А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

Крива виробничих можливостей (КВМ) - сукупність різних варіантів комбінацій виробництва двох товарів при повному використанні наявних ресурсів. Економіка повної зайнятості і повного обсягу виробництва вимушена жертвувати випуском одних видів товарів та послуг, щоб досягти збільшення виробництва інших.

Практикум

Тести:

1.  Чому економічна теорія стверджує, що в економіці люди постійно роблять вибір?

 

A.   Щоб краще задовольнити свої потреби і не розгубитись у різноманітному світі товарів;

B.    Люди мають різні смаки;

C.    Тому, що потреби безмежні, а ресурси обмежені;

D.   Щоб жити не гірше, ніж інші.

2.  Яке з тверджень не відноситься до розкриття сутності альтернативної вартості:

 

A.  Людина має альтернативні витрати, коли її уявлення про економіку не співпадають з реальними економічними процесами;

B.  Вибір чогось одного при обмеженості ресурсів означає відмову від чогось іншого;

C.  Відмова від використання ресурсів в іншому напрямку і є вартістю втрачених можливостей;

D.  Ціна вибору - це цінність товару (послуги), від якого (якої) відмовились, коли здійснювали вибір.

3.  Альтернативні витрати на будівництво нової автостради -

це є:

A.  Інші товари та послуги, від яких треба відмовитись на користь будівництва автостради;

B.   Кошти на будівництво автостради у цінах цього року;

C.   Сума річного податку, який повинна сплатити фірма, що будує. автостраду;

4. Гроші на заробітну плату всіх працівників фірми, що будує автостраду.Після закінчення коледжу Олег Білик може піти працювати оператором персонального комп'ютера у фірму і отримувати заробітну плату 2400 грн. на рік. Він може також вступити до приватного університету і заплатити за рік навчання 1600 грн. Якою буде альтернативна вартість навчання Олега в університеті в наступному році, якщо він вирішить піти вчитися?

 

A. 0;

B.   1600грн.;

C.   2400 грн.;

D.   4000 грн.

5. Які події повинні мати місце, щоб відбувся зсув КВМ економіки країни?

 

A.   Підвищення рівня народжуваності в країні;

B.    Вдосконалення технології виробництва;

C.    Припинення інфляції;

D.   Зменшення обсягів виробництва одних товарів на користь збільшення обсягів виробництва інших товарів.

6. Стан випуску товарів у країні позначено певною точкою В на КВМ. Якщо ресурси праці будуть використані не повністю, тобто виникне безробіття, тоді:

 

A.    Точка В переміститься з КВМ усередину;

B.    Точка В переміститься поза межі КВМ;

C.    Точка В залишиться на своєму місці;

D.    Точка В переміститься по КВМ вниз. 7. Альтернативна вартість вимірюється:

 

A.    Урядом України;

B.     За допомогою індексу споживчих цін;

C.     Ціною придбаного продукту;

D.    Тим, чим треба пожертвувати для придбання товару або послуги.

8. Майже 100 років тому відомий вчений запропонував теорію, яка пов'язує економічні кризи з плямами на Сонці. Ця теорія - при­клад:

A.   Альтернативної вартості в дії;

B.   Кривої виробничих можливостей;

C.   Виробничих ресурсів;

Економічної моделі.зо

9.   Що Ви вважаєте раціональним вибором?

 

A.  Вибір, який Ви зробили після всебічного обмірковування;

B.  Вибір, який Ви зробили за допомогою математичних розрахунків, комп'ютерного моделювання;

C.  Вибір, внаслідок якого Ви досягли своєї мети;

D.  Вибір, внаслідок якого Ви втрачаєте менше у порівнянні з тим, що отримуєте.

10. Якщо економічні ресурси країни використовуються повністю, то збільшення виробництва одного з продуктів можливо тільки за умов:

A.  
Загального зниження цін;

B.    Зменшення виробництва іншого продукту;

C.    Збільшення виробництва в приватному секторі, а не на державних підприємствах;

D.   Неможливо взагалі.

11. Учню треба підготуватися до тестування з основ економіки та математики. Існують два варіанти розподілу оцінок за 100-бальною шкалою

дорівнюють:

A.   7о балів;

B.    4 бали;

C.    8з бали;

D.   13 балів.

12.Що є альтернативною вартістю придбання будь-якого товару:

