О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань - страница 23

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 

Стрептококова антигіалуронідаза є антитілами до гіалуронідази ферменту стреп­токока А, що розщеплює гіалуронову кислоту або її солі.

Антитіла до гіалуронідази виявляють в підвищених титрах при інфекціях глотки і шкіри з тією ж частотою, що і анти-ДНКази В. Титр антигіалуронідази підвищується на 2-му тижні інфекції і знижується через 3—5 тижнів. Якщо одночасно визначають титр антигіалу-ронідази і АСЛО у хворих стрептококовим фарингітом, то 90—95 % пацієнтів мають підви­щений титр принаймні одного з показників. При одночасному дослідженні АСЛО, анти-ДНКази В і антигіалуронідази у хворих на ревматизм в 97 % випадків титр хоч би одного з показників буде підвищений.

С-реактивний білок в сироватці крові. В нормі концентрація С-реактивного білка (СРБ) в сироватці крові менше 5 мг/л.

СРБ білок, що складається з 5 ідентичних, нековалентно зв'язаних один з одним кільцевих субодиниць. СРБ визначається в сироватці крові при різних запальних і некроти­чних процесах і є показником гострої фази їх перебігу. Свою назву він отримав із-за здат­ності преципітувати С-полісахарід клітинної стінки пневмококу. Синтез СРБ, як білка гост­рої фази, відбувається в печінці під впливом IL-6 та інших цитокинов.

СРБ підсилює рухливість лейкоцитів. Зв'язуючись з Т-лімфоцитами, він впливає на їх функціональну активність, ініціюючи реакції преципітації, аглютинації, фагоцитозу і скріп­лення комплементу. У присутності кальцію СРБ зв'язує ліганди в полісахаридах мікроорга­нізмів і викликає їх елімінацію. Підвищення СРБ в крові починається протягом перших 4 годин від моменту тканинного пошкодження, досягає максимуму через 24—72 год. і зни­жується в ході реконвалесценції. Важливе діагностичне значення має кількісне визначення СРБ. Підвищення концентрації СРБ є найранішою ознакою інфекції, а ефективна терапія виявляється зниженням його концентрації. Рівень білка відображає інтенсивність запаль­ного процесу, і контроль за ним важливий для моніторінгу перебігу захворювання. СРБ при запальному процесі може підвищуватися в 20 і більше разів. Концентрація СРБ в си­роватці крові вище 80— 100 мг/л свідчить про бактерійну інфекцію або системний васку­літ. При активному ревматичному процесі підвищення СРБ виявляється у більшості хворих. Паралельно із зниженням активності ревматичного процесу зменшується і вміст СРБ. По­зитивна реакція в неактивній фазі може бути обумовлена осередковою інфекцією (хроніч­ний тонзиліт).

Ревматоїдний артрит також супроводжується підвищенням СРБ (маркер активності процесу), тому його визначення не може допомогти в диференціальній діагностиці між ревматоїдним артритом і ревматичним поліартритом. При системному червоному вовчаку (особливо у разі відсутності серозиту) величина СРБ зазвичай не підвищена.

При інфаркті міокарду СРБ підвищується через 18—36 год. після початку захворю­вання, до 18—20-го дня знижується і до 30—40-го дня приходить в норму. Високі рівні СРБ є прогностичними показниками несприятливого результату інфаркту міокарду, а також гострого порушення мозкового кровообігу. При рецидивах інфаркту СРБ знов підвищуєть­ся. При стабільній стенокардії рівень СРБ залишається в межах норми, при нестабільній - у частини хворих його рівень підвищується. СРБ необхідно розглядати як показник активно­го атероматозу і тромботичних ускладнень у хворих з нестабільною стенокардією.

Спостерігається кореляція між рівнем підвищення СРБ і ШОЕ, проте СРБ з'являється і зникає раніше, ніж змінюється ШОЕ.

Підвищення рівня СРБ характерне для ревматизму, гострих бактерійних, грибкових, паразитарних і вірусних інфекцій, ендокардиту, ревматоїдного артриту, туберкульозу, пе­ритоніту, інфаркту міокарду, станів після важких операцій, злоякісних новоутворень з ме­тастазами, множинної мієломи.

Рівень СРБ істотно не зростає при вірусній і спирохетній інфекції. Тому у відсутності травми дуже високі значення СРБ в більшості випадків указують на наявність бактерійної інфекції.

При інтерпретації результатів визначення концентрації СРБ необхідно враховувати, що для вірусних інфекцій, метастазів злоякісних пухлин, уповільнених хронічних захворю­вань і ревматичного ураження серця характерне підвищення рівня СРБ до 10—30 мг/л. Бактерійні інфекції, загострення ревматизму і пошкодження тканин (хірургічна операція, інфаркт міокарду) супроводжуються збільшенням концентрації СРБ до 40—100 мг/л (іноді — до 200 мг/л), а важкі генералізовані інфекції, опіки, сепсис підйомами рівня СРБ до 300 мг/л і більш.

Довгий час вважали, що клінічно значущим є підвищення рівня СРБ вище 5 мг/л, при значеннях нижче цієї величини констатувалася відсутність системної запальної відпо­віді. Надалі було показано, що значення концентрації СРБ, що перевищує 3 мг/л, є неспри­ятливою прогностичною ознакою, пов'язаною з ризиком судинних ускладнень у практич­но здорових людей і хворих з серцево-судинними захворюваннями. У зв'язку з цим були розроблені ультрачутливі тест-системи і набори реактивів, засновані на модифікації імуно-турбидіметричних та імунонефелометричних методів з іммобілізацією антитіл на частин­ках латексу, для визначення рівня СРБ. Ці методи мають приблизно в 10 разів більшу ана­літичну чутливість в порівнянні з традиційними методами і дозволяють реєструвати міні­мальні коливання концентрації СРБ в крові.

З розробкою ультрачутливих тест-систем визначення концентрації СРБ пов'язане з появою в клінічній практиці терміну «базовий рівень СРБ» це концентрація СРБ в сиро­ватці крові, що стабільно виявляється у практично здорових осіб, а також у пацієнтів за ві­дсутністю гострого запального процесу або поза загостренням захворювання. При значен­нях СРБ нижче за 1 мг/л ризик розвитку судинних ускладнень мінімальний, при концент­рації 1,1—1,9 мг/л низький, 2,0—2,9 мг/л помірний, вище 3 мг/л високий. Рівень СРБ від 3 до 10 мг/л при використанні таких тест-систем є прогностичною ознакою перебі­гу ІХС, реальності розвитку інфаркту міокарду, порушення мозкового кровообігу, прогресу оклюзії периферичних артерій. У всіх цих випадках підвищення СРБ в сироватці крові є тес­том активності запалення, яке ще до розвитку інфаркту міокарду або інсульту визначеноактивністю атероматозу. У зв'язку з цим підвищення рівня СРБ необхідно розглядати як достовірний симптом атеросклерозу. При оцінці результатів визначення рівня СРБ Амери­канська асоціація кардіологів рекомендує дотримуватися наступних рекомендацій: рівень ультрачутливого СРБ менше 1 мг/л ризик низький, 1—3 мг/л ризик середній, більше 3 мг/л ризик високий. У хворих з ІХС початково високий рівень ультрачутливого СРБ слід розглядати як чинник високого ризику розвитку рестенозу при ангіопластиці та відстроче­них ускладненнях після аортокоронарного шунтування.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 


Похожие статьи

О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія

О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань