О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 

 

Ехо-КГ при вадах серця Першорядне значення в діагностиці будь-якої вади серця в даний час має Ехо-КГ.

При мітральному стенозі виявляються наступні зміни: однонаправлений рух пе­редньої і задньої стулок мітрального клапана вперед нормі задня стулка в період діас­толи зміщується назад, рухи стулок мітрального клапана носять різноспрямований харак­тер), що обумовлене тим, що масивніша передня стулка тягне за собою з'єднану з нею за­дню; виражене зниження швидкості раннього діастолічного закриття передньої стулки клапана; зменшення загальної екскурсії мітрального клапана; збільшення порожнини лі­вого передсердя; гіпертрофія і дилатація правого шлуночку.

При недостатності мітрального клапана на Ехо-КГ визначаються наступні озна­ки: різноспрямований (дискордантний) рух передньої і задньої стулок клапану в діастолу, відсутність їх зімкнення в систолу, збільшення швидкості руху передньої стулки, її фіброз (або кальциноз), а також: збільшення розміру лівого передсердя і діастолічного розміру лівого шлуночку, збільшення амплітуди скорочення міжшлуночкової перегородки. Істотну роль в діагностиці вади грає Доплер-Ехо-КГ, яка дозволяє виявити ступінь уповільнення трансмвтрального кровотоку в діастолу, по якій можна судити про діастолічну дисфункцію лівого шлуночку і прогноз захворювання.

При недостатності клапанів аорти на Ехо-КГ знаходять зміни, характерні для ди­латації лівого шлуночку, збільшення екскурсії стінок лівого шлуночку, дрібноамплитудне трепетання стулок мітрального клапана в діастолу, розширення просвіту і збільшення пульсації стінок аорти, трепетання півмісяцевих клапанів аорти і відсутність зімкнення їх стулок в діастолу.

При стенозі гирла аорти на Ехо-КГ визначаються потовщення стулок аортального клапана, значне зменшення ступеня їх розкриття, ознаки гіпертрофії лівого шлуночку, збі­льшення тривалості систоли лівого шлуночку, згодом - збільшення порожнини лівого шлуночку і дилатація лівого передсердя.

Доплер-ехокардіографія

При хронічній ІХС часто порушується діастолічна функція лівого шлуночку, тоді як систолічна функція поки що в нормі. У таких випадках Доплер-Ехо-КГ дозволяє визначити мфтрально-трикуспфдальну регургітацію, порушення діастолічного розслаблення міокар­ду лівого шлуночку, оцінити його діастолічну функцію. За допомогою Доплер-Ехо-КГ про­водиться неінвазивне вимірювання систолічного і діастолічного тиску в легеневій артерії. Трансмітральна доплерографія може бути методом контролю ефективності медикаменто­зних втручань, направлених на корекцію дисфункції діастоли у хворих з ІХС.

Ехо-КГ діагностика систолічної і діастолічної дисфункції лівого шлуночку

Систолічна дисфункція клінічно пов'язана з лівошлуночковою недостатністю за ная­вністю вираженої кардіомегалії, тоді як діастолічна дисфункція супроводжується венозним застоєм в легенях при нормальному або трохи збільшеному лівому шлуночку.

Відмінності між цими двома формами серцевої недостатності, стосуються основно­го механізму її розвитку: неможливості викинути з шлуночку необхідну кількість крові (си­столічна недостатність) або нездатності шлуночку розслабитися для його повного запов­нення кров'ю (діастолічна недостатність). Основні клінічні прояви систолічної недостатнос­ті пов'язані з неадекватним серцевим викидом.

У свою чергу при діастолічній недостатності вони є головним чином наслідком ви­сокого тиску наповнення. У тих випадках, коли у хворого є як гіпертрофія, так і дилатація
Ехокардіографія є найбільш надійним неінвазивним методом діагностики для ди­ференціації цих двох форм лівошлуночкової недостатності. Систолічна дисфункція визна­чається по зниженню фракції викиду і порушенню регіонарного руху стінки лівого шлуноч­ку (діссинергії). Діастолічна дисфункція може бути діагностована побічно за нормальною фракцією викиду і змінам швидкісних параметрів руху мітрального клапану і трансмітра-льного кровотоку, що свідчать про погіршення наповнення лівого шлуночку.

Стрес-ехокардіографія

Стрес-Ехо-КГ - неінвазивний метод діагностики ІХС. Проведення функціональних навантажувальних проб з подальшим або паралельним Ехо-КГ дослідженням припускає, що міокард, який забезпечується кров'ю критично стенозованою коронарною артерією, в результаті дії стресу почне відчувати гіпоксію, і його функція помітно зміниться. В резуль­таті цього на стрес-ехокардіограмі з'являться діагностичні ознаки ішемії міокарду у вигляді гіпокінезії, акінезії або дискінезії, які можуть продовжуватися декілька хвилин після при­пинення навантаження. Вірогідність виявлення ішемії міокарду за наслідками стрес-Ехо-КГ коливається в межах 80 - 90 %. Поява локальних порушень скоротності при навантажува­льній Ехо-КГ частіше спостерігається при вираженому стенозі коронарних артерій (більше 75 % просвіту), в порівнянні з незначним (менше 25 % діаметру просвіту судини).

Показання для проведення Ехо-КГ з навантаженням: 1) виявлення або виключен­ня ішемії міокарду за наявністю у хворих атипового болю в ділянці серця і відсутності ха­рактерних змін на ЕКГ; 2) виявлення життєздатного міокарду після перенесеного інфаркту, визначення ефективності або перспективності лікування, що проводиться, включаючи ре-васкуляризацію міокарду; 3) оцінка ризику серцево-судинних ускладнень у хворих на ІХС.

Застосування навантажувальної Ехо-КГ підвищує надійність діагностики ІХС у паціє­нтів з низькою чутливістю і специфічністю проб, що проводяться під контролем тільки ЕКГ. До цієї групи відносяться жінки, хворі з блокадою ніжок пучка Гиса на ЕКГ, з синдромом WPW, а також пацієнти, що приймають препарати групи дигіталісу, що перенесли раніше інфаркт міокарду, інші особи з вираженими неспецифічними змінами сегменту S-T на ЕКГ у спокої.

Основними діагностичними критеріями ІХС при стрес-Ехо-КГ є виявлення нових по­рушень локальної скоротності лівого шлуночку, що виникають під час проведення проби з навантаженням, або ж посилювання вже наявних порушень.Для проведення стрес-Ехо-КГ використовують такі тести, як: 1) динамічне фізичне навантаження; 2) лікарські препарати; 3) черезстравохідну електростимуляцію лівого пе­редсердя. Інтерпретація результатів після виконання стрес-Ехо-КГ проби проводиться в порівнянні їх з початковими даними, отриманими до навантаження.

Нормальна реакція лівого шлуночку на навантаження характеризується гіперкіне-тичним рухом всіх його стінок, збільшенням їх систолічного потовщення, підвищенням фракції викиду, зменшенням розмірів лівого шлуночку. Гіперкінетичний рух стінок і доста­тнє систолічне потовщення міокарду лівого шлуночку є основними ознаками неураженого ішемією міокарду. У нормі кінцево-систолічний об'єм лівого шлуночку при навантаженні зменшується, а загальна скоротність міокарду збільшується.

Патологічна реакція лівого шлуночку на навантажувальний тест полягає в появі ре-гіонарних, глобальних і гемодинамічних порушень. До патологічної реакції серця при на­вантажувальних пробах відносять:

-  порушення локального руху стінок лівого шлуночку у вигляді асинхронії, гіпокіне­зії, акінезії, дискінезії (аневризматичного вибухання);

-  зменшення систолічного потовщення стінок лівого шлуночку;

-  поява порушень глобального характеру (зменшення фракції викиду лівого шлу­ночку, підвищення кінцево-діастолічного тиску в лівому шлуночку серця і в легеневій ар­терії);

-  збільшення розмірів лівого і/або правого шлуночку;

-    відсутність адекватної гіперкінетичної реакції серця на дію навантаження.

Стрес-Ехо-КГ з фізичним навантаженням Пробу з динамічним фізичним наван­таженням при стрес-Ехо-КГ проводять на тредмілі або велоергометрі. Протокол наванта­жувальної Ехо-КГ проби на велоергометрі в положенні сидячи включає первинну реєстра­цію початкових Ехо-КГ даних у спокої при положенні пацієнта лежачи на лівому боці. Ви­бирають найбільш якісні Ехо-КГ зображення серцевих скорочень, отримані отриманих з парастернального доступу уздовж довгої і короткої осей серця, а також з верхівкового до­ступу в перетинах чотирьох і двох камер серця і вводять їх в пам'ять комп'ютера. Після цього пацієнт сідає на велоергометр. Проводять повторний запис переднавантажувальних Ехо-КГ зображень з верхівкового підходу. Починають навантаження з потужності в 25 Вт і підвищують його по 25 Вт через кожні 2 хв. при швидкості обертання педалей 60 об/хв. Навантаження доводять до потужності в 150 Вт. За відсутності симптомів або інших крите­ріїв припинення проби її продовжують до 85 або 100 % максимального для віку пацієнта значення ЧСС. Критерії припинення стрес-Ехо-КГ проби такі ж, як і при ЕКГ-пробах з дозо­ваним фізичним навантаженням.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 


Похожие статьи

О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія

О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань