О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань - страница 20

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 

1. Блокада лівої ніжки пучка Гиса

2. Брадисистолічна форма миготливої аритмії

3. AB блокада I ступеня

4. AB блокада III ступеня

5. Синусова брадикардія

 

8. Хворий 52 років скаржиться на напади стискаючих болів в ділянці серця, що ви-
никають
рідко, частіше при значному фізичному навантаженні. Хворіє 1 рік. Об'єктивно:
розміри
серця злегка розширені вліво, тони приглушені.
Ps - 76/хвил, ритмічний, АТ
160/90 мм рт.ст. На ЕКГ: помірне відхилення електричної осі серця вліво, решта показників
без
особливостей. Яке додаткове дослідження необхідне для підтвердження діагнозу?

1. Визначення ліпопротеїдів крові

2. Ехокардіоскопія

3. Трансамінази крові

4. Загальний аналіз крові

Велоергометрична пробаПравильні відповіді:

1 - 4, 2 - 3, 3 - 2, 4 - 2, 5 - 3, 6 - 4, 7 - 4, 8 - 5. Джерела учбової інформації:

1.Терапія. Керівництво для лікарів-інтернів і студентів / Під ред. Л.Т.Малої, В.Н.Хворостинки, 2-е видання, в 2-х т. - Х.: "Фоліо", 2005. - І т. - 1113 с.

2.Клінічна кардіологія в 2 т./ Амосова К.М. - К.: Здоров'я, 1997.

3.Кардіологія/ Н.Р.Грабб, Д.Ю. Ньюрбі: Пер. з англ. під. ред. Д.А.Струтинського. - М. Ме-дпресс-інформ, 2006. - 704 с.

4.Серцево-судинні захворювання. Методичні рекомендації з діагностики та лікування./ За ред. М.В. Коваленка, М.І. Лутая.- К.: Здоров'я, Україні, 2005. - 542 с.

5.Госпітальна терапія/ Середюк Н.М., Нейко Є.М., Вакалюк І.П. та ін.: За ред. Є.М. Нейка. -К.: Здоров'я, 2003. - 1176 с.

6.Невідкладна медична допомога: Навч. посібник. / За ред. Ф.С.Глумчера, В.Ф.Москаленка. - К.: Медицина, 2006. - 632 с.

7.Свінціцький А.С., Яременко О.Б., Пузанова О.Г., Хомченкова Н.І. Ревматичні хвороби та синдроми. - К. :"Книга плюс", 2006. - 680 с.

8.Окороков А.Н. Діагностика хвороб внутрішніх органів. Т.5. Діагностика хвороб серця і судин. - Москва: Медгиз, 2002. - с. 5 - 96.

 

Теоретичні питання, на підставі яких можна виконати цільові види діяльності:

1.  Особливості порушень ліпідного обміну у хворих на ішемічну хворобу серця і методи їх діагностики.

2.  Діагностичне значення біохімічних маркерів пошкодження міокарду

3. Роль гострофазових показників в діагностиці ревматизму, значущість визначення С-реактивного протеїну для діагностики ішемічної хвороби серця.

4.  Електрофізіологічні основи ЕКГ-ознак захворювань серцево-судинної системи.

5.  Значення рентгенологічних і радіонуклідних методів дослідження в діагностиці захво­рювань серцево-судинної системи.

6.  Основи ультразвукової діагностики серця.

7.  Стрес-ЕхоКГ і позитронно-емісійна томографія в діагностові ІХС.

8.  Добове моніторування артеріального тиску в діагностиці артеріальної гіпертензії та мо­жливості контролю антигіпертензивної терапії.

9.  Значущість селективної коронарної ангіографії в діагностиці коронарного атеросклеро­зу і коронаротромбоза.

10. Переваги катетеризації порожнин серця перед неінвазивними методами інструмента-
льної діагностики.

 

Орієнтована основа дії

Для уточнення діагнозу і з'ясування причини болю в ділянці серця рекомендують наступний порядок проведення опиту і обстеження пацієнта: 1. Опит пацієнта за наявніс­тю болю: локалізація болю, її іррадіація, тип початку, характер болю, тривалість нападу, причина виникнення (фізичне або психо-емоційне навантаження), супутні прояви, супутні захворювання, думка пацієнта про причину болю. 2. Обстеження лікарем пацієнта (обов'я­зково проводять пальпацію прекардіальної ділянки, точок виходу міжреберних нервів, ви­значають симптоми натягнення шийних нервів). 3. Реєстрація і аналіз ЕКГ в стандартних відведеннях. 4. Клінічний аналіз крові і сечі, глюкоза крові. 5. Ліпідний спектр крові (за­гальний холестерин, холестерин ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності, високої щільності, тригліцериди сироватки). Бажано фенотипування ліпідного обміну. 6. Післятривалого нападу стенокардії реєструють ЕКГ в динаміці (під час нападу, через 2 години після його закінчення і через 24 години, визначають рівні кардіоспецифічних ферментів -тропонін-I і Т, МВ-КК, АСАТ, АЛАТ і вміст С-реактивного білку в сироватці крові). 7. Якщо протягом 24 - 48 годин не виявлено стану, який викликав кардіалгію, проводять до­даткові дослідження - рентгеноскопію стравоходу і шлунку (для виявлення грижі страво­хідного отвору діафрагми), рентгенографію шийно-грудного відділу хребта, дослідження жовчного міхура, шлунку і кишечника (за наявністю відповідних клінічних ознак патоло­гії), електрокардіографічні проби (велоергометрія, електрична стимуляція передсердя, фа­рмакологічні навантажувальні проби), холтерівське мониторування ЕКГ, Ехо-КГ (для ви­явлення дилатаційної або гіпертрофічної кардіоміопатії), коронарографію.

 

ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Клінічні аналізи

 

Клінічний аналіз крові у хворих з хронічною ІХС (із стенокардією, застійною сер­цевою недостатністю) залишається в межах норми. Наявність нейтрофільного лейкоцито­зу у хворого з супутнім запальним захворюванням (гострий або хронічний тонзиліт, пнев­монія) при появі симптомів з боку серця може свідчити про розвиток запального процесу в міокарді (міокардити), перикарді (перикардити) або ендокарді (ендокардити). Поява лімфоцитарного лейкоцитозу на фоні гострого респіраторного захворювання свідчить на користь вірусної інфекції та за наявністю симптомів з боку серця може указувати на роз­виток гострого вірусного міокардиту. Важка анемія сама по собі рідко обумовлює напади стенокардії, приводячи до зменшення доставки кисню до міокарду. Але, зазвичай, анемія провокує стенокардію у хворих на фоні раніше розвинутого коронарного атеросклерозу.

Клінічний аналіз сечіі у хворих стенокардією не змінюються.

Рівень глюкози крові. У багатьох хворих з ІХС, гіпертонічною хворобою виявля­ють гіперглікемію унаслідок наявності супутнього цукрового діабету (метаболічний синд­ром).

 

Визначення ліпідного спектру крові

 

Моніторування рівнів ліпопротеїнів дозволяє виділити групи ризику виникнення серцево-судинних захворювань і прогнозувати їх ускладнення. У більшості хворих на ІХС підвищений рівень загального холестерину сироватки (більше 4 ммоль/л), спостерігається дисліпопротеїнемія. У зв'язку з цим бажано всім хворим проводити фенотипування ліпід­ного обміну з метою подальшої його корекції.

Існуючі методи визначення ліпопротеінів (ЛП) враховують їх физико-хімічні харак­теристики, що дає можливість ідентифікувати окремі їх класи за складом і специфічним шляхам метаболізму. У клініко-лабораторній практиці користуються двома методиками визначення ліпопротеїнів сироватки крові. Одна з них заснована на властивості розділен­ня ліпопротеїнів на фракції при електрофорезі, відповідно до яких розрізняють хіломікро-ни (ХМ), що залишаються на старті, пре-бета-ліпопротеїни, бета-ліпопротеїни, що займа­ють проміжне положення, і альфа-ліпопротеїни - найбільш рухома фракція. Інша методика враховує особливості розділення ЛП на фракції при ультрацентрифугуванні. Саме відпові­дно до цієї методики залежно від відносної щільності і виділяють ХМ як найбільш легкі частинки, а наступні - як ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПОНЩ), ліпопротеїни ни­зької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ). Між ЛП, що ідентифіку­ються відміченими методами, існує певна аналогія, тобто пре-бета-ліпопротеїни, бета-ліпопротеїни і альфа-ліпопротеїни відповідають ЛПОНЩ, ЛПНЩ і ЛПВЩ.Разом з тим, найчастіше лабораторним шляхом визначаються тільки три з складо­вих ліпідного спектру, а саме: холестерин (ХС), тригліцериди (ТГ) і холестерин ліпопротеї-нів високої щільності (ХС ЛПВЩ). ХС ЛПНЩ в цій ситуації обчислюють за формулою Friedewald:

- у ммоль/л: холестерин ЛПНЩ = загальний холестерин - холестерин ЛПВЩ - (0,45 х рівень тригліцеридів);

- у мг/дл: холестерин ЛПНЩ = загальний холестерин - холестерин ЛПВЩ -

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 


Похожие статьи

О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія

О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань