О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 

А. Хронічної серцевої недостатності

8.  Хронічної судинної недостатності
С. Гострої серцевої недостатності

Д. Пневмонії

Е. Перикардіального випоту

 

8. У чоловіка 59 років, хворого на ХОЗЛ, емфізему легенів, з дихальною недостатністю ступеня, скарги на періодичні болі в області серця. АТ - 150/100 мм рт. ст. На ЕКГ: зареєс­троване різке відхилення електричної осі вправо; S1=6 мм і R3=8 мм, QRS - 0,09 з, депресія SТ 2-3 до 1,5 мм і інверсія Т2-3 а також Р2-3=3 мм Яке ваше трактування ЕКГ?

A.  Гіпертрофія лівого шлуночка й лівого передсердя

B.  Блокада лівої ніжки пучка Гіса

C.  Блокада правої ніжки пучка Гіса

Д. Гіпертрофія правого шлуночка й правого передсердя Е. Гіпертрофія правого й лівого шлуночка

 

9. Жінка 40 років, госпіталізована у зв'язку із загостренням ХОЗЛ. Скаржиться на зади­шку при фізичному навантаженні, кашель із виділенням мокротиння, набряки нижніх кінцівок Об'єктивно температура тіла-37,2 С, ЧД-24/хв., пульс-90/хв., ритмічний, АТ-110/70 мм.рт.ст. Акцент II тону над легеневою артерією. Пальпується збільшена на 4 см. печінка. Які зміни ЕКГ найбільш імовірні у хворої?

A.  Блокада лівої ніжки пучка Гіса

B.  Фібриляція передсердь

C.  Гіпертрофія правого шлуночка Д. Гіпертрофія лівого шлуночка Е. Патологічний зубець Q

 

Еталони відповідей: 1А, 2С, 3А, 4А, 5А, 6У, 7У, 8С

1С, 2У, 3А, 4Д, 5У, 6У, 7А, 8Д, 9С ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КАРТА ЗАНЯТТЯ

 

 

етапи

час

місце проведення

 

 

хв.

 

 

Підготовчий

5

учбова кімната

 

2    Перевірка і корекція початкового рівня

 

Учбова кімната

 

знань-умінь :

 

 

 

-тестовий контроль

25

 

 

-усний опит

45

 


 

Самостійна курация хворих

30

палата

 

Розбір проведеної кураціі

35

палата

 

Робота в лабораторії функціональної діагностики (УЗІ серця, ЕКГ)

45

кабінет УЗІ кабінет ЕКГ

 

Тестовий контроль кінцевого рівня знань

25

учбова кімната

 

Підведення підсумків заняття, розбір помилок, результатів контролю і опиту

15

учбова кімната

 

Всього

225

 

 

Графологічна структура теми «Легеневе серце»ТЕМА 12: СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ Актуальність теми

Прогноз хворих із серцевою недостатністю як і раніше залишається одним з найгірших, хоча це рідко усвідомлюється практикуючими лікарями. За даними Фремінгемського дослі­дження, середня 5-річна смертність у всій популяції хворих на ХСН (з обліком початкових і помірних стадій) залишається неприпустимо високою й становить 65% для чоловіків і 47% для жінок. Серед хворих з тяжкими стадіями ХСН смертність ще вище й коливається в межах 35­50% для одного року. По тяжкості прогнозу серцева недостатність III-IV функціонального кла­су не уступає раку легені ІІІЬ стадії.

1.  Ціль познайомити студентів старших курсів та лікарів-інтернів медичних факультетів із сучасними діагностичними й терапевтичними підходами до лікування хворих із хронічною сер­цевою недостатністю.Вивчити основні причини розвитку серцевої недостатності.

2.  Вивчити патогенез порушень центральної й периферичної гемодинаміки при різних формах серцевої недостатності.

3.  Вивчити роль нейрогуморальної ак­тивації й ремоделювання серця в розвитку сер­цевої недостатності.

4.  Вивчити класифікації серцевої не­достатності.

5.  Вивчити клінічні прояви та їх особ­ливості залежно від варіанта (систолічний, діастолічний), стадії й функціонального кла­су

6.  Ознайомитися з методами діагнос­тики серцевої недостатності.

7.  Вивчити немедикамен-тозні й меди­каментозні принципи терапії серцевої недо­статності.

8.  Ознайомитися з питаннями первин-
ної й вторинної профілактики, прогнозу хво-
рих із серцевою недостатністю
____________

Вихідний рівень знань-умінь:

1.  Збір скарг, анамнезу, проведення об'єк­тивного дослідження, у тому числі вимір АТ, ЧСС, перкусія й аускультація серця, аускультація легенів, оцінка трофологічного статусу.

2.  Інтерпретація результатів лаборатор­них, електрокардіографічного, рентгенологіч­них, ультразвукового, допплер-ЕХОКГ, радіо­нуклідних досліджень при ХСН.

3.  Виявлення в анамнезі, об'єктивних да­них, а в результатах додаткових досліджень ознак, що вказують на можливість ХСН.

Ознайомлення про медикаментозні й хірургічні методи лікування основних захворю­вань, при яких розвиваються ХСНПитання для перевірки вихідного рівня знань:

1. Причинами серцевої недостатності є:

1.  Ушкодження міокарда.

2.  Перевантаження серця тиском або обсягом.

3.  Порушення діастолічної функції.

4.  Усе перераховане.

5.  Правильно 1 і 2.

2. На величину серцевого викиду впливають:

1.  Частота серцевих скоро-   4. Постнавантаження. чень.

2.  Скоротність міокарда.      5. Усе перераховане.

3.  Преднавантаження.

3. На величину преднанавантаження впливають:

1. Величина венозного припливу до      3. І те, і інше.серця.

2. Тонус артеріол.                                      4. Ні те, ні інше.

4. Постнавантаження найбільше залежить від:

1.  Величини венозного повернення до серця.

2.  Еластичність міокарда.

3.  Загального периферичного опору судин.

4.  Усього перерахованого.

5.  Правильної відповіді немає.

5. Основною ознакою лівошлуночкової серцевої недостатності є:

1.  Слабкість.

2.  Приступи серцевої астми.

3.  Набряки ніг.

4.  Венозний застій в великому колі кровообігу.

5.  Усе перераховане.

6.  Основною ознакою правошлуночкової серцевої недостатності є:

 

1.  Слабкість.

2.  Задишка.

3.  Приступи серцевої астми.

4.  Венозний застій у великім колі кровообігу.

5.  Усе перераховане.

7. При фізикальному обстеженні у хворих із серцевою недостатністю можуть відзначатися:

1.  Альтернуючий пульс.

2.  3-й тон серця.

3.  Зсув верхівкового поштовху вліво й униз.

4.  Підвищення рівня пульсації внутрішньої яремної вени.

5.  Усе перераховане.

8. Поява приступів серцевої астми є ознакою недостатності кровообігу:

1.  I стадії.      3. III стадії.                     5. Правильно 2 і 3.

2.  II стадії.     4. Любої зі стадій.

9. Поява ортопное є ознакою недостатності кровообігу:

1.  I стадії.      3. III стадії.                     5. Правильно 2 і 3.

2.  II стадії.     4. Любої зі стадій.

10. При виявленні чітких критеріїв недостатності кровообігу I стадії можливо застосування од-
ного
з наступних препаратів:

1.  Серцевих глікозидів.                       4. Усе з переліченого.

2.  Діуретиків.                                        5. Нічого з переліче-

ного.

3.  Периферичних вазодилататорів.

11. Основними засобами лікування недостатності кровообігу I стадії є:

1.  Нормалізація ваги тіла й обмеження вживання солі.

2.  Призначення серцевих глікозидів.

3.  Призначення діуретиків.

4.  Усе перераховане.

5.  Тільки 2 і 3.

12. За недостатністю кровообігу з вираженими периферичними набряками в комбінації з тахісистоліч-
ною формою миготливої аритмії насамперед призначають:

1.  Серцеві глікозиди.                  3.Периферичні вазадилатато-

ри.

2.  Діуретики.

13. Якщо основною скаргою хворого є різко виражена задишка (при фізичнім навантаженні, ор-
топное, приступи серцевої астми), найбільшого ефекту можна чекати від призначення:

2.  1. Серцевих глікозидів.        4. Кожного із цих препаратів.Діуретиків.     5. Правильно 2 і 3.

3.  Вазодилататорів.

14. Із перелічених нижче симптомів найбільше ефективно полегшуються або усуваються приз-
наченням діуретиків:

1.Слабкість,швидка стомлюваність.    4. Правильно 1 і 2.

2.Задишка.                                                5. Правильно 2 і 3.

3.Периферичні набряки.

15. Найбільше ефективно полегшує або усувається призначенням венозних вазодилататорів:

1.  Слабкість.                                 3. Периферичні набряки.

2.  Приступи задишки.                4. Усе перераховане.

16. Найбільшого ефекту від призначення артеріальних вазодилататорів можна чекати при:

1.  Кардіомегалії.

2.  Початково відносно низькому артеріальному тиску.

3.  Наявності стенозів клапанів.

4.  Наявності недостатності клапанів.

5.  Правильно 1 і 4.

17. До ознак, що дозволяють очікувати ефект від призначення серцевих глікозидів, належить:

1.  Тахікардія.                                4. Усе перераховане.

2.  Наявність 4-го тону серця.    5. Правильно 1 і 3.

3.  Наявність 3-го тону серця.

18. Препаратом, що переважно розширюють вени, є:

1.  Сиднофарм (молсидомін).            3. Празозин.

2.  Апресин.                                        4. Каптоприл.

19. Препаратом, що переважно розширює артеріоли, є:

1.  Нітросорбід.        3. Апресин.                5. Каптоприл.

2.  Сиднофарм.        4. Празозин.

20. Середні підтримуючі дози дігоксину становлять:

1.  0,125 мг на добу.                  3. 0,75-1,0 мг на добу.

2.  0,125-0,5 мг на добу.

21. У хворих з вираженою недостатністю кровообігу відзначене збільшення тривалості життя
на фоні приймання:

1. Серцевих глікозидів.                 4. Нітросорбіду в

комбінації з апресином.

2. Діуретиків.                                  5. Правильно 3 і 4.

3. Еналаприлу (і каптоприлу).

22. Антиаритмічна дія при лікуванні хворих на серцеву недостатність відзначена при призна-
ченні:

1.  Діуретиків.             3. Коринфару.      5. Допаміну.

2.  Нітратів.                 4. Каптоприлу.

23. Антагоністом ангіотензин-перетворюючого ферменту є:

ДЖЕРЕЛА НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

1. Малая Л.Т., Горб Ю.Г. Хроническая сердечная недостаточность: достижения, пробле­мы, перспективы - Харьков: Торсинг, 2002. - 768 с.


1. 
Апресин.                3. Сиднофарм.      5. Празозин.

2.  Нітросорбід.        4. Періндопріл.Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутріш­ніх органів / За ред. Ю.М. Мостового. - 6-е вид., доп. і перероб. - Вінниця, 2004. - 463 с.

3.  Терапія. Навчальний посібник / За ред. Л.Т. Малої, В.М. Хворостинки. - 2-е видання, в 2-х т. - Харків: Фоліо. - І - 1113 с., ІІ - 1165 с.

4.  Воронков Л.Г. и др. Хроническая сердечная недостаточность: Механизмы, стандарты диагностики и лечения. - К.: Морион, 1999. - 128 с.

5.  Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. Т. 5. Диагностика болезней сердца и сосудов. - М.: Медгиз, 2002. - С. 5-96.

6.  Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. Практ. руководство / Т. 3., кн. 2. - Минск: Высшая школа, Витебск: Белмедкнига, 1997. - С. 44-186.

Теоретичні питання, на підставі яких можна виконати цільові види діяльності:

1.  Визначення серцевої недостатності.

2.  Сучасна класифікація хронічної серцевої недостатності.

3.  Етіологія серцевої недостатності.

4.  Механізми систолічної та діастолічної дисфункції шлуночків.

5.  Кардіальні механізми компенсації при ХСН.

6.  Екстракардіальні механізми компенсації.

7.  Клінічні форми СН.

8.  Принципи діагностики ХСН

9.  Терапевтичне й хірургічне лікування, первинна й вторинна профілактика, прогноз і працездатність.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 


Похожие статьи

О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія

О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань