країні має такий вигляд.

Таблиця 1.

Шкала виробничих можливостей гармат та масла

(приклад)

 

Варіанти

Гармати, тис. шт.

Масло, тис. тонн

А

15

0

В

14

1

С

12

2

D

9

3

Е

5

4

F

0

5

 

За шкалою виробничих можливостей можна побудувати графік і розмістити дані про виробництво гармат на вертикальній осі координат, а виробництво вершкового масла - на горизонтальній. Кожна точка на кривій виробничих можливостей (наприклад, точки А, В, С, D, Е, F) показує нам певний максимальний обсяг виробництва двох продуктів - в нашому прикладі гармат та масла - за умов повної зайнятості та повного обсягу виробництва. Так, точка А показує, що країна може виробити 15 тис. шт. гармат, але при цьому всі ресурси будуть задіяні і виробництво масла стане неможливим. Відповідно, точка В показує, що за умов виробництва 14 тисяч гармат ресурси, які залишилися, дозволять виробити ще 1 тонну вершковогомасла. Кожна точка на КВМ - це певний максимальний обсяг виробництва двох продуктів за умов повної зайнятості і повного обсягу виробництва. Суспільство примушене визначати, яку комбінацію виробництва цих продуктів воно бажає. Обмеженість ресурсів не дозволяє досягти будь-якої комбінації виробництва двох товарів поза КВМ, наприклад, у точці N. Виробництво в точці N привабливе, але неможливе на цій ресурсно-технологічній базі. Можливо, в майбутньому, коли нові технології дозволять із тих самих ресурсів виробляти більше продукції і відбудеться зсув кривої виробничих можливостей праворуч вгору, тоді точка N опиниться на новій кривій виробничих можливостей і це означатиме цілком реальний варіант виробництва для країни. Зсув кривої КВМ праворуч вгору може відбутися і за рахунок використання нових ресурсів, наприклад, придбаних країною за кордоном.

Будь-яка комбінація виробництва у внутрішній частині КВМ (точка М) можлива, але свідчить про неефективне використання ресурсів - неповне навантаження виробничих потужностей, безробіття тощо.

Будь-яка комбінація виробництва двох товарів на КВМ - варіанти вибору суспільства; здійснюючи вибір, економіка повної зайнятості повинна втратити частину одного виду продукту, щоб отримати більше іншого продукту.

0               1               2               3               4               5 6

Рисунок 1. Крива виробничих можливостей для країни, що виробляє гармати і масло

КВМ має опуклу конфігурацію. Ця опуклість пояснюється тим. що якісь ресурси можуть використовуватися продуктивніше під час виробництваодного товару (в нашому прикладі - гармат), інші - під час виробництва іншого товару (в нашому прикладі вершкового масла). Під час руху вздовж кривої виробничих можливостей праворуч вниз, змінюючи тим самим структуру виробництва на користь збільшення вершкового масла, доводиться дедалі більше залучати порівняно малоефективні для його виробництва ресурси. Тому кожна додаткова одиниця випуску вершкового масла вимагатиме подальшого скорочення виробництва гармат. Із наближенням до однієї осі координат нахил кривої (щодо даної осі) зростатиме, тобто збільшуватиметься альтернативна вартість. У цьому й виявляється дія закону збільшення альтернативної вартості. Закон збільшення альтернативної вартості показує, що під час заміни виробництва одного блага (А) виробництвом іншого блага (В), за умов повного використання наявних ресурсів, альтернативні вартості виробництва кожної додаткової одиниці блага А зростатимуть. Так, в нашому прикладі, альтернативна вартість збільшення виробництва вершкового масла з 1 тонни до 2 тонн дорівнює відмові від виробництва 2 тисяч гармат (перехід з точки В до точки С; 14-12=2).

Збільшення виробництва вершкового масла з 2 тонн до 3 тонн означає відмову від виробництва вже 3 тисяч гармат (перехід з точки С до точки D; 12-9 = 3).

Таким чином, крива виробничих можливостей характеризує наступні економічні положення:

Неможлива жодна комбінація виробництва товарів, яка описується точками, розташованими із зовнішнього боку КВМ.

Вибір із різних комбінацій виробництва товарів можливий тільки з тих варіантів, які описуються точками, що розміщені на кривій або всередині неї.

Спадний нахил кривої ілюструє поняття альтернативної вартості.

Опуклість кривої демонструє збільшення альтернативної вартості. Висновки:

  Обмеженість ресурсів примушує робити вибір способу використання цих ресурсів для задоволення потреб. Економіка - це наука про вибір в умовах обмеженості ресурсів.

  Обмеженість ресурсів вимагає прийняття рішення щодо вибору способу їх використання як на індивідуальному рівні, так і на рівні державної політики.

Альтернативна вартість (вартість втраченої можливості) це євартість найкращої (після обраної) альтернативи, від якої треба відмовитися через здійснений вибір іншої альтернативи. Оцінка вибору та альтернативної вартості є суб'єктивною.

Усі економічні рішення повинні враховувати альтернативну вартість.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник