А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

 

A.   повзучу (помірну), галопуючу та гіперінфляцію;

B.    очікувану та непередбачену;

C.    інфляцію витрат та інфляцію попиту;

d.  за темпами інфляцію взагалі не поділяють на види.

10.  Стагфляція - це:

A.  зростання середнього рівня цін з одночасним збільшенням обсягів національного виробництва;

B.  зниження середнього рівня цін із одночасним зменшенням обсягів національного виробництва;

C.  зниження макроекономічних показників - середнього рівня цін, рівня безробіття, рівня національного виробництва;

d.  поєднання зростання середнього рівня цін та зменшення обсягів
національного виробництва.

 

 

 

Відповіді до практикуму

Тести:

1. d; 2. С; 3. С; 4. С; 5. c; 6. d; 7. d; 8. В; 9. a; 10. d.Глава 22. Зайнятість і безробіття

1.    Сутність зайнятості та безробіття.

2.    Види безробіття.

3.    Рівень безробіття.

4.    Соціально-економічні наслідки безробіття.

5.    Державна політика зайнятості.

 

1. Сутність зайнятості та безробіття

 

Безробіття як один з проявів порушення макроекономічної рівноваги є центральною проблемою сучасної ринкової економіки. Наслідки безробіття відчутні у всіх сферах життєдіяльності суспільства і потребують особливих заходів державного регулювання.

Безробіття - невід'ємний елемент ринкової економіки. На сьогоднішній день за даними ООН кожен третій працездатний у світі або не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток. Тому безробіття є центральною економічною та соціальною проблемою сучасного суспільства.

За офіційною статистикою економічно активна частина населення, яка має здібності до праці і бажає працювати складає робочу силу країни.

Робоча сила - населення країни у віці від 16 років і старше, яке має роботу або активно її шукає. Таким чином, до складу робочої сили входять як зайняті, так і безробітні.

Зайнятість - діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, яка приносить їм доход у грошовій та інших формах. Зайняті - особи, які виконують певну оплачувану роботу або мають роботу, але не виконують її з певних причин (відпустка, хвороба, страйк тощо). Повна зайнятість не означає суцільної зайнятості, відсутності безробіття. Повна зайнятість характеризується достатністю робочих місць для всіх, хто бажає і здатен працювати.

Зайнятість економічно активного населення має такі форми:

1. Стандартна зайнятість, яка має такі ознаки:

-         робота лише у одного роботодавця;

-         робота у виробничому приміщенні роботодавця;

2.       робота на протязі повного робочого дня, тижня, місяця, року.Часткова зайнятість - це регулярна зайнятість при значно скороченій тривалості роботи (неповний робочий день, тиждень, місяць, рік).

3.       Тимчасова зайнятість - при якій термін роботи визначається за трудовим договором (контрактом), як правило, короткостроковим.

4.       Самозайнятість - згідно класифікації МОП, до самозайнятих належать:

 

-         підприємці, фермери;

-         члени виробничих кооперативів;

-         трудящі, що працюють не за наймом;

-         неоплачувані працівники сімейних підприємств.

Специфічною формою зайнятості є тіньова зайнятість. Вона здійснюється в тіньових секторах економіки або за наймом, при якому працівник частину своєї зарплати отримує неофіційно (у "конверті"). Характерною ознакою тіньової зайнятості є приховування отриманих доходів від оподаткування.

Як зазначалося, ринковий механізм має універсальний характер дії, незалежно від конкретного виду ринку.

Функціонування ринку праці відбувається на основі взаємодії попиту і пропозиції на робочу силу, внаслідок якої складається рівноважна ціна праці, що виражається заробітною платою.

На боці пропозиції праці знаходяться наймані працівники, як продавці своєї робочої сили, а на боці попиту - роботодавці, як покупці робочої сили.

Згідно дії законів попиту і пропозиції, при збільшенні ціни робочої сили попит на ринку праці скорочується, при зниженні ціни - збільшується.

Коли попит і пропозиція робочої сили співпадають, встановлюється ринкова рівновага і складається рівноважна ринкова ціна праці, яка відображає баланс інтересів як продавців, такі покупців робочої сили щодо ціни праці.

Однак, співвідношення попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці нерідко проявляється в їх кількісній та якісній невідповідності. Так, частина економічно активного населення (як правило, низької кваліфікації), пред' являє попит на робочі місця і не знаходить відповідної пропозиції. В той же час існує дефіцит висококваліфікованої робочої сили і залишаються незайнятими робочі місця працівників - носіїв нових, високотехнологічних професій і спеціальностей, підготовка яких потребує значних витрат коштів і часу.Безробіття - це вимушена незайнятість частини економічно активного, працездатного населення. Воно виникає за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї на ринку праці.

Згідно з Законом України "Про зайнятість населення" безробітними вважаються працездатні громадяни, які з незалежних від них причин не мають заробітку через відсутність відповідної роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та готові приступити до праці.

 

 

 

2. Види безробіття

 

Залежно від причин, які викликають безробіття, розрізняють наступні його види:

Фрикційне безробіття - тимчасове безробіття, пов'язане із добровільним чи вимушеним пошуком або очікуванням роботи внаслідок професійного, вікового, регіонального переміщення робочої сили. Цей вид безробіття може бути викликаний зміною роботи внаслідок підвищення кваліфікації, професійної майстерності, зміною місця проживання, пошуком роботи із-за звільнення, тимчасовою втратою сезонної роботи, зміною важливих етапів у житті людини (закінчення вузу, народження та догляд за дитиною у жінок тощо).

Фрикційне безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним. Пошук та отримання більш продуктивної та вище оплачуваної роботи сприяє збільшенню доходів зайнятого населення та зростанню обсягів національного виробництва за рахунок раціонального розподілу трудових ресурсів.

Структурне безробіття - безробіття, пов'язане із структурними зрушеннями в економіці, які змінюють складові попиту та пропозиції робочої сили. Цей вид безробіття може бути викликаний змінами в споживчих перевагах, в технології виробництва, в географічному розподілі робочих місць, які впливають на попит на окремі професії та пропозицію робочої сили по ним.

Межа між фрикційним та структурним безробіттям в деякій мірі умовна. Відмінності між цими видами безробіття полягають у тому, що фрикційне безробіття є короткостроковим, оскільки безробітні володіють необхідними професійними навичками для отримання роботи, яку вонишукають. Структурне безробіття є тривалими, оскільки безробітні не можуть отримати роботи без відповідної перепідготовки, оволодіння новими навичками або зміни місця проживання.

Циклічне безробіття - безробіття, яке виникає в період економічного спаду, падіння загальних обсягів виробництва, що проявляється у перевищенні пропозиції робочої сили над попитом на неї у всіх галузях і регіонах країни.

Цей вид безробіття пов'язаний із періодичними спадами економічної активності, що зменшує сукупний попит на товари і послуги і викликає скорочення зайнятості. Внаслідок цього циклічне безробіття інколи називають безробіттям, пов'язаним з дефіцитом попиту.

 

3. Рівень безробіття

 

Рівень безробіття вимірюється шляхом співставлення кількості безробітних з наявною робочою силою:

 

 

де и' - рівень безробіття; Е - зайняті; u- безробітні.

Рівень безробіття вважається важливим, але не безпомилковим, показником. Розрахунок рівня безробіття ускладнюється тим, що критерії віднесення окремих осіб до категорії зайнятих чи безробітних є певною мірою умовними. Завищенню рівня безробіття сприяє зайнятість населення у тіньовій економіці. Водночас рівень безробіття може бути заниженим, оскільки цей показник не враховує частково зайнятих (тих, хто працює неповний робочий день, тиждень, знаходиться у неоплачуваних відпустках тощо), а також працівників, які втратили надію знайти роботу і тому не шукають її.

На відміну від відкритого безробіття, яке характеризується відсутністю роботи та її пошуком, приховане безробіття охоплює тих людей, які вимушені працювати неповний робочий день або з неповною ефективністю чи з неповною оплатою праці з незалежних від них причин. У зв' язку з цим приховане безробіття є неприродним явищем, гальмом на шляху розвитку ринкових відносин.

Залежно від рівня безробіття розрізняють повну та неповну зайнятість.Повна зайнятість - це зайнятість на рівні природного безробіття. Природне безробіття включає фрикційне та структурне безробіття і є внутрішньою (природною) потребою економіки.

Таким чином, повна зайнятість означає відсутність циклічного безробіття. За сучасних умов рівень безробіття, який відповідає повній зайнятості (природний рівень безробіття) коливається від 3 до 7% робочої сили.

Реальний обсяг ВВП, який виробляється за умов повної зайнятості (природного рівня безробіття) називають потенційним ВВП (виробничим потенціалом економіки).

Неповна зайнятість пов'язана з кризовими явищами в економіці і виникає за умов перевищення фактичного рівня безробіття над його природним рівнем. Водночас на практиці можлива також ситуація, за якої фактичний рівень безробіття нижчий за природний.

Якщо фактичний рівень безробіття перевищує його природний рівень це засвідчує існування циклічного безробіття, що є ознакою неповної зайнятості.

 

4. Соціально-економічні наслідки безробіття

 

Безробіття - невід'ємний інструмент ринкового механізму, функціями якого є резервування частини робочої сили з метою забезпечення галузевого та територіального руху капіталу і праці в різні періоди ділової активності; стимулювання ефективної зайнятості та конкурентоспроможності робочої сили; надання працюючим можливості зміни виду діяльності тощо. Водночас безробіття породжує негативні соціально-економічні наслідки, до яких можна віднести:

-     недовикористання економічного потенціалу суспільства, робочої сили;

-     недовиробництво ВВП, відставання його фактичного рівня від потенційного;

-     втрата незайнятими робітниками кваліфікації, почуття самоповаги, моральна деградація;

-     зменшення доходів населення, погіршення умов життя людей;

-     зростання кількості психічних захворювань та самогубств;

-     соціальні потрясіння, зростання злочинності, розпад сімей;

необхідність додаткових суспільних витрат, пов'язаних з підтримкою безробітних.Американський дослідник Артур Оукен довів існування взаємозв'язку між рівнем безробіття і зміною обсягу ВВП. Згідно із законом Оукена перевищення рівня фактичного безробіття над його природним рівнем на 1% призводить до скорочення реального ВВП на 2,5 % у порівнянні з його потенційним рівнем.

 

5. Державна політика зайнятості

 

Оскільки в умовах ринкової економіки не існує автоматичного механізму забезпечення повної зайнятості населення, виникає потреба у цілеспрямованому державному регулюванні ринку праці.

Мета державного регулювання зайнятості населення - забезпечення ефективної зайнятості, підготовки, перепідготовки, перекваліфікації кадрів, яка б дозволила кожній людині знайти застосування своїм здібностям у відповідній сфері діяльності.

Методи державного регулювання зайнятості населення:

-   законодавче регулювання умов найму та використання робочої

сили;

-     створення нових робочих місць в державному секторі;

-       стимулювання зростання рівня зайнятості на недержавних підприємствах;

-     заходи по підготовці та перепідготовці робочої сили, поліпшенню інформованості населення про можливості зайнятості;

-     соціальне страхування та соціальний захист безробітних;

-     працевлаштування незайнятого населення.

Для реалізації державної політики зайнятості створюються біржі праці або служби зайнятості. Служби зайнятості - спеціалізовані державні заклади, які виконують посередницькі функції на ринку робочої сили.

Служби зайнятості:

-   аналізують та прогнозують попит і пропозицію на ринку робочої сили, інформують населення, підприємства, державні заклади про стан ринку праці;

-     ведуть облік вільних робочих місць та громадян, що звертаються з питань працевлаштування;

надають допомогу громадянам у працевлаштуванні, а роботодавцям -у пошуках необхідних працівників;-   організують профпідготовку та перепідготовку громадян;

-     реєструють безробітних та виплачують їм допомогу.

 

Висновки:

       Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, яка приносить їм доход у грошовій та інших формах.

•  Безробіття - соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили не зайнята у виробництві товарів та послуг.

         Залежно від причин, які викликають безробіття, розрізняють фрикційне, структурне і циклічне безробіття.

     Кількісним вимірником безробіття є рівень безробіття. Залежно від рівня безробіття розрізняють повну і неповну зайнятість.

     Реальний обсяг ВВП, який виробляється за умов повної зайнятості (природного рівня безробіття) називається потенційним ВВП.

        Негативні соціально-економічні наслідки безробіття викликають потребу у проведенні державної політики зайнятості населення та створенні відповідних інститутів ринку праці.

 

Задача 1

Чисельність населення країни складає 200 млн. осіб, із них 48 млн. - діти у віці до 16 років, а також особи, що знаходяться у спеціальних закладах (психіатричних лікарнях, виправних колоніях тощо), 60 млн. чоловік з тих чи інших причин вибули із складу робочої сили, 9 млн. 200 тис. - безробітні, 2 млн. осіб - зайняті неповний робочий день. Розрахуйте рівень безробіття в цій країні.

 

Розв'язання:

U' = , U  ч х 100%, тобто (E + U)

Рівень безробіття = Безробітні х 100%.

Робоча сила

Робоча сила = 200 млн. чол. - 48 млн. чол. - 60 млн. чол. = 92 млн. чол.

Рівень безробіття = 9,2 млн. чол. х100% = 10%. 92 млн. чол.

Наведені в умові дані про зайнятих неповний робочий день не повинні використовуватись у розрахунках, але їх не потрібно виключати з умовизадачі, оскільки студенти повинні вчитись відбирати та класифікувати необхідну для вирішення задачі інформацію.

 

 

 

Задача 2

Згідно з прогнозами державної служби зайнятості фрикційне безробіття у поточному році повинно було скласти 2%, а структурне - 3%. Фактично ж офіційно зареєструвались протягом року 8 млн. безробітних при загальній кількості 40 млн. чол. економічно активного населення. Розрахуйте рівень природного та циклічного безробіття. Що могло викликати відхилення фактичного безробіття від природного?

 

Розв'язання:

Фактичний рівень безробіття =------- Безробітні--------- ^ 100%.

Економічно активне населення

Фактичний рівень безробіття = 8 млн. х 100% = 20%.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник