О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 

Форми гіпертрофії лівих відділів серця. Збільшення діаметру лівого передсердя вважають раннім симптомом «гіпертензивного серця». Дана ознака виявляється, як пра­вило, раніше дійсної ГЛШ. Діаметр лівого передсердя, по даним Ехо-КГ, в нормі складає 3—3,5 см.

Двомірну Ехо-КГ застосовують для оцінки геометрії, ремоделювання і виду гіпертрофії ЛШ (концентрична, ексцентрична). Для оцінки особливостей структури лівого шлуночку серця звертають увагу на товщину стінок ЛШ, розміри ЛШ, ІММЛШ. Коефіцієнт відносної товщини міокарду ЛШ (КВТМ) визначають по формулі:

квш^тмшп+тзс

КДР

де ТМШП - товщина міжшлуночкової перегородки серця в діастолу.


Для виявлення різних типів ГЛШ використовують метод A. Ganau, відповідно до якого виділяють 4 типи структурно-геометричних змін лівого шлуночку залежно від його маси і відносної товщини стінок: концентричну і ексцентричну ГЛШ, концентричне ремо­делювання лівого шлуночку і варіант з нормальною геометрією. Класифікація заснована на визначенні індексу маси міокарду лівого шлуночку (ІММЛШ) і відносної товщини йо­го стінок (ВТМ) (табл. 2).

Найчастіше у хворих АГ виявляється концентрична форма ГЛШ симетричне пото­вщення міжшлуночкової перегородки і задньої стінки ЛШ (більше 1,1 см в діастолу) при нормальному або декілька зменшеному діаметрі порожнини ЛШ.

Асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перегородки спостерігається вже при по-граничній формі гіпертонії і особливо при помірній АГ. Частота цієї форми ГЛШ коливаєть­ся при АГ від 5 до 25% випадків. Для асиметричної гіпертрофії характерне значніше пото­вщення міжшлуночкової перегородки, при цьому відношення товщини міжшлуночкової перегородки до товщини задньої стінки ЛШ перевищує 1,3. Проте товщина міжшлуночко-вої перегородки не досягає ступеня, характерного для гіпертрофічної кардіоміопатії. Варі­анти асиметричної гіпертрофії перегородки: субаортальна гіпертрофія перегородки, гіпер­трофія всієї перегородки, поєднання гіпертрофії перегородки і гіпертрофії задньої стінки з переважанням першої. Ознаки обструкції вивідного тракту лівого шлуночку при асиметри­чній ГЛШ у хворих АГ, як правило, відсутні.

Ексцентрична або дилатаційна форма ГЛШ характеризується симетричним потовщен­ням стінок ЛШ і розширенням його порожнини. Зазвичай дана форма гіпертрофії супрово­джується зниженням скоротливої функції серця.

Раннє лікування артеріальної гіпертонії може сприяти зворотному розвитку гіперт­рофії лівого шлуночку і поліпшенню його діастолічної функції.

Типи гемодинаміки. При допомозі Ехо-КГ можливе визначення гемодинамічного типу АГ. Гіперкінетичний тип кровообігу характеризується збільшенням хвилинного об'єму (ХО) більше 5,5 л при нормальній або пониженій величині загального периферичного судинного опору (ЗПСО). Гіпокінетичний тип кровообігу характеризується підвищеним ЗПСО. Для еукінетичного типу характерні близькі до нормальних величини ЗПСО і ХО.

 

Ехо-кардіографія при деяких захворюваннях серцево-судинної системи Ехо-КГ при дилатаційній кардіоміопатії При Ехо-КГ дослідженні можна виявити розширення всіх або окремих (рідше) порожнин серця з нерізко вираженим потовщенням стінок шлуночків і передсердя, що свідчить про об'ємне перевантаження серця без гіперт­рофії його стінок (мал. 13).

Мал. 13. Ехокардіограмма хворого на дилятаційну кардіоміопатію в М-режимі. Спостеріга­ється дилатація порожнин лівого передсердя і лівого шлуночку, гіпокінезія задньої стінки лівого шлуночку.

При вивченні параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки можна відзначити збі­льшення КДО і КСО, зменшення УО лівого шлуночку і ФВ, а також швидкості циркулярного скорочення волокон міокарду лівого шлуночку, що в комплексі свідчить про зниження функціонального стану м'яза серця. Відмічається гіпокінезія задньої стінки ЛШ і міжшлу-ночкової перегородки із зниженням амплітуди їх руху, зменшення або відсутність потов­щення стінок ЛШ в систолу, збільшення мітрально-септальної сепарації, зменшення амп­літуди руху стулок мітрального клапану в діастолу при нормальній або декілька пониженої швидкості його розкриття.

Диференційна діагностика ознак ехокардіографій ішемічної хвороби серця і ідіопа-тичної дилатаційної кардіоміопатії представлена в таблиці 3.


ку (ЛШ).

рожнин серця.

ція контуру ЛШ, наявність анев­ризм.

Регіонарна скорот-

Дифузно знижена,

Зони сегментарної асинергії

ність ЛШ.

гіпокінезія.

(гіпо-, акінезії, дискінезії). Мож-

Гіпертрофія ЛШ

Слабо або помірно ви-

лива компенсаторна гіпертрофія

 

ражена

неуражених відділів ЛШ.

Мітральний клапан і

Розширення кільця міт-

Можливий фіброз мітрального

підклапанні структури.

рального клапана без

клапана, сосочкових м'язів і

 

зміни його стулок.

хорд.

Аорта

Не змінена.

Нерідко розширення кореня і ви­східної аорти, ущільнення і каль­циноз її стінок із зниженням їх податливості систоли, у ряді ви­падків - кальциноз стовбура і огинаючої гілки лівої, а також правої коронарних артерій

 

Ехо-КГ при ідіопатичній гіпертрофічній кардіоміопатії. Найбільш важливим ме­тодом діагностики ідіопатичної гіпертрофічної кардіоміопатії є ультразвукова Ехо-КГ, при якій виявляється гіпертрофія міокарду в базальних відділах міжшлуночкової перегородки (I тип); тотальна гіпертрофія міжшлуночкової перегородки (II тип); тотальна гіпертрофія міжшлуночкової перегородки і вільної стінки лівого шлуночку (III тип); гіпертрофія верхів­ки серця з розповсюдженням на вільну стінку лівого шлуночку і міжшлуночкову перегоро­дку ( IV тип). Гіпертрофія міокарду може бути виражена різною мірою (товщина міокарду досягає 45 мм), більше всього при III і IV типах гіпертрофічної кардіоміопатії. При I і II ти­пах реєструється гіпертрофія міжшлуночкової перегородки, при цьому відношення товщи­ни міжшлуночкової перегородки до товщини задньої стінки лівого шлуночку збільшується до 2.0 і більш (при нормі - до 1.0).

У хворих реєструється збільшення порожнини лівого передсердя, яке пов'язане з порушенням діастолічної функції гіпертрофованого міокарду лівого шлуночку, а також зменшенням кінцево-систолічного розміру порожнини лівого шлуночку, ударного викиду, збільшення фракції викиду. З допомогою Ехо-КГ диференціюються обструктивні та необ-структивні форми гіпертрофічної кардіоміопатії (Мал. 14, 15)

Мал. 14. Ехокардіограмма хворого з асиметричною гіпертрофічною обструктивною карді-оміопатією (М-режим). Спостерігається різка гіпертрофія міжшлуночкової перегородки, стінки лівого шлуночку серця, парадоксальне систолічне вибухання передньої стулки мо­рального клапану.Мал. 15. Продольна сканограмма серця хворого з асиметричною гіпертрофічною кардіо-міопатією (парастернальна позиція), В-режім. Спостерігається виражена гіпертрофія міо­карду лівого шлуночку, асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перегородки.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 


Похожие статьи

О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія

О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань