О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 

Министерство охорони здоров'я України Харківський національний медичний університет Міська клінічна лікарня№27 (м. Харків)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ ОСНОВНИХ КАРДІОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Частина II

Навчальний посібник для студентів V курсу медичних ВНЗ IV рівня акредитації. За редакцією А.Н.Біловола, П.Г.Кравчуна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків ХНМУ 2009


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1Міністерство охорони здоров'я України Харківський національний медичний університет Кафедра внутрішньої медицини №2, клінічній імунології та алергології Міська клінічна лікарня№27 (м. Харків)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ ОСНОВНИХ КАРДІОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

 

Частина ІІ

 

Навчальний посібник для студентів V курсу медичних ВНЗ IV рівня акредитації.

 

За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук, професора О.М.Біловола; доктора медичних наук, професора П.Г.Кравчуна

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків ХНМУ 2009УДК 616.12 - 07 - 08 - 084 ( 075 ) ББК 54.10 Про 75

Рекомендовано до видання вче-

ною радою Харківського національного медичного університету.
ISBN 978-966-2094-30-5


© Харківський національний медичний університет, 2009ЗМІСТ

Розділ 11 Легеневе серце

Розділ 12 Серцева недостатність

Розділ 13 Нейроциркуляторна дистонія

Розділ 14. Порушення ритму і провідності

Розділ 15 Діагностика захворювань серцево-судинної системи

Лабораторні дослідження........................................................................................... ........ 9

Клінічні аналізи                                                                                                                        9

Визначення ліпідного спектру крові....................................................................................          9

Біохімічні маркери пошкодження міокарду........................................                                  10

Гострофазові показники.....................................................................                                     12

Інструментальні дослідження............................................................................................. 16

Рентгенологічне дослідження органів грудної клітини                                                               16

Комп'ютерна томографія........................................................................................................ 16

Електрокардіографічні дослідження........................................................................... ......... 16

Особливості електрокардіограми при нестабільній стенокардії.......................................          18

Добове мониторування ЕКГ                                                                                                           20

Електрокардіографічні проби з навантаженням.......................................................            20

Проби з дозованим фізичним навантаженням............................................ ....................... 20

Електрична стимуляція передсердя......................................................                                 24

Фармакологічні проби............................................................................                                24

Електрокардіографічні ознаки гіпертензивного серця.................................. .................... 25

Радіонуклідні дослідження.............................................................                                        27

Магнітно-резонансна томографія...........................................................                                29

Ультразвукове дослідження серця...............................................................                          29

Ехо-кардіографічні ознаки "гіпертензивного серця"............................... .......................... 30

Ехо-кардіографія при деяких захворюваннях серцево-судинної системи.......................          32

Доплер-ехокардіографія......................................................................................................... 34

Ехо-КГ діагностика дисфункції систоли і діастоли лівого шлуночку..............................          35

Стрес-ехокардіографія............................................................................................................ 35

Трансторакальна і черезстравохідна Ехо-КГ коронарних артерій............... ..................... 40

Внутрішньокоронарне ультразвукове дослідження...............................                              41

Особливості Ехо-КГ при нестабільній стенокардії..................................... ...................... 42

Добове моніторування артеріального тиску...........................                                              43

Селективна коронарна ангіографія...................................................... ............................... 44

Катетеризація порожнин серця.................................................................... ........................ 48

Ендоміокардіальна біопсія.......................................................................... .......................... 49

Тести для самоконтролю і самокорекції рівня знань........................................... .............. 50

Графологічна структура теми........................................................................ ....................... 55

Технологічна карта заняття             58Тема 11 ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ

 

Актуальність теми. Серед серцево-судинних захворювань питома вага легеневого серця становить від 25% до 40%. За останні роки хронічне легеневе серце зустрічається частіше, що пов'язане з ростом захворюваності населення гострими й хронічними пневмоніями, бронхітами. Необгрунтоване застосування при неспецифічних захворюваннях легенів антибактеріальних засобів приводить до розвитку хронічного процесу в легенях і формуванню у хворих хронічно­го легеневого серця. Більшу роль грає розмах промислового виробництва, задимленість населе­них пунктів, підвищена алергізація населення. У зв'язку з вищесказаним, вивчення хронічного легеневого серця є актуальним.

1.                  Ціль. Засвоїти методи діагностики, диференціальної діагностики різних форм легеневого серця, лікування, профілактику даного захворювання, ознайомитися із сучасними поданнями про етіопатогенез хронічного легеневого серця.Ознайомитися з поняттям легеневе серце.

2.                  Вивчити класифікацію леге­невого серця.

3.                  Ознайомитися із сучасними поданнями про етіологію й патогенез хро­нічного легеневого серця.

4.                  Вивчити клінічну симпто-малогію легеневого серця.

5.                  Вивчити зміни даних лабо­раторних і інструментальних методів дос­лідження залежно від етіології захворю­вання.

6.                  Ознайомитися із принципа­ми диференційованого лікування й профі­лактикою легеневого серця.

Вихідний рівень знань-умінь

1.                           Збір скарг, анамнезу, прове­дення об'єктивного дослідження.

2.                           Інтерпретація результатів ла­бораторних і інструментальних методів дос­ліджень.

Подання про медикаментозні й хірургічні методи лікування хронічного ле­геневого серця.Завдання для діагностики вихідного рівня знань

1.                 Гостре легеневе серце розвивається протягом:

 

A.  лічених хвилин, годин або днів

B.  тижнів, місяців

C.  декількох років

2.              Хронічне легеневе серце розвивається протягом:

 

A.  лічених хвилин, годин або днів

B.  тижнів, місяців

C.  декількох років

3.              Бронхолегочная форма легеневого серця розвивається при: А. хронічних захворюваннях легенів

В. поразках судин малого кола кровообігу

С. первісних поразках хребта й грудної клітки

4.              Характерною аускультативною ознакою легеневого серця є:

 

A.  акцент II тону й розщеплення його в II міжребер'ї ліворуч

B.  ослаблення II тону на легеневій артерії

C.  поява систолічного шуму в області легеневої артерії

5.              Рентгенологічними ознаками ХЛС є:

 

A.  збільшення правого шлуночка й передсердя

B.  збільшення лівого шлуночка й передсердя

6.              збільшення правого шлуночка й лівого передсердяПри легеневій недостатності задишка носить характер:

 

A.  інспираторний

B.   експіраторний

C.   змішаний

7.              Одним з перших ознак легеневого серця є:

 

A.  кардіалгія

B.  задишка

C.  артеріальна гіпертензія

8.              ІІІ стадія легеневої гіпертензії характеризується:

 

A.  підвищенням легеневого артеріального тиску при фізичному навантаженні

B.  існуванням легеневої артеріальної гіпертензії в спокої С. приєднанням недостатності кровообігу

Джерела навчальної інформації:

1.                  Малая Л.Т., Хворостинка В.Н. Терапия: заболевания сердечно-сосудистой систе­мы / Руководство для врачей-интернов и студентов, 2-е изд., испр. и доп. - Харьков: Фолио, 2005. - 1112 с.

2.                  Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. Т.5. Диагностика бо­лезней сердца и сосудов. - Москва: Медгиз, 2002.

3.                  Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. Практ. руководство / т. 3., кн. 1. - Минск: Высшая школа, Витебск: Белмедкнига, 1997. - 596 с.

4.                  Поздняков Ю.М., Красницкий В.Б. Практическая кардиология / Справочное по­собие. - М. «СтарКо», 1996. - 458 с.

5.                  Диагностика и лечение внутренних болезней. Под общей редакцией Ф.И. Комаро­ва. - М.: Медицина, Т. 2. - 1996. - 560 с.

6.                  Хеглин Р. Дифференциальная диагностика внутренних болезней. - Москва. -1997. - 794 с.

Перелік теоретичних питань:

1.                  Визначення легеневого серця.

2.                  Етіологія й патогенез ЛС.

3.                  Сучасні принципи класифікації ЛС.

4.                  Особливості клінічної картини хронічного легеневого серця.

5.                  Значення лабораторних і інструментальних методів діагностики для верифікації діагнозу й диференціальної діагностики.

6.                  Лікування, прогноз і працездатність.

 

Легеневе серце - гіпертрофія й дилатація правих відділів серця, що виникає в результаті гіпертензії малого кола кровообігу внаслідок захворювань бронхів і легенів, уражень легеневих судин або деформацій грудної клітки.

Етіологія. Причиною розвитку легеневого серця можуть служити:

1.  захворювання, що вражають воздухоносні шляхи й альвеоли: хронічні обструктивні захворювання легенів, емфізема легенів, бронхіальна асма, пневмоконіози, бронхоектази, полі-кистоз легенів, саркоїдоз, пневмосклероз і ін.

2.  захворювання, що вражають грудну клітку з обмеженням рухливості: кіфосколіоз і інші деформації грудної клітки, хвороба Бехтєрєва, стан після торакопластики, плевральний фі­броз, нервово-м'язові хвороби (поліомієліт), парез діафрагми, піквікський синдром при ожирін­ні й ін.

3.  захворювання, що вражають легеневі судини: первинна легенева гіпертензія, повторні тромбоемболії в системі легеневої артерії, васкуліти (алергійний, облітеруючий, вузелковий, вовчаночний і ін.), атеросклероз легеневої артерії, здавлення стовбура легеневої артерії й леге­невих вен пухлинами середостіння, аневризмою аорти й ін.

Патогенез. Патогенетичні механізми обумовлені синдромом бронхіальної обструкції й альвеолярної гіповентиляциії що приводить до вазоконстрикції дрібних відділів легеневої арте­рії й прекапілярів. У результаті чого збільшується опір руху крові в малому колі кровообігу й, отже, підвищується тиск у легеневій артерії. Цей рефлекс розвивається у відповідь на альвеоля­рну гіпоксію при гіповентиляції центрального, бронхопульмонального або торакодіафрагмаль-ного походження.

Зниження напруги кисню в крові викликає подразнення хеморецепторів аортальнокаро-тидної зони, у результаті збільшується хвилинний обсяг крові. Проходження збільшеного обся­гу крові через звужені легеневі артеріоли веде до подальшого збільшення легеневої гіпертензії. Однак на початковому етапі формування легеневого серця збільшення ХОК носить компенса­торний характер, тому що сприяє зменшенню гіпоксемії.

При гіпоксії в тканинах, у тому числі й легеневої, виділяється ряд біологічно активних речовин (гістамін, серотонін, молочна кислота й ін.), які викликають спазм легеневих артеріол і сприяють росту тиску в легеневій артерії. Метаболічний ацидоз також сприяє судинному спаз­му. Передбачається також підвищення продукції ендотелієм судин легенів ендотеліна, що має судинозвужувальну дію, а також тромбоксана (виробляється тромбоцитами, підвищує агрега­цію тромбоцитів і має сильний судинозвужувальний ефект). Можливо також підвищення акти­вності ангіотензинперетворюючого ферменту в ендотелії легеневих судин, у результаті чого збільшується утворення ангіотензина II, що веде до спазму відділів легеневої артерії й легеневої гіпертензії.

Передбачається недостатній зміст ендотеліального розслаблюючого фактора і простаци-кліна. Обоє ці фактора продуцируються ендотелієм, розширюють судини й зменшують агрега­цію тромбоцитів. При дефіциті цих факторів зростає активність судинозвужувальних речовин.

У розвитку легеневої гіпертензії має значення підвищення агрегації тромбоцитів, утво­рення мікроагрегатів у системі мікроциркуляції, що сприяє підвищенню тиску в дрібних відді­лах a.pulmonalis. Підвищення в'язкості крові, схильність до гіперкоагуляції обумовлені еритро-цитозом (внаслідок гіпоксії), підвищеною продукцією тромбоксана тромбоцитами.

При легеневій гіпертензії спостерігається розширення бронхіальних судин і розвиток бронхіально-пульмональних анастомозів, розкриття артеріовенозних шунтів, що веде до пода­льшого підвищення тиску в системі легеневої артерії.

Часті загострення бронхопульмональної інфекції викликають, з одного боку, погіршен­ня легеневої вентиляції й збільшення гіпоксемії, а, отже, подальший ріст легеневої гіпертензії, з іншого боку - інтоксикацію, що впливає на стан міокарда, сприяє розвитку міокардіодистрофії.

При обструктивних захворюваннях легенів значно підвищується внутрігрудний тиск, що приводить до здавлення капілярів альвеол і сприяє підвищенню тиску в легеневій артерії. Під­вищенню внутрігрудного тиску й легеневої гіпертензії сприяє також інтенсивний кашель, на­стільки характерний для хронічних обструктивних захворювань легенів.

Під впливом вищевказаних патогенетичних факторів виникають гіпертрофія й дилатація правих відділів серця з розвитком прогресуючої недостатності кровообігу. Встановлено, що зниження скорочувальної функції міокарда правого шлуночка виникає при ХОЗЛ уже на ран­ній, транзиторній стадії легеневої гіпертензії й проявляється зниженням фракції викиду правого шлуночка. Надалі в міру стабілізації легеневої гіпертензії гіпертрофується й дилатується правий шлуночок.

Класифікація.

Гостре легеневе серце розвивається в лічені хвилини, години або дні в результаті маси­вної тромбоемболії легеневої артерії, клапанного пневмотораксу, важкого нападу бронхіальної астми, розповсюдженої пневмонії.

Підгостре легеневе серце виникає протягом тижнів, місяців і спостерігається при повто­рних дрібних тромбоемболіях легеневої артерії, вузелковому періартеріїті, карциноматозі леге­нів, повторних нападах важкої бронхіальної астми, ботулізмі, міастенії, поліомієліті.

Хронічне легеневе серце розвивається протягом декількох років. Розрізняють компенсо­ване й декомпенсированное підгостре й хронічне легеневе серце.

Виділяють також бронхолегеневу (70-80% випадків), васкулярну й торакодіафрагмальну форми легеневого серця.Бронхолегенева форма розвивається при хронічних обструктивних бронхітах, що супро­воджуються розвитком емфіземи легенів і пневмосклерозу, при бронхіальній астмі, туберкульо­зі легенів і інших хворобах легенів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 


Похожие статьи

О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія

О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань