А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

Функціонування ринку визначають п'ять основних принципів:

1)             приватна власність;

2)      свобода підприємництва та вибору;

3)      особистий інтерес;

4)      конкуренція;

5)      система цін як механізм координації.

 

2.  Гроші та їх роль в економічному кругообігу

 

Функціонування ринкової економіки неможливо без руху грошей.

За допомогою грошей встановлюються економічні зв"язки між всіма суб"єктами економіки, відбувається розподіл ресурсів, здійснюється обмін товарів та послуг. Будь-яка ринкова інформація сприймається тільки тоді, коли вона надається у грошовій формі: обсяги виробництва, ціни, інфляція, фінанси, бюджет, кредит, витрати виробництва, прибуток та інші. Саме тому існує вислів, що ринкова економіка „розмовляє мовою грошей".

Сутність грошей, їх роль в економіці проявляється в їх функціях.

1. Міра вартості. Ця функція здійснюється грошима тоді, коли ми зіставляємо цінності або вартості різних товарів чи послуг. Гроші виступають тут своєрідним мірилом, масштабом для співставлення. Адже, щоб виміряти вагу - нам потрібні гирі, щоб виміряти довжину - метр. Точно так нам потрібні гроші, щоб виміряти вартість даного товару або послуги. Завдяки грошовій системі відпадає потреба виражати ціну кожного продукту через усі інші продукти, на які можливо його обміняти. Використання грошей, як загального еквіваленту обміну, означає, що ціну будь-якого продукту можна виразити через певну кількість грошових одиниць. Ціна - це пропорція обміну товарів на гроші. Таке використання грошей дає змогу учасникам обміну легко порівнювати відносну цінність товарів і ресурсів. Такезіставлення полегшує процес прийняття раціонального рішення. Як міра вартості, гроші використовуються і в операціях з майбутніми платежами.

Без функції грошей, як міри вартості, було б неможливим прийняття раціональних рішень щодо розподілу ресурсів, доходів, здійснення перспективних розрахунків, визначення узагальнюючих показників тощо. Неможливо було б визначити також і ефективність механізму господарювання як на рівні фірми, так і на рівні національної економіки в цілому, адже співставити результати виробництва та витрати ресурсів можна лише в грошовій формі.

2. Засіб обігу. Більшість економістів вважає, що саме ця функція є особливо важливою. Змістом цієї функції грошей є їхнє використання як посередника при обміні одних товарів (послуг, робіт) на інші, а також в ролі платіжних засобів під час купівлі-продажу товарів, при сплаті податків та боргів, при виплаті пенсій і заробітної плати, при здійсненні різних майнових угод (заставі, оренді, кредиті тощо). Щоразу, коли ми розраховуємося за певну річ грошима, гроші виконують саме функцію засобу обігу.

Необхідність існування такої функції грошей, як засіб обігу, зумовлена суспільним поділом праці. Окремі виробники створюють певні товари та послуги, але мають потреби в інших. Якщо з будь-якої причини обмін між двома товаровиробниками не зможе відбутися, то для суспільства втрачається вигода від спеціалізації. Це пояснюється тим, що споживачі повинні мати безліч різних продуктів, а за відсутності торгівлі вони намагатимуться спрямувати свою працю і матеріальні ресурси у різноманітні види виробництва. Таке самозабезпечення призведе до втрати переваг спеціалізації. Можна було б обмінювати продукт на продукт, тобто використовувати бартер. При бартері гроші непотрібні, але сам бартер породжує значні незручності: інтереси та потреби виробників можуть не збігатися, пропозиції обміну визначатимуться навмання і не гарантуватимуть еквівалентності (рівності). Коли гроші виступають в ролі посередника при обміні, то вони дозволяють виключити бартер, тобто прямий товарообмін, який гальмує економічний розвиток. (Однак, навіть в сучасних умовах в країнах з високим рівнем інфляції або в період війн бартер використовується як інструмент безгрошового обміну. В Україні розвиток бартерних операцій пов'язується також із порушенням сталих економічних зв"язків між суб"єктами ринкових відносин. Перехід на бартерні засади багатьох підприємств України у 90-х роках був результатом передусім того, що гроші на той час перестали повноцінно виконувати функцію засобу обігу).Особливим виявом функції засобу обігу є використання грошей як засобу платежу. Це пов'язано із ситуаціями, коли рух грошей і товарів розірваний у часі: наприклад, товар покупець отримав, але замість грошей надав продавцю боргову розписку - вексель, що зазначає зобов'язання сплатити певну суму у визначений термін.

3. Засіб нагромадження - цю функцію гроші виконують як засіб зберігання та примноження багатства. Зміст цієї функції полягає в тому, що гроші виступають як фінансовий актив, який зберігається після реалізації товарів (робіт, послуг) та забезпечує купівельну спроможність в майбутньому.

Купівельна спроможність грошей - це кількість товарів і послуг, які можна купити за грошову одиницю. Величина купівельної спроможності грошей обернено пропорційна рівню цін. Якщо рівень цін зростає вдвічі, купівельна спроможність, або вартість грошової одиниці зменшується наполовину, і навпаки.

Гроші виконують функцію засобу нагромадження у тих випадках, коли домогосподарства, скорочуючи поточне споживання, здійснюють заощадження, або коли підприємці відкладають частину виручки від реалізації товарів для оновлення засобів виробництва, збільшення капіталу.

Зберігати багатство можна не тільки в грошовій формі - можна, наприклад, у формі нерухомого майна або у формі цінних паперів (акцій, облігацій тощо). Володіння грішми має ту перевагу, що гроші можуть бути негайно використані підприємством або домогосподарством для покриття будь-якого фінансового зобов'язання. Власники інших форм нагромадження багатства не можуть безпосередньо скористатись ними для покриття боргів, здійснення поточних розрахунків.

Види грошей в обігу:

-          монети;

-          казначейські білети (паперові гроші);

-          банкноти (банківські білети);

-          замінники грошей або грошові сурогати (вексель, чек, кредитна картка тощо);

-          банківські депозити.

Кількість грошей в обігу. Тривалий досвід використання грошей навчив людей істині: платіжних засобів у країні повинно бути рівно стільки, скільки потрібно для нормального руху торгівлі і виробництва, - не більше, не менше. Існують дві основні форми грошей: готівкові і безготівкові.Готівкові гроші - паперові гроші і розмінна монета, що фізично переходять від покупця до продавця при розрахунку за товар чи при здійсненні інших платежів. Вони випускаються центральними (державними) банками за дорученням держави. Саме центральним банкам дано виключне право випуску банкнот (емісія грошей). Емісія грошей -випуск у обіг грошових знаків.

Від чого ж може залежати необхідна країні кількість грошей? Насамперед, від кількості товарів, що продаються на ринках цієї країни та їх цін. Якщо пропозиція товарів і ціни продажу вже сформувалися, то очевидно, що для технічного забезпечення торгівлі потрібна відповідна кількість грошових знаків. Іншими словами, грошей у країні повинно бути стільки, щоб торгові угоди за сформованими цінами могли здійснюватися безперебійно. Досягнення цієї мети залежить ще від одного фактора -швидкості обігу грошей. Швидкість обігу грошей - кількість угод, які кожна грошова одиниця обслуговувала протягом року. Наприклад, припустимо, що в якійсь країні за рік було продано товарів і послуг на 10 млн. грошових одиниць, а в обігу знаходилося 2 млн. грошових одиниць. На протязі року одна грошова одиниця обернулась п'ять разів (10/2). По динаміці швидкості обертання грошей можна зробити висновок про стан всієї економіки країни. Якщо вона розвивається стабільно, то швидкість обігу грошей буде відносно постійною (можливі лише незначні коливання).

Більшість економістів для розрахунку кількості грошей у обігу користуються формулою, запропонованою американським економістом І. Фішером: М х V = Р х Q, де М - грошова маса; V - швидкість обігу грошей; Р - рівень товарних цін; Q - кількість товарів. Відповідно до даної формули, рівень товарних цін визначається за формулою

p = —q- , тобто добутком маси грошових знаків та швидкості їхнього

обігу, поділеним на кількість товару. На підставі цієї формули Фішер робить висновок, що вартість грошей обернено пропорційна їх кількості. Формула Фішера дозволяє нам у першому наближенні пояснити феномен інфляції з погляду порушень у сфері паперово-грошового обігу. Інфляція -це знецінення грошей, що супроводжується зростанням середнього рівня товарних цін. У рівнянні обміну показник М відбиває не тільки кількість готівкових (кредитно-паперових і металевих розмінних) грошей, але і безготівкову грошову масу (чекові депозити). Сучасний грошовий обіг вбільшості розвинутих країн - це майже на 90% безготівковий обіг (кредитні картки, чеки, депозитні картки, електронні гроші). 3. Кругообіг економічної діяльності

Координаційним механізмом, який приводить рішення домогосподарств і підприємств у відповідність одне з одним, є ринкова система, зокрема ринки ресурсів і продуктів.

Розглянемо взаємодію ринкових суб'єктів через аналіз схеми "Кругообіг ресурсів, продуктів і доходу".

 

***** *

 

У/

 

 

 

 

 

ФІРМИ
У   верхній   частині   схеми   зображено   ресурсний   ринок. Тут

домогосподарства, які безпосередньо або опосередковано (через власність на ділові підприємства) володіють всіма економічними ресурсами, постачають ці ресурси підприємствам.

Підприємства потребують ресурсів, бо саме останні є засобом, за допомогою якого фірми виробляють товари і послуги. Взаємодія попиту і пропозиції на величезну кількість трудових і матеріальних ресурсів встановлює ціну на кожен з них. Платежі, які здійснюють фірми за придбані ресурси, є витратами цих підприємств, але водночас вони становлять потоки заробітної плати, ренти, процента і прибутків домогосподарств, що постачають ці ресурси.

Тепер розглянемо ринок продуктів, показаний у нижній частині схеми. Грошовий доход, що його отримують домогосподарства від продажу ресурсів, не має реальної цінності. Споживачі, образно кажучи, не можуть їсти чи вдягати паперові гроші або монети. Тому через видатки грошового доходу домогосподарства висловлюють свій попит на величезну кількість товарів і послуг. Водночас підприємства поєднують ресурси, які вони придбали для виробництва і пропозиції товарів та послуг на тих же ринках. Зточки зору фірм, потік споживчих видатків на товари і послуги становить виторг, або надходження від продажу товарів та послуг.

Ціни, що сплачуються за використання землі, праці, капіталу та підприємницьких здібностей, визначаються на ресурсному ринку, показаному у верхній частині схеми. Фірми виявляють попит, а домогосподарства забезпечують пропозицію на цьому ринку. Ціни на готові товари і послуги визначаються на ринку продуктів, розміщеному у нижній частині схеми. На цьому ринку уже домогосподарства виявляють попит, а фірми забезпечують пропозицію.

Модель кругообігу демонструє складне взаємопов'язане переплетіння процесів прийняття рішень та економічної діяльності. Домогосподарства і фірми є учасниками обох основних ринків, але в кожному випадку діють як протилежні сторони. На ресурсних ринках фірми діють як покупці, тобто на боці попиту, а домогосподарства, як власники ресурсів і постачальники, - є продавцями, тобто на боці пропозиції. На ринку продуктів вони міняються позиціями: домогосподарства, як споживачі, є покупцями і перебувають на боці попиту, а фірми є продавцями і перебувають на боці пропозиції. Кожна група з цих економічних одиниць і купує, і продає.

В сучасній системі ринків можна виділити наступні галузі ринкової діяльності.

Ринок ресурсів називають так тому, що йдеться про обмін або продаж ресурсів - землі, праці та капіталу.

Ринок землі (природних ресурсів) це купівля та продаж земельних ділянок, джерел сировини, тобто багатства, створеного природою.

Ринок капіталу (капітальних ресурсів) - це купівля та продаж виробничих споруд, устаткування, енергії.

На ринку праці (робочої сили, робочих місць) продаються і ку­пуються трудові можливості людей. Це ринок найму працівників.

На ринку товарів і послуг відбувається обмін готовими товарами і надання різноманітних послуг.

На ринку споживчих товарів продаються продовольчі товари, одяг і предмети домашнього вжитку.

Ринок позичкових капіталів — це сфера купівлі і продажу тимчасово вільних коштів, які використовуються у виробничих цілях.

Ринок цінних паперів - це ринок акцій, облігацій і інших грошових документів, що приносять дохід.Ринок валют представляють національні і міжнародні установи, через які здійснюється купівля, продаж, обмін іноземних грошових одиниць і грошові розрахунки з іншими державами.

Ринок інновацій - це ринок наукових і дослідноконструкторських розробок, готових для технологічного освоєння у виробництві.

Ринок духовних благ - це сфера платної реалізації продуктів інтелектуальної діяльності вчених, письменників, художників.

Варто виділити ринок послуг, діяльність якого пов'язана з продажем комунальних, транспортних, освітніх, медичних, консультаційних та інших послуг.

Ринок грошей - це особлива форма ринку, де можна придбати в борг, у кредит грошові засоби та капітальні вкладення. Ключовою установою на цьому ринку є банк.

Проаналізувавши ринковий кругообіг, ми можемо визначити функції ринку:

По-перше, через ринок здійснюється регулювання виробництва товарів і послуг, тобто визначається: що виробляти, як виробляти та для кого виробляти.

По-друге, через ринок здійснюється зв'язок виробників і споживачів. Кожна людина є водночас і покупцем, і продавцем. Вона купує товари, необхідні їй для життя або для виробництва власних товарів, а на ринку продає вироблену продукцію, чи свою робочу силу, чи майно.

По-третє, через ринок ведеться облік витрат на виробництво продукції. Ринок визначає не тільки те, що необхідно виробити, а й рівень витрат, на які споживач може погодитись, аби отримати дану продукцію. На ринку користується попитом тільки та продукція, яка може бути придбана за прийнятними для покупця цінами. Виробника ж влаштовує тільки та ціна, яка відшкодовує виробничі витрати і гарантує прибуток.

І, по-четверте, ринок диференціює виробників у процесі конкуренції. За умови ринкової конкуренції здатне вижити лише те підприємство, витрати на виробництво одиниці продукції якого менші, а прибуток більший порівняно з конкурентами. Якщо витрати перевищують ціни, підприємство зазнає збитків і звільняє місце для більш ефективного виробництва.

Диференціація виробників — це водночас розвиток ефективних підприємств і розорення неефективних. Конкуренція виробників зазвичайсприяє зниженню ціни й підвищенню якості продукції. Саме в цьому найбільш зацікавлений споживач. Висновки:

Дійові особи економіки - це домогосподарства, фірми та держава..

Гроші - особливий товар, який виконує роль загального еквівалента.

Гроші - це необхідний інструмент функціонування ринкової економіки. Грошима в сучасному розумінні є монети, паперові гроші, банкноти, замінники грошей, банківські рахунки.

Основні принципи функціонування ринку: приватна власність, свобода підприємництва та вибору, особистий інтерес, конкуренція, система цін.

Економічний кругообіг - це взаємопов'язаний рух ресурсів, товарів, послуг, доходів у вигляді потоків між господарськими суб'єктами.

Практикум

Тести:

1.  Проста модель кругообігу ресурсів, продуктів, доходу ілюструє:

 

A.   Процес формування ринкових цін;

B.   Взаємодію факторів економічного росту;

C.   Взаємодію між Центральним банком, комерційними банками і тими, хто бере в банках гроші в кредит;

D.   Взаємозв'язок основних економічних суб'єктів.

2.  При наявності великої кількості недоліків ціновий механізм має одну незаперечну перевагу, що знаходить свій вираз у:

 

A.   Стабільному розвитку економіки;

B.    Наданні особистої свободи всім суб'єктам ринку;

C.    Ефективному розподілі ресурсів;

D.   Зрівняльному розподілі доходу.

3.  Спеціалізація мала велике значення у розвитку суспільства і призвела:

 

A.   До зниження загального рівня потреб;

B.    До необхідності виникнення грошей;

C.    До того, що певного товару стали виробляти більше, ніж у ньому існує суспільна потреба;

D.   До зростання трудомісткості виробництва.

A.    Кількість паперових грошей, необхідних для обігу, при збільшенні швидкості обігу грошової одиниці:Збільшиться;

B.    Зменшиться;

C.    Залишиться без змін;

d.   Залежності між цими двома величинами не існує.

5. Купівельна спроможність грошей в умовах інфляції:

 

A.   Зменшується;

B.   Збільшується;

C.   Не зазнає змін;

d.  Може як збільшуватися, так і зменшуватися.

6. Які два типи ринку включені в модель кругообігу?

 

A.   Реальний і грошовий;

B.    Реальний і ринок продуктів та послуг;

C.    Грошовий ринок і ринок ресурсів;

d.  Ринок продуктів і послуг та ринок ресурсів.

7. Якщо в ринковому кругообігу швидкість обігу грошової маси (за інших рівних умов) збільшується на 10%, то це призведе до того, що:

A.  Ціни на 10% зменшаться;

b.  Зменшиться на 10% інфляція;

C.  Інфляція складе 10%;

d.  Збільшиться в 1,1 рази інфляція.

8.   У схемі ринкового кругообігу плата за електроенергію роди-
ною Петренко виражає спрямування (рух);

A.  Грошових потоків від домогосподарств на ринок ресурсів;

b.  Грошових потоків від фірм на ринок товарів і послуг;

C.  Грошових потоків від домогосподарств на ринок товарів і послуг;

d.  Грошових потоків від домогосподарств безпосередньо до фірм.

9. За рівнянням Фішера зростання пропозицій грошей на б%:

A.   Не вплине на швидкість обігу грошей та обсяг виробництва;

B.    Призведе до зростання обсягу виробництва менш ніж на 6%, якщо швидкість обігу грошей зменшиться;

C.    Не вплине на рівень цін, якщо обсяг виробництва збільшиться на 6%, а швидкість обігу грошей не зміниться;

d.  Призведе до зростання рівня цін більш ніж на 6%, якщо обсяг
виробництва збільшиться.

10.         Гроші - це...

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

А У Уразов, І В Саух, П В Маслак - Основи економічної теорії навчальний посібник