A.   Час, який Ви витрачаєте, щоб вирішити, що купити;

B.   Найкраща з втрачених можливостей;

C.   Гроші, які залишилися у Вас після того, як Ви щось придбали;

D.   Кількість грошей, які Ви сплачуєте за що-небудь. ІЗ.Виберіть з наведених нижче найбільш повне та

конкретне визначення предмету економіки:

A.   Економіка вивчає гроші, банківську систему, капітал;

B.    Економіка вивчає змінні величини, динаміка яких впливає на стан

зонародного господарства (ціни, виробництво, зайнятість);

C.  Економіка вивчає, як суспільство використовує обмежені ресурси, необхідні для виробництва різних товарів з метою задоволення потреб його членів;

D. Економіка вивчає діяльність, яка включає виробництво та обмін товарами.

Відповіді до практикуму

Тести:

1.С; 2.А; 3.А; 4.D; 5.В; 6.А; 7.D; 8.D; 9.D; 10.В; 11.D.; 12.В; 13.С.

 

 

 

 

 

 

Глава 4. Виробництво та ефективність

1.   Виробництво. Ефективність економіки.

2.   Продуктивність праці та основні методи її розрахунку.

 

1. Виробництво. Ефективність економіки

 

Економіка вивчає шляхи найкращого використання ресурсів. Оскільки виробничі ресурси обмежені, то неможливо задовольнити наші безмежні потреби. Єдине, чого можна досягти, - це використати ресурси таким чином, щоб задовольнити потреби найповніше.

Економіка - це наука про ефективність, а саме про ефективність використання обмежених ресурсів. Суспільство хоче використовувати свої обмежені ресурси ефективно; воно хоче отримувати максимальний обсяг корисних товарів і послуг з наявних ресурсів.

Ефективне використання ресурсів здійснюється в процесі виробництва товарів та послуг.

Виробництво - це цілеспрямована діяльність людей, що має на меті задоволення їхніх потреб. У цьому процесі взаємодіють основні фактори виробництва - праця, капітал, земля, підприємницькі здібності. Результатом виробництва є створення матеріальних і нематеріальних благ, що задовольняють людські потреби.

Поняття "виробництво" знаходить свій прояв в словосполученні "суспільне виробництво".Процес виробництва здійснюється не ізольованими суб'єктами господарювання, а в суспільстві, в системі суспільного поділу праці. Навіть окремий ремісник чи фермер, вважаючи, що він діє цілком незалежно, насправді пов'язаний тисячами господарських ланцюжків з іншими людьми. Навіть метод Робінзонади, коли розглядається економічна діяльність окремої людини (один із широко застосовуваних методів дослідження в економічній теорії), що живе на незаселеному острові, не суперечить твердженню про суспільний характер виробництва. Робінзонада допомагає краще усвідомити механізм раціональної економічної поведінки окремої людини, але цей механізм не перестає діяти, якщо від моделі Робінзона ми переходимо до реалій суспільного виробництва.

Структура виробництва. Виробництво може бути структуроване по-різному. Важливим підходом є його розгляд з точки зору поділу на

матеріальне та нематеріальне.

Матеріальне виробництво охоплює ті підприємства й галузі, що виробляють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво), а також ті, що виробляють матеріальні послуги (транспорт, торгівля, комунальне господарство, побутове обслуговування, ремонт і пошиття одягу, прання, хімічне чищення та ін.).

Нематеріальне виробництво охоплює галузі, в яких створюються нематеріальні блага (духовні та інші цінності), а також надаються нематеріальні послуги (охорона здоров'я, освіта, наукове консультування тощо).

Виробництво матеріальних і нематеріальних послуг складає сферу послуг.

Крім поділу на матеріальне та нематеріальне існує поділ виробництва на первинне, вторинне та третинне. Такий підхід не означає, що якійсь сфері надаються переваги. Він лише підкреслює характер зв'язку між сферами. Наведена класифікація свідчить про те, що одні види виробничої діяльності є похідними від інших.

1.  Первинне виробництво ґрунтується на безпосередньому привласненні того, що дає людині природа. До первинного виробництва належить сільське господарство (землеробство та тваринництво), гірничовидобувна промисловість, золотовидобувні виробництва, лісництво, рибальство.

Вторинне виробництво ґрунтується на первинному і є похідним від нього.    Воно    охоплює   всі    галузі    обробної    промисловості, щостворюють засоби виробництва та продукти споживання, а також будівництво.

3. Третинне виробництво, що є похідним від первинного та вторинного, - це створення різноманітних послуг. Останні поділяються на такі, що обслуговують виробництво, та на особисті.

Сукупність галузей, що обслуговують виробництво, становить виробничу інфраструктуру. Це - транспорт, зв'язок, торгівля, фінансово-кредитна сфера, інформація, реклама, лізинг, консультації з управління.

Послуги виробничого характеру надають, наприклад, оптовий та роздрібний торгівець, банкір, страховий та рекламний агент, брокер, водій, зв'язківець.

Соціальна інфраструктура охоплює ті галузі, які безпосередньо впливають на стан і розвиток окремих людей, надаючи їм нематеріальні форми багатства, та задовольняють соціальні потреби. Це - охорона здоров'я, фізична культура, освіта, житлово-комунальне і побутове обслуговування, пасажирський транспорт і зв'язок, культура і мистецтво тощо. Отже, в соціальній інфраструктурі створюються соціальні послуги.

Ефективність - це ключова категорія економічної науки. Сутність економічного прогресу полягає в досягненні більш високої ефективності виробництва, а сама ефективність є основним, узагальнюючим критерієм економічного прогресу.

В найбільш загальному розумінні, ефективність - це відношення отриманого у виробництві результату (продукту) до сукупних витрат виробничих ресурсів. Чим вище результат (обсяг продукту) і чим нижче витрати ресурсів на його отримання, тим вище ефективність і навпаки. Тому зростання ефективності означає отримання високих кінцевих результатів виробництва (продукту) на одиницю витрачених ресурсів.

На макрорівні ефективність економіки вимірюється як відношення обсягу реального ВВП до сукупних витрат ресурсів на його виробництво.

На мікрорівні ефективність виробництва вимірюється як відношення обсягу виробленої фірмою товарної продукції до сукупних витрат ресурсів.

Загальною основою підвищення ефективності виробництва є науково-технічний прогрес. Застосування нової, більш продуктивної техніки, технології, раціональної організації виробництва забезпечує збільшення обсягів виробництва продукції на одиницю витрачених ресурсів.

Як зазначалося, обмеженість ресурсів потребує їх ефективного використання. Ефективне функціонування економіки можливо при наявностідвох головних умов: забезпечення повної зайнятості ресурсів і повного обсягу виробництва. Ці умови і є загальними критеріями ефективного використання ресурсів.

Повна зайнятість означає використання у виробництві всіх придатних економічних ресурсів: засобів виробництва, природних та трудових ресурсів з метою отримання максимально можливого обсягу виробництва товарів та послуг (ВВП).

При повній зайнятості досягається максимально можливий або потенціальний обсяг виробництва ВВП.

При неповній зайнятості ресурсів фактичний обсяг ВВП менше потенційного ВВП.

ВВПфакт. < ВВПпот.

 

Повний обсяг виробництва означає, що виробничі ресурси використовуються в такій комбінації і на такій технологічній основі, що забезпечує досягнення максимального кінцевого результату (ефекту).

Якщо ресурси задіяні і використовуються повністю на незмінній технологічній основі, то неможливо одночасно збільшити виробництво однієї продукції без зменшення виробництва іншої. Якщо ж стає можливим одночасне збільшення виробництва обох видів продукції, то це означає, що наявні ресурси використовуються неефективно, тобто має місце неповна зайнятість ресурсів та неповний обсяг виробництва. Тому необхідно вишукувати невикористані резерви підвищення ефективності.

Ефективність економіки може бути проілюстрована графічно на кривій виробничих можливостей, кожна точка на якій показує певний максимальний обсяг виробництва будь-яких двох товарів при досягненні повної зайнятості і повного обсягу виробництва. Таким чином, межа виробничих можливостей відображає можливий вибір суспільства. Наявні ресурси використовуються найбільш ефективно, якщо збільшення виробництва одного товару можливо тільки за рахунок зменшення виробництва іншого. Тому ефективна економіка це економіка, що перебуває на межі виробничих можливостей.

 

2.Продуктивність праці та основні методи її розрахунку

 

Продуктивність - це кількість продукції (товарів і послуг), виробленої на одиницю витрачених виробничих ресурсів. Зростання продуктивностіозначає виробництво більшої кількості товарів і послуг з незмінної кількості ресурсів або виробництво тієї ж кількості товарів і послуг з меншої кількості ресурсів, або комбінацію цих двох можливостей.

Хоча продуктивність часто вимірюють або ототожнюють лише з продуктивністю праці, але точніший підхід до джерел продуктивності враховує вплив всіх факторів виробництва. Є три основні способи збільшення продуктивності: (1) спеціалізація і поділ праці; (2) інвестиції в капітальні блага; і (3) інвестиції в людський капітал. Всі ці три способи часто взаємодіють з науково-технічним прогресом, що веде до більш ефективних виробничих технологій і до створення більшої кількості товарів і послуг. Інколи продуктивність може збільшуватися за рахунок інших засобів, наприклад, реорганізації виробничого процесу або передислокації виробництва.

Підвищення продуктивності допомагає зменшити обмеженість ресурсів, але не усуває її повністю. Більше того, саме збільшення продуктивності має свою власну альтернативну вартість, оскільки ресурси, що використовуються для збільшення продуктивності, не можуть використовуватися ще раз. Отже, від зростання продуктивності є як вигоди, так і втрати.

Розглянемо детальніше основні способи підвищення продуктивності.

Спеціалізація і поділ праці. Поняття поділу праці тісно пов'язане зі спеціалізацією, але воно звичайно стосується тих процесів, в яких робітники виконують одну або декілька виробничих операцій по створенню продукту, як, наприклад, працюючи на конвейєрній лінії. Стосовно праці, поняття спеціалізації зазвичай застосовують щодо професії людини, яка має спеціальну підготовку, наприклад, теслярі, електрики, програмісти, вчителі математики, землевпорядники, хірурги-офтальмологи.

Спеціалізація праці людей заснована на принципах, вироблених людьми за довгі століття розвитку господарства. Найважливішими з них є:

1.  Свідомий поділ праці між людьми;

2.  Навчання людей новим професіям і навичкам;

3.  Можливість гнучкої зміни сфери діяльності в залежності від потреб суспільства.

Поява та поглиблення спеціалізації праці пояснюється декількома причинами.

По-перше, усі люди від природи різні, наділені різними здібностями. Тому вони неоднаково пристосовані до виконання тих чи інших видів робіт. Спеціалізація дозволяє кожній людині знаходити ту сферу діяльності, той видробіт, ту професію, де її особливості виявляються найбільш повно, а праця буде найменш важкою.

По-друге, спеціалізація дозволяє людям досягати усе більшого вміння в здійсненні обраної для себе діяльності. А це дає можливість виготовляти блага чи надавати послуги з більш високим рівнем якості.

По-третє, ріст вміння дозволяє людям витрачати на виготовлення благ усе меншу кількість часу й уникати його втрат при переключенні з одного виду робіт на іншій.

Інакше кажучи, спеціалізація виявилася головним способом підвищення продуктивності всіх ресурсів (факторів виробництва), які використовуються для виробництва потрібних економічних благ і, насамперед, того ресурсу, що ми називаємо працею.

Інвестиції в капітальні блага. Інвестиції в капітальні блага мають місце в тих випадках, коли заощадження застосовуються для збільшення виробничих можливостей економіки шляхом фінансування будівництва нових фабрик, інвестицій в устаткування, в засоби зв'язку тощо. Заощадження утворюються, якщо люди, підприємства і економіка в цілому не споживають повністю весь поточний дохід (або всю вироблену продукцію). Заощадження представляють собою ту частину доходу, яка не була витрачена. Цей невитрачений дохід, в основному, вкладається у фінансові інститути, такі як банки та ощадно-позичкові асоціації, які, в свою чергу, надають позики тим, хто бажає купити капітальні блага або інші ресурси.

Процес заощаджень та інвестицій - це, практично, переведення виробничих ресурсів з виробництва товарів і послуг для поточного споживання на створення сучасних високотехнологічних капітальних благ, які в свою чергу можуть розширювати виробництво і підвищувати продуктивність людських і природних ресурсів. Наприклад, робітники, використовуючи сучасне досконале устаткування і сучасні засоби транспортування, можуть заготовити більше лісу і поставити більше деревини, ніж за допомогою ручних пил та кінної тяги.

Придбання капітальних благ часто вимагає великої кількості грошей; ці блага використовуються протягом тривалого часу. Тому інвестиції у капітальні блага часто пов'язані з ризиком і несуть в собі альтернативну вартість інших способів вкладення затрачених на них грошей. Наприклад, з появою більш досконалої технології або при зміні ринкової кон'юнктури устаткування може застаріти ще до того, як воно окупить себе настільки, щобті, хто вклав у нього кошти, могли повернути собі ці гроші. Отже, всі підприємці, що інвестують у капітальні блага, повинні заздалегідь передбачити отримання доходів, які були б достатні для того, щоб виправдати можливий ризик.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник