О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 

99піТс-пірофосфат вводиться в/в у дозі 20 мКи (740 мБК). Дослідження проводиться за допомогою гама-камери, отримані зображення обробляються за допомогою комп'юте­ра, що дозволяє виконати:

- перфузію міокарду (цифрова кількісна томографія перфузії міокарду);

- радіоізотопну вентрикулографія, оцінку гемодинаміки, регіональної скоротності та фракції викиду.

Сцинтиграфія міокарду з 99тТс-пірофосфатом дає можливість розрізнити гострий інфаркт міокарду і нестабільну стенокардію, особливо при непереконливих даних ЕКГ і упущених термінах виявлення активності ферментів. У хворих із стабільною стенокардією спостерігається дифузне накопичення 99тТс-пірофосфату міокардом, а у хворих з нестабі­льною стенокардією - вогнищеве. 99тТс-пірофосфату вибірково накопичується у вогнищі некрозу, робить його видимим на сцинтиграмах, що дозволяє визначити локалізацію і ро­зміри некрозу.

Накопичення 99піТс-пірофосфату в міокарді може відбуватися при кардіоміопатіях, ударах і пухлинах серця.

Радіоїнуклідная вентрикулографія виконується за допомогою недифундуючого індикатора 99піТс-пірофосфату. Цей препарат зв'язується з еритроцитами і білками крові, що дає можливість отримати чітке зображення порожнини лівого шлуночку і міокарду, що скорочується.

Позитронна емісійна томографія В основі отримання зображення томографії се­рця при позитронно-емісійній томографії лежить різна концентрація і локалізація корот-коживучих ізотопів, які випромінюють при розпаді ядер позитрони.

При проведенні цього дослідження гамма-камера здійснює обертальні рухи навко­ло пацієнта. Під час переміщення камери по колу через кожні в автоматичному режимі знімається зображення накопичення ізотопу в міокарді. Потім отримані кадри обробля­ються комп'ютером, що дає можливість отримати реконструйоване зображення різних сегментів лівого шлуночку і міжшлуночкової перегородки.

Метод дозволяє отримати в кольоровому зображенні дані про перфузію міокарду в різних сегментах лівого шлуночку, визначити метаболізм міокарду і його життєздатність. Метаболізм міокарду оцінюється іншим радіофармацевтичним препаратом - по засвоєн­ню відповідними сегментами лівого шлуночку введеної у вену міченої радіонуклідом глю­кози. Дефект накопичення нуклідів в сегментах міокарду характерний для некрозу або ру­бця, а відсутність перфузії на фоні збереженого поглинання міченої глюкози указує на на­явність життєздатного міокарду. Метод використовується для виявлення ділянок «оглу­шеного» міокарду, які характеризуються порушеною скоротністю, а у разі міокарду, що «заснув», - порушеною перфузією, але нормальним метаболізмом.

 

Магнітно-резонансна томографія

 

Метод магнітного резонансу дозволяє розрізняти перикард, міокард і епікард, ви­значати гіпертрофію і стоншування стінки шлуночку, виявити аневризму серця, внутріш-ньосерцевий тромб, оцінити стан коронарних шунтів. Магнітний резонанс дозволяє отри­мати різної інтенсивності сигнали від незміненого та ішемізованого міокарду.

 

Ультразвукове дослідження серця

 

Ехокардіографія (Ехо-КГ) використовується для визначення скоротливої здатності міокарду, функцій систоли і діастоли лівого шлуночку, перед- і післяопераційної оцінки міокардіального резерву при проведенні аорто-коронарного шунтування, для визначення відновлення регіонарної скоротності міокарду після балонної коронарної ангіопластики.

Двомірна Ехо-КГ, яка виконується у хворих з серцево-судинними захворюваннями та ІХС, зокрема, дозволяє визначити кінцево-діастолічні й кінцево-систолічні розміри і об'єми лівого шлуночку, фракцію викиду, товщину стінок, масу міокарду, стан клапанного апарату. Значення Ехо-КГ для діагностики ІХС полягає у виявленні локальних порушень скоротності стінок лівого шлуночку серця і міжшлуночкової перегородки. Так, у хворих з ураженням передньої низхідної гілки лівої коронарної артерії може бути виявлений пара­доксальний рух міжшлуночкової перегородки. У частини хворих спостерігається знижен­ня величини систолічного руху перегородки по відношенню до задньої стінки лівого шлу­ночку.

Найбільш діагностично значущою Ехо-КГ-ознакою коронарного стенозу є зниження систолічне потовщення міокарду під час загрудинних болів. Менш інформативною Ехо-КГ ознакою коронарного стенозу є ізольоване зменшення амплітуди руху відповідного міо-кардіального сегменту на Ехо-КГ при мало зміненому його систолічному потовщенні.

Ехо-кардіографічні ознаки "гіпертензивного серця"

Ехо-КГ є точнішим і чутливішим методом виявлення особливостей гіпертрофії ліво­го шлуночку серця, чим ЕКГ або рентгеноскопія (мал. 11).

Мал. 11. - Гіпертрофія лівого шлуночку серця.

На двомірній ехограмі серця, виконаній по довгій осі, визначена концентрична гіперт­рофія лівого шлуночку серця із збільшеною товщиною задньої стінки і міжшлуночкової перегородки (у нормі менш ніж 12 мм). Аорта декілька розширена внаслідок атеро­склерозу.

Дослідження показників морфо-функціонального стану лівого шлуночку серця про­водять методом кількісної одно- і двомірної Ехо-КГ (мал. 12).

Мал. 12. Схематичне зображення Ехо-кардіограми лівого шлуночку серця:

1.      Кінцево-діастолічний розмір ЛШ серця

2.      Кінцево-систолічний розмір ЛШ серця

3.      Товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу

4.      Товщина задньої стінки ЛШ в діастолу dt- Час скорочення міокарду ЛШ.

 

Одновимірну (М-) Ехо-КГ застосовують для розрахунку об'ємів кінцево-діастолічного (КДО) і кінцево-систолічного (КСО) лівого шлуночку (ЛШ) за методом L. Teichholz. Кінцево-діастолічний об'єм (КДО) ЛШ обчислювали за формулою:

КДО =----- ^------ х КДР\

 

Для обчислення кінцево-систолічного об'єму (КСО) ЛШ використовують формулу:

7 0

КСО =----- —----- х КСР3,

(2,4 + КСР) (мл)

де КДР - кінцево-діастолічний розмір ЛШ серця (см), а КСР - кінцево-систолічний розмір ЛШ серця (см).

Ударний об'єм (УО, см3 ) визначають як різниця КДО (см3 ) і КСО (см3 ) ЛШ (УО = КДО - КСО), а фракцію викиду (ФВ) - як відношення УО до КДО (%):

УО

ФВ = ^— [%]

КДО

Ступінь укорочення переднє-заднього розміру ЛШ в систолу (S) обчислюють за фо­рмулою:

КДР-КСР КДР

Знаючи довжину кола лівого шлуночку в площині дослідження в систолу (Сс) і діас­толу (Сд), причому Сс= КСР і Сд= КДР, швидкість циркулярного укорочення волокон міока­рду Л Ш (VCf) обчислювали за формулою:

тт(КДР - КСР)

V =

CP               Л ^ '

At

де t - час скорочення ЛШ, що встановлюється по Ехо-КГ. Оскільки Vcf залежить від розміру шлуночку, то її нормалізують співвідношенням до довжини кола шлуночку в діас­толу, і формула набуває вигляду:

_ КДР-КСР CF ~  АіхКДР ' цей показник вимірюють в окр/с або в с-1.Ступінь укорочення переднезаднего розміру ЛШ в систолу (S) і швидкість цирку­лярного укорочення волокон міокарду ЛШ (Vcf) разом з фракцією викиду характеризують скоротливу здатність міокарду ЛШ серця. Розміри і об'єми ЛШ індексували до поверхні тіла, що визначають за спеціальною шкалою.

Масу міокарду лівого шлуночку серця (ММЛШ) визначають за формулою:

ММЛШ = [---------------------- х (КДР + 2ТЗС)3------- ----- х КДР3 ]х 1,5 (г),

[2,4 + (КДР + 2ТЗС)]                                (2,4 +КДР)

де ТЗС - товщина задньої стінки лівого шлуночку серця в діастолу.

Ехокардіографічними критеріями ГЛШ є: 1) кінцево-діастолічна товщина міокарду задньої стінки ЛШ, рівна 1,1 см або більше; 2) кінцево-діастолічна товщина міжшлуночко­вої перегородки, рівна 1,1 см або більше; 3) індекс маси ЛШ перевищує 90 г/м2. Ознакою ГЛШ може бути маса міокарду ЛШ, що перевищує 200 г. Встановлено, що за відсутністю електрокардіографічних ознак ГЛШ маса міокарду ЛШ не перевищує 150 г. При помірній гіпертрофії, виявленій при дослідженні ЕКГ (наявність вольтажних ознак), маса міокарду, по даним Ехо-КГ, складає 150—170 г (не більше 200 г). Чіткі ознаки ГЛШ з вольтажними особливостями і зміною кінцевій частині шлуночкового комплексу на ЕКГ відповідають масі міокарду, рівній 190—220 г і більш, за даними Ехо-КГ.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 


Похожие статьи

О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія

О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань